Ухвала суду № 104356919, 23.02.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 лютого 2022 рокуСправа №160/15441/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 18.12.2020 р. по справі №160/15441/20, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 р. по справі №160/15441/20 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме:

-визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладені у відмові оформленій листом № 0400-0403-8/32442 від 22.05.2020 року щодо виплати допомогу на поховання померлого пенсіонера ОСОБА_2 за заявою ОСОБА_1 від 25.02.2020 року;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити розрахунок виплати допомоги на поховання пенсіонера на підставі заяви ОСОБА_1 від 25 лютого 2020 року;

-вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Дане судове рішення набрало законної сили та в апеляційному порядку не оскаржувалось.

До суду 17.02.2022 року від позивача надійшла заява, в якій вона просить зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області, як суб`єкта не на користь якого ухвалено судове рішення, подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/15441/20 від 18.12.2020 року.

Вказана заява мотивована тим, що судове рішення від 18.12.2020 року по даній справі, яке набрало законної сили, залишається не виконаним. Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) 11.01.2022 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Позивач 01.02.2022 року зверталася з заявою до відповідача з питанням виплати допомоги на похованням за померлого ОСОБА_2 , проте пенсійним фондом було відмовлено у здійсненні такої виплати через відсутність підстав. У зв`язку з невиконанням рішення суду від 18.12.2020 року, просить встановити судовий контроль за виконанням даного рішення.

Розглянувши подану заяву, вивчивши доводи, наведені позивачем в її обґрунтування, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів даної справи, 23.02.2021 року позивачем було отримано виконавчі листи, що підтверджується відміткою про отримання за заяві.

Виконавчий лист № 160/15441/20 від 23.02.2021 року щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії було подано до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро). 13.12.2021 року Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області повідомило Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області, що ОСОБА_1 здійснено розрахунок виплати допомоги на поховання пенсіонера на підставі заяви від 25.02.2020 року, сума розрахунку становить 13725,68 грн. Отже, на думку відповідача рішення суду виконано, а саме - Головним управління ПФУ в Дніпропетровській області здійснено розрахунок суми.11.01.2022 року державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, відповідно до вимог п.9 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

В силу ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

В абз.1 пп.3.2 п.3 рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 року зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина. Виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Принцип обов`язковості судового рішення також закріплений у частині першій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року. Зазначеною нормою визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Виконання судового рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина судового розгляду у контексті статті 6 Конвенції. Провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадіями одного провадження.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997 року зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», одним з основоположних принципів демократичного суспільства є принцип верховенства права, пряме посилання на який міститься у преамбулі Конвенції. Із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції, а обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтями 14, 370 КАС України.

У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством.

Положенням статей 382, 383 КАС України встановлено такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України ).

Відповідно до статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, згідно з вказаною статтею судовий контроль за виконанням судового рішення передбачає: зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення; можливість накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень за наслідками розгляду звіту.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (ч.8 ст.382 КАС України).

Отже, КАС України чітко визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено на суд, який, в разі неподання такого звіту, ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф.

Згідно з п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частинами 1-3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» установлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Зазначені положення також регламентовані розділом IX «Інструкції з примусового виконання рішень».

Як вже зазначалось 11.01.2022 року державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, відповідно до вимог п.9 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи, що рішення суду по даній справі не виконане належним чином, вона звернулася з клопотанням про встановлення судового контролю, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача про встановлення судового контролю, шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 р. по справі №160/15541/20, протягом одного місяця з дати отримання копії цієї ухвали суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.243, 248, 382 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати протягом одного місяця з дати отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 року по справі №160/15441/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена у строки, встановлені статті 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма