Рішення № 104322193, 12.05.2022, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2173/22

Провадження № 2/344/1851/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

12 травня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Атаманюка Б.М.

секретаря судового засідання Стефанець Г.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 10.02.2022 р. звернулася в суд з позовом до відповідача ПрАТ «Івано-Франківський арматурний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку. Позов обгрунтований тим, що вона з 01.04.2012 року працювала у ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» на посаді провідного інженера з організації праці. З грудня 2020 р. відповідач не виплачував заробітню плату, посилаючись на відсутність коштів. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21.01.2022 р. вирішено стягнути у її користь з відповідача заборгованість по заробітній платі за період з грудня 2020 року по грудень 2021 р. 31.01.2022 р. вона була звільнена за угодою сторін, з виплатою компенсації за 72 дні невикористаної щорічної відпустки. Однак ні в день звільнення, ні пізніше, жодних сум по заборгованості по заробітній платі належні при звільненні відповідач не здійснив. Просила стягнути у її користь заборгованість по заробітній платі за період з 01 грудня 2021 р. по 31 січня 2022 р. у сумі 11380 грн., компенсацію за невикористану щорічну відпустку у сумі 16575,84 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 9669,24 грн.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області 17.02.2022 відкрито провадження у справі.

Позивач ОСОБА_1 , у судове засідання 12.05.2022 р. не прибула, про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена. Від неї до суду надійшла заява в якій просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, не заперечувала щодо заочного розгляду справи.

Представник відповідача ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» повторно в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений відповідно до вимог закону. Правом на подання відзиву не скористався. Заяви про розгляд справи за відсутності чи будь-яких інших клопотань відповідач не подавав.

За таких обставин, з урахуванням положень ст. ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 94 КЗпП України).

Положеннями ст. 115 КЗпП України встановлено обов`язок працедавця виплачувати заробітну плату працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно з ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 77, ст. 79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За діючою в площині цивільного судочинства презумпції винуватості відповідача (на відміну від кримінального судочинства, де діє презумпція невинуватості) тягар доказування лежить саме на відповідачеві. Тим більше, в площині трудових правовідносин безумовно тягар доказування лежить на роботодавцеві, в якого з акумульовано весь обсяг документації, в тому числі фінансового, бухгалтерського характеру щодо фіксації праці позивача і оплати виконаних ним робіт. Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оплату праці" оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці, а згідно ст. 24 цього Закону своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Одним із загальних засад цивільного законодавства, закріплених п.6 ч. 1 ст.3 ЦК України, є справедливість, добросовісність та розумність.

Принагідно Суд зауважує, що право на заробітну плату захищається й Конвенцією про захист заробітної плати № 95, яка ратифікована 31.01.1961 року.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працювала в Приватному акціонерному товаристві «Івано-Франківський арматурний завод» на посаді провідного інженера з організації праці, що підтверджено копією трудової книжки (а.с.9).

Згідно наказу №3-ос від 31 січня 2022 р. ОСОБА_1 , звільнена із роботи з 31.01.2022 р. за згодою сторін, з виплатою компенсації за 72 днів невикористаної щорічної відпустки (а.с.10).

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21.01.2022 р. ухвалено стягнути з ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» у користь позивача заборгованість по заробітній платі за період з грудня 2020 року по грудень 2021 р. (а.11-13).

Так, відповідно до форми ОК-5, реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного реєстру соціального страхування, індивідуальні відомості про застраховану особу, відносно ОСОБА_1 , яка сформована 07.02.2022 ПрАТ « Івано-Франківський арматурний завод» нараховувалась заробітна плата (а.с.6-8).

З липня 2021 року ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» не подавало до органу Пенсійного фонду України відомостей про заробітну плату.

ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» згідно з відомостями безкоштовного запиту до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у стані припинення не перебуває.

