Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05.05.2022 Справа №607/21357/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі головуючого судді Братасюка В.М.,
за участю секретаря судового засідання Мокрій М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі у спрощеному провадженні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Миколайович, Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Південно Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано Франківськ), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Миколайович, Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Південно Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано Франківськ) про визнання виконавчого напису №242872 від 27.06.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості в розмірі 30487,40 гривень таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що із сайту Єдиного реєстру виконавчих проваджень дізналась, що в провадженні Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. ІваноФранківськ) перебуває на виконанні виконавче провадження №66681338 від 03.09.2021 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості в розмірі 30487,40грн., згідно виконавчого напису №242872 від 27.06.2021року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М.
Вважає, що при вчиненні оспорюванного виконавчого напису, нотаріусом порушено п.1.2, 3.1, 3.2, 3.5 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5. В порушення п. 2 Переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172, стягувачем для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, не надано оригінал кредитного договору та засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. На думку позивача, нотаріус не вчинив жодної дії спрямованої на встановлення факту безспірності заборгованості. Поряд з цим вказує, що оскільки оригінал нотаріально посвідченого договору відсутній в матеріалах виконавчого провадження, відповідач не надав нотаріусу жодних документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, в тому числі і кредитний договір. Крім того зазначає, що не отримувала доказів переходу права вимоги до нового кредитора, не повідомлена про заміну первісного кредитора. На думку позивача, відповідачем пропущено строк, протягом якого останній міг звернутися із заявою про вчинення оскарджувального напису,що в силу п. 3.1 Порядку є порушенням строків вчинення виконавчого напису нотаріусом.
Позивач ОСОБА_2 та її представники ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, подано заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять позов задовольнити.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» участі повноважного представника у в судове засідання не забезпечено, подано заяву про визнання позову.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Миколайович в судове засідання не з`явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений.
Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби ПівденноЗахідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. ІваноФранківськ) про день, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, подано клопотання про розгляд справи без участі представника.
Суд, проаналізувавши матеріали справи, встановив наступні обставини:
27 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис зареєстрований у реєстрі за №242872 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами», якому Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на підставі договору факторингу №2106 від 21.06.2021року, за яким відступлено право вимоги за кредитним договором №1448921 від 18.02.2021року. За спірним виконавчим написом запропоновано до стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за період з 20.06.2021року по 26.06.2021року в розмірі 30487,40 грн. за зазначеним кредитним договором, що складається з :
9000,00грн. - заборгованість за тілом кредиту;
21462,40грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами;
25,00грн. - плата за вчинення виконавчого напису .
Державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. ІваноФранківськ) відкрито виконавче провадження №66681338 від 03.09.2021 з виконання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса.
Крім того Державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. ІваноФранківськ) 23 вересня 2021 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Частиною 2 статті 15Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів.
Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
Відповідно до ст. 18 ЦК нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Тому вчинення нотаріусом виконавчого напису є окремим, самостійним способом захисту цивільних прав серед інших способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених главою 3 розділу 1 ЦК.
Згідно з частиною першоїстатті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цимЗаконом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат»та іншими актами законодавства України (частина першастатті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерстваюстиції України22 лютого 2012 року№ 296/5 та зареєстрований у Міністерствіюстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвяченаГлава 14 Закону «Про нотаріат»та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зістаттею 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієїстатті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, закономвстановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьомустаття 50 Закону «Про нотаріат»передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87,88Закону «Пронотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Такий правовий висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 23.01.2018 року у провадженні 61-154св18.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного СудуУкраїни від 05 липня 2017 року № 6-887цс 17.
Окрім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р., №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р. у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 р. відмовлено в задоволені заяви ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р.
Отже, станом на 19 травня 2021 року, редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, передбачала можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що в матеріалах справи наявна копія виконавчого напису №242872 вчиненого 27.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. Також встановлено, що оскард жувальний виконавчий напис вчинено на підставі договору, який не був нотаріально посвідчений, чим було порушено вимоги Переліку №1172, що в свою чергу є порушенням вимог ст.. 87 Закону України « Про нотаріат».
Поряд з цим, вивчивши матеріали справи, оцінивши всі наявні докази в справі , суд вважає, що нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данівстановлюються такимизасобами: письмовими,речовими іелектронними доказами; висновкамиекспертів; показаннями свідків. Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ч.1 ст.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, суд приходить до переконання, що оспорюваний виконавчий напис був вчинений нотаріусом з порушенням чинного законодавства, тому, у даному випадку має місце порушення прав позивача, які підлягають до захисту шляхом визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
У відповідності до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 13000 гривень витрат на правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Виходячи зі змісту положень частини третьоїстатті 27 Законудо договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Статтею 627 ЦК Українизакріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано наступні докази: договір про надання правничої допомоги №335/25-09-2021 від 25.09.2021року, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю Серія ПТ №2424 від 23.10.2018року виданого Цокало Т.М., ордер №1065774 від 16.11.2021року адвоката Цокало Т.М., Акт приймання передачі наданої правничої допомоги №1 від 16.09.2021року, квитанція №335 від 15.11.2021року про сплату гонорару адвокату у розмірі 13000грн. та опис робіт (наданих послуг) від 16.11.2021року.
З огляду на викладене, враховуючи тривалість судового розгляду, понесені зусилля представника позивача, керуючись принципами розумності та справедливості, суд приходить до переконання, що з відповідача на користь позивача стягненню підлягають 7000грн., витрачених на професійну правничу допомогу, які підтверджені документально.
Також з відповідача на користь позивача підлягаютьстягненню судовівитрати,а самесудовий збір в розмірі 908грн. та 454грн. судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76,77, 81, 223, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 15,16,18 Цивільного кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов, ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Миколайович, Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Південно Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Івано Франківськ) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 242872 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., 27.06.2021року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості в розмірі 30487,40 гривень за кредитним договором №1448921 від 18.02.2021року, що укладений із Первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «1Безпечне агентство необхідних кредитів».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на користь ОСОБА_1 908гривень сплаченого судового збору, 454грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову та 7000грн. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», адреса місцезнаходження: вул. Стельмаха, буд. 9-А, офіс 203, м.Ірпінь, Київська область, код ЄДРПОУ 35017877.
Головуючий суддяВ. М. Братасюк
Судове рішення № 104295194, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 05.05.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 607/21357/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: