Рішення № 104328554, 17.05.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.05.2022Справа № 910/21561/21Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Спецагро" (вулиця Хрещатик, будинок 24, місто Київ, 01001)доАграрного фонду (вулиця Бориса Грінченка, будинок 1, місто Київ, 01001)простягнення 308 682 грн 00 коп.Представники сторін:не викликалисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства "Спецагро" з вимогами до Аграрного фонду про стягнення 308 682 грн 00 коп. заборгованості за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання, господарсько-експлуатаційне обслуговування орендованого нерухомого майна від 09.04.2019 № 0318-КП.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання, господарсько-експлуатаційне обслуговування орендованого нерухомого майна від 09.04.2019 № 0318-КП належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з відшкодування витрат, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 308 682 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2021 відкрито провадження у справі № 910/21561/21 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

21.01.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

09.04.2019 між Державним підприємством "Спецагро" (позивач у справі, балансоутримувач за договором) та Аграрним фондом (відповідач у справі, орендар за договором) укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання, господарсько-експлуатаційне обслуговування орендованого нерухомого майна № 0318-КП (далі договір), відповідно до умов якого балансоутримувач бере на себе обов`язок надати орендарю передбачені пунктом 1.2 цього договору послуги з утримання, господарсько-експлуатаційного обслуговування орендованих орендарем нежилих приміщень, а орендар зобов`язується відшкодовувати балансоутримувачу витрати на спожиті орендарем послуги в порядку та на умовах, визначених даним договором, пропорційно до займаної ним загальної площі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

Відповідно до пункту 1.3. договору загальна площа державного нерухомого майна - нежилих приміщень, які займає орендар на праві оренди за договором оренди № 7240 нерухомого майна, що належить до державної власності від 18.11.2015, укладеним з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву, складає 330,0 кв.м. (далі - приміщення), які розміщені за адресою: 01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, будинок 1, а саме: на другому поверсі п`ятиповерхової будівлі А: (кімнати №№ 23 - 45,0 кв.м., 28 - 32,3 кв.м.); на шостому поверсі семиповерхової будівлі А: (кімнати №№ 613 - 18,4 кв.м., 615 - 20,9 кв.м., 617 - 41,7 кв.м., 619 - 13,3 кв.м., 622 - 19,3 кв.м., 624 - 35,6 кв.м., 628 - 32,5 кв.м., 630 - 19,7 кв.м., 632 - 33,9 кв.м., (приміщення №№ 13-8,2 кв.м., 14 - 9,2 кв.м.).

Згідно з пунктами 2.1.1. та 2.1.2 договору балансоутримувач зобов`язується забезпечувати належне надання послуг, передбачених цим договором, за діючими розцінками і тарифами.

Пунктом 2.2.1 договору встановлено, що орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі відшкодовувати балансоутримувачу витрати за спожиті послуги за цим договором.

Сума відшкодування спожитих орендарем послуг, передбачених пунктом 1.2 цього договору, за весь період дії договору залежить від складу цих послуг і становить згідно розрахунку (додаток №1) 308 682 грн. 00 коп. в тому числі ПДВ (20%) - 51 447 грн. 00 коп., з розрахунку в місяць - 25 723 грн. 50 коп. (двадцять п`ять тисяч сімсот двадцять три гривні 50 коп.), в тому числі ПДВ (20%) 4 287 грн. 25 коп. (пункту 4.1 договору).

Відповідно до пункту 4.2 договору орендар зобов`язаний щомісячно відшкодовувати балансоутримувачу вартість спожитих послуг, передбачену пунктом 4.1 цього договору, у строк не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним. Балансоутримувач зобов`язаний надати орендарю рахунок на оплату спожитих послуг та акт приймання-передачі наданих послуг не пізніше 8 (восьмого) числа місяця, наступного за звітним. Відшкодування вартості спожитих орендарем послуг проводиться ним щомісячно у безготівковій формі на банківський рахунок балансоутримувача, зазначений в цьому договорі.

Згідно з пунктом 6.1 договору цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до « 31» грудня 2019 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним.

Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що дія цього договору застосовується до відносин, які склалися з «01» січня 2019 року (пункт 6.2 договору).

Доказів визнання недійсним чи розірвання договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання, господарсько-експлуатаційне обслуговування орендованого нерухомого майна від 09.04.2019 № 0318-КП та/або окремих положень суду не надано.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення даного Договору на час його підписання та в процесі виконання з боку сторін відсутні.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги виконавця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Судом встановлено, що на виконання умов договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання, господарсько-експлуатаційне обслуговування орендованого нерухомого майна від 09.04.2019 № 0318-КП позивачем за період з січня по грудень 2019 року були надані послуги з утримання, господарсько-експлуатаційного обслуговування орендованих орендарем нежилих приміщень, що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними між сторонами актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0001693 за січень 2019 року, № ОУ-0001695 за лютий 2019 року, № ОУ-0001697 за березень 2019 року, № ОУ-0001770 за квітень 2019 року, № ОУ-0001885 за травень 2019 року, № ОУ-0001996 за червень 2019 року, № ОУ-0002163 за липень 2019 року, № ОУ-0002165 за серпень 2019 року, № ОУ-0002488 за вересень 2019 року, № ОУ-0002753 за жовтень 2019 року, № ОУ-0002755 за листопад 2019 року та № ОУ-0002757 за грудень 2019 року.

Як встановлено судом, відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг згідно з договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання, господарсько-експлуатаційне обслуговування орендованого нерухомого майна від 09.04.2019 № 0318-КП, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 308 682 грн 00 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати наданих послуг на суму 308 682 грн 00 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стосовно заперечень відповідача викладених у відзиві на позовну заяву, а саме, що згідно з абзацом 6 пункту 31 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, на період виконання вимоги орган Казначейства здійснює проведення платежів за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій, пов`язаних із централізованим обслуговуванням боржника, лише за платежами, зазначеними в пункті 25 цього Порядку. Відповідно до пункту 25 Порядку, відшкодування витрат на утримання, господарсько-експлуатаційне обслуговування орендованого нерухомого майна згідно Договору №0318-КП від 09.04.2019 не відноситься до платежів які проводяться на час здійснення безспірного списання коштів з боржника, і не проводяться органами Казначейства, у зв`язку з чим, вимоги позивача не можуть бути задоволені Аграрним фондом в добровільному порядку, суд зазначає, що факт відсутності бюджетного фінансування не звільняє Аграрний фонд від виконання зобов`язань щодо оплати послуг за договорами, оскільки така обставина не визначена законодавчо як така, що звільняє від виконання зобов`язання.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України прямо передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Статтею 46 Бюджетного кодексу України встановлені стадії виконання бюджету за видатками та кредитуванням: 1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі та в межах затвердженого розпису бюджету; 2) затвердження кошторисів, паспортів бюджетних програм, а також порядків використання бюджетних коштів; 3) взяття бюджетних зобов`язань; 4) отримання товарів, робіт і послуг; 5) здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов`язань; 6) використання товарів, робіт і послуг для виконання завдань бюджетних програм; 7) повернення кредитів до бюджету (щодо кредитування бюджету).

Відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України. Казначейство України здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису бюджету. Розпорядники бюджетних коштів забезпечують управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом (ст.47 Бюджетного Кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років; довгострокових зобов`язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я; середньострокових зобов`язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Відповідно до частини 4 статті 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються. Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов`язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов`язань, у судовому порядку.

Таким чином, відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано наявності заборгованості за надані послуги за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання, господарсько-експлуатаційне обслуговування орендованого нерухомого майна від 09.04.2019 № 0318-КП.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з оплати отриманих послуг за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання, господарсько-експлуатаційне обслуговування орендованого нерухомого майна від 09.04.2019 № 0318-КП та факту наявності заборгованості за отримані послуги за період з січня по грудень 2019 року у розмірі 308 682 грн 00 коп., вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 308 682 грн 00 коп.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Аграрного фонду (01001, місто Київ, вулиця Бориса Грінченка, будинок 1; ідентифікаційний код 33642855) на користь Державного підприємства "Спецагро" (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 24, ідентифікаційний код 38516592) заборгованість у розмірі 308 682 (триста вісім тисяч шістсот вісімдесят два) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 630 (чотири тисячі шістсот тридцять) грн 23 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяН.Плотницька