Ухвала суду № 104324484, 16.05.2022, Вишгородський районний суд Київської області

"16" травня 2022 р. Справа № 363/1191/22

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16 травня 2022 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Баличева М.Б., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатська нафтова компанія» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, з відрахуванням всіх обов`язкових платежів, передбачених законом, компенсації за невикористану відпустку, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

13.05.2022 року ОСОБА_1 звернулася до Вишгородського районного суду Київської області із позовною заявою до ТОВ «Карпатська нафтова компанія» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, з відрахуванням всіх обов`язкових платежів, передбачених законом, компенсації за невикористану відпустку, стягнення моральної шкоди, в якій просить стягнути з ТОВ «Карпатська нафтова компанія» на її користь:

- заборгованість по заробітній платі у розмірі 34658,90 грн.;

- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, з відрахуванням всіх обов`язкових платежів, передбачених законом у розмірі 20105 грн.;

- компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 108279,31 грн.;

- моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Відповідно до загальних правил цивільного процесуального законодавства, заява за формою та змістом повинна відповідатистатті 175 ЦПК України, а також вимогамстатті 177 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Судом встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст.175таст.177ЦПКУкраїни з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»,від сплатисудового зборупід часрозгляду справив усіхсудових інстанціяхзвільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Проте, в постанові Верховного Суду від 21.12.2019 р. (справа №243/10489/17-ц) зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Крім того, приписами ч. 1ст. 94 КЗпП України,ч. 1ст.1Закону України«Про оплатупраці» визначено, що заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 3ст.2 Закону України «Про оплату праці»до структури заробітної плати входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Водночас, відповідно дост. 24 Закону України «Про відпустки», у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженоїнаказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за № 114/8713 (далі -Інструкція № 5) суми грошових компенсацій у разі невикористання відпусток є платою за невідпрацьований час (підпункт 2.2.12 пункту 2Інструкції № 5).

Отже, виходячи з наведеного, можна дійти висновку, що суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток не визначені як заробітна плата ст.94та главою7 Кодексу законів про працю України. Крім того, на компенсацію за таку відпустку не нараховується єдиний соціальний внесок, а тому, такі компенсації не можуть відноситись до заробітної плати.

За таких обставин, оскільки компенсація за невикористані дні відпустки не відноситься до заробітної плати, позивач також за цією вимогою не звільнений від сплати судового збору.

Також, згідно з позицією Верховного Суду (справа №761/11472/15-ц, постанова від 28.11.2018) моральна шкода, що визначена у грошовому вимірі, є шкодою майнового характеру.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 1333 грн. 84 коп. за вимогу майного характеру в розміір 133384 грн. 31 коп.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові, що встановлено положеннями частини 3ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.1-19,23,33,34,49,174-177,184,185,352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатська нафтова компанія» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, з відрахуванням всіх обов`язкових платежів, передбачених законом, компенсації за невикористану відпустку, стягнення моральної шкоди -залишити без руху, надавши заявнику строк у десять днів, з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.Б. Баличева