У ході судового розгляду не здобуто відомостей про виплату позивачеві відповідачем заборгованості по заробітній платі за період з грудня 2021 року по день звільнення, компенсації за 72 днів невикористаної щорічної відпустки, як і не встановлено про наявність вини (умислу) позивача у невиконанні трудових обов`язків на підприємстві, що згідно із ст.ст. 47, 115-116 КЗпП України є підставою для стягнення цієї заборгованості в судовому порядку.

З врахуванням цього, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі з грудня 2021 р. по 31 січня 2022 р. на суму 11380 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення компенсації за невикористану щорічну відпустку, то суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Як вже зазначалося вище, згідно наказу №3-ос від 31 січня 2022 р. ОСОБА_1 , звільнена із роботи з 31.01.2022 р. за згодою сторін, з виплатою компенсації за 72 днів невикористаної щорічної відпустки (а.с.10).

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки (п. 7 VI Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100).

Отже, компенсація ОСОБА_1 за 72 днів невикористаної щорічної відпустки становить 16575,84 грн. (230,22х72), яку також слід стягнути з відповідача у користь позивача.

Щодо позовної вимоги про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, то суд прийшов до наступних висновків.

За ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно із ст.34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно із ст.ст. 1, 2, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Пунктами 3, 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 №159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку, компенсація за невиплачену заробітну плату ОСОБА_1 , у зв`язку з порушенням строків її виплати становить 9669,24 грн. (230,22х42).

З огляду на те, що у визначені законодавством строки відповідачем не виплачено заробітну плату позивачу, що призвело до втрати частини доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати, поданий позивачем розрахунок відповідачем не спростовано, а отже приймається судом до уваги (ч.1 ст.82 ЦПК України).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати є підставною та підлягає до задоволення.

Виходячи з наведеного, дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити у повному обсязі, та стягнути з відповідача у користь позивача заборгованість по невиплаченій заробітній платі за період з грудня 2021 року по 31 січня 2022 року у сумі 11380грн.; компенсації за невикористану щорічну відпустку у сумі 16575,84 грн.; середній заробіток за час затримки у сумі 9669,24 грн.

На підставі п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду, а тому суд вважає необхідним в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 992, 40 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Таким чином, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати за один місяць (грудень 2021 року) у сумі 5690 грн.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 43 Конституції України, ст. 23 ЦК України, ст.ст. 94, 115, Кодексу законів про працю України, керуючись ст.ст. 89, 263-265, 273, 280-283, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод», код ЄДРПОУ 00218271 (юридична адреса вул. Є Коновальця 229, м.Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 ) заборгованість по невиплаченій заробітній платі за період з грудня 2021 року по 31 січня 2022 року у сумі 11380 (одинадцять тисяч триста вісімдесят) грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод», код ЄДРПОУ 00218271 (юридична адреса вул. Є Коновальця 229, м.Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 ) компенсації за невикористану щорічну відпустку у сумі 16575 (шістнадцять тисяч п`ятсот сімдесят п`ять) грн. 84 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод», код ЄДРПОУ 00218271 (юридична адреса вул. Є Коновальця 229, м.Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки у сумі 9669 (дев`ять тисяч шістсот шістдесят дев`ять) грн. 24 коп.

Допустити до негайного виконання рішення суду у частині стягнення заробітної плати за один місяць, на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 ) за грудень 2021 року у сумі 5690 (п`ять тисяч шістсот дев`яносто) грн.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод», код ЄДРПОУ 00218271 (юридична адреса вул. Є Коновальця 229, м.Івано-Франківськ) - 992 (дев`ятсот дев`яносто два) грн. 40 коп. судового збору у дохід держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Повне найменування учасників розгляду:

Позивач : ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителька АДРЕСА_1 ).

Відповідач : Приватне акціонерне підприємство « Івано-Франківський арматурний завод», код ЄДРПОУ 00218271, адреса : вул.Євгена Коновальця, 229, м. Івано-Франківськ.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16.05.2022 р.

Суддя Богдан АТАМАНЮК