Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №454/2073/21
Провадження № 2/439/43/22
27 квітня 2022 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області
у складі:
головуючого-судді Петейчука Б.М.,
із участю секретаря
судового засідання Ковальчук Н.І.,
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
треті особи, які не заявляють
самостійних вимого щодо
предмета спору: Служба у справах дітей Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області,
ОСОБА_3 ,
розглянувши у підготовчому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області, ОСОБА_3 , про надання дозволу на зняття реєстраційного обліку місця проживання та дозволу на реєстрацію нового місця проживання малолітніх дітей без згоди батька та визначення місця проживання, а також за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, ухвалив таке рішення.
Позивачка: ОСОБА_1 звернулася до Бродівського районного суду Львівської області із позовною заявою до відповідача: ОСОБА_2 , в якій просить суд визначити місце проживання малолітніх дітей, а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із матір`ю - ОСОБА_1 . Окрім цього, просила суд надати дозвіл на зняття із реєстрації малолітніх дітей без письмової згоди батька.
У свою чергу ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд визначити спосіб участі батька ОСОБА_2 у вихованні та спілкування малолітніх дітей, враховуючи висновок органу опіки та піклування.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивачка зазначає, що 04 березня 2008 року сторони зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Бродівського районного управління юстиції Львівської області, актовий запис за № 28. За час перебування у шлюбі у сторін народилося троє дітей, а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивачка вказує, що відповідач належним чином не виконував своїх батьківські обов`язків, зокрема в частині матеріального забезпечення дітей. Не надавав кошти на їх утримання. Хоча останній працевлаштований та є військослужбовцем на контрактній формі.
Позивачка наголошує, що сторони тривалий термін проживають окремо, не ведуть спільне домашнє господарство, втратили один до одного почуття поваги та взаєморозуміння. Спільні діти сторін залишились проживати разом із позивачкою у будинку, який належить її батькам за адресою: АДРЕСА_1 . У будинку створені належні умови для проживання дітей. Діти навчаються у Червоноградській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 1 у місті Червонограді Львівської області. Для загального розвитку, за місцем фактичного проживання відвідують різноманітні гуртки та додаткові заняття із вивчення англійської мови.
Позивачка стверджує, що у зв`язку з тим, що малолітні діти зареєстровані не за місцем фактичного проживання, а в межах іншого значно віддаленого населеного пункту, виникають незручності з отримання медичних, освітніх та соціальних послуг. Тому позивачка мала на меті зняти малолітніх дітей із місця попередньої реєстрації та зареєструвати їх за фактичним місцем проживання. Однак отримала відмову через відсутність письмової згоди іншого законного представника.
Позивачка мотивує, що відповідач проживає окремо від неї та дітей, за місцем своєї реєстрації. Вона неодноразово зверталася до відповідача із проханням надати згоду про зміну місця реєстрації спільних малолітніх дітей. Проте останній відмовився надавати згоду.
Відтак на думку позивачки відповідач порушує права малолітніх дітей на вільне пересування, відпочинок, оздоровлення та навчання. Позаяк зняття із реєстрації спільних дітей не позбавляє відповідача права брати участь у вихованні останніх.
Стислий виклад позиції відповідача.
Відповідач зазначає, що між сторонами відсутній спір щодо визначення місця проживання дітей. Він не заперечує відносно проживання спільних малолітніх дітей із матір`ю. Проте ОСОБА_1 чинить йому перешкоди як батькові виконувати свої обов`язки щодо виховання своїх дітей.
Відповідач мотивує, що після розлучення сторони самостійно не можуть досягти згоди щодо порядку спілкування батька із доньками, які проживають із позивачкою. Відтак він змушений звернутися до суду за для визначення способів участі батька у спілкуванні та вихованні дітей.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
14 вересня 2021 року - відкрито провадження у справі.
Відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із моменту отримання копії ували про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
Відповідач - ОСОБА_2 подав заяву про визнання позову, в якій не заперечив щодо задоволення позовних вимог позивачки та визначення місця проживання малолітніх дітей разом із матір`ю.
