Ухвала суду № 104318786, 16.05.2022, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/523/22

Номер провадження 1-кс/194/99/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2022 року слідчий суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області Корягін В.О., за участю прокурора Павлоградської окружної прокуратури Сорокіна М.О., захисника Михайлюка Б.Л., при секретарі судового засідання Виходцевої А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області клопотання слідчого СВ ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області Назарова А.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-29.04.2010 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст.185, ч.1 ст.263, ч.1 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75, ст.76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;

-06.06.2011 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

-28.12.2015 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75, ст.76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;

-02.09.2017 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнився 30.09.2020 року з ВК №89 по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та додані до клопотання матеріали, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області Назаров А.О. звернувся до суду з клопотанням, узгодженим з прокурором Павлоградської окружної прокуратури Сорокіним М.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Своє клопотаннямотивує тим,що ОСОБА_1 , достовірно знаючи що на території України з 05:30 год. 24.02.2022 введений воєнний стан, 13.05.2022 року приблизно о 02:00 год., знаходячись біля буд. АДРЕСА_2 , достовірно знаючи, що у вказаному будинку ніхто не мешкає, переслідуючи мету незаконного збагачення, шляхом таємного викрадення чужого майна, вирішив проникнути до вказаного будинку з метою вчинення крадіжки чужого майна. Після чого ОСОБА_1 , цього ж дня, тобто 13.05.2022 року приблизно о 02:05 год., з метою доведення свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна до кінця, розбив скло вікна веранди будинку АДРЕСА_2 , та через розбите вікно проник до приміщення вказаного будинку. В подальшому ОСОБА_1 знаходячись у приміщенні вказаного будинку, умисно, повторно, таємно викрав чуже майно, яке знаходилось у будинку та яке належить ОСОБА_2 , а саме: металевий електричний чайник марки «MYSTERY» модель МЕК-1601, вартістю 200 гривень; металевий чайник сірого кольору, об`ємом 1,5 літра, вартістю 500 гривень; металеву банку блакитної фарби марки «Farbex» емаль алкідна ПФ-115П об`ємом 3 літри, вартістю 300 гривень; металеву банку блакитної фарби марки «Farbex» емаль алкідна ПФ-115П об`ємом 3 літри, з залишками краски 2,5 літри, вартістю 250 гривень; пляшку оліфи об`ємом 1 літр, вартістю 90 гривень; три кухонні ножа, загальною вартістю 250 гривень; насіння огірків, квітів та інше насіння, вартістю 250 гривень; 1 кг селітри кільцева, вартістю 50 гривень; 1 кг супер фосфат, вартістю 50 гривень. З місця скоєння злочину ОСОБА_1 зник та викраденим майном розпорядився на свій розсуд. Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 1940 гривень.

Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого або свідка у цьому ж кримінальному провадженні або вчиняти інші кримінальні правопорушення. Беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_1 , може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки вчинив відповідно до ст.12 КК України умисне тяжке кримінальне правопорушення, ніде не працює, не має постійного джерела доходів, не має стійких соціальних зв`язків, перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_1 продовжить свою злочину діяльність, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам застосуванням більш м`яких запобіжних заходів. У зв`язку з чим, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого щодо обрання у відношенні підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні, просив суд застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Захисник Михайлюк Б.Л. заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати підозрюваному запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки підозрюваний вину визнає, розкаюється, потерпілій речі повернуто.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що він дійсно викрав речі, які зазначені в клопотанні, просив застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши доводи клопотання та надані письмові докази, приходжу до наступного висновку.

Розглядаючи питання щодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує ст.ст. 177, 178 КПК України та вимоги ст. 194 КПК України, якою передбачено, що під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.05.2022 року за №12022041400000135 за ч. 4 ст. 185 КК України.

13.05.2022 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчинені ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

13.05.2022 о 12:29 год. підозрюваного ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: витягом з ЄРДР за №12022041400000135 від 13.05.2022 року; протоколом огляду від 13.05.2022 року; протоколом обшуку від 13.05.2022 року; протоколом допиту потерпілої від 13.05.2022 року; протоколом допиту свідка від 13.05.2022 року; постановою про визнання речових доказів від 13.05.2022 року; протоколом огляду предмету від 13.05.2022 року.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).

Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року, де суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року де суд зазначив «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування»; у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, де суд зазначив «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Таким чином, враховуючи вимоги ст.ст. 177,178,183 КПК України та те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який у відповідності зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання до восьми років позбавлення волі, та з урахуванням того, що підозрюваний вчинив кримінальне правопорушення в період дії воєнного стану, неодноразово судимий, у тому числі за корисливі злочини, вважаю, що клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню. При цьому слідчий суддя враховує, що підозрюваний одружений, на утриманні нікого немає, не працює, захворювань, які б перешкоджали йому перебувати в місцях попереднього ув`язнення не має, таким чином менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч 1 ст. 177 КПК України.

Отже є всі підстави вважати, що ОСОБА_1 може вчинятиінші кримінальніправопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, та може незаконно впливати на потерпілого або свідка у цьому ж кримінальному провадженні та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

З урахуванням вище переліченого, слідчий суддя вважає, що не має підстав для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Отже в задоволенні клопотання сторони захисту про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту слід відмовити.

Таким чином, з урахуванням наведеного, враховуючи КПК України, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає доцільним обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів в межах строку досудового розслідування з одночасним визначенням застави за правилами ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 198480,00 грн., а також покладенням на підозрюваного відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, визначених обов`язків.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 32, 131, 132, 176, ч. 1 ст. 177, 178, 183- 184, 193-194, 196-197, 369, 372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ ВП№1 ПРВП ГУНП в Дніпропетровській області Назарова А.О., погоджене прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Сорокіним М.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23-59 годин 10 липня 2022 року.

Ухвала слідчого судді діє до 23-59 годин 10 липня 2022 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання під вартою підозрюваний ОСОБА_1 підлягає направленню до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» м. Дніпро у Дніпропетровській області.

Відповідно дост.183КПК Українивизначити ОСОБА_1 розмір застави, достатньої для виконання підозрюваного обов`язків, передбачених КПК України в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 198480,00 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на р/р UA158201720355229002000017442 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820172, ЄДРПОУ 26239738, одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області.

Призначення платежу: застава згідно КПК по справі 194/523/22 (провадження № 1-к/194/99/22).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 покласти такі обов`язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися з м. Тернівка Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідком та потерпілим; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В задоволенніклопотаннязахисникаМихайлюкБ.Л.тапідозрюваного ОСОБА_1 щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя В.О. Корягін