Ухвала суду № 104319828, 09.05.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4336/22

провадження № 1-кс/753/801/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" травня 2022 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

слідчої судді Шаповалова К.В.,

за участю секретаря судового засідання Москаленко А.П.

прокурора Мельника А.С.

захисника Николенка Р.С.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Тітаренка К.І., погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва Мельником А.С., поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 7 травня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100020001251, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, неодруженого, не працюючого: зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 185 КК України

В С Т А Н О В И В:

09 травня 2022 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Тітаренка К.І., погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва Мельником А.С., поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 7 травня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100020001251, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_1

Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 9 травня 2022 року матеріали клопотання передано судді Шаповаловій К.В.

В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що у провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12022100020001251 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 7 травня 2022 року, за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 15 частиною четвертою статті 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 7 травня 2022 року приблизно о 11 годині 50 хвилин, перебуваючи у приміщенні торгівельної зали магазину «НОВУС», що розміщене за адресою: м. Київ, пр-т. М. Бажана, 8, де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «НОВУС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 36003603), умисно з корисливих мотивів, вирішив таємно викрасти чуже майно.

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні торгівельної зали вказаного магазину, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою обернення чужого майна на свою користь, переконавшись та вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, взяв з полиць майно, що належить ТОВ «НОВУС УКРАЇНА», а саме:

- масло екстра Білоцерківське 82% еколін 180 г., ш/к 4820019493565, у кількості 8 шт., загальною вартістю 441 грн. 54 коп., без ПДВ, та поклав вказані товари до своєї кишені.

Після чого, ОСОБА_1 , не розрахувавшись за даний товар належний ТОВ «НОВУС Україна», направився до виходу з магазину, при цьому виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак довести злочин до кінця не зміг, з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками охорони магазину при виході, тримаючи при собі товар, який намагався таємно викрасти.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна вчиненого в умовах воєнного стану (крадіжка), тобто кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15 частиною четвертою статті 185 КК України.

Слідчий посилається на те, що підставою звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходу в вигляді цілодобового домашнього арешту відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 184 КПК України, є встановлення під час досудового розслідування наявність ризиків, передбачених пунктами 1,2, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується

У зв`язку з чим у клопотання слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

У судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання та просив його задовольнити, проте зазначив, що з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, а також особистість підозрюваного просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. В обґрунтування ризику передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, для запобігання якого до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід прокурор посилається на те, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років. Крім того, на цей час у країні ведено воєнний стан, який останні може використати з метою залишення місця свого постійного проживання та ухилятись від явки до слідчого чи суду за викликом. На підтвердження ризику впливу на свідків прокурор зазначив, що свідками у кримінальному провадженні є охоронці. Щодо ризику знищення речей, що мають значення для кримінального провадження прокурор зазначив, що наразі слідчими ще не отримано відеозапис з камер спостереження магазину, як один із доказів вчинення підозрюваним крадіжки, а отже підозрюваний може вчиняти дії для знищення такого запису; може вчинити новий злочин, так як підозрюваний офіційно не працює, суспільно корисною працею не займається, не має постійного джерела доходу, та міцних соціальних зв`язків, що свідчить про високий рівень ризиків вчинення нових злочинів проти власності.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у скоєному кримінальному правопорушенні не визнав, вказав що він не крав та не мав наміру красти масло, він взяв масло на прохання друга та пішов чекати його на касах самообслуговування, оскільки друг довго не йшов, він вийшов за межі каси (масло при цьому знаходилось у нього в кишенях верхнього одягу) та ходив шукав друга, не знайшовши його, зайшов знову до залу магазину та пішов до холодильника викладати масло. Там його і затримали охоронці магазину. Просив у задоволенні клопотання відмовити.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказав, що підозра є необґрунтованою, ОСОБА_1 не крав масло, його затримали в межах магазину у момент, коли він викладав масло в холодильник. Зауважив, що всі названі прокурором ризики є необґрунтованими та надуманими, а застосування домашнього арешту неможливе, оскільки підозрюваний не має постійного місця проживання у Києві, живе у хостелі.

Вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши надані до клопотання матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12022100020001251 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 7 травня 2022 року, за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 15 частиною четвертою статті 185 КК України.

7 травня 2022 року ОСОБА_1 було затримано в порядку, передбаченому статтею 208 КПК України.

8 травня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 15 частиною четвертою статті 185 КК України.

В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази:

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення;

-протокол огляду місця події;

-протокол допиту свідків;

-протокол допиту підозрюваного;

-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Відповідно до частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Так, у пункті 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення статті 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - із точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки надані докази об`єктивно зв`язують її з ним тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що підозрюваний ОСОБА_1 , міг вчинити інкриміноване йому кримінального правопорушення.

Отже, суд вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого частиною другою статті 15 частиною четвертою статті 185 КК України. При цьому, злочин, передбачений частиною четвертою статті 185 КК України відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.

Згідно із частиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків передбачених цим кодексом.

Згідно із частиною другою статті 177 КПК України окрім обґрунтованої підозри підставою застосування запобіжного заходу є також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Що стосується наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, то слід зазначити, що існує ризик ухилення підозрюваного від явки до слідчого, прокурора та суду, зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведення його вини.

Крім того, відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18 квітня 2022 року на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, а отже існує ризик того, що підозрюваний може скористатись вказаною ситуацією з метою зникнення з місця свого проживання, з урахуванням того, що в місті Києві він мешкає у хостелі, що ускладнить або зробить неможливим (перешкодить) всебічному, повному та своєчасному проведенню досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Стосовно ризику впливу на свідків, суд вважає, що такий ризик не є обґрунтованим, з огляду на те, що вказані свідки є охоронцями магазину «НОВУС».

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, а також ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, прокурором у судовому засіданні не обґрунтовано, а отже не доведено їх існування.

Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, суд зазначає, що дійсно підозрюваний не має офіційного місця роботи, постійного місця проживання у місті Києві, але раніше він не судимий.

За таких обставин, на підставі викладеного, слідчий суддя вважає, що слідчим у клопотанні належним чином не доведено підстави необхідності обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє зробити висновок про те, що прокурор у судовому засіданні не довів об`єктивними доказами, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

За сукупності таких обставин, слідчий суддя, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, його відношення до вчиненого кримінального правопорушення, молодий вік підозрюваного, обставини при яких було вчинене інкриміноване йому правопорушення, проживання у місті Києві у хостелі, з огляду на введений в Україні воєнний стан, а також зауваження прокурора у судовому засіданні щодо можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання щодо застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, оскільки саме такий запобіжний захід, зможе на даному етапі запобігти доведеному ризику та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із частини п`ятої статті 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду та належну поведінку.

Частиною другою статті 179 КПК України передбачено, що підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 369-372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні клопотання слідчого - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатись за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання складає два місяці та починається з моменту його обрання, тобто з дня постановлення ухвали, та до 8 липня 2022 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Тітаренко К.І.

Ухвала слідчого судді в порядку статті 309 КПК України оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Повний текст ухвали суду складено 16 травня 2022 року.

Слідчий суддя К.В. Шаповалова