Рішення № 104279703, 12.05.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4552/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 за результатом якого позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_3 ), щодо не нарахування компенсації втрати частини доходів (у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення) за період з 05.04.2018р. по 17.12.2021 р. ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України (ЄДРПОУ 08022573), (м.Одеса, вул.Спартаківська, 2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 компенсацію втрати частини доходів від інфляції у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 05.04.2018р по 17.12.2021 р. у сумі 22090,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Наказом командира військової частини НОМЕР_4 № 67 вiд 05.04.2018р. був виключений з 05.04.2018р. зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення, проте, при виключенні зі списків особового складу військової частини НОМЕР_4 та усiх видів забезпечення повний розрахунок зі позивачем проведено не було, оскільки при виключенні із списків особового складу з 05.04.2018р. з позивачем не розраховано за всіма видами забезпечення, а саме не була нарахована та виплачена iндексація грошового забезпечення за період з 29.02.2016р. по 05.04.2018р. включно із застосуванням базового місяця 2008 року. Тільки після винесення рішення Одеським окружним адміністративним судом позивач отримав індексацію грошового забезпечення 17.12.2021 р. у сумі 77 803,47 грн. Таким чином вважаю, що відповідач повинен виплатити мені компенсацію за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення вiдповiдно до законодавства України.

Ухвалою суду від 25.03.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 262 КАС України).

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 05.04.2018 №67, підполковника ОСОБА_1 , старшого офіцера фінансово-економічної служби, призначеного наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 17 лютого 2018 року № 89 на посаду старшого офіцера відділу супроводження заходів реформування управління планування оборонних ресурсів Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних Сил України (м. Київ), визнано таким, що справи та посаду здав та вибув до нового місця служби та 05 квітня 2018 року виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.

Також відповідно до вказаного наказу:

- виплатити щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 19,1 % від посадового окладу, надбавку за особливості проходження військової служби в розмірі 10 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, з 01 квітня 2018 року по 05 квітня 2018 року;

- щорічна основна відпустка за 2018 рік не використана, грошову допомогу на оздоровлення за 2018 рік не отримав;

- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260, за 2018 рік не отримав.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду вiд 14.09.2021р. у справі №420/11332/21 зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29.02.2016 по 28.02.2018 включно, з урахуванням базового місяця для обчислення індексації січня 2008 року.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду вiд 14.09.2021р. у справі №420/11332/21 військовою частиною НОМЕР_5 Міністерства оборони України позивачу виплачена 17.12.2021р. індексація грошового забезпечення у сумі 77 803,47 грн.

Позивач звернувся до відповідача з листом-заявою від 19.01.2022р. про виплату компенсації втрати частини доходiв у зв`язку з порушенням строків виплати грошових коштів при y звільненні.

Однак відповідачем відповідь надано не було.

Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правове регулювання порядку нарахування та виплати громадянам компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати врегульовано Законом України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-ІІІ).

Стаття 1 Закону № 2050-ІІІ передбачає, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За приписами статті 2 Закону № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону № 2050-ІІІ).

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2001 № 159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159).

Пункти 1,2 Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Згідно з абз.1 п.4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у статті 3 Закону № 2050 та п. 4 Порядку № 159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

При цьому зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.ст. 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 13.11.2018 у справі № 814/1527/17, від 18.12.2018 у справі № 816/301/16, від 04.01.2019 у справі № 159/1615/17, від 30.09.2020 у справі № 2-а-1/11, від 15.10.2020 у справі № 240/11439/19, від 31.08.2021 у справі № 264/6796/16-а.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадяни відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3 Закону).

Суд вважає, що розрахунок суми компенсації втрати частини доходів від інфляції у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 05.04.2018р по 17.12.2021 р. належить до дискреційних повноважень відповідача.

Відтак пенсійний орган, з вини якого пенсіонером не було вчасно нараховано та виплачено пенсію, повинен здійснити виплату такої пенсії з одночасною виплатою суми компенсації. Невиплата суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснена виплата заборгованості з пенсії, є порушенням прав пенсіонера на отримання такої компенсації.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_3 ), щодо не нарахування компенсації втрати частини доходів (у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення) за період з 05.04.2018р. по 17.12.2021 р. ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України (ЄДРПОУ 08022573, м.Одеса, вул.Спартаківська, 2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 компенсацію втрати частини доходів від інфляції у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 05.04.2018р по 17.12.2021 р.

В решті позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко