Рішення № 104277159, 29.04.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/1611/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Науменка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Управління Державного архітектурно - будівельного контролю міської ради міста Кропивницького (вул. Велика Перспективна, б. 41, кімн. 429, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25022, ЄДРПОУ 40131214)

про визнання дій протиправними, скасування постанови та припису,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

1) визнати дії посадових осіб Управління Державного архітектурно - будівельного контролю міської ради міста Кропивницького у винесенні постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування №14 від 15 лютого 2022 року незаконним та протиправним;

2) скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування №14 від 15 лютого 2022, винесену головним спеціалістом відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління Державного архітектурно - будівельного контролю міської ради міста Кропивницького;

3) визнати дії посадових осіб Управління Державного архітектурно - будівельного контролю міської ради міста Кропивницького у винесенні припису про усунення порушень в сфері містобудування №8 від 25.01.2022 року незаконним та протиправним;

4) скасувати припис про усунення порушень в сфері містобудування №8 від 25.01.2022 року, винесений головним спеціалістом відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управлінням Державного архітектурно - будівельного контролю міської ради міста Кропивницького;

5) стягнути з відповідача судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що, на думку позивача, відповідачем проведено позапланову перевірку з чисельними порушеннями вимог чинного законодавства, а відтак такі дії відповідача є протиправними, а прийняті відповідачем за наслідком такої перевірки постанова про накладення штрафу та припис про усунення порушень законодавства незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 28.02.2022 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено строки та порядок вчинення сторонами процесуальних дій (а.с. 41).

31.03.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позов не визнає, просить відмовити у його задоволенні та зазначає, що з метою перевірки виконання вимог припису від 25.11.2021 №109, відповідачем видано відповідний наказ та направлення №12 від 12.01.2022. Позивача повідомлено про проведення перевірки, яка мала відбутись 18.01.2022, проте позивач до об`єкту будівництва у вказаний день не з`явився, тому проведення перевірки було перенесено на 24.01.2022, про що також повідомлено позивача. У вказаний день та час позивач також не з`явився до об`єкту, а тому 25.01.2022 було складено акт №4 про недопущення до перевірки, а також протокол №13 від 25.01.2022 та припис №8 від 25.01.2022. Усі зазначені документи, за твердженням відповідача, винесені у межах встановленого законом строку проведення перевірки. За наслідками розгляду протоколу від 25.01.2022 винесено постанову №14 від 15.02.2022, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.188-42 КУпАП (а.с. 46-48).

Позивач правом подачі відповіді на відзив не скористався.

Дослідивши надані сторонами матеріали та з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», «Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 41 Закону, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом, зокрема, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Нормами «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» від 23 травня 2011р. №553, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. №553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 7 вказаного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

При цьому, підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Аналогічні приписи містяться і в статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки.

Вказаний перелік підстав для проведення позапланової перевірки у сфері містобудівної діяльності визначений чинним законодавством, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відповідачем виявлено об`єкт будівництва за адресою: вул. Шевченка, 16, з ознаками порушення вимог містобудівного законодавства, а саме: реконструкція нежитлової будівлі з надбудовою впритул до пам`ятки архітектури місцевого значення, занесеної до Переліку пам`яток містобудування, архітектури місцевого значення в Кіровоградській області, затвердженого розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 29 січня 2020 року № 102-р «Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 07 серпня 1997 року « 261р.», як «Житловий будинок» (кін. XX ст., охоронний №57-Кв).

На підставі наказу від 15.11.2021 року № 30/1-о та направлення від 15.11.2021 року №230 року відповідачем проведено позапланову перевірку на об`єкті «Реконструкція квартири № 16 та нежитлового приміщення (площею 53,6 кв.м., колишня квартира АДРЕСА_2 ) шляхом їх об`єднання та надбудовою другого поверху за адресою: вул. Шевченка, 16», за результатами якої відповідачем виявлено чисельні порушення чинного законодавства у сфері містобудування, які зафіксовано в акті від 25.11.2021 року № 217, складено протоколи про порушення вимог містобудівного законодавства від 25.11.2021 року №№113,114,115,116,117,118, а також винесено приписи від 25.11.2021 року №109 з вимогою негайно зупинити виконання будівельних робіт та №110 з вимогою усунути порушення вимог містобудівного законодавства шляхом знесення надбудованого другого поверху.

Зазначені обставини були предметом судового розгляду в адміністративній справі №340/10369/21, рішенням від 24.02.2022 у якій позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо визнання вищевказаних дій та рішень позивача протиправними та скасування таких рішень. Рішення у вказаній справі на момент розгляду даної справи не набрало законної сили.

На підставі абзацу 4 пункту 7 Порядку 553, тобто з метою перевірки виконання вищезазначених приписів, відповідачем наказом №4-о від 12.01.2022 призначено проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (а.с. 49), на проведення якої видано направлення №12 від 12.01.2022 року, зі строком дії з 12.01.2022 по 25.01.2022 (а.с. 49-зворот).

