Ухвала суду № 104271960, 12.05.2022, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12.05.2022 Справа № 917/453/22

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши матеріали

за позовною заявою Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя Полтави, буд. 7, м. Полтава, Полтавська область, 36020)

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

Міністерства інфраструктури України (проспект Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135),

до Державного реєстратора Сухинівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області Письмака Артема Олександровича (с. Сухинівка, Кобеляцький район, Полтавська область, 39234; пров. Будівельний, буд. 16, м. Кобеляки, Кобеляцький район, Полтавська область, 39200),

Акціонерного товариства "Укрпошта" (вул. Хрещатик, буд. 22, м. Київ, 01001)

про визнання недізаконним та скасування рішення про державну реєстрацію, припинення права власності, визнання права власності за державою

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівник Полтавської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Міністерства інфраструктури України до Державного реєстратора Сухинівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області Письмака Артема Олександровича та до Акціонерного товариства "Укрпошта" про:

- визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Сухинівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області Письмака Артема Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50056400 від 05.12.2019, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності на нежитлове приміщення загальною площею 1210,09 кв.м, яке розташоване за адресою: вул. Миру, буд. 18, м. Горішні Плавні;

- скасування державної реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення та припинення речових прав Акціонерного товариства "Укрпошта" на нежитлове приміщення;

- визнання за державою Україна в особі Міністерства інфраструктури України права власності на нерухоме майно.

Відповідно ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з підп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VІ Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 № 1928-IХ з 1 січня 2022 установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VІ Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір з позовів, що подаються до господарського суду Полтавської області, повинен сплачуватися на окремий рахунок за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у м. Полт. обл./тг м. Полтава/22030101,

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37959255,

Рахунок отримувача: № UA 578999980313131206083016712,

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП),

Код банку отримувача (МФО): 899998.

Прокурор у позові заявив дві вимоги немайнового характеру: про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно та про скасування державної реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення; і одну вимогу майнового характеру визнання права власності на нерухоме майно.

Згідно ч. 1 ст. 163 ГПК України, ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

З немайнової вимоги про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно сплачувати судовий збір потрібно у розмірі 2481,00 грн.

З немайнової вимоги про скасування державної реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення необхідно сплачувати судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Згідно з доданою до позову довідкою про оціночну вартість об"єкта нерухомості від 26.04.2022 оціночна вартість спірного нерухомого майна становить 18 655 563,40 грн.

З позовної вимоги про визнання права власності на нерухоме майно судовий збір сплачується у розмірі 279 833,45 грн.

Загальна сума належного до сплати судового збору за даним позовом 284795,45 грн.

Прокурор до позовної заяви не додав докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

В позовній заяві прокурор заявив клопотання про відстрочку сплати судового збору, посилаючись на те, що в умовах воєнного стану майновий стан органів державної влади є вкрай обмеженим, а отже сплата судового збору одночасно з подачею позовної заяви є неможливою.

При вирішення цього клопотання суд зазначає наступне.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Згідно зі статтею 8 Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю,

якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або

дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані

судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд враховує також правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові ВП ВС від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, в якій визначено наступне:

34. Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

35. Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

36. Насамперед варто зауважити, що Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

37. З аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

38. Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

39. Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

40. Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

41. Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Отже умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів фізичних осіб, які перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус: є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, встановленої пунктом 3 частини першої статті 8 Закону, то законодавець, застосувавши слово або, не передбачив можливості її застосування за суб`єктом застосування, проте визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватися, лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто у тих, предметом позову в яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (п. 45 постанови ВП ВС від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що приписи пункту 1 частини першої статті 8 Закону поширюються на окремі категорії позивачів, які є фізичними особами, та не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію.

Подібна за змістом правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 20.08.2020 у справі № 910/6421/19, від 18.05.2020 у справі № 910/704/19, від 24.01.2020 у справі № 915/923/15.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Отже, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником наведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву заявнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Суд враховує, правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові ВП ВС від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, щодо звільнення від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України Про судовий збір юридичних осіб за майновим критерієм, зокрема, що юридичні особи можуть бути звільнені судом від сплати судового збору тільки на підставі пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору.

Посилання прокурора у позові на положення Кодексу адміністративного судочинства України та Цивільного процесуального кодексу України суд відхиляє, оскільки ця справа підлягає розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, у задоволенні клопотання прокурора про відстрочку сплати судового збору суд відмовляє.

Оскільки позовна заява не оплачена судовим збором, її необхідно залишити без руху.

Відповідно до ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані у позові недоліки можуть бути усунені шляхом подання до суду заяви про виправлення недоліків у справі № 917/453/22, до якої додати належні докази в підтвердження сплати судового збору у встановленому розмірі.

При цьому суд роз"яснює, що прокурор також має право відкликати позовну заяву для виправлення недоліків (п. 3 ч. 5 ст. 174 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Відхилити клопотання Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури про відстрочку сплати судового збору.

2. Залишити позовну заяву без руху.

3. Встановити прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Т. М. Безрук