Ухвала суду № 104286100, 12.05.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.05.2022 Справа №607/5813/22

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Вийванко О.М., за участю секретаря судового засідання Медвідь О.А., прокурора Житовецького В.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Балабан П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі, в приміщення зали судових засідань, клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Бачинської Г.П., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Тернопільської обласної прокуратури Житовецьким В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ланівці Лановецького району Тернопільської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , українця, з вищою освітою, одруженого, працюючого приватним підприємцем, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , не адвоката, не депутата, раніше судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло вказане клопотання, в якому слідчий просить застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що групою слідчих у складі слідчих СУ ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022210000000060 від 09 квітня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що з 24.02.2022 ОСОБА_2 розпочав як фізична особа здійснювати благодійну діяльність, яка відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», відноситься до добровільної особистої та/або майнової допомоги для досягнення визначених Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара, шляхом збору благодійних пожертв для потреб Збройних Сил України у період введеного з 24.02.2022 воєнного стану в Україні відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Для здійснення зазначеної діяльності, ОСОБА_2 на своїй власній сторінці у соціальній мережі «Facebook», де зареєстрований під нік-неймом « ОСОБА_3 », за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 розмістив повідомлення про організацію ним, як фізичною особою, благодійної діяльності шляхом збору благодійних пожертв для потреб Збройних Сил України на період дії воєнного стану з необхідністю перерахування благодійних пожертв для потреб Збройних сил України, на його карткові рахунки, відкриті в

АТ КБ «ПриватБанк», зазначивши з метою формування суспільної довіри до нього на своїй сторінці про те, що раніше він перебував директором Благодійного фонду «Милосердя заради майбутнього», засновниками якої був він та його брат ОСОБА_1 .

В ході здійснення зазначеної діяльності, у невстановлений досудовим розслідуванням час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел направлений на використання з метою одержання прибутку благодійних пожертв призначених на потреби Збройним силам України, які надходили на його картковий рахунок в АТ КБ «ПриватБанк».

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 до своєї діяльності залучив свого брата ОСОБА_1 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб. Згідно із попередньою домовленістю ОСОБА_1 допомагав ОСОБА_2 у використанні з метою отримання прибутку благодійних пожертв, які призначені для потреб Збройних сил України.

З метою реалізації спільного злочинного умислу ОСОБА_2 періодично перерахував із свого карткового рахунку, зазначеного на його сторінці в соціальній мережі «Facebook», як рахунок для благодійних пожертв, одержані грошові кошти для потреб Збройних сил України на власний картковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» та карткові рахунки ОСОБА_4 № НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 № НОМЕР_3 в АТ КБ «ПриватБанк», з яких в подальшому переводив грошові кошти у готівку та за невстановлених досудовим розслідуванням обставин час та місці використав їх для придбання іноземної валюти в сумі 34200 доларів США, 6900 Євро та 2140 фунтів, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 10.05.2022 становить 1290891 гривень.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, ОСОБА_2 , маючи на своєму рахунку грошові кошти, які надійшли як благодійні пожертви для потреб Збройних сил України, використав їх для отримання прибутку, а саме перерахував на рахунок ОСОБА_5 90702,22 гривень за придбання у магазині «Just Apple», що в м. Тернополі, вул. Живова, 31, двох мобільних телефонів «Apple» Іphone 13 Promax, вартістю 45 351,11 гривень кожен, які в зазначеному магазині одержав ОСОБА_1 , залишивши один собі для користування, а інший віддав ОСОБА_2 .

Окрім того, ОСОБА_2 за попередньою домовленістю із ОСОБА_1 , використав 10200 доларів США з метою одержання прибутку, які надав

ОСОБА_1 для придбання для власних потреб автомобіля.

У свою чергу, ОСОБА_1 21.04.2022 за попередньою домовленістю з ОСОБА_2 придбав в місті Тернополі належний на праві власності

ОСОБА_6 автомобіль марки «Land Rover» моделі «Range Rover»,

д.н.з. НОМЕР_4 , оплативши 10200 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 298399,98 гривень, яким надалі користувався для власних потреб ОСОБА_2 .

Після того, ОСОБА_2 за попередньою домовленістю з ОСОБА_1 використав отримані добровільні пожертви для потреб Збройних сил України з метою одержання прибутку, надавши 27.04.2022 ОСОБА_1 грошові кошти для придбання ним для власного користування автомобіля AUDI Q5.

В свою чергу, ОСОБА_1 відповідно до попередньої домовленості з ОСОБА_2 придбав автомобіль AUDI Q5 за 12500 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України становить 365686,25 гривень, оформивши 10.05.2022 за собою право власності на вказаний транспортний в Регіональному сервісному центрі МВС в Тернопільській області, що по вул. Бережанській, 65 в місті Тернополі.

Таким чином, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1 використали благодійні пожертви призначені для потреб Збройних сил України з метою отримання прибутку на загальну суму 2045680,43 гривень, що відповідно до примітки до ст. 201-2 КПК України в 1000 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є великим розміром.

