Постанова № 10428021, 29.06.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-365/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2010 року м. ОдесаОдеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді:Юхтенко Л.Р.

при секретарі судового засідання: Мануліковій О.О.

за участю сторін:

від позивача (представник) - Скоробогатова Т.В., за довіреністю

від відповідача (представник) - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Промтекс»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0000272350/0 від 28.05.2009 року, № 0000272350/1 від 07.09.2009 року, № 0000272350/2 від 08.10.2009 року та № 0000272350/3 від 19.01.2010 року про зменшення ТОВ «АТ Промтекс»код 13911051 (м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 15) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 203249 грн. по декларації за грудень 2008 року,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Промтекс»з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0000272350/0 від 28.05.2009 року, № 0000272350/1 від 07.09.2009 року, № 0000272350/2 від 08.10.2009 року та № 0000272350/3 від 19.01.2010 року про зменшення ТОВ «АТ Промтекс»код 13911051 (м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 15) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 203249 грн. по декларації за грудень 2008 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було неправомірно винесені оскаржувані податкові повідомлення рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 203249 грн. по декларації за грудень 2008 року, оскільки відсутні порушення, які були виявлені відповідачем під час проведення перевірки з питань достовірності бюджетного відшкодування з ПДВ за вказаний місяць, а саме: відсутні підстави щодо донарахування податкових зобовязань з ПДВ в сумі 38289 грн. в листопаді 2008 року та 19130 грн. в грудні 2008 року, оскільки позивач правомірно визначив базу оподаткування операцій з реалізації своїх товарів виходячи з їх договірної ціни, визначеними за вільними цінами, а не з митної вартості; відсутні правові підстави для заниження податкового кредиту за листопад 2008 року в сумі 145830 грн., оскільки чинним законодавством не заборонено включати до податкового кредиту суми ПДВ сплачені покупцями товари та послуг у попередніх періодах з урахуванням терміну давності 1095 днів; також відсутні правові підстави для вилучення з податкового кредиту суми ПДВ за придбання аудіо системи, оскільки цю операцію можна прирівняти до господарської діяльності підприємства.

Представник позивача у відкритому судовому засіданні підтримав позов повністю, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини викладені у письмових запереченнях, зокрема на те, що позивачем були допущені порушення вимог чинного законодавства, тому правомірно винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «АТ Промтекс»знаходиться на обліку у Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси та є платником податку на додану вартість, що не спростовується сторонами по справі.

Судом встановлено, що позивачем була подана до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період листопад 2008 року (а.с. 37-42), в якій сума податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту вказана 821 368 грн. Разом був поданий реєстр отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2008 року (а.с.47-70).

Також судом встановлено, що позивачем була подана до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період грудень 2008 року (а.с. 43-46), в якій вказано залишок відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 821368 грн., залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в сумі 819748 грн. та сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за рахунок зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів в сумі 819748 грн.

З цих підстав посадовими особами державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «АТ Промтекс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за грудень 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в листопаді 2008 року, за результатами якої був складений акт від 14.05.2009 року № 6854/23-512/13911051 (а.с. 14-34).

Вказаним актом перевірки під час перевірки правильності визначення податкових зобовязань за листопад 2008 року зафіксовано порушення п. 4.1. ст. 4, п.п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: здійснено продаж товарів за цінами, меншими митної вартості, зазначеними у ввізних митних деклараціях (а.с. 102-156), що призвело до заниження бази оподаткування при реалізації імпортного товару на митній території України на суму 191444, 45 грн., в результаті чого донараховано податкові зобовязання з ПДВ в сумі 38288, 89 грн. Аналогічне порушення визначено за грудень 2008 року, внаслідок чого донараховано податкові зобовязання з ПДВ в сумі 19130, 60 грн.

Також вказаним актом перевірки під час правильності визначення податкового кредиту за листопад 2008 року зафіксовано, що в порушення п.п. 7.4.1. п.п. 7.4.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту у рядку 10.1. у податкову декларацію, що перевірялося віднесені суми ПДВ по податковим накладним попередніх звітних періодів (періодів, що перевірені попередньою плановою документальною перевіркою) на загальну суму 145737 грн. Пунктом 5.8. «Порядку заповнення та подання податкової декларації по ПДВ», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України передбачено відображення коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди у рядку 16. Проте підприємство не подавало уточнюючі розрахунки податкового кредиту у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року та січень-червень 2008 року та не відображало в рядку 16, також не зверталось до ДПІ у Приморському районі м. Одеси із відповідною заявою, в результаті чого було встановлено завищення суми податкового кредиту за листопад на суму 145737 грн. Також вказаним актом перевірки під час правильності визначення податкового кредиту за листопад 2008 року зафіксовано віднесення до податкового кредиту податкової накладної від 21.07.2008 року отриманої від ТОВ «Електроторг»щодо придбання аудіо системи на суму 558, 50 грн., у тому числі 93, 08 грн. ПДВ (а.с.71,72), яка не призначена для використання у господарській діяльності.

Крім цього вказаним актом перевірки зафіксовано, що за результатами перевірки не встановлено взаємовідносини ТОВ «АТ Промтекс» з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнані недійсними та не встановлено укладення субєктом господарювання нікчемних (недійсних) правочинів.