Листом-запрошенням від 12.01.2022 №01-46/19 позивача було повідомлено про проведення позапланової перевірки, яка мала відбутись по вул. Шевченка, 16 у м. Кропивницькому 18.01.2022 о 10 годині 00 хв. (а.с. 50).

Водночас, матеріали справи не містять доказів направлення зазначеного листа на адресу позивача.

Листом-запрошенням від 18.01.2022 №01-46/31 позивача було повідомлено про проведення позапланової перевірки, яка мала відбутись по вул. Шевченка, 16 у м. Кропивницькому 24.01.2022 о 10 годині 00 хв. (а.с. 51).

Отримання такого листа позивачем не заперечується, про що свідчить зміст позову.

Актом №4 від 25.01.2022 «Про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій» зафіксовано факт відсутності позивача на місці проведення перевірки в обумовлений час (тобто 24.01.2022 о 10.00 годині), що відповідачем розцінено як недопущення до перевірки (а.с. 21-22).

Суд зазначає, що зі змісту зазначеного акту вбачається помилковість тверджень позивача про нібито прибуття на перевірку посадових осіб відповідача саме 25.01.2022, оскільки у цю дату лише складався акт про недопущення до проведення перевірки в обумовлену дату, якою є 24.01.2022.

У цей же день, 25.01.2022 відповідачем складено протокол №13 про адміністративне порушення, у якому відповідач зазначив про виявлення порушення, передбаченого п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт перевірки, що обумовлює відповідальність за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП (а.с. 23-25).

Також, 25.01.2022 року відповідачем винесено припис №8 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, зі змісту якого також вказано на недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт перевірки та з метою усунення зазначених порушень вимагалось надати доступ до об`єкта будівництва у термін до 08.02.2022 (а.с. 29-30).

Суд погоджується з твердженням відповідача про те, що Акт №4, які і протокол №13 та припис №8, складені відповідачем у межах встановленого законодавством строку проведення перевірки, який не може перевищувати десяти робочих днів, оскільки 25.01.2022 є саме десятим робочим днем з моменту початку зазначеної перевірки.

Таким чином, судом не встановлено будь-яких порушень вимог чинного законодавства у діях відповідача щодо призначення та проведення позапланової перевірки, яка мала місце з 12.01.2022 по 25.01.2022, що виключає можливість визнання зазначених дій відповідача протиправними та скасування ухвалених за наслідками проведення такої перевірки рішень, у тому числі припису №8 від 25.01.2022.

Водночас, що стосується позовних вимог щодо правомірності винесення постанови №14 від 15.02.2022 по справі про адміністративне правопорушення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

З матеріалів справи вбачається, що справу про адміністративне правопорушення відносно позивача відповідачем розглянуто 15.02.2022, про що свідчить постанова по справі про адміністративне правопорушення №14 від 15.02.2022 (а.с. 26-28), тобто через 21 день з моменту складання протоколу №13 від 25.01.2022.

Стаття 268 КУпАП зокрема, передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 1 ст. 277-2 КУпАП передбачено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

У матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення, який відбувся 15.02.2022 без участі останнього.

Таким чином, відповідач, розглянувши справу про адміністративне правопорушення з порушенням встановленого законом строку та без належного повідомлення позивача про дату, час та місце її розгляду, діяв протиправно та порушив встановлені законом права позивача, а отже постанова по справі про адміністративне правопорушення №14 від 15.02.2022 підлягає скасуванню.

Отже, позов підглядає частковому задоволенню.

Що стосується стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До матеріалів справи додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1994,80 грн., які підлягають стягненню на користь позивача (а.с. 39).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).

Відповідно до частин 1-5 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем заявлено такі витрати у розмірі 15000,00 грн.

Водночас, до матеріалів справи позивачем не додано жодних доказів на підтвердження витрат на правову допомогу, у тому числі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат.

Матеріали справи взагалі не містять жодного документу на підтвердження надання позивачу правової допомоги, оскільки позивачем не надано навіть ордеру, договору про надання правової допомоги, тощо.

За таких підстав, заявлені позивачем витрати на професійну правову допомогу стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Державного архітектурно - будівельного контролю міської ради міста Кропивницького (вул. Велика Перспективна, б. 41, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25022, ЄДРПОУ 40131214) задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Державного архітектурно - будівельного контролю міської ради міста Кропивницького щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення №14 від 15 лютого 2022 року.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №14 від 15 лютого 2022 року, винесену Управлінням Державного архітектурно - будівельного контролю міської ради міста Кропивницького.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в сумі 1994,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державного архітектурно - будівельного контролю міської ради міста Кропивницького.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. Науменко