10 травня 2022 року ОСОБА_1 о 11 год. 11 хв. затримано в порядку

ст. 208 КПК України.

На підставі зібраних доказів в ході досудового розслідування 11 травня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Ланівці Лановецького району Тернопільської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , українця, з вищою освітою, одруженого, безробітнього, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , не адвоката, не депутата, раніше судимого: 31.05.2021 Тернопільським міськрайсудом за ст. 369-2 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 68000 грн., який сплачено 23.07.2021, повідомлено, про те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України (згідно із Законом№ 2155-IX від 24.03.2022), тобто у використанні благодійних пожертв, з метою отримання прибутку, вчинені у великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб, під час воєнного стану.

Метою застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходуу виглядітримання підвартоює забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам передбачених ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставами застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою,є те,що вінобґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.201-2 КК України, а також встановлені обставини, які виправдовують даний запобіжний захід і підтверджують наявністю зазначених ризиків.

З врахуванням вищенаведеного, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 тавиконання нимпроцесуальних обов`язків,запобігання можливомупереховуванню відслідства тасуду,незаконного впливуна свідківта іншихучасників кримінальногопровадження,вчинення іншогокримінального правопорушення,перешкоджанню кримінальномупровадженню,а також,з метоюстворення необхіднихумов дляреалізації сторонамиїхніх процесуальнихправ тавиконання процесуальнихобов`язків,швидкого,повного танеупередженого здійсненнядосудового розслідування,щоб кожний,хто вчинивкримінальне правопорушення,був притягнутийдо відповідальностів мірусвоєї вини,жоден невинуватийне бувобвинувачений абозасуджений,жодна особане булапіддана необґрунтованомупроцесуальному примусуі щобдо кожногоучасника кримінальногопровадження булазастосована належнаправова процедура, слідчий просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з мотивів, у ньому наведених та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного адвокат Балабан П.О. у судовому засіданні заперечив з приводу задоволення клопотання та зазначив, що ризики заявлені слідчим у клопотанні та підтримані у судовому засіданні прокурором не підтвердженні належними доказами. Просив врахувати вказані обставини, особу підозрюваного та його процесуальну поведінку та обрати до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи захисника.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Нормами ч.1 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

За змістом ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будьяку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що групою слідчих у складі слідчих СУ ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022210000000060 від 09 квітня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, 10 травня 2022 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

11 травня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено, про те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України (згідно із Законом№ 2155-IX від 24.03.2022), тобто у використанні благодійних пожертв, з метою отримання прибутку, вчинені у великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб, під час воєнного стану.

Слідчий, звертаючись із клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор - при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України, та повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду від 14.04.2022 року, від 21.04.2022 року, від 25.04.2022 року, від 06.06.2022 року; протоколом тимчасового доступу від 20.04.2022 року, в ході якого вилучено перелік рахунків, що відкриті у АТ КБ «ПриватБанку» на ОСОБА_2 та рух коштів по рахунках ОСОБА_2 ; протоколом огляду від 22.04.2022 року; протоколом тимчасового доступу від 26.04.2022 року, в ході якого було вилучено перелік рахунків, що відкриті у АТ КБ «ПриватБанку» на ОСОБА_4 та рух коштів по рахунках ОСОБА_4 ; протоколом огляду від 27 квітня 2022 року; протоколом тимчасового доступу від 26.04.2022 року, в ході якого було вилучено перелік рахунків, що відкриті у АТ КБ «ПриватБанку» на ОСОБА_1 та рух коштів по рахунках ОСОБА_1 ; листом щодо надання інформації з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, щодо відсутності доходів у ОСОБА_2 ; листом щодо надання інформації з Головного управління ДПС у Тернопільській області; витягом із Єдиного реєстру довіреностей від 27.04.2022 року; протоколом за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 02.05.2022 року; протоколом за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 02.05.2022 року; протоколом за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 02.05.2022 року; протоколом за результатами проведення НСРД аудіо контроль особи від 25.04.2022 року; протокол за результатами часткового проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 18.04.2022 року; протокол за результатами часткового проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 25.04.2022 року; протокол за результатами часткового проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 25.04.2022 року; протокол за результатами часткового проведення НСРД спостереження за місцем від 26.04.2022 року; протоколом обшуку від 10 травня 2022 року за місцем проживання ОСОБА_2 - АДРЕСА_3 ; протоколом обшуку від 10 травня 2022 року за місцем проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 ; протоколом огляду місця події від 10.05.2022 року, в ході якого вилучено транспортний засіб марки Audi Q5, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та номерний знак НОМЕР_5 ; іншими матеріали кримінального провадження.

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів. Окрім цього, беззаперечних доказів, які б спростовували обґрунтованість підозри пред`явленої ОСОБА_1 , слідчому судді не надано.

При цьому, необхідно відзначити, що на даному етапі кримінального провадження стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.

Відтак, слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

З огляду на вищенаведене та беручи до уваги те, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України, слідчий суддя дійшов до висновку, що пред`явлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, є обґрунтованою.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що на даний час існують ризики зазначенні у клопотанні слідчого, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до семи років.

Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, має місце у даному випадку та усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину і розмір покарання, з метою уникнення відповідальності, ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя вважає, що на даний час органом досудового розслідування проведено першочергові слідчі дії, спрямовані на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню. У зв`язку із цим, органом досудового розслідування проводяться слідчі (розшукові) дії, спрямовані на проведення повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального правопорушення та забезпечення відшкодування матеріальних збитків завданих протиправною діяльністю ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 . Однак, ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може незаконно вплинути на свідків в даному кримінальному провадженні та незаконно впливати на підозрюваного ОСОБА_2 .

Ризиком того, що ОСОБА_1 ,перебуваючина волі,може незаконно впливати на свідків та впливати на підозрюваного ОСОБА_2 у цьому ж кримінальному провадженні є те, що вони відомі ОСОБА_1 , а відтак останній як особисто, так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків та підозрюваного ОСОБА_2 , який є його братом з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан досудового розслідування та судового розгляду та його результати.

Поряд з цим, відповідно до положення ч. 2 ст. 23 КПК України, не можуть бути визнанні доказами відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також, ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Також, ОСОБА_1 , перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення та не з`являтися до органів досудового розслідування на виклики. Ризиком того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі продовжить вчиняти кримінальні правопорушення є відомості про його репутацію, наявність судимості та те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, пов`язаного з використанням благодійних пожертв призначених для потреб Збройних сил України, з метою одержання прибутку вчиненого у воєнний час.

Вказані обставини в цілому свідчать про наявність вищезазначених ризиків, необхідності обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відповідно не можливості обрання до нього більш м`якого запобіжного заходу.

Відтак, слідчий суддя дійшов до висновку, що стороною обвинувачення доведено, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Згідно з вимогами ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу та, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваною процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжкого кримінального правопорушення.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що останній уродженець м. Ланівці Лановецького району Тернопільської області, зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживаючий АДРЕСА_2 , українець, з вищою освітою, одружений, безробітний, маючий на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , не адвокат, не депутат, раніше судимий, що свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_1 не має сталих соціальних зв`язків.

Також, клопотання сторони захисту щодо зміни підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, не підлягає, оскільки беручи до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, наявність ризиків та реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, не зможе попередити ризики, визначені у ст.177 КПК України.

За встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість. Обставин, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_1 під вартою, не встановлено.

Згідно ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно вимогам, визначених ч. 1 та ч. 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження тримання під вартою, не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, строк тримання під вартою обмежується строком досудового розслідування і виключень з цього не має.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Згідно з матеріалами доданих до клопотання вбачається, що підозрюваного ОСОБА_1 10.05.2022 було затримано у відповідності до ст. 208 КПК України.

Відтак, саме з 10.05.2022 слід виходити при обрахуванні строку тримання під вартою.

У зв`язку із наведеним, клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Бачинської Г.П., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Тернопільської обласної прокуратури Житовецьким В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, слід задовольнити частково, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 58 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відтак, при визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує положеннями ст. ст. 182, 183 КПК України.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, вищенаведені ризики, матеріальний стан підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 ,пов`язаного звикористанням благодійнихпожертв призначенихдля потребЗбройних силУкраїни,з метоюодержання прибуткувчиненого увоєнний час,санкцію,яка загрожуєпідозрюваному уразі визнанняйого винним,дані проособу підозрюваного,наявність судимості,його соціальнийта економічнийстан,наявність коштівна особистихрахунках,розмір застави,який забезпечитьйого належнуповедінку табуде достатнімдля забезпеченнявиконання підозрюванимобов`язків,визначених КПКУкраїни,який повиненстановити неменше 1000000гривень, слідчийсуддя вважає,що заставау розмірі410 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування свідками, з іншими підозрюваними особами; здати на зберігання до Державної міграційної служби документ для виїзду за кордон; носити електронний засіб контролю.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176178, 183, 193, 194, 198, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Бачинської Г.П., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Тернопільської обласної прокуратури Житовецьким В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 58 днів, до 06 липня 2022 року.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,заставу врозмірі 410 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1017 210,00 грн (один мільйон сімнадцять тисяч двісті десять гривень 00 копійок) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні № 12022210000000060 від 09 квітня 2022 року за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 травня 2022 року.

У випадку внесення застави, звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з під варти та покласти на нього обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України, а саме:

-з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування свідками, з іншими підозрюваними особами;

-здати на зберігання до Державної міграційної служби документ для виїзду за кордон;

-носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному, що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Встановити строк дії ухвали слідчого судді до 23 год. 59 хв. 06 липня 2022 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у даному кримінальному провадженні.

У задоволенні клопотання захисника підозрюваного про зміну запобіжного заходу на більш м`який відмовити.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_1 негайно після її оголошення, прокурору та надіслати уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали слідчого судді оголошений 13 травня 2022 року о 09 год. 00 хв.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області О. М. Вийванко