Рішення № 104339105, 17.05.2022, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2022 року Чернігів Справа № 620/16448/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доГоловне управління Державної податкової служби у Чернігівській області відокремлений підрозділ Державної податкової служби України провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, У С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Чернігівській області), в якому просить визнати неправомірним та скасувати Податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 03.11.2021 №6943/25010705.

Представник позивача, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що позивачем здійснено роздрібну торгівлю алкогольними напоями 10.08.2020 у період дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 25220308201901647 (термін дії з 10.08.2019 до 10.08.2020), що свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Чернігівській області від 03.11.2021 № 6943/25010705 та наявність підстав для його скасування. Також зауважує, що оскільки Акт перевірки та оскаржуване ППР було направлено позивачу 04.11.2021 в одному конверті, відтак він був позбавлений можливості ознайомитись з Актом перевірки до прийняття оскаржуваного ППР та надати свої заперечення на висновки контролюючого органу.

Представник відповідача у поданому до суду відзиві проти позову заперечує та просить у його задоволенні відмовити, оскільки, перевіркою встановлено, що позивачем на господарську одиницю була отримана ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №25220308201901647, терміном дії з 10.08.2019 до 10.08.2020, у наступній ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями зазначений термін дії з 14.08.2020 до 14.07.2021. В період відсутності ліцензії 10.08.2020 на даній господарській одиниці здійснювалась реалізація алкогольних напоїв. Зазначає, що нормами чинного законодавства передбачені чіткі строки та терміни видачі ліцензій, а саме ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями видається терміном на один рік (як приклад: «початок дії ліцензії з 01.01.2019 на один рік, тобто останній день дії ліцензії це 31.12.2019, а не 01.01.2020, тому що це вже початок нового терміну дії ліцензії).

Суд ухвалою від 23.11.2021 прийняв позовну заяву та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позов відповідач, з-поміж іншого, просить про заміну відповідача у справі - Головне управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 43143966) на Головне управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ ВП44094124).

Визначаючись щодо зазначеного клопотання суд зважає на таке.

Учасниками справи є сторони, треті особи (частина 1 статті 42 КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

За приписами статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» від 30.09.2020 № 893 (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком (у тому числі Головне управління ДПС у Чернігівській області).

Територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (пункт 2 Постанови 893).

Згідно з наказом Державної податкової служби України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 30.09.2020 № 529 утворені як відокремлені підрозділи Державної податкової служби України територіальні органи згідно з переліком (додаток до цього наказу), серед яких Головне управління ДПС у Чернігівській області.

Згідно з Положенням про Головне управління ДПС у Чернігівській області, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 № 643, Головне управління ДПС у Чернігівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44094124), забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Чернігівської області та є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Чернігівській області ( код ЄДРПОУ 43143966).

Наказом Державної податкової служби України «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» від 24.12.2020 №755 розпочато з 01.01.2021 здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 Постанови 893.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку здійснити заміну неналежного відповідача Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 43143966) на належного Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44094124).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 має правовий статус фізичної особи-підприємця. Отримав ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 25220308201901647, термін дії з 10.08.2019 10.08.2020 (а.с. 17), та №25220308202001657 термін дії з 10.08.2020 10.08.2021, (а.с. 16).

На підставі наказу ГУ ДПС у Чернігівській області від 20.10.2021 № 1828-п (а.с. 7) була проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 , магазину, за адресою: АДРЕСА_1 /в.

За результатами перевірки уповноваженими особами податкового органу складено Акт фактичної перевірки (а.с. 10-13), відповідно до якого, зокрема, встановлено роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії, а саме в даній господарській одиниці з 10.08.2019 до 10.08.2020 діяла ліцензія № 25220308201901647, наступна з 14.08.2020 почала діяти з №25220308202001657. Не дивлячись на це 10.08.2020 (період відсутності ліцензії) було реалізовано алкогольних напоїв на суму 258,05 грн. А саме згідно даних АІС «Податковий блок» було встановлено: згідно чеку № 7161 від 10.08.2020 - реалізовано одну пляшку алкогольного напою «Фраголіно Бьянко», ємністю 0,75 мл по ціні 95,00 грн; згідно чеку № 7161 від 10.08.2020 реалізовано одну пляшку вина «Сармієньос Каберне Савіньйон, ємністю 0,75 мл по ціні 163,05 грн.

03.11.2021 ГУ ДПС у Чернігівській області сформовано Податкове повідомлення-рішення № 6943/25010705 (далі оскаржуване ППР), відповідно до якого за порушення частини 12 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 17000,00 грн (а.с. 8).

