Ухвала суду № 104335332, 16.05.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16 травня 2022 року ЛуцькСправа № 140/3782/22 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Плахтій Н.Б., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» звернулося з позовом до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 11.11.2021 №209000/2021/700146/2, від 12.11.2021 №209000/2021/700151/2, №209000/2021/700150/2, №209000/2021/700153/2.

Згідно з пунктами 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-IX установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2022 року - 2481 гривні.

Так, предметом оскарження у цій справі є рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 11.11.2021 №209000/2021/700146/1, від 12.11.2021 №209000/2021/700151/1, №209000/2021/700150/2, №209000/2021/700153/2.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щоткін проти України» вбачається, що накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку становило втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Отже, згідно практики Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом стягнення/збільшення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Таким чином, рішення про коригування митної вартості товарів має майновий характер, оскільки ним здійснено коригування заявленої декларантом митної вартості товару у сторону збільшення, що породжує підстави для зміни майнового стану позивача у вигляді забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митницею. При цьому загальна оспорювана сума (ціна позову) у справі становить різницю показників митної вартості товару, визначених митницею та позивачем.

Так, відповідно до МД від 11.11.2021 №209160/2021/013717, яка подана після прийняття митницею рішення про коригування митної вартості, донараховано наступні митні платежі: за кодом 020 (мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання) 24800,70 грн, за кодом 028 (податок на додану вартість) 54561,54 грн, що в сукупності становить 79362,24 грн;

по МД від 12.11.2021 №209160/2021/013860 загальна сума донарахованих платежів - 41666,02 грн;

по МД від 12.11.2021 №209160/2021/013841 - 39507,17 грн;

МД від 13.11.2021 №209160/2021/013902 - 68893,43 грн.

Отже, загальна сума різниці показників митної вартості товару, визначених митницею та декларантом позивача, становить 229428,86 грн.

Відтак, позовна заява повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 3441,43 грн (229428,86 х 1,5%).

Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України, частини другої статті 4 Закону №3674-VI, до позовної заяви не долучено документ про сплату судового збору. При цьому, позивач згідно із статтею 5 Закону №3674-VI не звільнений від його сплати.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 3441,43 грн та надати до суду оригінал відповідного розрахункового документу (квитанції, платіжного доручення тощо).

Крім того, у прохальній частині позовної заяви позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 11.11.2021 №209000/2021/700146/2, від 12.11.2021 №209000/2021/700151/2. Однак, до позовної заяви не долучає вказаних оскаржуваних рішень. Натомість до позовної заяви долучені рішення про коригування митної вартості товарів від 11.11.2021 №209000/2021/700146/1, від 12.11.2021 №209000/2021/700151/1.

Таким чином, позивачу слід чітко викласти зміст позовних вимог, уточнивши номери оскаржуваних рішень, чи долучити до позовної заяви копії відповідних рішень, що зазначені у прохальній частині позовної заяви.

Разом з тим, відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Вищевказана норма кореспондується зі ст.12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Відповідно до частини 1-2 статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою, суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 8-рп/2008 від 22.04.2008 зазначив, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб`єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.

Абзацом четвертим пункту 8 Розділу І Інструкції з діловодства в місцевих та адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.08.2019 №814, передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені офіційним перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

Як слідує з матеріалів позовної заяви, позивачем при зверненні до суду з даним позовом подано письмові докази (товаросупровідні документи), які викладені іноземною мовою та не перекладені українською мовою.

За наведених обставин, суд звертає увагу позивача на необхідність офіційного перекладу доданих до позовної заяви документів, що викладені іноземною мовою.

Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом сплати судового збору в розмірі 3441,43 грн та подання до суду оригіналу платіжного документу. Крім того, позивачу у встановлений строк слід уточнити позовні вимоги щодо номерів оскаржуваних рішень та долучити копії таких рішень, а також подати до суду належний офіційний переклад документів, долучених до позовної заяви, що викладені іноземною мовою.

Керуючись статтями 161, 171, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Н.Б.Плахтій