Рішення № 104357858, 17.05.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2022 року Справа № 280/2648/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач, Управління), в якій позивач просить суд:

- визнати дії відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області неправомірними, щодо застосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014 - 2016 роки в розмірі 5426,60 грн. та відмови у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

- зобов`язати відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 24.11.2021 року із застосуванням положень розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - при призначенні пенсії застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2018, 2019, 2020 роки (9118,81 грн.), та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, на підставі заяви про звільнення з займаної посади для призначення пенсії за вислугу років, позивачу з 01.11.2006 призначена пенсія за вислугу років відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але її виплата не здійснювалася, адже з 02.11.2006 року позивач почала працювати за спеціальністю, оскільки була прийнята на посаду вчителя початкових класів. З 24 листопада 2021 року позивачу за наявності відповідного страхового стажу і після досягнення відповідного віку, за її заявою була фактично призначена пенсія за віком. При призначені пенсії за віком, не була нарахована та виплачена грошова допомога в розмірі 10 місячних пенсій та застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014, 2015 та 2016 роки, замість необхідного показника середньої заробітної плати при призначенні пенсії за віком за 2018-2020 р., тобто три роки, що передують року призначення пенсії. На думку позивача, такі дії відповідача вчинені всупереч чинному законодавству, ґрунтуються на безпідставних мотивах і не відповідають критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, тому є протиправними.

Ухвалою суду від 22 лютого 2022 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач 03.05.2022 надав до суду відзив на позовну заяву у якому проти вимог, викладених в позовній заяві, заперечує в повному обсязі, виходячи з наступного. Позивачу первинно було призначено пенсію за вислугу років згідно її заяви про призначення пенсії відповідно до Закону № 1058-IV з урахуванням вимог Закону №1788-XII. Позивач звернулася до відповідача з заявою про переведення з одного виду пенсі на інший, а саме: з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Листом від 28.12.2021 відповідачем було роз`яснено позивачу, що розмір пенсії розрахований вірно у відповідності до вимог чинного законодавства та правові підстави для здійснення вищезазначеного перерахунку відсутні первинно було призначено пенсію за вислугу років з 01.11.2006 року, у відповідача відсутні правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2018 - 2020 роки при переведенні з одного виду пенсії на інший, оскільки показник середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки застосовуються лише при первинному призначенні пенсій у 2021 році. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, з 01.11.2006 їй призначено пенсію за вислугу років, як працівнику освіти відповідно до положень статті 52 Закону України №1788.

З 24 листопада 2021 року призначено пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 роки - 5426,60 грн.

Листом № 0800-0206-8/90083 від 28.12.2021 відповідач на запит позивача повідомив про те, що при переведенні з попереднього виду пенсії на пенсію за віком, застосований показник середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, а саме 5426,60 грн., щодо виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, то оскільки ОСОБА_1 пенсія за вислугу років була призначена з 01.11.2006, тобто вона скористалась правом призначення пенсії, тому права на виплату грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій не має законних підстав.

Вважаючи неправомірними дії відповідача щодо застосування при призначенні пенсії за віком, середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014 - 2016 роки в розмірі 5426,60 грн., та відмови у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

У преамбулі Закону № 1788-XII зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Щодо застосування при призначенні пенсії за віком, середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014 - 2016 роки в розмірі 5426,60 грн.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону , із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідно до ст. 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом на інший. В цьому випадку показник середньої заробітної плати, який застосовується при визначенні заробітку для обчислення пенсії, має бути незмінним.

Судом встановлено, що позивачу з 01 листопада 2006 року було призначено пенсію за вислугу років згідно Закону №1788-XII, яким передбачені інші умови і порядок призначення та обчислення пенсії.

Отже, при обчисленні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV відповідач мав застосувати показник середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (тобто за 2018-2020 роки), оскільки за призначенням пенсії відповідно до норм вказаного Закону позивач звернувся вперше.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постановах від 22 лютого 2018 року у справі № 310/3774/17 та від 22 січня 2019 року у справі № 577/2457/17.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 29.11.2016 р. по справі № 133/476/15-а та підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 р. по справі № 876/5312/17, а тому суд відповідно до частини 5 статті 242 КАС України застосовує її до спірних правовідносин.

Таким чином, відповідачем протиправно при призначенні позивачу пенсії за віком застосовано показник середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки.

Щодо права позивачки на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій згідно пункту 7-1 розділу Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.

Відповідно до пункту 7-1 розділу Прикінцевих положень Закону № 1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону № 1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону № 1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Верховний Суд у постанові від 02.03.2020 № 175/4084/16-а(2-а/175/86/16) за змістом наведених норм законодавства доходить до висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з: 1) наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних визначених законодавством посадах; 2) вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також 3) неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.

Водночас, що умовою наявності права на отримання вказаної грошової допомоги є не відсутність факту отримання особою будь-якого іншого виду пенсії на момент виходу на пенсію за віком, як помилково вважали суди попередніх інстанцій, а відсутність такого факту до моменту виходу на цю пенсію, тобто в будь-який момент до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Слід зазначити і про те, що законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за віком.

Верховний Суд у постанові від 02.03.2020 № 175/4084/16-а(2-а/175/86/16) зазначає, що отримання вказаної грошової допомоги визначене законодавцем, як заохочувальний захід щодо осіб, які, отримавши право на призначення пенсії, виявили бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію.

Поряд з цим, як встановлено судом, за заявою позивачки їй з 01.11.2006 вже призначалася пенсія за вислугу років, виплата якої була припинена 02.11.2006 у зв`язку із працевлаштуванням за спеціальністю.

Тобто до призначення позивачці пенсії за віком вона один день отримувала пенсію за вислугу років, що позбавляє її права на отримання грошової допомоги на підставі пункту 7-1 розділу Прикінцевих положень Закону N 1058-IV.

Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 22.02.2018 у справі № 310/3774/17, від 27.11.2018 у справі № 328/1619/17 (2-а/328/80/17) та від 11.07.2019 у справі № 350/294/16-а.

Вказана позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 18.06.2021 у справі № 328/1620/17.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн. Таким чином, понесені судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо застосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014 - 2016 роки в розмірі 5426,60 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 з 24.11.2021 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три роки, що передують року розрахунку пенсії за віком, за 2018, 2019, 2020 роки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області суму сплаченого судового збору в розмірі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок коп.) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-б; код ЄДРПОУ 20490012).

Повне судове рішення складено 17.05.2022.

Суддя Б.В. Богатинський