Не погодившись із оскаржуваним ППР, позивач звернувся до суду з позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 ПК України).

У пункті 80.1 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з пунктом 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: 80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Відповідно до положень статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (пункт 86.5).

Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченомустаттею 58цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 58.2 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пунктів 42.1 та 42.2 статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Питання роздрібної торгівлі алкогольними напоями врегульовано, зокрема, Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі Закон № 481/95-ВР).

В статті 1 Закону № 481/95-ВР, з-поміж іншого, визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Положеннями статті 15 Закону № 481/95-ВР передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в податковому органі, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Відповідно до статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством (частина 1).

До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень (абзац сьомий частини 2).

Судом встановлено, що на підставі наказу ГУ ДПС у Чернігівській області від 20.10.2021 №1828-п уповноваженими особами відповідача була проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 , магазину за адресою: АДРЕСА_1 /в. За результатами перевірки представниками податкового органу складено Акт фактичної перевірки, в якому відображено, як вважає уповноважена особа відповідача, факт продажу позивачем 10.08.2020 алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії.

Вважаючи, що позивачем порушено вимоги законодавства щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями податковим органом 03.11.2021 сформовано Податкове повідомлення-рішення №6943/25010705 та накладено на позивача штраф у розмірі 17000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи оскаржуване ППР, податковий орган виходив із того, що останнім днем ліцензії позивача на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями з терміном дії з 10.08.2019 до 10.08.2020 слід вважати 09.08.2020.

Згідно з наведеними вище положеннями Закону № 481/95-ВР ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями видається повноваженим органом строком дії - один рік.

Судом встановлено, що позивачу було видано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 25220308201901647, термін дії якої складає «з 10.08.2019 до 10.08.2020», про що зазначено на її лицьовій стороні.

Отже, термін дії даної ліцензії був особисто встановлений повноважним органом шляхом визначення конкретного календарного дня її початку та закінчення. При цьому, дата закінчення поєднана з прийменником «до», у зв`язку з чим така прийменникова конструкція в українській мові прямо вказує на зазначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.

За змістом статті 2 цієї Конвенції термін «dies a quo» означає день, з якого починається відлік строку, а термін «dies ad quem» означає день, у який цей строк спливає.

Відповідно до частини 2 статті 4 Конвенції якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця.

З урахуванням наведеного граматичного аналізу вжиття в ліцензії її кінцевої дати дії «до 10.08.2020» та положень Конвенції, суд дійшов висновку, що позивачем під час здійснення роздрібного продажу алкогольних напоїв 10.08.2020 не було допущенно порушень вимогЗакону № 481/95-ВР.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 815/1733/16, від 18.04.2019 у справі № 815/1871/16, від 06.05.2021 у справі № 820/6160/16.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку про протиправність з боку податкового органу застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 17000,00 грн, а тому оскаржуване ППР є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

З приводу заяви позивача стягнути на його користь з відповідача судовий збір та витрати на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 вказаної статті).

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем до суду надано копії: Договору про надання правової допомоги від 10.11.2021 № 10-11-21 (далі Договір), відповідно до пункту 11 якого загальна вартість правової допомоги становить 3000,00 грн; Акту виконаних робіт (наданих послуг) до Договору від 12.11.2021, відповідно до якого Виконавцем (Адвокатським об`єднанням «ІНВЕНІО») надано, а Клієнтом (позивачем) прийнято юридичні послуги на суму 3000,00 грн; Ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 12.11.2021 серії АІ № 1171939 (а.с. 19-22).

Суд зауважує, що вказані вище документи оформлені належним чином, є взаємопов`язаними, містять посилання на адміністративний позов, що був пред`явлений до суду, вартість та перелік наданих ним послуг, які віднесені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI до правничої допомоги.

Також суд зазначає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду даної справи є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг, із урахуванням складності справи та із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду.

Так, у постанові від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20 Верховний Суд зазначив, щоКАС Україниу редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На переконання колегії суддів Верховного Суду, зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені вКАС Україниз 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

Отже, посилання для відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу на відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства та наведеними вище висновками Верховного Суду.

Платіжним дорученням від 12.11.2021 № 311 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 908,00 грн (а.с. 6).

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягає стягненню з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн та судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області як відокремленого підрозділу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 03.11.2021 №6943/25010705.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області як відокремленого підрозділу на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області як відокремленого підрозділу на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124.

Дата складення повного рішення суду - 17.05.2022.

Суддя Ю. О. Скалозуб