Даний акт перевірки був підписаний з боку позивача із зауваженнями та 19.05.2009 року були подані заперечення на акт (а.с. 35-36).

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси було винесено податкове повідомлення - рішення від 28.05.2009 року № 0000272350/0 про зменшення бюджетного відшкодування (у тому числі в рахунок зменшення податкових періодів наступних періодів) з ПДВ у розмірі 203249 грн. (а.с.11).

Судом встановлено, що позивачем в адміністративному порядку вказане податкове повідомлення рішення було оскаржено до ДПІ у Приморському районі м. Одеси, але рішенням про результати розгляду первинної скарги було залишено без змін (а.с.73-75), внаслідок чого було винесено податкове повідомлення рішення від 07.09.2009 року № 0000272350/1 (а.с.12).

Потім позивач оскаржував це податкове повідомлення рішення до Державної податкової адміністрації Одеської області та Державної податкової адміністрації України, за результатами яких було винесено рішення про залишення без змін податкового повідомлення рішення (а.с. 76-78), внаслідок чого ДПІ у Приморському районі м. Одеси було винесено податкове повідомлення рішення від 08.10.2009 року (а.с. 13) та від 19.01.2010 року (а.с. 92).

На підтвердження реальності торгових операцій за період серпень 2007-червень 2008 року та придбання від постачальників податкових накладних за цей період у листопаді 2008 року представником позивача суду надано витяг за листопад 2008 року з книги придбання від постачальників податкових накладних та копії банківських виписів про дату сплати вартості товарів (послуг) та ПДВ постачальникам.

В свою чергу представником відповідача не були надані суду докази щодо віднесення суми ПДВ на загальну суму 145737 грн. по податковим накладним попередніх звітних періодів у періоди, що перевірені попередньою плановою документальною перевіркою.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Актом перевірки від 14.05.2009 року № 6854/23-512/13911051 (а.с. 14-34) під час перевірки правильності визначення податкових зобовязань за листопад 2008 року зафіксовано порушення п. 4.1. ст. 4, п.п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: здійснено продаж товарів (дитячі коляски, монітори) за цінами, меншими митної вартості, зазначеними у ввізних митних деклараціях (а.с. 102-156), що призвело до заниження бази оподаткування при реалізації імпортного товару на митній території України на суму 191444, 45 грн., в результаті чого донараховано податкові зобовязання з ПДВ в сумі 38288, 89 грн. Аналогічне порушення визначено за грудень 2008 року, внаслідок чого донараховано податкові зобовязання з ПДВ в сумі 19130, 60 грн.

Такий висновок перевіряючих є помилковим та не ґрунтується на приписах чинного законодавства, виходячи з нижчевикладеного.

Пункт4.1. Закону України від03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" у редакції, чинній на момент виникнення спору передбачає, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг),але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Відповідно до пп.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо цим пунктом не встановлено інше. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Обовязок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобовязаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту (пп.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону).

Підпунктом 1.20.10 п.1.20 ст.1 Закону передбачено, що донарахування податкових зобовязань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобовязань за непрямими методами.

Згідно з положеннями Наказу Державна митна служба від09.07.1997 №307 "Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації" митна вартість використовується виключно в цілях митного оподаткування товарів і ведення митної статистики.

З огляду на викладене, на підставі системного аналізу чинного законодавства можна дійти висновку про те, що митна вартість та звичайна ціна при визначенні бази оподаткування операцій з реалізації на території України імпортного товару не є тотожними. Таким чином якщо товари продані за ціною нижчою від митної, база обкладення ПДВ визначається виходячи з продажної вартості товару.

Позиція ж податкової інспекції про те, що митна вартість товару є його звичайною ціною є такою, що не ґрунтується на приписах законодавства, жодною нормою якого не передбачено, що митна вартість товару, яка визначається для товарів, що ввозяться на митну територію України, є звичайною ціною для такого товару, який реалізується на території України.

Також вказаним актом перевірки під час правильності визначення податкового кредиту за листопад 2008 року зафіксовано, що в порушення п.п. 7.4.1. п.п. 7.4.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»до складу податкового кредиту у рядку 10.1. у податкову декларацію, що перевірялося віднесені суми ПДВ по податковим накладним попередніх звітних періодів (періодів, що перевірені попередньою плановою документальною перевіркою) на загальну суму 145737 грн. Пунктом 5.8. «Порядку заповнення та подання податкової декларації по ПДВ», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України передбачено відображення коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди у рядку 16. Проте підприємство не подавало уточнюючі розрахунки податкового кредиту у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року та січень-червень 2008 року та не відображало в рядку 16, також не зверталось до ДПІ у Приморському районі м. Одеси із відповідною заявою, в результаті чого було встановлено завищення суми податкового кредиту за листопад на суму 145737 грн.

На думку суду вказаний висновок відповідача теж є невірним та таким, що не підтверджено нормами чинного законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до п.7.5., п.п. 7.5.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Згідно з п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 цього Закону право на складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у встановленому порядку.

Відповідно до п.п. 7.4.5., п. 7.4. ст.7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість»передбачено лише два випадки не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку: відсутність податкової накладної або складання податкової накладної особою, яка у встановленому порядку не зареєстрована як платник податку на додану вартість. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

На підставі наданих суду реєстру отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2008 року (а.с.47-70) та витягу за листопад 2008 року з книги придбання від постачальників податкових накладних судом встановлено, що податкові накладні були отримані позивачем саме у листопаді 2008 року. Також на підтвердження реальності торгових операцій за період серпень 2007-червень 2008 року та придбання від постачальників податкових накладних за цей період у листопаді 2008 року представником позивача суду надано копії банківських виписів про дату сплати вартості товарів (послуг) та ПДВ постачальникам. При цьому, актом зафіксовано, що за результатами перевірки не встановлено взаємовідносини ТОВ «АТ Промтекс»з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнані недійсними та не встановлено укладення субєктом господарювання нікчемних (недійсних) правочинів.

Доказів щодо віднесення суми ПДВ на загальну суму 145737 грн. по податковим накладним попередніх звітних періодів у періоди, що перевірені попередньою плановою документальною перевіркою, представником відповідача суду не надані. Також не надано доказів щодо неналежним чином оформлення податкових накладних.

Тому, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та досліджених у сукупності наданих суду доказів, суд приходить до висновку, що у позивача були відсутні правові підстави для не включення вказаної суми до складу податкового кредиту у листопаді 2008 року.

Посилання представника відповідача на необхідність виправлення самостійно виявлених помилок за лютий, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року та січень-червень 2008 року та відображення суми в рядку 16 податкової декларації не приймається судом до уваги, оскільки в даному випадку не було здійснено корегування раніше відображеного податкового кредиту, а включення у податковий кредит того звітного періоду, в якому фактично були отримані податкові накладні.

Також не приймаються до уваги посилання представника відповідача на необхідність подання позивачем відповідних скарг, оскільки відповідно до п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту, що не мало місце у даному випадку. Також не приймаються до уваги посилання представника відповідача на те, що до складу податкового кредиту у рядку 10.1. у податкову декларацію, що перевірялося віднесені суми ПДВ по податковим накладним попередніх звітних періодів (періодів, що перевірені попередньою плановою документальною перевіркою), оскільки такі докази суду надані не були.

Підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону «Про податок на додану вартість»передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значені суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховуються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Таке правило зазначено абзацом третім наведеного підпункту.

Підпунктом 7.7.2 передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг)у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту.

З огляду на викладене, попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному податковому періоду.

Виключення відповідачем з податкового кредиту податкової накладної від 21.07.2008 року отриманої від ТОВ «Електроторг»щодо придбання аудіо системи на суму 558, 50 грн., у тому числі 93, 08 грн. ПДВ (а.с.71,72) суд вважає правомірним та таким, що ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Так, згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. п.7.4.4 п.7.4 ст.7 вказаного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

У розумінні п.1.32. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Судом встановлено, що позивачем придбано автомобільну аудіо систему для автомобіля Деу Ланос державний номер ВН 5094СА у звязку з доукомплектуванням автомобілю відповідно до наказу № 2 від 17.07.2008 року (а.с. 71), що у розумінні господарської діяльності визначеної п.1.32. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", не призначено для використання у безпосередній господарській діяльності підприємства позивача.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: має бути визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0000272350/0 від 28.05.2009 року, № 0000272350/1 від 07.09.2009 року, № 0000272350/2 від 08.10.2009 року та № 0000272350/3 від 19.01.2010 року в частині зменшення ТОВ «АТ Промтекс»код 13911051 (м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 15) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 203155 грн.92 коп. по декларації за грудень 2008 року: щодо донарахування податкових зобовязань з ПДВ в сумі 38288, 89 грн. за листопад 2008 року в сумі 19130, 60 грн. за грудень 2008 року та зменшення суми податкового кредиту за листопад 2008 року на суму 145737 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 93 грн.08 коп. по декларації за грудень 2008 року є законними та обґрунтованими та не підлягають скасуванню.

Частиною 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до п. 3 ст. 94 КАС України підлягають присудженню позивачу з Державного бюджету документально підтверджені витрати (судовий збір) відповідно до задоволених вимог та враховуючи відсутність документально підтверджених судових витрат відповідача, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, керуючись ст. 94 КАС України, судові витрати відповідно до тієї частині, у задоволенні яких позивачу відмовлено, стягненню з позивача не підлягають.

На підставі вищевикладеного та відповідно до вимог Законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємства»та керуючись ст.ст. 2,4,71,69, 94, 158-163,167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Промтекс" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0000272350/0 від 28.05.2009 року, № 0000272350/1 від 07.09.2009 року, № 0000272350/2 від 08.10.2009 року та № 0000272350/3 від 19.01.2010 року в частині зменшення ТОВ "АТ Промтекс" код 13911051 (м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 15) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 203 155 грн. 92 коп. по декларації за грудень 2008 року.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку встановленому ст. 186 КАС України і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений 29 червня 2010 року.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно

Суддя Л.Р. Юхтенко