Постанова № 104351267, 17.05.2022, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/723/22

Провадження № 3/935/595/22

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 травня 2022 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І. В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП не надано, у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 130, статтею 124, статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

До Коростишівського районного суду Житомирської області 26.04.2022 від Управління патрульної поліції в Житомирській області, надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 130, статтею 124, статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №081115 від 16.04.2022, водій ОСОБА_1 16.04.2022 о 16:50 годині в на автодорозі Київ-Чоп 109 км керував транспортним засобом ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожними рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Alcotest Drager 6820, результат огляду 2, 25‰ проміле, чим порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №081116 від 16.04.2022, водій ОСОБА_1 16.04.2022 о 16:50 годині в на автодорозі Київ-Чоп 102 км керуючи транспортним засобом ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з транспортним засобом Volvo д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом Kogel д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попутно. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №081117 від 16.04.2022, водій ОСОБА_1 16.04.2022 о 16:50 годині в на автодорозі Київ-Чоп 102 км керуючи транспортним засобом ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 скоїв зіткнення з транспортним засобом Volvo д.н.з. НОМЕР_2 та залишив місце події, чим порушив вимоги п. 2.10А Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

До суду ОСОБА_1 подав заяву, в якій просив справу про притягнення до адміністративної відповідальності розглядати без його участі, вину визнав.

Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 130, статтею 124, статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями пункту 2.10 А Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Відповідно до положень пункту 13.1 Правил дорожнього руху України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Положеннями пункту 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Факт вчинення правопорушень ОСОБА_1 передбачених частиною 3 статті 130, статтею 124, статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується вищевказаними протоколами про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, тестом №222, результати огляду якого становлять 2,25‰ проміле, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення оцінка доказів здійснюється органом /посадовою особою/ за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Тому, вина ОСОБА_1 у вчиненні 16.04.2022 адміністративних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 130, статтею 124, статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується вказаними матеріалами справи, а ОСОБА_1 не було надано жодних переконливих доводів, підтверджених відповідними доказами, які б давали суду підстави поставити під сумнів правдивість обставин, викладених у матеріалах справи.

Вирішуючи питання про накладення стягнення на ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, у відповідності до вимог статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, роз`яснень, які викладені в пункті 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005, враховується характер вчинених правопорушень, рівень небезпеки, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

Отже, ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні 16.04.2022 адміністративних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 130, статтею 124, статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. На ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу На ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу. Отже, остаточно накласти на ОСОБА_1 на підставі статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення шляхом поглинання одного адміністративного стягнення другим адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, а справи 935/723/22, 935/726/22 та 935/724/22 об`єднати.

Щодо обов`язкового додаткового стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, то відповідно до частини 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі скоєння особою вищезазначеного правопорушення застосовується конфіскація транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, однак відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №081115 від 16.04.2022 року, транспортний засіб ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 під час вчинення адміністративних правопорушень, належить ОСОБА_4 , тому підстав для застосування конфіскації вказаного транспортного засобу немає.

Відповідно до статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 23, 25, 33-36, 40-1, 122-2 130, 283 - 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні 16.04.2022 адміністративних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 130, статтею 124, статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без конфіскації транспортного засобу.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні 16.04.2022 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні 16.04.2022 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення на підставі статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, на розрахунковий рахунок UA368999980313060149000006001, отримувач коштівГУК у Житомирській області, кодкласифікації доходів бюджету21081300, банк отримувачаКазначейство України (ЕАП), МФО899998, код за ЄДРПОУ 37976485.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок на користь держави на розрахунковий рахунок UА908999980313111256000026001, отримувач коштівГУК у м. Київ/Києві, кодкласифікації доходів бюджету22030106, банк отримувачаКазначейство України (ЕАП), код банку отримувача899998, код за ЄДРПОУ 37993783.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Суддя І. В. Щербаченко