Рішення № 104335628, 17.05.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2022 року Справа № 160/4818/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КАР СЕРВІС ДЕЛІВЕРІ» (49044, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 12, оф.303, код ЄДРПОУ 44232014) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КАР СЕРВІС ДЕЛІВЕРІ» до Дніпровської митниці Державної митної служби України, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA110140/2022/000005/1 від 26.01.2022 року Дніпровської митниці Державної митної служби України, яким відмовлено митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ «КАР СЕРВІС ДЕЛІВЕРІ» з метою митного оформлення товарів подала до митниці електронну митну декларацію. Під час декларування товарів за вказаними в електронній митній декларації ТОВ «КАР СЕРВІС ДЕЛІВЕРІ» обрано основний метод визначення митної вартості товарів за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України.

Так представник позивача вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів.

Таким чином, представник позивача робить висновок, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

02.05.2022 року на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатам розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.

10.05.2022 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАР СЕРВІС ДЕЛІВЕРІ» та "DAEHAN SEA&AIR CO., LTD." Республіка Корея укладено зовнішньо - економічний контракт № DH102/21 від 01.10.2021 року.

За умовами даного контракту, Товариство з обмеженою відповідальністю «КАР СЕРВІС ДЕЛІВЕРІ» (Покупець) купує товар (автомобілі) у "DAEHAN SEA&AIR CO., LTD.", Республіка Корея (Продавець).

У пункті 2.2 зовнішньоекономічного контракту від 01.10.2021 року №DH102/21 зазначено, що ціна і кількість кожної партії товару, а також вартість послуг з логістики вказується в додатках до контракту.

З метою митного оформлення товару позивач 24.01.2022 року подав до Дніпровської митниці електронну митну декларацію (ЕМД) № UA110140/2022/000575.

Разом із митною декларацією позивачем надані митному органу наступні документи: Рахунок-фактура (інвойс) № СР211026 від 01.10.2021 року; Рахунок-фактура (інвойс) № СР211027 від 01.10.2021 року; Коносамент № CIGSMACR2111DH25 від 22.11.2021 року; Декларація про походження товару № СР 211026 від 01.10.2021 року (дані містяться у рахунку - фактурі (інвойсу), що і є фактично декларативною формою підтвердження походження товару); Декларація про походження товару № СР 211027 від 01.10.2021 року (дані містяться у рахунку- фактурі (інвойсу), що і є фактично декларативною формою підтвердження походження товару); Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № 2860-202110-022063 від 04.10.2021 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 12.10.2021 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 04.10.2021 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 12.10.2021 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 04.10.2021 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 27.09.2021 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 від 25.10.2021 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_7 від 04.10.2021 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 від 29.09.2021 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_9 від 29.09.2021 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_10 від 12.10.2021 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_11 від 07.10.2021 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_12 від 22.11.2021 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_13 від 21.09.2021 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_14 від 11.10.2021 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_15 від 12.10.2021 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_16 від 21.10.2021 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_17 від 23.10.2021 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_18 від 20.09.2021 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_19 від 18.01.2021 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_20 від 23.09.2021 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_21 від 28.09.2021 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_22 від 14.10.2021 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_23 від 20.10.2021 року; Банківський платіжний документ, що стосується товару № 3 від 28.12.2021 року; Банківський платіжний документ, що стосується товару № 5 від 28.12.2021 року; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № DH102/21 від 01.10.2021 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору № 1 від 01.10.2021 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору № 2 від 01.10.2021 року; Довідка №10.01.2022-26 від 10.01.2021 року; Довідка №10.01.2022-27 від 10.01.2021 року; Довідка №10.01.2022-28 від 10.01.2021 року; Довідка № 10.01.2022-30 від 10.01.2021 року; Довідка № 10.01.2022-31 від 10.01.2021 року; Довідка № 10.01.2022-40 від 10.01.2021 року; Довідка № 10.01.2022-41 від 10.01.2021 року; Довідка № 10.01.2022-42 від 10.01.2021 року; Довідка № 10.01.2022-43 від 10.01.2021 року; Довідка № 10.01.2022-44 від 10.01.2021 року; Довідка № 10.01.2022-45 від 10.01.2021 року; Довідка № 10.01.2022-46 від 10.01.2021 року; Довідка №10.01.2022-48 від 10.01.2021 року; Довідка №10.01.2022-50 від 10.01.2021 року; Довідка № 10.01.2022-52 від 10.01.2021 року; Довідка № 10.01.2022-54 від 10.01.2021 року; Довідка №10.01.2022-55 від 10.01.2021 року; Довідка №10.01.2022-56 від 10.01.2021 року; Довідка № 10.01.2022-58 від 10.01.2021 року; Довідка №10.01.2022-59 від 10.01.2021 року; Довідка №10.01.2022-61 від 10.01.2021 року; Довідка №10.01.2022-62 від 10.01.2021 року; Довідка №10.01.2022-63 від 10.01.2021 року; Довідка №10.01.2022-64 від 10.01.2021 року; Додаткова інформація з Інтернету від 18.10.2021 року.

