Рішення № 104349147, 17.05.2022, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/937/21

№ провадження 2/624/29/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2022 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого судді Крапівки Т.В., за участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кегичівка, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , її законного представника опікуна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Кегичівська селищна рада Харківської області, орган опіки та піклування Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно в порядку спадкування

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, уточнивши позовні вимоги, до ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , її законного представника, опікуна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Кегичівська селищна рада Харківської області, орган опіки та піклування Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно в порядку спадкування, в якому просив визнати за ним право власності на земельні ділянки (паї) та виділити в натурі, в порядку спадкування, право власності на 5/6 частки в розмірі 7,50 га земельної ділянки (паю) та 5/6 частки, в розмірі 7,50 га земельної ділянки (паю), які знаходяться в с. Нова Парафіївка (Кегичівського району) Красноградського району, Харківської області в адміністративних межах Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської області.

Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача ОСОБА_6 . До складу його спадщини входять 2 земельні ділянки, в розмірі 7,50 га земельна ділянка (пай) та в розмірі 7,50 га, що розташовані за межами села Новопарафїївка. Спадкодавець заповів позивачу зазначені земельні ділянки в загальному розмірі 15,00 га. Позивач є спадкоємцем за заповітом на 5/6 частки (паю) земельної ділянки в розмірі 7,50 га. Неповнолітня донька померлого ОСОБА_3 є спадкоємцем обов`язкової частки в спадщині (1/6 частина). Позивач звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте отримав відмову, оскільки оригінали сертифікатів, що посвідчують право на зазначені земельні частки втрачені.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 09 грудня 2021 року позовна заява була залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення її недоліків.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 20 грудня 2021 року провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Задоволено клопотання про витребування доказів, зобов`язано приватного нотаріуса Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Удовіченко С.О. та Кегичівську державну нотаріальну контору Красноградського районного нотаріального округу Харківської області надати до суду копії спадкових справ №64224568 та №11.7/134/00р.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 24 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Крапівки Т.В.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області 27 січня 2022 року задоволено клопотання позивача та замінено неналежних відповідачів приватного нотаріуса Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Удовіченко С.О., Кегичівську селищну раду Харківської області, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області на ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , її законного представника опікуна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Кегичівську селищну раду Харківської області. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування Кегичівської селищної ради Харківської області для захисту інтересів неповнолітньої ОСОБА_3 . Прийнято до провадження уточнену позовну заяву.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 26 квітня 2022 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.

На виконання ухвали суду про витребування доказів до суду надані копії спадкових справ.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Позивач ОСОБА_1 подав заяву про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, розгляд справи просить провести без його участі.

Відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , подали заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги просять задовольнити.

Законний представник відповідача ОСОБА_3 , її опікун ОСОБА_4 , надіслала заяву про визнання в повному обсязі позовних вимог щодо визнання права власності на земельні ділянки (пай). Заперечень щодо розгляду позову не має. Справу просить розглянути без її участі.

Третя особа: Кегичівська селищна рада Харківської області, в тому числі як орган опіки та піклування, при вирішенні справи покладається на розсуд суду, справу просить розглянути без участі їх представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню з таких підстав:

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.4ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Новопарафіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області 23 січня 2019 року.

Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме на право на дві земельні частки (пай) розміром по 7,50 в умовних кадастрових гектарах. Право на земельні частки (пай) за спадкодавцем підтверджуються копіями сертифікатів, свідоцтв про право на спадщину.

Так, згідно копії дубліката свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.06.2000, ОСОБА_6 успадкував право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності спілки селян ім. Щорса, Кегичівського району, Харківської області, с. Нова Парафіївка, розміром 7,50 в умовах кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки (паю) в натурі (на місцевості), належної померлому ОСОБА_7 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), виданого Кегичівською районною державною адміністрацією і зареєстрованого у книзі реєстрації сертифікатів 26.06.1997 за №74. На підставі цього свідоцтва право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_6 , про що внесено відповідний запис до сертифікату серії ХР №0203724 від 26.06.1997.

Згідно копії сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХР №0203725 та копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.06.2000, ОСОБА_6 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності спілки селян ім. Щорса розміром 7,50 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Згідно з внесеними змінами, які внесені до сертифіката у зв`язку з передачею права на земельну частку (пай), ОСОБА_6 передано це право на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.06.2000 №582.

Згідно копії рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 05.04.2001, задоволено позовні вимоги ОСОБА_6 , скасовано рішення Виконкому Новопарафіївської сільської ради від 09.10.2000 в частині виділення в натурі земельної ділянки в контурі поля №13 та зобов`язано Виконком Новопарафіївської сільської ради виділити в натурі єдиним масивом земельний пай в контурі поля №5 в розмірі згідно належних сертифікатів.

Відповідно до копії акту від 02.07.2001 ОСОБА_6 на підставі рішення Кегичівського районного суду від 05.04.2001 про виділення земельної ділянки в натурі єдиним масивом, здійснено передачу та прийом виділеної земельної ділянки в натурі єдиним масивом із земель колективної власності ПСП ім. Щорса власнику земельних сертифікатів у кількості 2 пая.

Взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай) серії ХР №0203725 та серії ХР №0203724 ОСОБА_6 . Державний акт на право приватної власності на землю не отримував, що підтверджується копією листа Відділу у Кегичівському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області №17/113-21 від 19.01.2021.

