Ухвала суду № 104327290, 16.05.2022, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 405/1273/21

Провадження №1-кп/390/128/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2022 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді Гершкул І.М.,

суддів: Бойко І.А., Терещенко Д.В.,

при секретарі Петрук Г.Ю.,

за участю:

прокурора Щерюк Д.О.,

представника потерпілого Пільгуй О.М.,

захисників: Усатенко Ю.Ю., Гузь Г.В., Степаняна Р.Е.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кропивницький кримінальне провадження №12020120020001272 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нижній Тагіл, Свердловської області, Російської Федерації, росіянина, громадянина України, освіта вища, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.257, 187 ч.4, 146 ч.3, 263 ч.1 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Донецьк, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , не маючого судимості згідно ст.89 КК України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.257, 187 ч.4, 146 ч.3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.257, 187 ч.4, 146 ч.3, 263 ч.1 КК України, ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.257, 187 ч.4, 146 ч.3 КК України.

Захисниками Гузь Г.В. і Степанян Р.Е. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 подано клопотання в яких захист просить змінити запобіжний захід із тримання під вартою на особисте зобов"язання чи цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю або змінити місце знаходження обвинуваченого з ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» на інше безпечне місце. В якості обґрунтування клопотання зазначено, що обвинувачений потребує невідкладного лікування надання якого в умовах ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» не можливо, а зважаючи на те, що м. Миколаїв перебуває під обстрілами, відсутні водопостачання та бомбосховище, то наявна небезпека для життя та здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 .

Обвинуваченим ОСОБА_1 подано до суду клопотання в якому він просить перевести його з ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» до ДУ «Одеський слідчий ізолятор». В якості обґрунтування клопотання зазначено, що на даний час стан здоров`я обвинуваченого суттєво погіршився, він потребує оперативного лікування, яке не можливо провести у ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор», а тому вважає, що наявна загроза для його життя.

У судовому засіданні захисники та обвинувачені підтримали вищевказані клопотання та заперечили проти клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою, оскільки вважають останнє необгрунтованим.

Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинувачених під вартою та не заперечував проти клопотання щодо переведення обвинуваченого ОСОБА_1 для лікування.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання обвинувачених під вартою, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, офіційно не працевлаштовані, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме перебуваючи на волі обвинувачені можуть вчинити нові кримінальні правопорушення, зникнути від суду з метою уникнення покарання, вплинути на потерпілого та свідків, які не допитані по справі. У клопотанні також просив перевести обвинувачених із ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» до ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечив проти його переведення з ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» до ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а клопотання сторони захисту підлягають частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно ст.331 ч.ч.1,2 КПК України: під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно ст.183 ч.2 п.4 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно ст.199 ч.4 КПК України, яка міститься урозділі ІІ цього Кодексу,визначено, що слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Вказаним розділом передбачено, в тому числі і порядок подачі, розгляду клопотань про застосування та продовження запобіжних заходів.

Виходячи зі змісту диспозицій статей 177, 178, 194, 196, 199 КПК України терміни «обрання запобіжного заходу» та «продовження запобіжного заходу» використовуються як синонімічні, за своїм правовим значенням. Крім того, обрання є первинним при застосуванні запобіжного заходу, який обирається на певний строк, а продовження вторинна стадія, яка наступає, за певних умов, коли строк тримання під вартою закінчується.

Зазначене тлумачення наведених положень КПК України викладене в Постанові Верховного Суду від 23.01.2020 року по справі №505/2898/19.

Матеріали кримінального провадження свідчать, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, санкція найтяжчої статті за інкриміновані злочини передбачає покарання у виді позбавлення волі від восьми до п`ятнадцяти років, не працюють, проте мають родини та дітей. На даний час судовий розгляд лише розпочато, проте не допитано потерпілого та свідків. За таких обставин, суд має обґрунтовані підстави вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить попередження ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме перебуваючи на волі обвинувачені можуть вчинити нові кримінальні правопорушення, зникнути від суду з метою уникнення покарання, вплинути на потерпілого та свідків, які не допитані по справі, отже строк тримання обвинувачених під вартою підлягає продовженню.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Стаття 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважує на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинувачених. У той же час, суд оцінює суворість можливого покарання та визнає за реальну небезпеку можливість ухилення від правосуддя у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в подальшому триманні обвинувачених під вартою, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим.

Доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також можливість забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених застосуванням більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, зокрема особистого зобов"язання чи домашнього арешту, суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються наведеним вище, а тому клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 суд вважає необґрунтованими.

Відповідно ст.183 ч.4 п.1 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Оскільки, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, які вчиненого із застосуванням насильства, суд не визначає розмір застави.

З метою перевірки доводів клопотання сторони захисту щодо стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 судом отримано відповідну інформацію.

Листом №496/МИ-22 від 10.05.2022 року філія ЦОЗ ДКВС України в Миколаївській та Одеській областях повідомили суду, що обвинувачений ОСОБА_1 на даний час за станом здоров`я потребує госпіталізації та оперування за захворюванням носової порожнини та приносових пазух при застосуванні ендоскопічної техніки, проте через відсутність спеціалізованої ендоскопічної техніки в закладах МОЗ Миколаївської області унеможливлено проведення оперування ув`язненого ОСОБА_1 , оперування при застосуванні ендоскопічної техніки за вказаним діагнозом є можливим у спеціалізованих закладах МОЗ м. Одеси, а тому просили суд вирішити питання щодо лікування обвинуваченого ОСОБА_1 у КНП «Одеська обласна клінічна лікарня». Медична довідка від 05.05.2022 року, яку долучено до листа в якості додатку, містить діагноз обвинуваченого ОСОБА_1 та підтверджує необхідність госпіталізації та оперування за захворюванням носової порожнини та приносових пазух при застосуванні ендоскопічної техніки. Крім цього, в якості додатку долучено лист №78/01-12 від 21.01.2922 року, який надано КНП «Миколаївська обласна клінічна лікарня», де зазначено про відсутність спеціалізованої ендоскопічної техніки в закладах МОЗ Миколаївської області для проведення оперування ув`язненого ОСОБА_1 .

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.06.2020 року застосовано щодо ОСОБА_1 захід забезпечення безпеки особи, яка бере участь у кримінальному провадженні, у вигляді переведення до ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».

На запит суду ГСУ ДБР надано лист №6432-22/10-5-02-02-3353/22 від 26.04.2022 року, яким повідомлено, що рішення про скасування заходів безпеки щодо ОСОБА_1 в кримінальному провадженні №6202015000000021 від 04.05.2020 року не приймалось, водночас у разі необхідності здійснення евакуаційних заходів орган досудового розслідування не заперечує проти переведення ОСОБА_1 в іншу установу.

Відповідно ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно ст.19 ч.2 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» зміна запобіжного заходу, виду установи виконання покарань чи режиму відбування покарання здійснюється з додержанням вимог, передбачених чинним кримінальним, кримінальним процесуальним та кримінально-виконавчим законодавством.

Таким чином, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 потребує лікування, яке не може бути належно забезпечено в умовах ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор», зважаючи на клопотанням обвинуваченого про переведення до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» незважаючи на наявність застосованих за йогозаявою заходів безпеки, приймаючи до уваги, що ГСУ ДБР у провадженні якого перебуває кримінальне провадження в якому застосовано заходи безпеки щодо обвинуваченого ОСОБА_1 письмово повідомили суд, що у разі необхідності здійснення евакуаційних заходів орган досудового розслідування не заперечує проти переведення ОСОБА_1 в іншу установу, що суд розцінює, як дозвіл на переведення при наявності небезпеки для життя та здоров`я особи щодо якої застосовано заходи безпеки, отже суд вважає, що необхідно перевести обвинуваченого ОСОБА_1 з ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для утримання під вартою та забезпечення можливості лікування.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 12.00 год. 15.07.2022 року.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою до 12.00 год. 15.07.2022 року.

Перевести обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор" до ДУ "Одеський слідчий ізолятор" для утримання під вартою.

Клопотання захисників Гузь Григорія Васильовича та Степаняна Рубена Едуардовича в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов"язання чи цілодобовий домашній арешт залишити без задоволення.

Копію ухвали вручити учасникам провадження для відома та направити ГСУ ДБР, ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор", ДУ "Одеський слідчий ізолятор" для відома та виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Судді:

Гершкул І.М. Бойко І.А. Терещенко Д.В.