Ухвала суду № 104320221, 10.05.2022, Франківський районний суд м. Львова

465/1835/20

2/465/600/22

Ухвала

судового засідання

10.05.2022 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кузь В.Я.

при секретарі судового засідання Добрянській О.М.

в ході розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання житлового будинку спільною сумісною власністю подружжя, -

встановив:

Позивачка звернувся в суд із позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання житлового будинку спільною сумісною власністю подружжя.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 08.10.2020р. закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті цивільну справу.

В чергове судове засідання 10.05.2022р. позивачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, не прибула, про причини неявки суд не повідомила, заяв чи клопотань суду не надала.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.

Згідно з ст..ст. 43, 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Зокрема, відповідно до п.2 ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, а відповідно до п.3 з`являтися всудове засіданняза викликомсуду,якщо їхявка визнанасудом обов`язковою.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

З огляду на вказане, суд вважає, що в діях позивачки ОСОБА_1 наявні ознаки неналежного виконання своїх процесуальних обов"язків, зокрема неприбуття до суду особи, яка викликається в судове засідання.

Заходами процесуального примусу є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф (ч. 1 ст. 144 ЦПК України).

Оскільки, позивачка ОСОБА_1 повідомляється належним чином про виклик в суд, неодноразово змінює представника в судовому процесі, то таку поведінку позивачки суд визнає як неповагу до суду та вважає за необхідне застосувати до позивачки заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 148 ЦПК України, у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

Отже, у зв`язку із зловживанням процесуальними правами позивачкою, як сторони по справі, суд вважає за необхідне застосувати до неї заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 962 (чотири тисячі дев"ятсот шістдесят дві) гривень.

Частиною 5 статті 148 ЦПК України передбачено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

У відповідності до ч. 6 ст. 148 ЦПК України, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

У відповідності до п.5 ч.2 ст.223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 43, 44, 143, 144, 148, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, -

постановив:

Неявку позивачки ОСОБА_1 в судове засідання 10 травня 2022 року вважати як неповагу до суду.

Застосувати до учасника судового процесу - позивачки ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) у цивільній справі №465/1835/20 - заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.

Стягнути з позивачки ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )штраф в розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 962 (чотири тисячі дев"ятсот шістдесят дві) гривень. на користь Державної судової адміністрації України за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача:UA118999980313090106000026007

Код класифікації доходів бюджету 21081100

Стягувач: Державна судова адміністрація України, юридична адреса: 01021 м. Київ, вул. Липська, 18/5, код за ЄДРПОУ - 37993783.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.

Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання на протязі 3 (трьох) місяців з дня набрання нею законної сили.

У відповідності до ч. 6ст. 148 ЦПК України, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку після відмови її скасування судом першої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали у разі відмови у її скасуванні.

Суддя В. Кузь