Вирок № 104274693, 12.05.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2105/22

провадження № 1-кп/753/1105/22

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2022 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя Бондаренко М.С.,

секретар судового засідання Добробаба М.Р.,

учасники судового провадження:

прокурор Шапран О.В.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12022100020000446 від 26.01.2022, за обвинуваченням

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Санкт-Петербург

Російської Федерації, громадянина України, який зареєстрований

та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Дарницького

районного суду м. Києва від 20 грудня 2018 року за ч. 2 ст. 185

КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два

роки, звільненого по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

встановив:

До Дарницького районного суду м. Києва 01 лютого 2022 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12022100020000446 від 26.01.2022, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Висунуте обвинувачення ОСОБА_1 суд вважає доведеним та відповідно до якого ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він 26 січня 2021 року, приблизно о 12 год. 05 хв., будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив кримінальне правопорушення.

Так, перебуваючи у торгівельному залі магазину «Сільпо», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 33А, де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «Сільпо-Фуд» (ідентифікаційний код 40720198), вирішив таємно викрасти чуже майно.

Реалізуючи свій умисел, направлений на повторне, таємне, умисне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою обернення чужого майна на свою користь, переконавшись та, вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає з боку сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, взяв з торгівельних полиць товар, який належить ТОВ «Сільпо-Фуд», а саме: капсули для прання «Persil», 1 упаковку, вартістю 403,33 грн (без ПДВ); каву розчинну «Egoiste Extra original» с/б, 1 упаковку, вартістю 270 грн (без ПДВ), які сховав у свій рюкзак.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 утримуючи при собі викрадений товар, пройшов через касову зону магазину, не розрахувавшись за нього та направився до виходу з магазину, тим самим виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками охорони.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 міг завдати матеріального збитку ТОВ «Сільпо-Фуд» (ідентифікаційний код 40720198) на загальну суму 673,33 грн (без ПДВ).

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю та показав, що дійсно 26 січня 2021 року вчинив крадіжку прального порошку та кави, оскільки не мав достатньо грошових коштів, щоб за них розрахуватись. Про вчинене щиро шкодує.

Показання ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Також відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.

Отже, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: матеріалів, що характеризують обвинуваченого, та матеріалів щодо речових доказів тощо.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення кримінального правопорушення за викладених у обвинувальному акті обставин, щирим каяттям у вчиненому тощо.

Щодо кримінально-правової кваліфікації дій обвинуваченого, то суд вважає її правильною та кваліфікує його дії як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (вину визнав, розкаявся), особу обвинуваченого, а саме: під наглядом лікарів психіатра та нарколога не перебуває, працював неофіційно, раніше неодноразово судимий, страждає на невиліковну хворобу.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає визнання вини, щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Відтак, суд, з урахуванням ступеня тяжкості цього кримінального правопорушення, особи ОСОБА_1 , який раніше неодноразово судимий, має не зняту та не погашену судимість від останнього вироку, що був постановлений стосовно нього у 2018 році, не працює, конкретні обставини вчинення ним цього кримінального правопорушення, наявності всіх вказаних вище обставин, які пом`якшують покарання, та водночас відсутності обставини, які обтяжують покарання, вважає, що призначення покарання з альтернативно передбачених цією санкцією найменш суворого у вигляді арешту на мінімально передбачений строк цією санкцією буде домірним вчиненому.

Запобіжний захід у цьому кримінальному провадженні обраний у вигляді домашнього арешту, завершив свою ді. 26 березня 2022 року.

Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів у провадженні слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді арешту на строк три місяці.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Після набрання вироком законної сили речові докази, а саме викрадений товар капсули для прання «Persil», 1 упаковка, та кава розчинна «Egoiste Extra original» с/б, 1 упаковка, повернуті власнику, залишити останньому за належністю.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя М.С. Бондаренко