Ухвала суду № 104276983, 12.05.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

12 травня 2022 року Справа № 280/956/22 м. ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) (69104, м. Запоріжжя, вул. Ситова, 11, код ЄДРПОУ 04593296) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро), відповідно до якого просить суд:

визнати протиправним та скасувати висновок №53/21.16-87 Комунарського районного у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (ЄДРПОУ 04593296, місцезнаходження: 69104, м. Запоріжжя, вул. Ситова, 11) про відмову у внесенні змін до актового про народження ОСОБА_1 № 675, складеного 13 травня 1987 року;

зобов`язати Комунарський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 № 675, складеного 13 травня 1987 року шляхом доповнення запису інформацією в графі «Відомості про батька: Національність» - «німець».

Ухвалою судді від 24.01.2022 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків шляхом подання до суду: належним чином засвідчені копії додатків до позову: Свідоцтво про народження ОСОБА_1 , Свідоцтва про народження ОСОБА_2 та повторне свідоцтво про народження ОСОБА_3 (у примірниках для суду та відповідача).

07.02.2022 на адресу суду позивачем надано заяву на усунення недоліків.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що 09 червня 2021 року ОСОБА_1 , отримавши свідоцтво про народження (повторне) серії НОМЕР_2 від 09 червня 2021 року та повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00031140294 від 9 червня 2021 року звернувся із заявою до Комунарського районного у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про внесення змін до актового запису про народження № 675, складеного 13 травня 1987 року Комунарським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) на ОСОБА_1 щодо доповнення національності батька «німець», оскільки ОСОБА_2 за національністю є німцем. На підтвердження своєї заяви ОСОБА_1 долучив копії документів, а саме: свого паспорта та свідоцтва про народження (повторне), повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження із зазначенням змінених відомостей про батька, в тому числі в графі «Національність» - українець ЗМІНЕНО НА інформація видалена, свідоцтво про народження (повторне) та актовий запис про народження батька заявника, в якому зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в місті Атбасар Атбасарського району Акмолинської області Республіки Казахстан у батьків: Батько - ОСОБА_4 за національністю німець та Мати - ОСОБА_5 за національністю німка. Будь-які документи, які б спростовували приналежність ОСОБА_2 до іншої національності відсутні. Однак, 04.12.2021 Комунарським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) було складено ВИСНОВОК № 53/21.16-87 про відмову у внесенні змін до актового про народження №675, складеного 13 травня 1987 року Комунарським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) на ОСОБА_1 щодо доповнення його інформацією про національність батька «німець», оскільки станом на день складання висновку, графа «національність» відсутня в паспорті громадянина України, також даної графи немає ні в зразку актового запису про народження, ні в зразку бланку свідоцтва про народження, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1025 від 10 листопада 2010 року. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 08.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з частиною 4 статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розглядаючи спір по суті судом встановлено наступне.

Питання зміни національності громадянами України регулювалося Указом Президента України від 31 грудня 1991 року № 24 «Про порядок зміни громадянами України національності», відповідно до якого національність могла бути змінена особами, які при досягненні 16-річного віку та одержанні паспорта прийняли національність одного з батьків та бажали змінити її відповідно до національності другого з батьків. Зміна національності провадилася відділом внутрішніх справ виконавчого комітету районної, міської, районної у місті ради народних депутатів за місцем проживання заявника. Зміна національності допускалася також і щодо осіб, які обрали національність до прийняття цього Указу. Вказаний Указ втратив чинність на підставі Указу Президента України від 27 січня 1999 року № 70/99.

Чинним законодавством України не передбачено зазначення в актових записах цивільного стану та свідоцтвах про ДРАЦС національності батьків дитини чи осіб, які вступають у шлюб. Тим самим забезпечується рівність усіх незалежно від національності чи етнічного походження, а також право особи вільно обирати та відновлювати національність, як це передбачено статтею 11 Закону України «Про національні меншини в Україні». Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

Згідно зі статтею 300 ЦК України особа має право на індивідуальність, на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Таке право підпадає під захист статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає, що кожна людина має право на повагу до її особистого і сімейного життя. Держава не може втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом та у випадках, необхідних у демократичному суспільстві в інтересах національної і громадської безпеки.

У статті 11 Конституції України передбачено, що держава сприяє як консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, так і розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин в Україні.

Згідно зі статтею 3 Рамкової конвенції про захист національних меншин (ратифікована Законом України від 9 грудня 1997 року № 703/97-ВР) кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв`язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку із здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Велика Палата Верховного Суду, висновки якої, з урахуванням вимог ч.5 ст.242 КАС України, підлягають обов`язковому застосуванню до спірних провідини, у постанові від 03.07.2018 по справі №826/27224/15 також наголосила на тому, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.

Так, приватноправові відносини вирізняються наявністю особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Приписами ч.1, ч.2, ч.3 ст.49 Цивільного кодексу України (ЦКУ) унормовано, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Аналогічні за змістом приписи закріплені у ст. 2 Закону України від 01.07.2010 №2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Положеннями ч.1 ст.9 вказаного Закону встановлено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті , тобто дій/подій, що впливають на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд звертає увагу, що у справах про оскарження відмови у реєстрації запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє, чи відповідне рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняте воно обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення.

Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення.

Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для реєстрації актових записів цивільного стану.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 398/4017/18 (провадження № 14-215цс19) зароблено висновки, що «відмова від фіксації національності в офіційних документах, що посвідчують особу, та актових записах цивільного стану і відповідних свідоцтвах про ДРАЦС повністю відповідає статті 24 Конституції України, яка гарантує рівність громадян, зокрема, незалежно від етнічного походження, а також статті 11 Закону «Про національні меншини в Україні». Національна належність особи, таким чином, є актом її особистого самовизначення і жодним чином не впливає на публічно-правові відносини такої особи з державою. Фіксація факту національності особи в документі, що її посвідчує, чи в актових записах громадянського стану створила б перешкоду вільному обранню чи відновленню національності, оскільки поставила б таке обрання чи відновлення у залежність від рішення державного органу. За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у зв`язку з неможливістю встановлення у судовому порядку фактів щодо належності осіб до певної національності».

За наслідком аналізу змісту позовної заяви, суд зазначає, що об`єктом перевірки у цій справі є не дотримання відповідачем процедури розгляду звернення позивача про внесення змін до актового запису й оцінка правомірності дій з відмови у задоволенні цього звернення, а зобов`язання відповідача внести зміни до цього запису, що свідчить про приватноправовий характер спору між сторонами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Згідно частини першої статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Таким чином, у зв`язку з неможливістю встановлення в судовому порядку фактів щодо належності осіб до певної національності цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, як і взагалі не підлягають судовому розгляду (постанова КЦС ВС від 03.11.2021 у справі № 759/13784/19 (№ в ЄДРСР 101028934)).

Керуючись ст.ст.132, 243, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) (69104, м. Запоріжжя, вул. Ситова, 11, код ЄДРПОУ 04593296) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що на підставі ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала, постановлена судом в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, у відповідності до ч. 2 ст. 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено у повному обсязі та підписано 12 травня 2022 року.

Суддя О.О. Артоуз