Ухвала суду № 104275448, 11.05.2022, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/967/22

Провадження № 1-кп/496/385/22

У Х В А Л А

11 травня 2022 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Горяєва І.М.,

за участю секретаря Желяпової О.Ф.,

прокурора Атрощенко С.О.,

захисників обвинувачених Славової О.А., Ратушняк Т.П.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка Одеської області в режимі відеоконференції клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Біляївського районного суду Одеської області перебуває зазначене вище кримінальне провадження.

Від прокурораБіляївської окружноїпрокуратури Одеськоїобласті надійшлоклопотання прообрання запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюобвинуваченому ОСОБА_1 строком на60днів,мотивоване тим,що ризикипередбачені ст.177КПК України,які встановленніпід часдосудового розслідуваннякримінального провадженнята усуді,продовжують існувати, тому єдиним запобіжним заходом, якій зможе гарантувати запобігання усім ризикам є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 утримується під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», участь якого в судовому засіданні була забезпечена за допомогою відеоконференції відповідно до ухвали суду від 27.04.2022 року, працівниками ОСІ забезпечена не була.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку із агресією Російської Федерації проти України на території Україниіз 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року запроваджено воєнний стан строком на 30 діб, який згодом продовжено.

У зв`язку із воєнним станом конвойною службою не здійснюється доставка обвинувачених.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 336 КПК Українисудове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин, а ч. 2 вказаної статті передбачає, що суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує.

Згідно вимог ч. 7 ст. 11 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом.

Оскільки конвойна служба не здійснює доставку обвинувачених до суду у зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану, обвинувачений ОСОБА_1 , який утримується під вартою, до суду не доставлено, судом вживались заходи для участі останнього в судовому засіданні, проте працівниками ОСІ відеоконференція з обвинуваченим забезпечена не була, а тому суд вважає можливим розглянути клопотання щодо продовження строків тримання під вартою обвинуваченому за його відсутності.

У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому прокурор посилався на обставини викладені у письмовому клопотанні про продовження строку.

Потерпіла до судового засідання не з`явилася, однак надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Ратушняк Т.П. у підготовчому судовому засіданні заперечувала проти вказаного клопотання прокурора, оскільки ризики, передбачені ст. 177 ч. 1 КПК України, не доведені з боку сторони обвинувачення, кримінальне провадження вже тривалий час перебуває на розгляді у суді, також захисник просила врахувати воєнний стан та застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Славова О.А. заперечували проти вказаного клопотання прокурора.

Заслухавши пояснення прокурора, захисників обвинувачених, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження та клопотання, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.3ст.315КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом ІІцього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Відповідно дост. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

ЗаКонвенцією про захист прав людини і основоположних свободна державу покладається обов`язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Відповідно до ст. 17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Окрім цього, згідно ч. 5ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Доцільність залишення під вартою особи, яка підозрюється в скоєнні особливо тяжкого злочину, має оцінюватись в кожному випадку окремо у відповідності з її особливими характеристиками.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути виправдано в тому випадку, якщо існують конкретні ознаки того, що це дійсно вимагається виходячи з інтересів суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують правило поваги особистої свободи /дело W. против Switzerland, судебное решение от 26 января 1993 года § 30/.

Перевіряючи обґрунтованість обвинувачення, суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтоване обвинувачення, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.

Згідно зіст. 178 КПК Українипри вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочину, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у злочині, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родин й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.

Приймаючи до уваги принцип презумпції невинуватості, правил поваги свободи особи, враховуючи те, що обраний 22.03.2022 р. ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою спливає 20.05.2022 року, а до вказаного терміну судове провадження не може бути завершено, також суд приймає до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_1 , його вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, а також звертає увагу на те, що він раніше судимий, також суд враховує тяжкість інкримінованого йому злочину та приходить до висновку про необхідність відступу від правил поваги свободи особи, а також вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу неможливе, враховує те, що він у судовому засіданні ще не був допитаний, його позиція щодо обставин справи суду не відома, а також з метою уникнення ризиків того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, вчинить інше кримінальне правопорушення, а також з метою недопущення незаконно впливати на свідків, потерпілу та інших учасників кримінального провадження.

Метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілу, або вчинити інше кримінальне правопорушення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за доцільне обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Щодо визначення розміру застави, суд дійшов наступного.

Відповідно до положень п. 1 ч. 4ст. 183 КПК Українислідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями177та178цьогоКодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені злочину із застосуванням насильства, суд вважає недоцільним визначати йому розмір застави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 183, 314-316, 371, 372, 376, 392, 394, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто з 11.05.2022 року до 09.07.2022 року включно в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення - начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Апеляційна скарга подається на ухвалу судупро обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суддя: Горяєв І.М.

Повний текст ухвали складено 12.05.2022 року.