Ухвала суду № 104312097, 16.05.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/3644/22

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 травня 2022 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), у якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.06.2015 № 21005-17, яким визначено податкове зобов`язання з транспортного податку у розмірі 25000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено те, що ухвалою Львівської міської ради від 19.01.2015 № 4263 затверджено Положення про транспортний податок та відповідно до встановлено транспортний податок у складі податку на майно. Стверджує, що зі змісту п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України слідує, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлюваних місцевих податків і зборів або змін. В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Таким чином вважає, що транспортний податок у складі податку на майно, визначений ухвалою Львівської міської ради від 19.01.2015 № 4263 підлягає справлянню не раніше 2016 року, а нарахування такого в 2015 року є протиправним. Відтак звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 18.02.2022 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 01.04.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На адресу суду від відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду (вх. № 31306 від 03.05.2022). В обґрунтування такої зазначено, що позивачем пропущений, встановлений абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України. Вказав, що відповідно до інформаційних даних відповідача, податкова адреса позивача - АДРЕСА_1 . Стверджує, що з урахуванням зазначеного, Головним управлінням ДПС у Львівській області направлено оскаржуване податкове повідомлення-рішення на податкову адресу. Однак, 07.07.2015 конверт, яким направлено податкове повідомлення-рішення від 18.06.2015 № 21005-17 повернуто поштовою службою на адресу відповідача у зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання. Стверджує, що відповідно до приписів абз. 2 п. 42.5 ПК України, таке податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Таким чином, відповідач вважає, що згідно з положенням ст. 42 Податкового кодексу України позивач належним чином повідомлений про наявність у нього податкового зобов`язання з транспортного податку у розмірі 25000,00 грн ще у липні 2015 року, однак звернувся до суду із цим позовом у квітні 2022 року, тобто з порушенням строку, встановленого ч. 1 ст. 122 КАС України. Також в обґрунтування заяви про залишення позовної заяви без розгляду посилається на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19. Відтак просить залишити позовну заяву позивача без розгляду.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 4 ст. 123 КАС України).

Згідно з п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу).

Разом з цим, пунктом 56.19 ст. 56 ПК України визначено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

З аналізу вказаних вище положень Податкового кодексу України слідує, що строк для звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу становить 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу) і обчислюється з дня отримання платником податків такого рішення.

У поданій заяві про залишення позовної заяви без розгляду відповідач посилається, зокрема, на постанову Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19.

У вказаній постанові Верховний Суд вказав, що пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Тобто, зазначені висновки Верховного Суду стосуються питань, пов`язаних із оскарженням податкового повідомлення-рішення після реалізації платником податку процедури адміністративного (досудового) оскарження такого рішення контролюючого органу.

Водночас, суд звертає увагу на постанову Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20.

Так, у вказаній постанові з метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, судова палата відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі № 826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі № 803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а та вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок.

Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний суд зазначив, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

Також у цій справі Верховний Суд акцентував увагу на тому, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

У цій справі спірні правовідносини виникли у 2015 році, тобто до зміни судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду.

Зокрема, питання наявності підстав вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом, які пов`язані зі зміною правової позиції Верховного Суду з цього питання було предметом дослідження Верховним Судом у справі № 640/11650/21, за наслідками касаційного розгляду якої було ухвалено Постанову КАС ВС від 23.09.2021 у справі № 640/11650/21. У цій постанові суд касаційної інстанції зазначив, що у перехідний період для забезпечення реалізації права особи на звернення до суду у вказаних умовах їй має бути забезпечений певний розумний строк, достатній для формулювання правової позиції і вчинення дій з підготовки відповідного позову та його подання до суду. Тобто, новий підхід Верховного Суду у питанні визначення строку звернення до суду з позовами може застосовуватися для нових позовів, поданих після ухвалення Постанови СП КАС ВС від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 (№ в ЄДРСР 93404515), однак, при вирішенні питання поновлення строку звернення з позовом істотне значення мають такі обставини: строк, який сплинув після зміни судової практики і до моменту звернення до суду з позовом; причини, які заважали звернутися до суду з позовом у максимально короткий термін після зміни судової практики; чи є підставі вважати, що позивачем було допущено необґрунтовані зволікання.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що при зверненні до суду із цим позовом позивач мав законні сподівання на те, що при вирішенні спірних правовідносин судом буде враховано строк звернення до суду, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19.

Однак, наведені відповідачем обставини про те, що позивачу направлено копію оскаржуваного рішення на його податкову адресу у липні 2015 року, а відповідне поштове повідомлення повернулось на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання», свідчать про пропуск позивачем 1095-денного строку звернення до суду.

Щодо доводів представника позивача, викладених у відповіді на відзив, про те, що судом вже досліджувалось питання поважності причини пропуску звернення до суду та про поновлення такого строку, суд зазначає таке.

Частиною 4 ст. 123 КАС України, передбачено, що у випадку якщо висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, суд критично оцінює вказані доводи представника позивача.

Разом з тим, відповідачем надано нові докази пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду. Так, відповідно до копії конверта за ШКІ № 7900308112604 на поштову адресу позивача: 79040 м. Львів вул. Городоцька 313/21, відповідачем надіслано податкову вимогу форми «Ф» № 21005-17 від 18.06.2015, яка повернулась на адресу Головного управління ДПС у Львівській області із відміткою від 04.08.2015 «за закінченням терміну зберігання».

За таких обставин суд доходить висновку про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на викладене позивач має право звернутися до суду із заявою (клопотанням) про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій вказати підстави для поновлення строку з наданням доказів, що підтверджують вказані обставини.

Суд також зазначає, що клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду буде вирішено після з`ясування судом поважності пропуску позивачем строку звернення до суду із цим позовом.

Згідно з вимогами ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З урахуванням того, що після відкриття провадження у справі суддею встановлено, що позивачем не виконано вищевказаних вимог КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків, тривалістю п`ять днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Керуючись ст.ст. 169, 171, 243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху для усунення недоліків позовної заяви.

2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду (79018 м. Львів вул. Чоловського 2) заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наданням на доказів поважності причин пропуску строку.

3. Роз`яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

4. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяР.П. Качур