Рішення № 104311176, 12.05.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 травня 2022 року Справа № 280/12936/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в письмовому проваджені адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач ), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 10.06.2021 №0703253-2406-0829, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік у сумі 994,03 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 10.06.2021 №0703252-2406-0829, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік у сумі 3955,36 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 07.12.2021 № 0058160-1303-0808 в сумі 3955,36 грн.;

визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 08.12.2021 № 77101/6/08-01-13-03;

стягнути з відповідача на користь позивача сплачену суму по податковій вимозі від

07.12.2021 № 0058160-1303-0808 у сумі 3955,36 грн.

Позов обґрунтований тим, що 10.06.2021 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області були прийняті податкові повідомлення - рішення, за яким у відповідності з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ГІК України та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України визначено до сплати суму податкового зобов`язання за платежем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачуване фізособами, які є власниками обєктів житлової нерухомості. На думку позивача, оскільки Новоолександрівською сільською радою Запорізького району Запорізької області не приймалося рішення про встановлення та затвердження місцевих податків на 2020 рік, тому нарахування відповідачем податку на нерухоме майно за цей період є незаконним. З наведених підстав позивач просить суд позов задовольнити та крім того просить визнати протиправним та скасувати податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу.

Ухвалою суду від 28.12.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 12.05.2022 замінено відповідачаГоловне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) його правонаступникомГоловним управлінням ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663).

26.01.2022 від представника відповідача через канцелярію суду поданий відзив на позовну заяву. Проти задоволення позову заперечує, та зазначає, що обчислення сум податку по двом обєктам нерухомого майна відбулось з урахуванням загальної площі житлового будинку та квартири у розмірі 368,54 кв.м., пільги у вигляді зменшення бази оподаткування у розмірі 180 кв.м., питомої ваги площі кожного обєкта та відповідної ставки податку. Просить у задоволенні позову відмовити.

Позивачем 01.02.2022 до суду подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначила про необгрунтованість доводів відповідача, у звязку з чим просить позов задовольнити у повному обсязі.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Суд, оцінивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є власником 2-х об`єктів житлової нерухомості: 1 - квартири за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 41,14 кв. метри; 2- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 327,40 кв. метри.

Рішенням Запорізької міської ради №30 від 26.02.2016 встановлена нульову ставку (0,00 грн) податку на об`єкти різних типів житлової нерухомості в т.ч. їх часток по м. Запоріжжю, загальна площа яких не перевищує 370 кв. м.

Рішенням сесії Григорівської сільської ради № 4 від 29.01.2016 встановлено ставки місцевих податків у розмірі 2 % мінімальних заробітних плат станом на 01.01.2016. Відповідно до Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році № 1791, з 01.01.2017 прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів, ставки, встановлені таким органом місцевого самоврядування зокрема, з податку на нерухоме майно застосовується з коефіцієнтом 0,5.

Згідно з рішення Григорівської сільської ради від 21.06.2018 №3 рішення № 4 від 29.01.2016 втратило чинність та встановлено ставки податку на нерухоме майно на 2019 р. у розмірі 0,5% на житлові будинки. Вказане встановлено судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи № 280/1006/20.

Рішенням Новоолександрівської сільської ради № 04 від 23.06.2018 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2019 рік» рішення 18 сесії Новоолександрівської сільської ради № 2 від 12.07.2017 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області на 2018 рік» визнано таким, що втратило чинність.

Контролюючим органом ГУ ДПС у Запорізькій області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.06.2021 №0703253-2406-0829, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік у сумі 994,03 грн. та податкове повідомлення-рішення від 10.06.2021 №0703252-2406-0829, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік у сумі 3955,36 грн..

Крім того, відповідачем винесено податкову вимогу від 07.12.2021 № 0058160-1303-0808 в сумі 3955,36 грн. та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 08.12.2021 № 77101/6/08-01-13-03.

Згідно з пп. 266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України).

Згідно з пп. 266.3.1 п.266.3 ст. 266 Податкового кодексу базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Також, підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 цього ж кодексу визначено пільги із сплати податку, базою оподаткування якого є об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, а саме:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир і житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток) - на 180 кв. метрів.

Відповідно до пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Відповідно до пп. 266.6.1 п.266.6 ст.266 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

За пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон № 466) вніс зміни до Податкового кодексу України.

Закон №466 набув чинності 25.05.2020р.

Так, Закон № 466 змінює строки прийняття та оприлюднення рішень про встановлення податків та/або зборів.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів приймаються органами місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень (п.12.3 ст.12).

Якщо до 15 липня орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів,такі податки та/або збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням ставок які діяли до 31 грудня року що передує бюджетному періоду,в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів (пп. 12.3.5 п. 12.3 ст.12).

Отже, Закон№ 466 скасував обов`язок щорічного прийняття рішень про встановлення місцевих податків та/або зборів.

