Рішення № 104339018, 17.05.2022, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2022 року Чернігів Справа № 620/122/22

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ''Інсайт+''доЧернігівської митниці Державної митної служби Українипровизнання протиправним, скасування рішення та картки відмови, У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інсайт+» (далі ТОВ «Інсайт+», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці Державної митної служби (далі Чернігівська митниця, відповідач), у якому просить визнати протиправними та скасувати:

- рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA102000/2021/000013/2 від 23.09.2021;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102180/2021/00047 від 23.09.2021.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що всупереч наявності всього переліку документів на підтвердження вартості задекларованого товару йому було відмовлено у прийнятті митної декларації та винесено рішення про коригування митної вартості.

Ухвалою судді від 11.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також установлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 14.02.2022 відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, у встановлений судом строк надав відзив на позов та пояснив, що під час митного контролю товарів за поданою ТОВ «Інсайт+» декларацією програмним комплексом АСУР сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості. Під час здійснення митного контролю інспектором було встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Так, за результатами опрацювання додатково наданих документів встановлено, що прайс-лист надано у форматі Excel і, як наслідок, він не містить підпису/печатки постачальника. Крім того, не вказана валюта та умови поставки, за якими наводяться ціна на товари. У зв`язку з наведеним, митну вартість товару скориговано відповідно до статті 64 Митного кодексу України за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами відомостях щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом враховано таке.

ТОВ «Інсайт+» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому чинним законодавством порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис.

15.03.2019 між ТОВ «Інсайт+» (дистриб`ютор) та ARDON SAFETY S.R.O., Чеська Республіка (постачальник) було укладено зовнішньоекономічний ексклюзивний дистриб`юторський контракт №1, з додатками, відповідно до умов якого постачальник надав, а дистриб`ютор прийняв на себе ексклюзивне право на розміщення і продаж продукції на всій території України терміном з моменту підписання контракту і до 31.12.2020 включно. Відповідно до пункту 1.3 Контракту, умови оплати 100% передоплата відповідно до інвойсу вартістю більше 15000 в валюті, вказаної в інвойсі протягом 10 банківських днів від дати виписування інвойсу (а.с. 9-12).

Відповідно до додатку №5 від 24.01.2020 до контракту від 15.03.2019 №1 встановлено умови оплати 100% передоплата відповідно до інвойсу вартістю більше 25000 в валюті, вказаної в інвойсі протягом 10 банківських днів від дати виписування інвойсу (а.с. 13).

Відповідно до інвойсу від 21.09.2021 №62165351, на виконання умов контракту постачальником було відправлено товар загальною вартістю 29982,94 EUR (а.с. 42-54), оплата якого дистриб`ютором передбачена 21.10.2021.

Митна вартість товару, який підлягав митному оформленню, визначена позивачем за ціною договору (контракту) відповідно до статті 57 Митного кодексу України.

З метою здійснення митного оформлення вказаного товару та підтвердження митної вартості уповноваженою позивачем особою до Чернігівської митниці було подано: зовнішньоекономічний контракт (з доповненнями до нього), рахунок-фактуру (інвойс) від 21.09.2021 №62165351, CMR №1249191 від 21.09.2021, копію митної декларації країни відправлення, сертифікат походження товару, довідку про транспортні витрати та ін.

23.09.2021 відповідачем прийнято рішення №UA102000/2021/000013/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якого митним органом визначено митну вартість товару за резервним методом та у графі 33 зазначено, що до за результатами опрацювання додатково наданих документів встановлено, що прайс-лист надано у форматі Excel, і як наслідок, він не містить підпису/печатки постачальника. Крім того, не вказується валюта та умови поставки, за якими наводяться ціни на товари. Також проаналізовано цінові пропозиції відправника на сайті www.ardon.cz щодо асортименту товару, заявленого під №1,10,12,18 та 27, відповідно до яких вартість товару значно вища за вартість цього товару згідно наданих товаросупровідних документів. Митну вартість товару скореговано відповідно до статті 64 Митного кодексу України відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС (а.с. 24).

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102180/2021/000047 (а.с. 16-19).

Не погоджуючись із проведеними Чернігівською митницею коригуваннями митної вартості товару, ТОВ «Інсайт+» звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1Митного Кодексу Українизаконодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів

Згідно із ч. 1 ст. 246 Митного кодексу Україниметою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Частиною 1ст. 248 Митного кодексу Українипередбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257Митного кодексу України).

За змістом ч. 6 ст. 257Митного кодексу Україниумови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Розділ ІІІ Митного кодексу Українирегулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Статтею 49 Митного кодексу Українивстановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2ст. 51 Митного кодексу Українимитна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно доглави 9 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 4ст. 58 Митного кодексу Українимитною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58Митного кодексу України).

У частинах 2, 3, 5ст. 53 Митного кодексу Українивизначено перелік документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення. До таких документів належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Прямо передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Вказана норма кореспондується з положеннями ч. 3ст. 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно ізЗаконом України від 15.02.2011 №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Окрім того, це узгоджується із зазначеними у ст. 8 Митного кодексу Українипринципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі та заохочення доброчесності.

Відповідно дост. 54 Митного кодексуУкраїни контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 цього Кодексу.

Відповідно достатті 57 Митного кодексу Українивизначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до частин 2, 4, 5, 10 статті 58 Митного кодексу Україниметод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено уст. 53 Митного кодексу України; 2)ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Перевіряючи доводи відповідача, суд звертає увагу на те, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого ч.2ст. 53 Митного кодексу України.

При цьому, показник ціни товару чітко відображений у наданому позивачем інвойсі. Відповідачем не доведено, що саме цей документ містить розбіжності, неповні та/або недостовірні відомості, чи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Разом з тим, при імпортуванні позивачем спірних партій товару контролюючий митний органо витребував у декларанта додаткові документи по товару №1, 10, 12, 18, 27, зазначене повідомлення митного органу про витребування додаткових документів по цим товарам не містило жодних причин таких дій, тобто належного обґрунтування сумнівів у достовірності заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту, що є прямим порушенням ч. 3ст. 53 Митного кодексу України.

Митним органом не доведено наявності підстав для неможливості прийняття поданих позивачем документів на підтвердження митної вартості таких операцій та/або неможливості визначення за ними ціни імпорту за основним методом.

Відповідно до матеріалів справи та доводів відповідача, митну вартість спірного товару скориговано за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визначених митними органами митних вартостях, а саме відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на аналогічні товари, митне оформлення яких вже здійснено. Митну вартість скориговано відповідно до ст. 64 Митного кодексу України за резервним методом, а саме відповідного наявної у митного органу цінової інформації.

Статтею 55 Митного кодексуУкраїни встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджениминаказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбаченіМитним кодексом України(ст. 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст наданих позивачем документів.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.02.2018 за результатом розгляду справи № 809/1884/16, згідно із якою посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в інвойсі, поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положенняст. 53 Митного кодексу Українине містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Між тим, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженихнаказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Наведене узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №826/6346/16, від 14.08.2018 у справі №821/1617/17 та від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а.

Відповідно до змісту спірного рішення відповідач не зазначив, які саме відомості (інформація) щодо складових митної вартості відсутні в документах, наданих позивачем під час митного оформлення, чи які саме розбіжності, неточності містять подані до митного оформлення документи, та які конкретно документи можуть усунути сумніви митного органу. Також відповідачем не наведено обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірному рішенні.

Відтак, як встановлено зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено лише номер та дату митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм п. 2, 4 ч. 2ст. 55 Митного кодексу України.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про неподання декларантом документів, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість зроблених митницею коригувань митної вартості.

Посилання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльностіМитним кодексом Українине передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм п. 2, 4 ч. 2ст. 55 Митного кодексуякщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

У свою чергу формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Отже, вказані доводи відповідача суд відхиляє.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, у свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого митницею рішення.

При цьому, посилання відповідача в оскаржуваному рішенні та картці відмови на те, що прайс-лист надано у форматі Excel, і як наслідок, він не містить підпису/печатки постачальника, у ньому не вказується валюта та умови поставки, за якими наводяться ціни на товари, є необґрунтованим, так як прайс-лист виробника товару не має імперативного характеру для визначення складових митної вартості товару та не є документом, що підтверджує митну вартість товару.

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Наслідком таких протиправних дій є безпідставне, в порушення статті 58 Митного кодексу України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів та Картка відмови в прийнятті митної декларації є протиправними, а тому мають бути скасованими.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Документально підтверджено понесення позивачем витрат на сплату судового збору в сумі 2270,00 грн., який має бути стягнутий за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ''Інсайт+'' до Чернігівської митниці Державної митної служби про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів від 23.09.2021 №UA102000/2021/000013/2.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102180/2021/000047.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці Державної митної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Інсайт+'' судові витрати в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ''Інсайт+'', вул. Кільцева, буд. 7, м. Чернігів, 14007, код ЄДРПОУ 38672465.

Відповідач: Чернігівська митниця Державної митної служби України, проспект Перемоги, буд. 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 43985581.

Дата складення повного рішення суду - 17.05.2022.

Суддя Ю. О. Скалозуб