Ухвала суду № 104331189, 10.05.2022, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа №278/3857/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2022 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Мороз К. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та зобов`язання вчинити дії щодо скасування арешту, накладеного на нерухоме майно, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнарожний Банк", ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулась до суду з вище вказаною скаргою у якій просить:

- визнати незаконною бездіяльність Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) щодо не знаття арешту з майна боржника ОСОБА_1 при поверненні виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 44705990;

- зобов`язати Житомирський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) вчинити дії щодо зняття (скасування) арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 44705990.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду, заявник вказує, що у вересні 2021 року їй стало відомо про наявність виконавчого провадження № 44705990, в рамках якого був накладений арешт на її нерухоме майно.

Листом Житомирського відділу ДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на звернення заявника інформовано, що виконавче провадження № 44705990, в рамках якого був накладений арешт на майно ОСОБА_1 , 28.05.2018 року було завершене на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у зв`язку з відсутністю майна боржника, на яке можливо звернути стягнення. Щодо зняття арешту з майна зазначено, що підстави для його зняття відсутні, а арешт може бути знятий за рішенням суду.

Ухвалою суду від 24.11.2021 року прийнято скаргу до провадження суду (а.с. 15).

29.11.2021 року залучено до участі у справі ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_2 в якості заінтересованих осіб (а.с. 18).

Представником Житомирського відділу ДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) у відзиві на заяву ОСОБА_1 зазначено наступне (а.с. 30-34).

На примусовому виконанніу Житомирському ВДВС перебувало виконавче провадження № 44705990 з примусового виконання виконавчого листа № 278/177214-ц від 21.07.2014 року виданого Житомирським районним судом Житомирської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» заборгованості у сумі 2692,91 доларів США та 12264,51 грн.

28.05.2018 року дане виконавче провадження завершене на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»; станом на 08.12.2021 року зазначений виконавчий документ повторно на виконання не надходив та на виконанні не перебуває.

Проте, рішення суду по справі № 278/1772/14-ц про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором в розмірі 2692,81 доларів США та 11526,66 грн не виконано.

На виконанні у відділі перебуває виконавчий лист виданий на підставі рішення № 278/1772/14-ц відносно солідарного боржника ОСОБА_2 , у межах якого заборгованість, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження не сплачені.

Просить відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 у зв`язку із безпідставністю, оскільки вище вказане виконавче провадження завершено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», а ч. 3 ст. 37 Закону передбачає зняття арешту тільки у випадках повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини 1 статті 37.

Ухвалою суду від 11.01.2022 року витребувано у ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» та відділень ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» інформацію з приводу існування заборгованості по кредитному договору № 56880081, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк»; інформацію з приводу питань, які були висвітлені у скарзі, а саме: щодо зняття арешту, який було накладено на майно фінансового поручителя скаржниці ОСОБА_1 у межах виконавчого провадження згідно виконавчого листа № 278/1772/14-ц від 21.07.2014 року виданого Житомирським районним судом Житомирської області (а.с. 59).

Листом від 19.01.2022 року №КНО-07.8.6/143БТ (а.с. 65-66) АТ "ПУМБ" надано пояснення щодо вимог, які містяться у скарзі.

У засідання 10.05.2022 року належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи учасники справи або їхні представники не з`явились, у зв`язку з чим розгляд здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Заявник подала заяву про розгляд справи без її участі; скаргу підтримала у повному обсязі (а.с. 78).

Представник Житомирського відділу ДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) подав клопотання про проведення розгляду скарги без його участі; при прийнятті рішення поклались на розсуд суду (а.с. 77).

Заінтересовані особи - ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_2 заяв або клопотань щодо можливості участі у справі до канцелярії суду не спямовували.

Під час судового розгляду справи 12.01.2022 року заявницею підтримано вимоги, зазначені у скарзі. Повідомлено, що остання є поручителем за кредитними зобов`язаннями ОСОБА_2 , яка самостійно відмовляється сплатити борг. Існуючий аршт, який накладено у межах виконавчого провадження, на її думку, безпідставно з боку виконавчої служби, заважає у повній мірі розпорядится належним ій на праві власності нерухомим майном; відтак підтримала вимогу щодо його зняття.

У судовому засіданні 12.01.2022 року при розгляді справи представником виконавчої служби вказано, що арешт на майно скаржниці було накладено під час відкритого на той момент виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у відповідності до вимог діючого законодавства. На теперішній час у відділі в провадженні знаходиться лише виконавче провадження щодо основного боржника - ОСОБА_2 , у межах якого заборгованість, виконавчий збір та витрати з виконавчого провадження не сплачено.

Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, вислухавши пояснення сторін, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 14.05.2014 року (а.с. 65) частково задоволено позовні вимоги ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк»: стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість по кредитному договору в розмірі 2692,81 доларів США та 11526,66 грн, і складається з суми заборгованості по кредиту 2151,87 доларів США та 8107,47 грн, з суми заборгованості по процентам 258,21 доларів США та 1657,12 грн, з суми пені за порушення строків виконання зоборв`язань за кредитним договором -182,73 доларів США та 762,07 грн, з суми штрафів 100 доларів США та 1000,00 грн, а також у дольовому порядку 491,90 грн на відшкодування судового збору, тобто з кожного по 245,95 грн.

Судом встановлено та сторонами не оспорювалось, що у Жимирському відділі державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління МЮ (м. Хмельницький) перебувало виконавче провадження №44705990 з примусового виконання виконавчого листа №278/1772/14 виданого Житомирським районним судом Житомирської області 21.07.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованості в розмірі 2692,91 доларів США та 12264,51 грн. Державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у зв`язку з відсутністю майна боржника, на яке можливо звернути стягнення. Дане підтверджується і змістом листа Житомирського відділу ДВС у Житомирському районі Житомирської області № 18.5-20/5/2021/51764 від 15.11.2021 року (а.с. 11-12).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, постановою державного виконавця у виконавчому провадженні № 44705990 накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1 (а.с. 6-10).

19.10.2021 року ОСОБА_1 перерахувала на рахунок Житомирського ВДВ у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) 48952,58 грн в рахунок погашення боргу (а.с. 50). Однак, як слідує з заяви скаржниці від 29.12.2021 року (а.с. 49), вказана сума була згодом повернута їй виконавчою службою.

Відповідно до довідки № 18.5-20/5/2021/51766 від 15.11.2021 року у Житомирському відділі ДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) відсутні відкриті виконавчі провадження, боржником по яких виступає ОСОБА_1 (а.с. 13).

У листі № КНО-07.8.6/143БТ від 19.01.2022 року представник АТ «ПУМБ» повідомляє, що від Житомирського РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області не надходило жодних матеріалів та документів виконавчого провадження, окрім постанови про відкриття виконавчого провадження № 44705990 від 15.09.2014 року (а.с. 65-66).

При розгляді скарги на дії державного виконавця суд має перевірити чи діяв державний виконавець у межах своїх повноважень та у спосіб, визначений законом при винесенні оскаржуваної постанови щодо боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження"(далі - Закон) виконавчий документ повертається стягувачу, зокрема п. 2, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

За змістом ч. 4ст.59Закону України"Провиконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент закінчення виконавчого провадження - 25.05.2018 року), підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини було:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 даного Закону).

Крім того, виконавчий документ був повернутий стягувачу на підставі п. 2ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", що, відповідно до ч. 3ст.37Закону України"Провиконавче провадження" не передбачає зняття арешту з майна боржника.

Також слід врахувати зміст ч. 1 ст. 40 зазначеного Закону, якою передбачено: виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відтак вчинення дій по завершеному виконавчому провадженню не передбачено вимогами чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент звернення зі скаргою), особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутисядо судуз позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

В силу ч. 3 ст.13ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1ст. 15 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1ст. 16 ЦК України).

У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно достатті 19 ЦПК Українирозглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" № 5 від 03.06.2016 року позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Таким чином, закон визначає ефективний та належний спосіб захисту порушеного права та інтересу особи - власника майна внаслідок наявності обтяжень, накладених державним виконавцем на його майно - звернення до суду з позовом про зняття з нього арешту в порядку цивільного судочинства.

Статтею 447 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. ч. 1, 3ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи надані суду докази, а також той факт, що державним виконавцем правомірно винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", за наслідками якої не передбачено зняття арешту з майна боржника, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та зобов`язання зняття арешту з майна ОСОБА_1 , відтак, і про відмову в задоволенні даної скарги.

Керуючись ст. ст.1,5, 37,40, 59 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст.260, 261,354,447,450,451 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Житомирськоговідділу державноївиконавчої службиу Житомирськомурайоні Житомирськоїобласті Центрально-Західногоміжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький)та зобов`язаннявчинити діїщодо скасуванняарешту,накладеного нанерухоме майно,заінтересовані особи:Публічне акціонернетовариство "ПершийУкраїнський МіжнарожнийБанк", ОСОБА_2 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.05.2022 року.

Суддя О. М. Дубовік