Рішення № 104334191, 16.05.2022, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/300/22 Справа №447/491/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

16.05.2022 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні у м. Миколаїв Львівської області справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Процесуальні дії у справі.

21.02.2022 на адресу суду надійшов позов представника АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , відповідно до якого просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 27.04.2016 у розмірі 11 469,90 грн. та судові витрати у розмірі 2 481,00 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 підписав анкету-заяву №б/н від 27.04.2016, згідно якої для користування кредитним картковим рахунком отримав у користування кредитну картку із встановленим кредитним лімітом, який в подальшому неодноразово змінювався. Відповідач користувався послугами банку та кредитними коштами на власний розсуд, зобов`язання за кредитним договором виконував неналежним чином, у зв`язку із чим виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 27.01.2022 становить 11 469,16 грн.

Разом із позовом представник позивача подала клопотання щодо проведення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Крім цього, вказала, що проти заочного розгляду справи не заперечує.

10.03.2022 до суду надійшла відповідь на запит про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідача.

Ухвалою суду від 10.03.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання. Сторонам надано строк для подання відзиву, заперечень.

Поштове відправлення, у якому містилася копія ухвали суду від 10.03.2022, копія позовної заяви з додатками, надіслані відповідачеві, останній не отримав, оскільки вказане відправлення повернулося до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

Крім цього, згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, судом здійснювався виклик відповідача шляхом опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, у встановлений строк відзиву не подав, із заявами чи клопотаннями до суду не звертався.

Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд встановив:

27.04.2016 відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у «ПриватБанку» (а.с. 14). У даній заяві зазначено прізвище, ім`я та по-батькові відповідача, його дата народження, РНОКПП, паспортні дані, адреса проживання та номер телефону. Перед підписом відповідача друкованим шрифтом зазначено: «Я згідний з тим, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між мною і банком договір про надання банківських послуг. Я ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення і згідний з його умовами. Примірник Договору згідний отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.privatbank.ua. Я зобов`язуюся виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті «Приватбанку» www.privatbank.ua». Умови кредитування, відомості про сукупну вартість кредиту мені роз`яснені і зрозумілі, рекламний буклет з тарифами, правилами та умовами обслуговування і кредитування мною отриманий» (а.с. 14).

Згідно копії паспорту споживчого кредиту, наданого представником позивача, сторонами досягнуто згоди щодо основних умов кредитування, процентної ставки, порядку повернення кредиту, штрафів щодо прострочення платежів за кредитом, про що свідчить його проставлений підпис та дата 17.05.2021 (а.с. 15-18).

З довідки про видачу кредитних карток встановлено, що відповідачу було видано 4 (чотири) такі картки, а саме: 19.01.2016, 23.04.2017, 27.07.2017, 17.05.2021. Строк дії останньої встановлено до березня 2025 року (а.с. 13).

Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на відповідача (а.с. 12): з 27.04.2016 кредитний ліміт встановлено у розмірі 800,00 гривень; з 29.05.2017 кредитний ліміт збільшено до 16 000,00 гривень; з 13.12.2019 кредитний ліміт зменшено до 14 930,00 гривень; з 24.12.2019 по 22.04.2020 кредитний ліміт було встановлено на рівні 14 930,00 гривень; з 04.05.2020 кредитний ліміт зменшено до 0,00 гривень.

Враховуючи наведене, встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до укладеного договору № б/н від 27.04.2016, отримав можливість користуватися послугами банку, зокрема використовувати кредитні кошти в межах встановленого кредитного ліміту на картку. Банк виконав зобов`язання, надавши відповідачу можливість користуватись кредитними коштами. Відповідач, взяті на себе зобов`язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка, згідно із розрахунком позивача, станом на 27.01.2022 становить 11 469,16 грн., з яких: 9 202,90 грн. - заборгованість за тілом кредиту; у т.ч. 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 9 202,90 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 2 266,26 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, згідно ст. 625 ЦК України; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії.

Оцінка суду.

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він фактично був ознайомлений, що ствердив своїм підписом.

Судом встановлено, що заборгованість, яка є предметом даного спору виникла у відповідача починаючи з 28.04.2016. Позивач 27.04.2016 встановив йому кредитний ліміт, який у подальшому збільшувався до 16 000,00 гривень. Відповідач був обізнаний з розміром встановленого йому кредитного ліміту, його подальші зміни, оскільки починаючи з 28.04.2016 почав здійснювати зняття готівки з кредитної карти та розраховуватися нею у межах встановленого кредитного ліміту, що стверджується випискою за договором №б/н від 27.04.2016 за період з 19.01.2016 по 31.01.2022 (а.с. 84-89).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.

Враховуючи наведене, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 9 202,90 гривень, яка входить у межі кредитного ліміту, який був встановлений позивачем, та який був фактично наданий відповідачу, згідно з випискою за договором №б/н від 27.04.2016 за період з 19.01.2016 по 31.01.2022.

Щодо заборгованості за відсотками.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі її розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилаючись на паспорт споживчого кредиту (а.с. 15-18) та Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг як невід`ємні частини спірного договору, у якій сторонами досягнуто згоди щодо основних умов кредитування, валюти картрахунку, процентної ставки, розміру щомісячних платежів, терміну їх внесення, порядку повернення кредиту, штрафів щодо прострочення платежів за кредитом.

У позовній заяві позивач зазначає, що при підписанні анкети-заяви відповідач підтвердив, що ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку (а.с. 19-73). На підтвердження автентичності Умов та правил надання банківських послуг до справи долучено наказ про їх затвердження (а.с. 74).

Суд бере до уваги доводи позивача з цього приводу та зазначає таке.

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, відповідач підтвердила своїм підписом, що ознайомилася та отримала примірники вказаних документів, та зобов`язалася виконувати їх умови.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він фактично був ознайомлений, що ствердив своїм підписом.

Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи пропозицію Банку відповідач підписами у анкеті-заяві та паспорті споживчого кредиту визнав і погодився на запропоновані банком умови користування його послугами.

Також, одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди, відповідач підтвердив дію договору фактом користування картковим рахунком та використанням кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч. 2 ст. 642 ЦК України, згідно якої особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Отже, існують підстави вважати, що сторонами належно обумовлено умови користування кредитними коштами та позичальнику належним чином повідомлено про умови кредитування.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, що містяться у справі, оцінивши їх, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Крім цього, відповідачем не подано жодного доказу на спростування розрахунку, поданого позивачем, та належного виконання зобов`язань за договором.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що суд прийшов висновку щодо задоволення позову, судовий збір слід стягнути з відповідача у розмірі 2 481,00 гривень на користь позивача.

Керуючись ст. 76, 81, 89, 223, 247, 263, 264, 265, 279, 280, 282, 284 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 469 (одинадцять тисяч чотириста шістдесят дев`ять) гривень 71 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14360570.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 16.05.2022.

Суддя Головатий А.П.