Від представника відповідача - адвоката Секретар Оксани Леонідівни надійшов зустрічний позов, у якому відповідач просив суд визначити способи участі батька у спілкуванні та вихованні дітей.
17 лютого 2022 року - ухвалою суду позовні вимоги за первісним та зустрічним позовом об`єднано в одне провадження.
Від представника третьої особи - Служби у справах дітей Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області надійшов висновок Органу опіки та піклування про визначення способу участі ОСОБА_2 у вихованні малолітніх дітей.
Від представника позивачки - ОСОБА_7 надійшов відзив на зустрічну позову заяву, якій просить суд позовні вимоги ОСОБА_2 за зустрічним позовом задовольнити частково, із врахуванням висновку органу опіки та піклування про визначення способу участі батька у спілкуванні та вихованні дітей. Позовні вимоги за зустрічним позовом у цій частині визнає.
Від представника відповідача - адвоката Секретар Оксани Леонідівни надійшла зава про уточнення (зміну) позовних вимог, в якій ОСОБА_2 просить суд визначити спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні дітей відповідно до висновку органу опіки та піклування.
Позивачка у підготовче засідання не з`явилася. Від представника позивачки - адвоката Левицької Оксани Ігорівни надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги за первісним позовом підтримує та просить суд їх задовольнити. Позовні вимоги за зустрічним позовом визнає та не заперечує щодо їх задоволення.
Відповідач у підготовче засідання не з`явився. Від представника відповідача - адвоката Секретар Оксани Леонідівни надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача, позовні вимоги за первісним позовом визнає повністю та не заперечує щодо їх задоволення. Уточнені позовні вимоги за зустрічним позовом підтримує та просить суд їх задовольнити.
Третя особа: ОСОБА_3 у підготовче засідання не з`явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовним вимог за первісним позовом не заперечує.
Третя особа: Служба у справах дітей Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області участь свого представника у підготовче засідання не забезпечила. Від представника третьої особи - ОСОБА_8 надійшла заява про розгляд справи без участі представника третьої особи. Вирішення спору по суті просить провести із урахуванням висновку органу опіки та піклування.
За правилами частини 3 статті 211 ЦПК України підготовче засідання проведено у відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням частини 2 статті 247 ЦПК України.
Нормативним приписом частини 3 статті 200 ЦПК України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
За змістом частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Доказами у справі встановлено, що 04 березня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 зареєстровано шлюб Відділом реєстрації актів цивільного стану Бродівського районного управління юстиції Львівської області, актовий запис за № 28. Після реєстрацію шлюбу ОСОБА_9 змінила прізвище на ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 02 квітня 2021 року (а.с. 20).
За час перебування у шлюбі у сторін народилося троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 09 вересня 2008 року; свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 05 жовтня 2012 року; свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 10 травня 2011 року (а.с. 21-23).
Рішенням Бродівського районного суду Львівської області у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, розірвано шлюб між сторонами, що підтверджується наданою суду копією судового рішення (а.с. 128-129).
Малолітні діти сторін зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї від 13 квітня 2021 року (а.с. 14).
Малолітні діти сторін проживають без реєстрації разом із матір`ю - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Житловий будинок за цією адресою належить на праві власності батькові позивачки - ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав серії ССУ № 821604 від 12 серпня 2011 року; актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 04 червня 2021 року; Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі за № 27232807 від 15 червня 2011 року; актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 2020 року (а.с. 10-12, 19).
Малолітні діти сторін навчаються у Червоноградській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 1 Червоноградської міської ради Львівської області. Шкільним життям дочок займається матір, яка бере активну участь у батьківських зборах класу. Батько за останній рік приходив до навчального закладу лише раз. Діти старанні, уважні до навчання, систематично відвідують шкільні заняття, що підтверджується довідкою № 01-14/146 від 06 серпня 2020 року; довідкою № 01-14/143 від 14 червня 2021 року; характеристикою успішності дітей; довідкою № 01-14/145 від 06 серпня 2020 року; довідкою № 01-14/147 від 06 серпня 2020 року (а.с.13, 15-18, 27-28).