У митній декларації митну вартість товару визначено (за основним методом) за ціною контракту.

Митниця направила ТОВ «КАР СЕРВІС ДЕЛІВЕРІ» повідомлення, відповідно до якого за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ), а саме:

1. Поставка транспортних засобів, відповідно до відомостей графи 44 ЕМД від 24.01.2022 №UA110140/2022/000575 здійснюється на підставі зовнішньоекономічного контракту від 01.10.2021 № DH102/21, додатків від 01.10.2021 №1, від 01.10.2021 №2 до зовнішньоекономічного контракту від 01.10.2021 № DH102/21, інвойсів від 01.10.2021 № СР211027, від 01.10.2021 № СР211026. У пункті 2.2 наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного контракту від 01.10.2021 №DH102/21 зазначено, що ціна і кількість кожної партії товару, а також вартість послуг з логістики вказується в додатках до контракту. При цьому, в наданих до митного оформлення додатках від 01.10.2021 №1 та від 01.10.2021 №2 до зовнішньоекономічного контракту не зазначена інформація щодо вартості послуг з логістики товару.

2. У наданих декларантом до митного оформлення транспортних засобів інвойси від 01.10.2021 №СР211026 та від 01.10.2021 №СР211027 містять інформацію щодо порту завантаження товарів «LOADING: INCHEON, KOREA». Однак, в наданому до митного оформлення коносаменті від 22.11.2021 №CIGSMACR2111DH25 зазначено, що порт завантаження (Port of Loading) MASAN, KOREA. Вищезазначене ставить під сумнів, що надані декларантом документи для підтвердження митної вартості товарів містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України та витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту ввезення на митну територію України, відповідно до частини 10 статті 58 МКУ та частини 3 статті 53 МКУ.

3. Надані декларантом до митного оформлення транспортних засобів інвойси від 01.10.2021 №СР211026 та від 01.10.2021 №СР211027 не завірені продавцем: відсутні печатки, підписи уповноваженої особи продавця. Вищезазначене ставить під сумнів об`єктивність та достовірність інформації, зазначеної в інвойсах.

4. Згідно пункту 4.1 зовнішньоекономічного контракту від 01.10.2021 №DH102/21, якщо додатками не обумовлено інакше, платежі по даному контракту здійснюються в наступний спосіб покупець здійснює оплату продавцю протягом 90 днів з дати підписання додатка до даного контракту. До митного оформлення товарів за ЕМД від 24.01.2022 №UA110140/2022/000575 декларантом надано додаток до зовнішньоекономічного контракту від 01.10.2021 №2. Згідно зазначеного додатку умови оплати за товари післяоплата. Враховуючи положення пункту 4.1 зовнішньоекономічного контракту від 01.10.2021 №DH102/21, дату наданого додатку №2 01.10.2021, на момент декларування товарів 24.01.2022, покупцем має бути здійснено оплату 100% вартості транспортних засобів, задекларованих згідно наведеного додатку від 01.10.2021 №2 до зовнішньоекономічного контракту. Однак, відповідні банківські платіжні документи, щодо оплати транспортних засобів, які поставляються згідно додатку від 01.10.2021 №2 до зовнішньоекономічного контракту, декларантом до митного оформлення не надано.

У зв`язку із виявленими розбіжностями Дніпровська митниця Держмитслужби зобов`язала позивача у 10-денний термін надати (за наявності) такі додаткові документи: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Заявою від 25.01.2022 року, позивачем з метою надання додаткових документів, що підтверджують обставини, імпорту транспортних засобів зазначених у митній Декларації №UA 110140/2022/000575, а саме експортні декларації з перекладом, з корейської мови, а саме: Експортну декларацію № 23625-21-065682Х від 08.11.2021 року; Експортну декларацію № 23625-21-065899Х від 08.11.2021 року; Експортну декларацію № 23625-21-065673Х від 08.11.2021 року; Експортну декларацію № 23625-21-065694Х від 08.11.2021 року; Експортну декларацію № 23625-21-065652Х від 08.11.2021 року; Експортну декларацію № 23625-21-065651X від 08.11.2021 року; Експорту декларацію № 23625-21-065648Х від 08.11.2021 року; Експортну декларацію № 23625-21-06566 1X від 08.1 1.2021 року; Експортну декларацію № 23625-21-06568ЇХ від 08.11.2021 року; Експортну декларацію № 23625-21-065661Х від 08.11.2021 року; Експортну декларацію № 23625-21-065656Х від 08.11.2021 року; Експортну декларацію № 23625-21-065674Х від 08.11.2021 року; Експортну декларацію № 23625-21-06564ЇХ від 08.11.2021 року; Експортну декларацію № 23625-21-065782Х від 08.11.2021 року; Експортну декларацію № 23625-21-065683Х від 08.11.2021 року; Експортну декларацію № 23625-21-065672Х від 08.11.2021 року; Експортну декларацію № 23625-21-065674Х від 08.11.2021 року; Експортну декларацію № 23625-21-065659Х від 08.11.2021 року; Експортну декларацію № 23625-21-065695Х від 08.11.2021 року; Експортну декларацію № 23625-21-065667Х від 08.11.2021 року; Експортну декларацію № 23625-21-065685Х від 08.11.2021 року; Експортну декларацію № 23625-21-065948Х від 08.11.2021 року; Експортну декларацію № 23625-21-065684Х від 08.11.2021 року; Експортну декларацію № 23625-2 1-065635Х від 08. і 1.2021 року; Експортну декларацію № 23625-21-065659Х від 08.11.2021 року.

За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110140/2022/000005/1 від 26.01.2022 року

За результатами контролю співставлення до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод.

Коригування митної вартості товару проведено за рішенням про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу, з використанням наявної у митного органу інформації, що наявна в ЦБД.

Відтак, правомірність винесеного відповідачем рішення про коригування митної вартості товару є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Відтак, правомірність винесеної відповідачем рішення про коригування митної вартості товару є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МКУ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

Згідно з вимогами частин 1 та 5 ст. 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 2. ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару

5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлювалося судом, рішення про коригування митної вартості товарів, які прийняті Дніпровською митницею фактично обґрунтовано тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МКУ встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Таким чином суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МКУ, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно ч. 3 ст. 57 МКУ, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Втім, як видно зі змісту спірних рішень, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 МКУ у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14.

Як визначено у ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

У свою чергу, декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.

При цьому суд також звертає увагу на таке.

Як вже встановлювалося судом, поставка товару задекларованого у митній декларації, здійснювалась на підставі зовнішньо - економічного контракту № DH102/21 від 01.10.2021 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАР СЕРВІС ДЕЛІВЕРІ» та "DAEHAN SEA&AIR CO., LTD." Республіка Корея.

Щодо тверджень відповідача відносно того, що в наданих до митного оформлення додатках від 01.10.2021 №1 та від 01.10.2021 №2 до зовнішньоекономічного контракту не зазначена інформація щодо вартості послуг з логістики товару, суд зазначає про таке.

Відповідно до п.5.1. Контракту № DH102/21 від 01.10.2021 року сторони визначили, що взаємовідносини сторін за Контрактом поширюється дія Міжнародних прави тлумачення торгових термінів ІНКТЕРМС в редакції 2010 року. Конкретні умови поставки встановлюються і фіксуються в Додатках до Контракту.

Так, відповідно до інвойсів сторони погодили умови постачання: CFR CHORNOMORSK.

