Ухвала суду № 104337401, 17.05.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6902/22

УХВАЛА

17 травня 2022 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» до Одеської митниці про визнання протиправними дій, скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» до Одеської митниці, в якому позивач просить:

визнати протиправними дії Одеської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ « 100 ШИН+ », за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються;

скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500020/2022/000055; № UА500020/2022/000057; № UА500020/2022/000226;

визнати протиправними та скасувати рішення про корегування митної вартості №UА500020/2022/000040/2 від 18.01.2022; №UА 500020/2022/000043/2 від 19.01.2022; №UА500020/2022/000180/2 від 23.02.2022.

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись із позовною заявою, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст.161 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду суб`єктом владних повноважень, юридичною особою позову майнового характеру судовий збір складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01.01.2022р. у розмірі 2481 грн.

Позивач згідно платіжних доручень №10269, №10270, №10271 від 13.04.2022 р. сплатив суму судового збору 7443 грн.

Разом з тим, в адміністративному позові позивачем заявлено 4 вимоги немайнового характеру та вимоги про скасування рішення про коригування митної вартості товарів, які є майновими.

Так, окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно і вимоги до суду щодо оскарження такого рішення спрямовані на захист порушеного права в публічно-правових відносинах саме з метою збереження належного особі майна.

Оскільки безпосереднім наслідком винесення рішення про коригування митної вартості є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, є майновими.

Аналогічне правозастосування викладене і в постановах Верховного Суду від 22.01.2019р. (справа №804/1760/16), від 26.03.2019р. (справа №820/3356/16).

З матеріалів справи слідує, що позивачем заявлено вимогу про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості, яким позивачу скориговано митну вартість товарів та внаслідок чого позивачем додатково сплачено митні платежі на суму 90400,33 грн (сумарно по трьом рішенням).

Для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду з вимогами майнового характеру, важливе значення має встановлення розміру ціни позову.

Нормами Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товару для декларанта є базою оподаткування податком на додану вартість та митними платежами. При цьому на митні органи, з метою виконання та досягнення митних цілей, покладено функціональні обов`язки з контролю за правильністю визначення платником митної вартості товарів. Якщо за наслідками такого контролю встановлено, що митна вартість визначена не правильно, орган доходів і зборів приймає рішення про коригування митної вартості, внаслідок прийняття якого пропорційно змінюється і розмір належних до сплати митних платежів та податку на додану вартість.

Таким чином, сама по собі визначена у рішенні контролюючого органу митна вартість товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес для нього складає той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача у цих спорах співпадає з сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.

Тому, розрахунок належного до сплати судового збору при оскарженні рішень про коригування митної вартості товарів має здійснюватися виходячи з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями.

Зазначені правові висновки викладені у постанові Верховного суду від 16.03.2020 р. по справі справа №1.380.2019.001962, в якій Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

У зв`язку із викладеним, для обрахунку належної до сплати суми судового збору, слід брати до уваги розмір мита та податку на додану вартість, який позивач доплатив порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні.

З огляду на розмір додатково сплачених позивачем митних платежів, розмір судового збору за вимоги майнового характеру складає 2481,00 грн.

Разом з тим, позивачем заявлено ще 4 вимоги немайнового характеру, з огляду на що розмір судового збору за вимоги немайнового характеру складає 9924,00 грн.

Отже, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання даного адміністративного позову складає 12405,00 грн. Проте, сплачено позивачем 7443,00 грн.

Таким чином позивачу необхідно доплатити 4962,00 грн та надати до суду докази сплати судового збору у визначеному розмірі.

Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду докази сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України суддя

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» до Одеської митниці про визнання протиправними дій, скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у 5-денний строк з дня отримання ухвали суду усунути недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяП.П. Марин