Як свідчать встановлені обставини справи, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті з урахуванням Рішення Новоолександрівської сільської ради № 04 від 23.06.2018 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2019 рік».

Таким чином позивача про неправомірне застосування відповідачем ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки затверджених рішенням органу місцевого самоврядування у звязку з відсутністю рішення про встановлення місцевих податків на 2020 рік є помилковими.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до рішення Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 21.06.2018 р. № 3 (додаток2, абзац 4) встановлена 100-відсоткова пільга: Звільняються від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичні особи-власники об`єктів нежитлової нерухомості - господарських присадибних будівель, а саме: допоміжних нежитлових приміщень, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні тощо, що розміщенні на прибудинкових територіях житлових, садових, дачних будинків та перебувають у власності цих осіб, яка не була застосована до позивача у 2019 році. Про існування та чинність даного рішення відповідач не заперечує, що підтверджується посиланням на нього у своєму рішенні про результати розгляду скарги від 09.11.2021 № 10041/М/990006010409.

В той же час контролюючим органом у розрахунку податку на 2019 рік врахована пільга у вигляді зменшення бази оподаткування відповідно до п.п. 266.4.1 в) п. 266.4 ст. 266 ПК України для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток) на 180 кв. метрів, але не врахована пільга встановлена вищевказаним рішенням Григорівської сільської ради від 21.06.2018 р. № 3.

За таких обставин суд вважає, що житловий будинок за адресою : АДРЕСА_3 складається з загальної площі 368,54 кв. м. куди входять допоміжні нежитлові приміщення площею 143,4 кв..м., а саме: гараж -20,6 кв. м., котельна 10,1 кв. м., підвал 112,7 кв. м., які не підлягають оподаткуванню відповідно до рішення Григорівської сільської ради від 21.06.2018 р. № 3.

При винесенні податкових повідомлень рішень від 10.06.2021 №0703253-2406-0829, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік у сумі 994,03 грн. та податкове повідомлення-рішення від 10.06.2021 №0703252-2406-0829, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік у сумі 3955,36 грн.. вказані обставини не були враховані, а тому вони є безпідставними в зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Разом з тим, контролюючим органом було складено та надіслано позивачу податкову вимогу від 07.12.2021 № 0058160-1303-0808 на загальну суму податкового боргу 3955,36 грн., до якої, увійшла сума з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості.

Вказана сума заборгованості була сплачена позивачем добровільно, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією № П117/10970866-1 від 20.12.2021.

Відповідно до підпункту 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Згідно пункту 60.4 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

Аналогічні положення закріплені і в пункті 1 Розділу VI Поряду направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за № 902/30770.

Відтак, суд зазначає, що оскільки відповідач не надав доказів надсилання у відповідності до пункту 60.4 статті 60 Податкового кодексу України позивачу податкової вимоги, яка містить зменшену суму податкового боргу, то за відсутності нової податкової вимоги, оскаржувана вимога про сплату боргу від 07.12.2021 № 0058160-1303-0808 не набула статусу відкликаної.

Отже, враховуючи, що податковим органом не враховано самостійного зменшення позивачем суми з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (3955,36 грн.) та не відкликано попередню податкову вимогу, а також враховуючи попередні висновки суду, то податкова вимога від 07.12.2021 № 0058160-1303-0808 підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Що стосується рішення про опис майна у податкову заставу, то в цій частині позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно п. 88.1 та п. 88.2 ст. 88 Податкового кодексу з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до п. 1 розділу II Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2017 року № 586, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 липня 2017 року за № 859/30727, опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу, яке приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що оскількиГУ ДПС у Запорізькій області не додержано вимог діючого законодавства, як то при формуванні спірних ППР, та, як наслідок, податкової вимоги, то рішення про опис майна у податкову заставу слід вважати таким, що також підлягає скасуванню.

Разом з тим, що стосується позовних вимог про стягнення на користь позивача 3955,36 гривень, які нею були свого часу перераховані до Державного бюджету України за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, то вони, на думку суду, є передчасними.

Відповідно до ст.43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

В цьому випадку, зазначені вимоги ст.43 ПК України не дотримані, оскільки позивач до контролюючого органу з відповідною заявою не звертався, а відповідач йому протиправно не відмовляв у поверненні сум надмірно сплачених. Отже, в цій частині позову належить відмовити.

В силу ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно ч. 2ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно достатті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірність своєї бездіяльності, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями241,243-246,250 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення, - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.06.2021 №0703252-2406-0829 форми Ф за 2020 рік в сумі 3955,36 грн.; №0703253-2406-0829 форми Ф за 2020 р. в сумі 994,03 грн. щодо нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 07.12.2021 № 0058160-1303-0808, винесену ГУ ДПС у Запорізькій області.

Визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 08.12.2021 № 77101/6/08-01-13-03.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім грн.)

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 12.05.2022.

Суддя А.В. Сіпака