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CFR (вартість та фрахт) означає, що продавець зобов`язаний сплатити витрати та фрахт, необхідні для поставки товару в зазначений порт, однак ризик втрати чи ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна у порту відвантаження. За умовами CFR на продавця лягає відповідальність з очищення товару від стягнень для його вивозу.

Отже такі складові митної вартості товару як витрати на транспортуванні навантаження/вивантаження та страхування не потребували додаткового підтвердження декларантом. Тобто, додаткових витрат, які б могли вплинути на митну вартість товару, Позивач в будь-якому випадку не поніс, оскільки всі зазначені витрати відповідно до умов поставки CFR (вартість та фрахт) включаються до ціни товару, що буде сплачена Позивачем на умовах визначених контрактом.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 04.09.2020 рооку справа № 825/573/17.

Щодо тверджень відповідача відносно того, що в наданих декларантом до митного оформлення транспортних засобів інвойси від 01.10.2021 №СР211026 та від 01.10.2021 №СР211027 містять інформацію щодо порту завантаження товарів «LOADING: INCHEON, KOREA». Однак, в наданому до митного оформлення коносаменті від 22.11.2021 №CIGSMACR2111DH25 зазначено, що порт завантаження (Port of Loading) MASAN, KOREA., суд зазначає про таке.

У Листв від 15 лютого 2022 року від DAEHAN SEA&AIR CO., LTD зазначається про технічну помилку зроблену представниками корейського підприємства при оформленні інвойсу |№ СР211026 від 01.10.2021 року, де було помилково вказано порт відвантаження - INCHON, замість MASAN. Отже, вказаний лист підтверджує вірний розрахунок платежів з транспортування товару до митної території України, а тому, на думку суду доводи митного органу в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо тверджень відповідача відносно того, що банківські платіжні документи на надано до митного оформлення, суд зазначає про таке.

Згідно пункту 4.1 зовнішньоекономічного контракту від 01.10.2021 №DH102/21, якщо додатками не обумовлено інакше, платежі по даному контракту здійснюються в наступний спосіб покупець здійснює оплату продавцю протягом 90 днів з дати підписання додатка до даного контракту.

При цьому, судом встановлено, що в Додатковій угоді № 1 до Контракту, вказано про згоду Продавця на відтермінування оплати за товар на 3 (три) календарних місяці.

Відтак, на думку суду, доводи митного органу, що відповідно до положення пункту 4.1 зовнішньоекономічного контракту від 01.10.2021 №DH102/21, дату наданого додатку №2 01.10.2021, на момент декларування товарів 24.01.2022, покупцем має бути здійснено оплату 100% вартості транспортних засобів, задекларованих згідно наведеного додатку від 01.10.2021 №2 до зовнішньоекономічного контракту не заслуговуються на увагу та є безпідставними з огляду на зазначене вище

При цьому, суд вказує, що згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як встановлено судом, за позивачем надавалися рахунки-фактури (інвойси). Зі змісту інвойсів, наданих позивачем, суд зазначає про можливість визначення ціни товару та ідентифікації такого товару.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до приписів ст. 53 МК України надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не є безумовним або обов`язковим.

Отже, суд зазначає, що на момент митного оформлення товару декларант не був зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару.

Окрім іншого, судом також встановлено, що позивачем надано платіжне доручення № 7 від 26.01.2022 року, на суму 39 105 доларів США, що засвідчує факт оплати за Додатком № 2 до Контракту, що окремо спростовує доводи митного органу.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.

Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Зважаючи на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неможливості перевірки митної вартості товару за відсутності відомостей про вартість страхування.

Інші підстави, зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МКУ.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів орган доходів і зборів повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду не те, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подачу адміністративного позову до суду, в розмірі 2481,00 грн. підлягає стягненню з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАР СЕРВІС ДЕЛІВЕРІ» (49044, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 12, оф.303, код ЄДРПОУ 44232014) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA110140/2022/000005/1 від 26.01.2022 року Дніпровської митниці Державної митної служби України, яким відмовлено митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Стягнути з Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАР СЕРВІС ДЕЛІВЕРІ» (49044, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 12, оф.303, код ЄДРПОУ 44232014) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський