Вирок № 104353690, 16.05.2022, Миронівський районний суд Київської області

"16" травня 2022 р. Єдиний унікальний № 375/1177/21

Номер провадження № 1-кп/371/20/22

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2022 року м. Миронівка

ЄУН 375/1177/21

Провадження № 1-кп/371/20/22

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі:

секретаря судових засідань Іванюка Є.В.,

прокурора Олефіренка С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021116250000170, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 серпня 2021 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Маріуполь Донецької області, має базову загальну середню освіту, не одруженого, має трьох малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса місця перебування : АДРЕСА_2 , офіційно не працевлаштований, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України,

за ст. 162 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Встановлені обставини кримінального правопорушення

За встановленими обставинами кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_1 , в порушення вимог статті 30 Конституції України, яка гарантує право кожного громадянина на недоторканість житла чи іншого володіння, діючи умисно, без визначених законом підстав, не маючи дозволу власника домоволодіння, незаконно проник до житла ОСОБА_2 за таких обставин.

12 серпня 2021 року, близько 20 години, ОСОБА_1 прийшов до будинку, який розташований по АДРЕСА_3 та на праві власності належить ОСОБА_2 . Відчинивши незачинену хвіртку, обвинувачений пройшов на подвір`я домоволодіння, підійшов до вхідних дверей будинку, які були зачинені на замикаючий пристрій у виді навісного замка, та почав стукати у двері і гукати наймача будинку, проте відповіді не почув.

Впевнившись у відсутності мешканця будинку, не маючи дозволу на проникнення до вказаного житлового приміщення, ОСОБА_1 вирішив незаконно проникнути у приміщення будинку.

Реалізуючи вказаний протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення до житла, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, 18 серпня 2021 року близько 20 години, ОСОБА_1 руками вирвав з дверей скобу замикаючого пристрою у виді навісного замка та проник в середину будинку.

Позиції учасників судового провадження

Фактичні обставини кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_1 не заперечив, визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, на підтвердження встановлених в ході досудового розслідування обставин надав показання.

Прокурор та обвинувачений відмовилися від проголошення вступної промови.

Прокурор не заперечив встановлених досудовим розслідуванням обставин.

Потерпіла в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, заперечень проти встановлених досудовим розслідуванням обставин суду не повідомила, подала заяву про розгляд кримінального провадження у її відсутності.

Згідно з приписами статті 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що з`ясувати всі обставини кримінального провадження під час судового розгляду можливо за відсутності потерпілої, тому, керуючись правилами ст. 325 КПК України, дійшов висновку про проведення судового розгляду без потерпілої.

Повне визнання обвинуваченим вини, не заперечення фактичних обставин кримінального правопорушення та кваліфікації своїх дій, усвідомлення змісту обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачується, стали передумовами здійснення розгляду провадження в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України.

Роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, з`ясувавши їх думку про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, та здійснив судовий розгляд кримінального провадження із застосуванням правил ст. 349 ч. 3 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.

Суд з`ясував правильне розуміння учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини кримінального правопорушення в апеляційному порядку.

З показань обвинуваченого слідує наступне.

В селі Бірюки Білоцерківського району Київської області він працював по найму, мав знайомого, який винаймав будинок по АДРЕСА_3 . 12 серпня 2021 року, у вечірній час, він прийшов до свого знайомого, щоб відпочити, відчинив хвіртку і зайшов на територію домоволодіння, де побачив, що вхідні двері зачинені на навісний замок. Він почав стукати у двері та гукати знайомого. Коли зрозумів, що його немає вдома, руками вирвав з дверей скобу навісного замка та проник в середину будинку. Там його застала власниця будинку.

У вчиненому щиро кається, повністю усвідомлює протиправність вчинених дій.

Допит обвинуваченогоздійснено відповіднодо правилст.351КПК України.

Мотиви суду

З показань обвинуваченого суд дійшов висновку про визнання ним всіх обставин, які встановлені досудовим розслідуванням, підлягають доказуванню в кримінальному провадженні та визначені ст. 91 КПК України.

Покази обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, які ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорювалися, тому суд вважає викладені фактичні обставини справи достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні.

Пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення знайшло своє підтвердження в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження.

Діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , мало місце, це діяння полягає у незаконному проникненні до житла ОСОБА_2 , та містить склад кримінального проступку, передбаченого ст. 162 ч. 1 КК України.

Обвинувачений є винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та підлягає покаранню за вчинене.

Під час розгляду кримінального провадження, судом не встановлено обставин, які, у відповідності до ст.ст. 36 - 43 КК України,виключають кримінальнупротиправність діянняобвинуваченого,а такожпідстав длязвільнення відкримінальної відповідальності,передбачених ст.ст. 44 - 49 КК України.

Судом не встановлено обставин, які свідчать про необхідність застосування до обвинуваченого примусового лікування, а також обставин, які свідчать про те, що обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення у стані неосудності чи обмеженої осудності.

Судом досліджено письмові докази, що характеризують обвинуваченого.

За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується як такий, що веде антигромадський спосіб життя, схильний до зловживання спиртних напоїв, проте скарг на його поведінку не надходило.

Обвинувачений проживає без реєстрації в будинку по АДРЕСА_2 з співмешканкою та трьома малолітніми дітьми, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра, має погашену судимість.

Такі фактичніобставини підтверджуютьсяданими довідки-характеристикиз місцяпроживання,виданої Маловільшанськоюсільською радоюБілоцерківського районуКиївської області№ 121від 13вересня 2021року,довідок Комунального некомерційногопідприємства «Білоцерківськацентральна районналікарня» № 177 від 13 вересня 2021 року, вимоги УІП та координації поліції «102» ГУ НП в Київській області від 13 серпня 2021 року.

Згідно зі ст.ст. 50, 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Судом враховується, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення у виді проступку, має негативну характеристику.

На підставі ч. 1 ст. 66 КК України, суд вважає можливим визнати щире каяття обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та активне сприяння у його розкритті обставинами, що пом`якшують покарання за скоєне.

Обставин, передбачених ч. 1 ст. 67 КК України, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Враховуючи особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, проте має дохід, обставини, що пом`якшують покарання, суд дійшов висновку про можливість застосування до обвинуваченого штрафу як найбільш м`якого виду покарання, передбаченою санкцією ст. 162 ч. 1 КК України.

Суд вважає, що таке покарання сприятиме досягненню цілей кримінального судочинства, оскільки є для засудженого важким, але реальним для виконання. Вказане покарання, яке пов`язане з обмеженням майнових прав обвинуваченого, суд вважає достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Вирішення питань про процесуальні витрати, заходи забезпечення кримінального провадження та речові докази

Відповідно до п.п. 12-14 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 162 ч. 1 КК України, і призначити покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Штраф підлягає сплаті на розрахунковий рахунок (IBAN) UA628999980313080106000010748, код ЄДРПОУ 37955989, МФО 899998, отримувач коштів ГУК у Київ.обл/Миронівська міс/21081100, банк отримувача:Казначейство України(ел. адм. подат.).

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку підлягає негайному врученню засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його оголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя підпис Л.О.Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О.Капшук