Право на земельні частки (пай) визначені сертифікатом серії ХР №0203725 та сертифікатом серії ХР №0203724 спадкодавець ОСОБА_6 , відповідно до копії заповіту від 25.09.2002 заповів ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Удовіченко С.О. від 17.09.2021 ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 5/6 частки земельної частки (паю), яка перебуває у колективній власності спілки селян ім. Щорса, с. Нова Парафіївка, Кегичівського району, Харківської області, розміром 7,50 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), на підставі копії сертифікату на право на земельну частку (пай) ХР №0203725 та на 5/6 частки земельної частки (паю), яка перебуває у колективній власності Спілки селян ім. Щорса, с. Нова Парафіївка, Кегичівського району, Харківської області, розміром 7,50 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), на підставі копії Сертифікату на право на земельну частку (пай) ХР №0203724. Відмова обґрунтована ненаданням оригіналу правовстановлюючих документів.

З наданої копії спадкової справи №33/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , вбачається, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 за законом є: донька ОСОБА_5 , 1977 року народження, яка прийняла спадщину за законом, донька ОСОБА_3 , 1980 року народження, яка від спадщини відмовилась на користь ОСОБА_5 та неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка прийняла спадщину за законом та є спадкоємцем обов`язкової долі в спадщині (1/6 частка). Спадкоємцем за заповітом є онук ОСОБА_1 , 2000 року народження, який прийняв спадщину. Спадкоємець на день смерті в шлюбі не перебував, інших спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку немає.

Згідно ч.1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч.1 ст 1217 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч.1 ст. 1222 ЦК України).

Згідно ч.1, ч.2 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно ч.1, ч.2 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщини, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

В судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом. Відповідач неповнолітня ОСОБА_3 є спадкоємцем обов`язкової частки у спадщині (1/6 частки) та прийняла спадщину.

Позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6 та звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яка складається з права на земельні частки (пай), яке належить спадкодавцю на підставі сертифікатів на право на земельну частку (пай) серії ХР №0203725 та серії ХР №0203724.

Проте нотаріусом у зв`язку з ненаданням оригіналів зазначених сертифікатів відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Позивач зазначив, що оригінали сертифікатів були втрачені.

На підтвердження цього факту надав суду газету «Наш край», з оголошенням про втрату вищезазначених сертифікатів.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 392 ЦК України лише власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право, в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з п. 2.16 ІІ Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючого документа про належність цього майна спадкодавцеві та Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно.

У зв`язку з тим, що у позивача відсутній правовстановлюючий документ на право на земельну частку (пай), оскільки він був втрачений, він не має можливості отримати копію сертифікату та отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування за заповітом.

Відповідно до ч. 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документи, що підтверджують право особи спадкоємця є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, виданий районною (міською) адміністрацією, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні та розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.

Згідно зі ст.1Закону України«Про порядоквиділення внатурі (намісцевості)земельних діляноквласникам земельнихчасток (паїв)»від 05.06.2003року №899-IV право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до та 2 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією; документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідченні у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); а також рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до п. 23 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикуу справахпро спадкування»від 30травня 2008року №7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Матеріали справи свідчать, що позивач по справі не має можливості отримати дублікат сертифікату на право власності на земельну частку (пай).

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відсутність у позивача оригіналу правовстановлюючого документу, який би підтверджував факт належності спадкодавцю права на земельні частки (пай), унеможливлює отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що є підставою для задоволення позову в частині визнання за позивачем права на земельні частки (пай), що належало спадкодавцю, в розмірі 5/6 частки.

Що стосується вимоги позивача про виділення земельних ділянок в натурі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення цієї позивної вимоги.

Так в судовому засіданні було встановлено, що спадкодавцю ОСОБА_6 на підставі рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 05.04.2001 було передано виділену земельну ділянку в натурі єдиним масивом, що підтверджується копією акту про передачу та прийом виділеної земельної ділянки в натурі власнику земельних часток (паїв) ОСОБА_6 від 02.07.2001.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Вказана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Позивачем не обґрунтовано зазначену позовну вимогу, не зазначено в чому полягає порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права, а тому підстав для її задоволення суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , її законного представника опікуна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Кегичівська селищна рада Харківської області, орган опіки та піклування Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право на 5/6 земельної частки (пай) в розмірі 7,50 умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності спілки селян ім. Щорса, с. Нова Парафіївка, Кегичівського району, Харківської області, визначеного Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХР №0203724 та право на 5/6 земельної частки (пай) в розмірі 7,50 умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності спілки селян ім. Щорса, с. Нова Парафіївка, Кегичівського району, Харківської області, визначеного Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХР №0203725.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції Полтавського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цьогоКодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Нова Парафіївка, Кегичівського району, Харківської області, громадянин України, ІПН НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Кегичівським РС ГУДМС України в Харківській області 12.08.2016, адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: с. Нова Парафіївка, Кегичівської селищної ради, Красноградського району, Харківської області, 64052.

Законний представник відповідача: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса проживання: с. Нова Парафіївка, Кегичівської селищної ради, Красноградського району, Харківської області, 64052.

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса проживання АДРЕСА_1 .

Третя особа: Кегичівська селищна рада Харківської області, ЄДРПОУ 04396963, місцезнаходження за адресою: вул. Волошина, буд. 33, смт. Кегичівка, Красноградського району, Харківської області, 64003.

Третя особа: Орган піки та піклування Кегичівської селищної ради Харківської області, ЄДРПОУ 04396963, місцезнаходження за адресою: вул. Волошина, буд. 33, смт. Кегичівка, Красноградського району, Харківської області, 64003.

Суддя Т.В. Крапівка