Ухвала суду № 104301565, 05.05.2022, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/5275/22

1-кс/569/1948/22

УХВАЛА

05 травня 2022 рокум. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Рівненського РУП Головного управління Національної поліції в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_3 , яке погоджено із прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна , -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділу Рівненського РУП Головного управління Національної поліції в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням яке погоджено із прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 у якому просить накласти арешт на майно.

В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів проти власності, востаннє вироком Рівненського міського суду від 20.08.2021 за ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. ст. 69, 71 КК України до 2 років 5 місяців позбавлення волі (звільнений по відбуттю покарання), а також обвинувальний акт щодо якого 28.04.2022 щодо вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України направлений до Рівненського міського суду для розгляду по суті, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, через короткий проміжок часу повторно вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності. Так, 02 травня 2022 року, близько 12 год. 15 хв., ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, діючи повторно та в умовах воєнного стану, шляхом пошкодження метало- пластикового вікна балкону квартири АДРЕСА_1 , проник всередину даної квартири, звідки здійснив крадіжку роботапилосмока, вартістю 10 000 гривень, належного потерпілій ОСОБА_6 , та із викраденим майном намагався покинути дане приміщення квартири. Однак, з причин, що не залежали від його волі, ОСОБА_5 не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки останній був затриманий працівниками поліції на місці події з викраденим майном.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.3 ст. 15; ч. 2 ст.185 КК України.

04.05.2022 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 добровільно видав для працівників поліції масляний обігрівач моделі «NSD-180-11», який він викрав з квартири за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно із нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

До початку розгляду клопотання слідчим подана заява про розгляд клопотання у його відсутність, у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить задовольнити вказане клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутності учасників провадження, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч. ч.2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальненнявищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

У відповідності до ч.1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України та вищевикладене, є необхідним накласти арешт майно, вилучене за вищевказаних обставин, оскільки наявні достатні підстави вважати, що майно відповідає критеріям встановленим ст. 98 КПК України, а незастосування арешту може призвести до втрати чи його пошкодження.

Керуючись ст. 170, 171,175 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого - задоволити.

Накласти арешт на масляний обігрівач моделі «NSD-180-11», який 03.05.2022 добровільно видав працівникам поліції ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та який останній викрав в квітні 2022 року з квартири за адресою АДРЕСА_2 . - встановити заборону на відчуження, розпорядження та/або користування вказаним майном.

Роз`яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1