Малолітні діти сторін отримують медичні послуги на території Червоноградської територіальної громади Львівської області, про що свідчать надані суду копії декларацій лікаря малолітніх дітей (а.с. 24-26).
ОСОБА_1 зареєстрована у житловому будинку свого батька за адресою: АДРЕСА_1 . Остання має стабільний дохід, що підтверджується довідкою про склад сім`ї № 142 від 14 червня 2021 року; відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків № 4771/АП/13-01-72-01-07 від 04 червня 2021 року (а.с. 6, 39).
ОСОБА_1 відмовлено у реєстрації місця проживання дітей за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із відсутністю згоди батька дітей, що підтверджується довідкою № 3 від 13 червня 2021 року (а.с. 40).
У ОСОБА_2 наявний борг зі сплати аліментів на утримання дітей, що підтверджується наданими суду копіями виконавчих документів із додатками (а.с. 41-45).
ОСОБА_2 за місцем несення служби характеризуються позитивно, здатен критично оцінювати ситуацію та прагнути до самовдосконалення, що підтверджується службовою характеристикою (а.с. 130-132).
Житлово-побутові умови проживання для дітей у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 пристосований для належного створення умов виховання, навчання дітей, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов сім`ї від 05 жовтня 2021 року (а.с. 134).
Орган опіки та піклування дійшов до висновку про доцільність визначення місця проживання малолітніх дітей сторін разом із матір`ю ОСОБА_1 , що підтверджується Висновком органу опіки та піклування Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області за № 326/02-21від 04 листопада 2021 року (а.с. 89).
Орган опіки та піклування дійшов до висновку про доцільність визначення способів участі батька ОСОБА_2 у вихованні дітей у порядку:
-побачення із дітьми першої та третьої суботи та неділі місяці, починаючи з 10 години 00 хвилин суботи до 19 години 00 хвилин неділі, без присутності матері, за місцем проживання батька;
-безперешкодне відвідування дітей за місцем їх знаходження у день народження останніх, а саме: 26 квітня, 29 серпня, 27 вересня кожного року;
-проведення разом із дітьми відпочинку, із врахуванням згоди дітей, у період літніх шкільних канікул, зокрема за межами країни перебування, тривалістю тридцять днів, із обов`язковим зазначенням місця (адреси) перебування; та у період зимових шкільних канікул, тривалістю сім календарних днів, за домовленістю з матір`ю;
-один будь-який будній день за період шкільних канікул, один раз на місяць, за домовленістю з матір`ю.
Ця обставина підтверджується Висновком органу опіки та піклування Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області за № 326/02-21від 04 листопада 2021 року (а.с. 90).
Мотиви суду.
1.Щодо визначення місця проживання малолітніх дітей.
За правилами статті 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.
Нормою частини 2 статті 160 Сімейного кодексу України передбачено, що місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. У випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення (частина 1 статті 161 Сімейного кодексу України).
Імперативними приписами статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини.
За змістом норми статті 150 Сімейного кодексу України, обов`язками батьків є піклування про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя.
У свою чергу відповідно до частин 2, 8, 9, 10 статті 7 Сімейного кодексу України, сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради від 27 лютого 1991 року закріплено, що держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання й розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання й розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку дитини.
Пунктом 1 статті 9 вищевказаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
Відповідно до статті 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь в її вихованні й має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь в її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 Сімейного кодексу України), у тому числі й на рівне виховання батьками.
Законодавчими положеннями статті 171 Сімейного кодексу України визначено, що місце проживання малолітньої дитини з одним з батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.
Як було встановлено судом під час судового засідання, мати: ОСОБА_1 та батько: ОСОБА_2 , малолітніх: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають окремо.
Водночас малолітні діти фактично проживають без реєстрації місця проживання разом із матір`ю - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
У свою чергу батько позивачки та одночасно власник житлового квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , надає згоду для проживання та подальшої реєстрації малолітніх дітей сторін, у будинку, який належить йому на праві власності.
Відповідач не надає письмової згоди на реєстрацію місця проживання малолітніх дітей, що фактично зумовлює наявність спору про право в даних правовідносинах.
При вирішенні питання про визначення місця проживання малолітніх дітей сторін, суд також враховує висновок органу опіки та піклування щодо доцільності визначити місце проживання малолітніх дітей сторін саме за місцем реєстрації матері ОСОБА_1 .
Оскільки судом встановлено, що малолітні діти сторін фактично проживають із матір`ю, то зміна місця проживання малолітніх дітей, може негативно вплинути на їх психолого-емоційний стан та подальший розвиток. При цьому суд враховує можливість матері забезпечити належні умови проживання, виховання та розвиток дитини.
Суд зауважує, що при визначенні місця проживання малолітніх дітей разом із матір`ю, батько дітей не позбавляється можливості безперешкодно відвідувати малолітніх дітей, спілкуватися з ними, здійснювати свої батьківські обов`язки та доглядати за дітьми за місцем проживання позивачки.
Відтак суд, із огляду на вищенаведене, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, приходить до висновку про те, що позовні вимоги щодо визначення місця проживання малолітніх дітей є підставними та підлягають задоволенню.
2.Щодо надання згоди на реєстрацію місця проживання дітей без згоди другого законного представника.
Вимогами статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.
Імперативними приписами частини 4 статті 29 ЦК України визначається, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження начального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.
Нормою частини 1 статті 160 Сімейного кодексу України закріплено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Частиною 1 статті 33 Конституції України акцентується, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
За вимогами статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що реєстрація місця проживання і зняття з місця реєстрації особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
Вимогами пункту 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 передбачено, що у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
За змістом пункту 26 вищезазначених Правил, у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами зняття з реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним із батьків здійснюється за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Здійснюючий системний аналіз законодавчих положень Правил, суд приходить до думки, що зміна реєстрації місця проживання малолітньої дитини може відбуватися у випадку спільної письмової згоди батька та матері дитини стосовно вибору місця реєстрації дитини. Окрім цього, у встановлених законодавством України випадках, зокрема, коли місце проживання дитини визначено рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування.
Реєстрація місця проживання дитини є похідною від місяця проживання дитини.
Тобто фактично за обставин вирішення судом питання про визначення місця проживання малолітніх дітей (ухвалення судового рішення ) є підставою для зміни місця реєстрації малолітньої дитини без згоди іншого з батьків.
Позовна вимога, яка заявлена позивачкою «щодо надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини, яка не досягла 14 років без згоди батька» не може бути вирішена в судовому порядку. Позаяк у такому разі цивільне законодавство України, передбачає юрисдикційний (позасудовий) спосіб регулювання відносин між батьками.
За таких обставин, суд вважає, що позовна вимога про надання дозволу на реєстрацію малолітніх дітей без згоди батька, не є належним та ефективним способам захисту прав та інтересів особи.
Відтак суд приходить до переконання, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
3.Щодо усунення перешкод у спілкуванні з дітьми.
За імперативними правилами частини 3 статті 291 ЦК України, фізична особа має право на підтримання зв`язків з членами своєї сім`ї та родичами незалежно від того, де вона перебуває.
Виходячи зі змісту частини 8 статті 7 Сімейного кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.
Нормою статті 18 Сімейного кодексу України передбачено способи захисту сімейних прав та інтересів, зокрема, припинення дій, які порушують сімейні права.
Виходячи із законодавчих приписів частини 5-6 статті 19 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються із справи.
Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини (частина 1 статті 151 Сімейного кодексу України).
У свою чергу вищевказаною нормою визначається, що суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
За правилами статті 27 Конвенції ООН від 20 листопада 1989 року «Про права дитини» (ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року) та статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
У всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Вирішуючи питання про усунення перешкод у спілкуванні малолітніх дітей із батьком та їх вихованні, суд виходить з того, що одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання.
Це право полягає, перш за все, у наданні дитині можливості жити і виховуватися в сім`ї. Пріоритетним інтересом є проживання дітей у сім`ї своїх батьків.
Приймаючи до уваги інтереси дитини, які мають вирішальне значення при вирішенні даного спору, переважне право відповідача на особисте виховання дитини, суд виходить із наступного.
Як вбачається із доказів по справі, малолітні діти сторін проживають разом із своєю матір`ю - ОСОБА_1 . Таке місце проживання малолітніх дітей обумовлене спільними домовленостями батьків дітей, а також визначене судовим рішенням.
У свою чергу батько дитини - ОСОБА_2 також має переважне право перед іншими особами на участь у житті власних дочок. Спосіб його участі у житті малолітніх дітей не визначено, між сторонами існує спір щодо участі батька у вихованні та загалом житті малолітніх дочок.
Водночас суд наголошує на тому, що ОСОБА_1 не оспорює переважне право ОСОБА_2 на участь у вихованні власних дітей. Між сторонами виник спір про право у частині визначення належного способу участі батька у вихованні малолітніх дочок сторін. Ця обставина не може свідчити про створення матір`ю малолітніх дітей перешкод для батька у спілкуванні з дітьми.
Відтак керуючись принципами диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін, враховуючи обов`язок доказування у цивільному судочинстві, суд приходить до переконання щодо недоведеності факту створення ОСОБА_1 перешкод для ОСОБА_2 у спілкування із дочками - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позаяк жоден доказ у справі у своїй сукупності, достатності та взаємозв`язку не свідчить про умисні дії ОСОБА_1 , спрямовані на заборону чи примусове уникнення участі ОСОБА_2 у житті малолітніх дітей сторін.
Суд також зазначає, що налагодження спілкування дочок із батьком певною мірою залежить та має забезпечуватись матір`ю дітей, яка є однією із близьких людей у житті дитини та має для дочок значний авторитет. Тривалість часу, проведеного дитиною з батьком може бути важливим фактором у забезпеченні найкращих інтересів дитини. Проте таке спілкування має бути можливе із урахуванням думки матері, так і власної думки (бажання) малолітніх дітей. Такий підхід зумовлює найменшу шкоду навчально-виховному процесу дітей та уникає стресових ситуацій для останніх.
За таких обставин, суд, виходячи із відсутності обґрунтованих заперечень сторін щодо графіку побачень батька із дітьми, який затверджений висновком органу опіки та піклування, приходить до висновку, що визначений таким висновком спосіб участі відповідача у вихованні дітей підлягає застосуванню без внесення до нього будь-яких корективів.
Виходячи з мотивів, викладених вище, суд вважає, що вищенаведений порядок та спосіб є достатнім і відповідає принципу розумності, справедливості, збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, пріоритетному інтересу дитини, підтримку зв`язків між членами родини. Тому позовні вимоги у частині визначення способу участі у вихованні дитини підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 10, 81, 89, 206, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 за первісним позовом - задовольнити частково.
Визначити місце проживання малолітніх дітей, а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із матір`ю - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні інших позовних вимог за первісним позовом - відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_2 за зустрічним позовом - задовольнити повністю.
Визначити порядок участі батька ОСОБА_2 у вихованні дітей, а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у такий спосіб:
-побачення із дітьми першої та третьої суботи та неділі місяці, починаючи з 10 години 00 хвилин суботи до 19 години 00 хвилин неділі, без присутності матері, за місцем проживання батька;
-безперешкодне відвідування дітей за місцем їх знаходження у день народження останніх, а саме: 26 квітня, 29 серпня, 27 вересня кожного року;
-проведення разом із дітьми відпочинку, із врахуванням згоди дітей, у період літніх шкільних канікул, зокрема за межами країни перебування, тривалістю тридцять днів, із обов`язковим зазначенням місця (адреси) перебування; та у період зимових шкільних канікул, тривалістю сім календарних днів, за домовленістю з матір`ю;
-один будь-який будній день за період шкільних канікул, один раз на місяць, за домовленістю з матір`ю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадженні, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27 квітня 2022 року.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 .
Треті особи:
Служба у справах дітей Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області, код ЄДРПОУ: 44265757, місцезнаходження: Львівська область, місто Червоноград, проспект Шевченка, 19.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: невідомо.
Суддя Б.М. Петейчук
Судове рішення № 104344635, Бродівський районний суд Львівської області було прийнято 27.04.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 454/2073/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: