Рішення № 104320404, 08.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року Справа № 160/12520/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

07.10.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної ум. Кривому Розі ради, яка виявилася у не підкоренні ст 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» відповідно до мого звернення від 26.12.19р вх С-1122;

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної ум. Кривому Розі ради, яка виявилася у невинесенні за результатами розгляду звернення від 26.12.19 р. вх С-1122 індивідуального акту та у порушенні управлінської функції відповідно п 18, 19, ч1ст 4 КАСУі ст3,19,33,49 Конституції України.

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної ум. Кривому Розі ради, яка виявилася у порушенні права на свободу від шкоди, спричиненої неналежним функціонуванням системи місцевого самоврядування після розгляду заяви від 26.12.19 р. вх С-1122 та зазначити закону вимоги якого порушено ним згідност 249 КАС України.

Вобґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_1 подав заяву від 26.12.19р вх С-1122, але рішення, постанови, тобто правових актів відповідача в розумінні п.18, 19 ч.1 ст.4 КАСУ на запит не отримав на цей час. Виконавчий комітет Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради не гарантував позивачеві право, визначено ст.33 та ст.48 Конституції України, так як без вжиття заходів відповідно до правової позиції ст 3, 19, 21, 22, 33, 46, 48, 68, 92 Конституції України не забезпечується належний соціальний захисту соціальній державі, не забезпечуються гарантії Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей».

Позивач вказує, що відповідач застосував не належним чином свою управлінську функцію і заяву належним чином не розглянув, так як Рішення на заяву від 26.12.19р вх С-1122 прийняте на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, яке стосується забезпечення права на державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, моїх інтересів відповідно цього абсолютного права та дія якого вичерпується його виконанням позивач не отримав на цей час. А також відповідач окремо не повідомив про дату, час та місце розгляду заяви позивача, не надав копії своїх клопотань, не витребував і не надав зазначені документи, не зазначив причини відсутності потрібної мені інформації, але ст.22 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними, а ст.21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Позивач наголошує, що «предметом позову є управлінська функція відповідача, нормативно-правовий акт акт управління (рішення), який не наданий, так як не вжиті заходи для забезпечення гарантій держави для врегулювання питань надання адміністративних послуг».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 визнано зловживанням процесуальними правами дії ОСОБА_1 щодо подання кількох позовів до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з аналогічними позовними вимогами та аналогічними підставами. Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачеві.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, позивач подавапеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для її розгляду по суті. Апелянтфактично обґрунтована незгодою з висновками суду, що в даному випадку має місце подання позивачем декількох позовів з аналогічними позовними вимогами. Так, за позицією позивача, у позові по справі №215/454/20 ним були заявлені зовсім інші позовні вимоги, ніж у цій справі, а тому висновки суду щодо їх аналогічності є хибними. Також, позивач зауважував, що у справі №215/454/20 позов був повернутий позивачеві, у зв`язку з чим останній скористався правом повторного звернення до суду з позовом.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року по справі №160/12520/20скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

29.06.2021 року вказана позовна заява надійшла до суду та її передано на розгляд головуючому судді Юхно І.В., про що складений протокол від 29.06.2021.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 прийнято до провадження та у зв`язку з недотриманням вимог статей 160, 161 КАС України адміністративний позов залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: адміністративного позову оформленого із дотриманням вимог ст.ст.44,160-161 КАС України, та (копії) для направлення учасникам у справі; доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Копія вищевказаної ухвали була направлена засобами поштового зв`язку на адресу позивача, зазначену у позовній заяві, та відповідно до наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 21.08.2021 отримано ОСОБА_1 особисто. Тобто, строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до 26.08.2021 включно.

26.08.2021 засобами поштового зв`язку від ОСОБА_1 на виконання ухвали надійшла заява про відкриття провадження по справі після усунення недоліків від 23.08.2021, у якій позивач просив суд:

- вважати виконаними вимоги ухвали від 05.07.21 р. і звільнити від судового збору;

- розглянути клопотання від 23.08.21 р. про надання визначеності факту часу розгляду заяви від 26.12.19р вх С-1122 визначеності факту повідомлення про день, час і місце розгляду;

- розглянути клопотання від 23.08.21 р. про надання визначеності управлінській функції виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради.

До вказаної заяви було надано оригінал адміністративного позову, а також два клопотання.

Так, суд зазначає, що у клопотанні від 23.08.21 ОСОБА_1 просить суд:

1)ухвалою до початку розгляду справи по суті надати визначеності факту часу розгляду заяви, встановити час, день, місце де розглядалась заява позивача від 26.12.19 вх С-1122 і осіб, які приймали рішення в розумінні п.19 ч.1 ст.4 КАСУ до правового порядку ст. 140, 144 Конституції України після її розгляду;

2)ухвалою до початку розгляду справи по суті надати визначеності факту повідомлення про день, час і місце розгляду, факту наявності поштового повідомлення, свідків подій і встановити факт отримання адресатом рішення в розумінні ст. 3, 19, 144 Конституції України, п.19 ч.1 ст.4 КАСУ, яке приймалося за результатом розгляду заяви від від 26.12.19 вх С-1122.

Тобто, позивачем фактично подано клопотання про витребування доказів у справі.

Крім того, позивачем подано клопотання від 23.08.21 р., у якому ОСОБА_1 на підставі ст. 3, 22, 55, 68, 140, 144 Конституції України, ст. 4, 5, 9, 159, ч. 5 ст. 162, ч. 5 ст. 243, 249 КАСУ і у зв`язку з відмовою вирішувати питання місцевого значення в межах ст. 140, 144 Конституції Украйни у сфері управління, у тому числі і до делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 26.12.19р вх С-1122 просить суд: «ухвалою яку оформити окремим документом з виходом в нарадчу кімнату, надати визначеності управлінській функції виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради та зазначити закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу».

Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2021:

- клопотання ОСОБА_1 від 23.08.2021 року «про надання визначеності управлінській функції виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради» в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернуто заявнику без розгляду;

- задоволено клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову до виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії та звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову до виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

- прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в адміністративній справі №160/12520/20 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 23.08.2021 про витребування доказів у справі №160/12520/20; встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; витребувано від відповідача додаткові докази у справі.

Копію ухвали про відкриття провадження направлено засобами поштового зв`язку на адресу сторін, відповідачу разом із копією адміністративного позову. Відповідачу копію ухвали суду від 09.09.2021 разом із копією адміністративного позову направлено на офіційну адресу електронної пошти 23.09.2021. Тобто, строк на подання відзиву до 08.10.2021.

08.10.2021 на електронну пошту суду та 13.10.2021 засобами поштового зв`язку від виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради надійшло клопотання про залучення доказів до матеріалів справи, у якій заявник просив суд:

- долучити відзив на адміністративний позов до матеріалів справи №160/12520/20;

- долучити додатки до матеріалів адміністративної справи №160/12520/20;

- відмовити позивачу - ОСОБА_1 , у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В вказаному клопотання зазначено, що виконавчий комітет Тернівської районної у місті Кривому Розі ради проти позовних вимог позивача заперечує в повному обсязі та вважає за можливе розглядати адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду в справі №160/12520/20 без його присутності. На підставі положень ст.162 КАС України, суд розцінює вказане клопотання як відзив на позов.

Відповідно до ст.263 КАС розгляд адміністративної справи мав відбутись до 08.10.2021, проте у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи доказів отримання позивачем ухвали про відкриття провадження судом продовжено розгляд справи до надходження поштового повідомлення про вручення копій ухвал від 09.09.2021 позивачеві.

25.11.2021 відділенням поштового зв`язку на адресу суду повернуто конверт, направлений позивачу з ухвалами від 09.09.2021, із відміткою про невручення від 02.11.2021 «за закінченням терміну зберігання».

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Юхно І.В. у відпустці в період з 23.11.2021 по 07.12.2021 відповідно до ч.6 ст.120 КАС України суд розглядає справу по суті в перший робочий день 08.12.2021.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1 звернувся до виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради із заявою (запитом) від 26.12.2019 року, адресованою Голові Тернівської районної у місті ради Солоду В.М., у якій просив:

« 1. рішенням, постановою, тобто правовим актом на підставі ст.3,19,21,22,33,68 Конституції Українизафіксувати місце тимчасового мешканнязаявника за адресою: АДРЕСА_1 для забезпечення гарантій держави на захист соціальних прав.

2. подати клопотання до державної адміністрації Дніпропетровської обласної, Криворізькому міському голові, КМУ для з`ясування встановлення наявності компетенції (повноважень) Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради визнати надану довідку про склад сім`ї заявника для проведення призначення усіх видів допомоги.

3. зобов`язати індивідуальним актом відділ реєстрації виконавчого комітету Тернівської районноїу м. Кривий Ріг ради скласти Акт, яким зафіксувати місце тимчасового мешкання заявника за адресою АДРЕСА_1 .

4. зазначити причини, мотиви не застосування, не виконання ч.1 ст. 12 Пакту про громадянські та політичні права ООН від 16.12.1966, частиною першоюст. 9 Конституції Україниадресатом.

5. індивідуальним актом на підставі ст.3,8,19,22,33,34,46,48,55,68,92 Конституції Українивжити заходи для забезпечення конституційних прав заявника.

6. надати запрошення для заявника, з повідомленням про повноваження осіб з приводу розгляду заяви від 26.12.2019, а післярозгляду її, висновку викласти в постанові, яку надати заявнику.

7. вжити систему заходів і подати клопотання до державної адміністрації Дніпропетровської обласної, Криворізькому голові, КМУ для з`ясування наступних обставин, які документи, куди потрібно подати, щоб бути позаштатним працівником адресата, який надає соціальні послуги по догляду за інвалідом.

8. правовим актом зобов`язати начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіну Оксану Володимирівну визнати довідку про склад сім`ї та незареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 26.12.2019як належну довідку про склад сім`ї заявника для проведення призначення усіх видів допомоги.

9. частково загладити моральні страждання заявника сумою у 600 розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, а саме 1921 грн х 600 = 1 152 600грн.».

Вказана заява зареєстрована виконавчим комітетом Тернівської районної у місті ради за вхід. №С-1122 від 26.12.2019.

Листом від 17.01.2020 №С-1122 за підписом виконувача обов`язків голови Тернівської районної у місті ради заступника голови районної у місті ради Сергія Кушніра за результатами розгляду звернення позивача від 26.12.2019 повідомлено ОСОБА_1 наступне:

-п.1. Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до рішення Криворізької міської ради від 31.03.2016 №381 «Про обсяг і межі повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів» складати та надавати акти про фактичне місце перебування не входить до компетенції виконкому Тернівської районної у місті ради. Реєстрація місця перебування осіб, що звернулися за захистом в Україні, здійснюється на визначений законодавством строк на підставі документів, визначених пунктом 18 постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» (крім квитанції про сплату адміністративного збору). Термін «місце мешкання» не використовується для офіційного визначення місця реєстрації або реєстрації місця перебування на території України. Складати та надавати акти про фактичне місце перебування не входить до компетенції відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Тернівської районної у місті ради.

-п.2,8. Обсяг і межі повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів визначені рішенням Криворізької міської ради від 31.03.2016 № 381. Відповідно до вказаного рішення районні у місті ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені до відання органів місцевого самоврядування Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами в обсязі і межах, визначених цим рішенням. Управління праці та соціального захисту населення (далі - управління) є структурним підрозділом виконкому Тернівської районної у місті ради і здійснює свою діяльність у межах повноважень, визначених Положенням про управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради, затвердженого рішенням Тернівської районної у місті ради від 31.08.2018 № 281.

-Згідно ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридц3яти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. За інформацією КП «Будинок нічного перебування» за адресою: АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 був зареєстрований з 22.12.2011 по 08.11.2013. На теперішній час Ви не маєте зареєстрованого місця проживання. З Ваших слів кілька років ви фактично проживаєте за адресою матері, за якою здійснюєте догляд ( АДРЕСА_3 ), але до теперішнього часу не зареєстрували місце проживання за даною адресою. Вам неодноразово спеціалістами управління зауважувалось про порушення законодавства щодо реєстрації місця проживання та було рекомендовано особисто вирішити питання реєстрації. Вам неодноразово надавалися письмо Криворізької міської ради від 14.09.2016 № 402 «Про врегулювання питання щодо видачі довідок про склад сім`ї» рекомендовано об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків, житловим кооперативам, житлово-будівельним кооперативам, відповідним підприємствам (організаціям), що обслуговують житлові будинки (у тому числі гуртожитки), органам самоорганізації населення для інформаційного забезпечення даними при призначенні населенню субсидій на житлово-комунальні послуги, допомог, а також для інших, передбачених чинним законодавством України цілей, співпрацювати з виконкомами районних у місті рад у сфері надання довідок про склад сім`ї за місцем проживання громадян до врегулювання питання на законодавчому рівні. Вами до звернення від 26.12.2019 була надана письмова інформація від 26.12.2019, яку Ви вважаєте довідкою про склад сім`ї. В ній зазначається, що Ви фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується підписами Ваших родичів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Своїм особистим, підписом та печаткою ТОВ «УЮТ-2011» начальник дільниці № 1 Чадай О.С. засвідчує лише підписи громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а не факт проживання заявника за вказаною адресою. Для перевірки права на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям згідно Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» Вам необхідно вирішити питання реєстрації для надання управлінню можливості отримання довідки про склад зареєстрованих осіб за Вашою адресою заявника з Електронного реєстру територіальної громади. Чинним законодавством не затверджено форму довідки про склад сім`ї для осіб, які не мають свого житла та зареєстрованого місця пробивання.

-п.3. Складати та надавати акти про фактичне місце перебування не входить до компетенції відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Тернівської районної у місті ради.

-п.4., п.5. Відповідно ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права кожному, хто законно перебуває на території, будь-якої держави, належить, у межах цієї території, право на вільне пересування і свобода вибору місця проживання. Відповідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» місце перебування адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Документ, до якого вносяться відомості про місце перебування, - довідка про звернення за захистом в Україні, якої Ви не маєте. Враховуючи вищевикладене, порушень статей 12 та 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статей Конституції України не встановлено.

-п.7. Щодо питання оформлення трудових відносин повідомляємо наступне. Обставини, при яких виникають трудові відносини, регламентовані Кодексом законів про працю України (далі - КЗпПУ). Згідно ст. 21 КЗпПУ, Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник перебуває в трудових відносинах з роботодавцем на підставі укладеного трудового договору і завдяки своїй праці виконує певну трудову функцію.

-Стосовно Вашого прохання щодо оформлення Вас як позаштатного працівника управління, повідомляємо наступне. На посаду в органах місцевого самоврядування можуть бути призначені особи, які мають відповідну освіту і професійну підготовку, володіють державною мовою в обсягах, достатніх для виконання службових обов`язків. З питання працевлаштування рекомендуємо Вам звертатись до відділу з питань служби в органах місцевого самоврядування і кадрової роботи виконкому Тернівської районної у місті ради за адресою: АДРЕСА_4 . Прийом на роботу працівників виконкому здійснюється на конкурсній основі. Посади позаштатних працівників не передбачені. Управління та його керівник не мають законних повноважень від Вашого імені звертатись до будь-яких вищестоящих організацій щодо вирішення питання Вашого працевлаштування, жоден нормативно правовий акт не зобов`язує управління на здійснення подібних діянь, оскільки право на звернення є невід`ємним правом фізичної особи, яке може бути реалізоване особисто, або через уповноважених за довіреністю представників. Додатково зазначаємо, що при оформленні трудових відносин з будь-яким роботодавцем Ви автоматично втрачаєте право на отримання компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи або престарілим, який досяг 80-річного віку, яка була Вам призначена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 № 832 «Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян», так як Ви будете вважатися працюючим.

-п.9. Щодо стягнення моральної шкоди з виконкому Тернівської районної у місті ради на Вашу користь зазначаємо наступне: ст.23 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відшкодовується моральна шкода лише на підставах, визначених законодавством України.

Вказаний лист у січні 2020 року направлений засобами поштового зв`язку простою кореспонденцією на адресу ОСОБА_1 , що підтверджується реєстром витрат конвертів за січень 2020 року.

Вважаючи протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради за результатом розгляду заяви від 26.12.2019 вх.С-1122, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Разом із цим, суд звертає увагу, що відповідно до частини 2статті 55 Конституції Україникожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другоїстатті 55 Конституції України, в рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 у справі №1-29/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина другастатті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органнимимісцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановленихКонституцієюі законами України, прийматирішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єктвладних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними підчас здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством, (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другоїстатті 55 Конституції Українита нормКодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовано Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян»(далі Закон №393), який забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Вказані конституційні положення, а також положення Закону №393 містять правову процедуру розгляду звернень особи, зокрема, до суб`єктів владних повноважень, яка гарантує доступ особи до інформації, обов`язок розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Зважаючи на це, а також контекст спірних правовідносин, що склались між сторонами суд вважає за необхідне вказати, що у постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18 зазначено, що правова процедура («fair procedure» справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.

Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права, тобто особа правомірно очікує отримати у передбачений законом спосіб відповідь на порушене перед суб`єктом, якому адресовано звернення, питання відповідно та у спосіб, передбачений законом.

Положеннями статті 20 Закону №393 передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Таким чином, на відповідача поширюється строк розгляду звернень не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

При цьому, у разі якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. Загальний строк на вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Наведені висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 26.06.2019 по справі №826/13400/16-а та від 18.06.2020 у справі № 819/1566/16.

Згідно з частиною 5статті 242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

На підставі наведених норм, суд приходить до висновку, що оскільки звернення ОСОБА_1 надійшло до Виконавчого комітету Тернівськорї районної у місті Кривому розі ради 26.12.2019, то граничний строк розгляду звернення позивача 26.01.2020.

Таким чином, враховуючи, що вказане звернення розглянуто відповідачем листом від 17.01.2020 №С-1122, то в ході судового розгляду не встановлено порушення з боку відповідача строків розгляду звернення ОСОБА_1 від 26.12.2019.

Разом із цим, суд звертає увагу, що відповідно до частини 2статті 55 Конституції Україникожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другоїстатті 55 Конституції України, в рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 у справі №1-29/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина другастатті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органнимимісцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановленихКонституцієюі законами України, прийматирішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єктвладних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними підчас здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством, (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другоїстатті 55 Конституції Українита нормКодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до частини першоїстатті 1 Закону №393 громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За приписами статті 4 Закону №393до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської; діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Згідно з частинами першою, четвертою, шостою та сьомоюстатті 5 Закону №393звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути усним чи письмовим.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засобизв`язкуз ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Статтею 7 Закону №393передбачено звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

У відповідності до частини першоїстатті 7 Закону №393звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Частинами першою, третьою та четвертоюстатті 15 Закону №393передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно достатті 18 Закону №393громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

-особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

-знайомитися з матеріалами перевірки;

-подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

-бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

-користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

-одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

-висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

-вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Згідно положень статті 19 Закону №393обов`язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг.

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень в т.ч. зобов`язані:

-об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

-на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

-письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

За приписами частини першоїстатті 20 Закону №393звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Наведені нормиЗакону №393вказують, що звернення громадян, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду тим органом чи посадовою особою органу, до якого подано звернення та до повноважень якого входять питання, порушені у зверненні, зазвичай протягом одного місяця, з обов`язковим повідомленням громадянина про результати розгляду; при цьому орган або посадова особа зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти звернену до них заяву та надати обґрунтовану відповідь за результатами її розгляду.

Як зазначалося вище, ОСОБА_1 у своєму зверненні від 26.12.019 серед іншого просив «надати запрошення для заявника, з повідомленням про повноваження осіб з приводу розгляду його заяви від 26.12.19р».

Однак, відповідачем позивача на розгляд його звернення від 26.12.019 не запрошено, про що свідчить зміст листа-відповіді на звернення Стояновського від 17.01.2020 №С-1122. В ході судового розгляду відповідачем не було надано жодних пояснень щодо невиконання ним вимог статей18, 19 Закону України «Про звернення громадян».

З аналізу вищевказаних норм Закону України «Про звернення громадян» вбачається, що право громадянина особисто викласти свої аргументи особі, що перевіряла звернення не ставиться в залежність від форми розгляду такого звернення (одноособово, колегіально тощо); у свою чергу стаття 19 Закону України «Про звернення громадян» визначає обов`язок органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб забезпечити реалізацію права громадянина, на його прохання, бути присутнім особисто при розгляді його звернення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року №К/9901/17415/18 (справа №826/12287/16).

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем при розгляді заяви позивача від 26.12.2019 вчинена протиправна бездіяльність щодо незабезпечення права ОСОБА_1 бути присутнім при розгляді його звернення, чим порушено право позивача особисто викласти аргументи особі, що перевірила скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги.

З огляду на вищевикладене, в ході судового розгляду було встановлено, що виконавчим комітетом Тернівської районної у місті Кривому Розі ради порушено процедуру розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.12.2019, що свідчить про прийняття відповідачем рішення за результатами його розгляду не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.

При цьому, аргументи позивача щодо допущення відповідачем протиправної бездіяльності за результатом розгляду заяви від 26.12.2019, яка виявилася у не винесенні індивідуального суд відхиляє як передчасні, оскільки наданню судом оцінки рішенню за результатами розгляду звернення по суті, має передувати дотримання відповідачем законодавчо визначеної процедури розгляду такого звернення.

Отже, з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, суд приходить до висновку про визнання протиправною бездіяльності виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради під час перевірки та розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.12.2019, яка полягає в незабезпеченні права позивача бути присутнім при розгляді його звернення та особисто викласти аргументи особі, що перевірила скаргу, а також брати участь у перевірці поданої скарги.

Оскільки права позивача на розгляд в передбаченому законом порядку його звернення від 26.12.2019 порушено відповідачем, то суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 є зобов`язання Відповідача провести перевірку та розгляд звернення позивача від 26.12.2019 з дотриманням вимог положень статей 18, 19 Закону України «Про звернення громадян».

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для частково задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору ухвалою від 09.09.2021, а підтвердження наявності інших судових витрат матеріали справи не міститься, то судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради (місцезнаходження: 50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Короленка 1а; код ЄДРПОУ 04052554) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради під час перевірки та розгляду звернення ОСОБА_1 від 26.12.2019 року, яка полягає в незабезпеченні права ОСОБА_1 бути присутнім при розгляді його звернення та викласти аргументи особі, що перевірила з скаргу, а також брати участь у перевірці поданої скарги.

Зобов`язати виконавчий комітет Тернівської районної у місті ради провести перевірку та розгляд звернення ОСОБА_1 від 26.12.2019 року з дотриманням вимог положень статей 18, 19 Закону України «Про звернення громадян».

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно