Рішення № 104271672, 16.02.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.02.2022Справа № 910/18426/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/18426/21

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Ультра Альянс" (Україна, 03066, м. Київ, вул. Журавлина, буд. 4, прим. 222; ідентифікаційний код: 33152597)

до Державного підприємства "Антонов" (Україна, 03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 1; ідентифікаційний код: 14307529)

про стягнення 1 621 581,13 грн

Представники сторін:

від позивача: Остроух М.В., ордер серії АІ № 1137598 від 29.09.2021;

від відповідача: Наливайко Д.О., довіреність № 408/275-д від 16.11.2021;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Ультра» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Антонов» про стягнення 1 621 581,13 грн, з яких 1 444 721,55 грн завданої шкоди, 90 295,06 грн інфляційних втрат та 86 564,52 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відмовився відшкодовувати завдану його працівником шкоду в розмірі вартості ремонту пошкодженого повітряного судна, власником якого є Національний авіаційний університет, яке було застраховано позивачем за Договором № 02.07-000352/01 обов`язкового страхування цивільних повітряних суден від 24.09.2020, чим порушив законні права та інтереси позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/18426/21, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.12.2021.

06.12.2021 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказує, що позивач як під час досудового врегулювання спору, так і звертаючись до суду із позовом не надав доказів понесення витрат Товариством з обмеженою відповідальністю «Челендж Аеропорт», яке здійснювало ремонт повітряного судна. Ненадання доказів понесення реальних витрат, на підставі яких було здійснено страхове відшкодування унеможливлює встановлення розміру збитків та, як наслідок, неможливість їх стягнення в порядку суброгації. Також відповідач вказує, що виплачена страховиком сума страхового відшкодування у розмірі 1 444 721,55 грн була розрахована виходячи з попереднього рахунку, тобто була внесена як сума попередньої оплати за виключенням франшизи. Натомість фактична вартість послуг з технічного обслуговування літака зменшилася до 1 444 721,55 грн, про що свідчить акт надання послуг № 126 від 06.05.2021. А відтак, заявляючи до стягнення 1 444 721,55 грн, позивачем протиправно не відраховано розмір франшизи. Наведена помилка вплинула також і на розмір заявлених інфляційних нарахувань та 3% річних.

У підготовче засідання 15.12.2021 з`явились представники сторін.

У підготовчому засіданні 15.12.2021 судом було прийнято до розгляду відзив на позовну заяву, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 19.01.2022.

30.12.2021 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив та заява про зміну підстав позову.

06.01.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про зміну його найменування.

18.01.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло заперечення щодо відповіді на відзив.

У підготовче засідання 19.01.2022 з`явились представники сторін.

У підготовчому засіданні 19.01.2022 судом було задоволено клопотання позивача про зміну найменування, змінено найменування ПрАТ «Страхова компанія «Ультра» на ПрАТ «Страхова компанія «Ультра Альянс», прийнято до розгляду відповідь на відзив та заперечення щодо відповіді на відзив.

У підготовчому засіданні 19.01.2022 присутніми представниками сторін надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.02.2022.

11.02.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

У судове засідання 16.02.2022 з`явились представники сторін.

Представник позивача надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по суті спору, проти позову заперечував.

У судовому засіданні 16.02.2022 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

24.09.2020 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Ультра» (страховик) та Національним авіаційним університетом (страхувальник) було укладено Договір № 02.07-000352/01 обов`язкового страхування цивільних повітряних суден (далі - Договір), який є додатком № 1 до Генерального Договору № 514 від 24.09.2020.

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням, розпорядженням повітряним судном (далі - ПС), зокрема «Cessna-172S», серійний номер 172S10488, державний і реєстраційний знаки UR-JAU (пункти 1, 2.1 Договору, страховий сертифікат № 000352/5).

Пунктом 2.7 Договору встановлено розмір франшизи по кожному ПС, у розмірі 1% страхової суми.

01.02.2021 на аеродромі АНТОНОВ-2, в ангарі ЛДГ-2 у м. Гостомель застраховане повітряне судно було пошкоджено внаслідок дій техніка з ТО ПС Костюченка В.В., який є працівником АТП ДП «Антонов» та під час події виконував свої трудові обов`язки з розвантаження повітряного судна АН-124 UR-ZYD.

Як вбачається з акту службового розслідування від 16.02.2021, складеного спільно працівниками Національного авіаційного університету та АТП ДП «Антонов», при виконанні розвантаження авіаційної шини Костюченко В.В. підвернув ногу та не зміг втримати авіаційну шину, яка покотилась по нахиленому трапу ПС Ан-124, що призвело до зіткнення авіаційної шини з літаком, який належить НАУ - Cessna-172S.

Відповідно до умов договору № 463 від 02.09.2020, укладеного між Національним авіаційним університетом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Челендж Аеропорт» на надання послуг технічного обслуговування повітряного судна, фахівці останнього прийняли участь в комісії з оцінки пошкодження літака Cessna-172S, за наслідком чого складено технічний акт огляду ПС від 12.02.2021.

В результаті огляду були виявлені наступні пошкодження повітряного судна:

- пошкодження повітряного гвинта;

- пошкодження нижнього капоту двигуна;

- пошкодження корпусу повітряного фільтру двигуна.

Аналогічні пошкодження зафіксовані і в розділі 5 акту службового розслідування від 16.02.2021.

12.02.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Челендж Аеропорт» виставлено Національному авіаційному університету рахунок № 41.21 на внесення передоплати за технічне обслуговування літака у розмірі 1 577 705,86 грн.

Страховим актом № 02.07.01/000088/1 від 22.02.2021 подію, яка мала місце 01.02.2021, в результаті якої було пошкоджено повітряне судно «Cessna-172S», серійний номер 172S10488, державний і реєстраційний знаки UR-JAU, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 1 444 721,55 грн (на підставі рахунка № 41.21 від 12.02.2021 за вирахуванням франшизи у сумі 132 984,31 грн).

Відповідно до платіжного доручення № 1595 від 23.03.2021 страхове відшкодування у розмірі 1 444 721,55 грн було виплачене позивачем на користь виконавця послуг з відновлення літака.

В подальшому позивач направив АТП ДП «Антонов» вимогу № 02.07.000088/1 від 26.03.2021 щодо відшкодування шкоди у розмірі 1 444 721, 55 грн.

На що ДП «Антонов» надано відповідь листом № 126/6074-21 від 26.05.2021, в якій повідомлено про необхідність надання документів, що підтверджують реальність понесення витрат на відновлення повітряного судна.

З цією метою представник позивача звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Челендж Аеропорт», яке листом № 30 від 02.06.2021 повідомило, що рахунок № 41.21 від 12.02.2021 містив розрахункові (попередні) вартості матеріалів, робіт та додаткових послуг. Фінальна вартість технічного обслуговування змінилася та була вказана в акті виконаних робіт № 126 від 06.05.2021 та в рахунку № 130.21 від 06.05.2021.

Листом № 43 від 08.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Челендж Аеропорт» надало документи, в підтвердження реальності понесення витрат на відновлення повітряного судна.

Згідно акту надання послуг № 126 від 06.05.2021 вартість послуг з технічного обслуговування літака «Cessna-172S», серійний номер 172S10488, державний і реєстраційний знаки UR-JAU, склала 1 444 721, 55 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що до нього, як до страховика, який виплатив страхове відшкодування, перейшло право вимоги в межах фактичних затрат, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток, натомість відповідач протиправно ухиляється від відшкодування шкоди, завданої його працівником, у зв`язку з чим позивач і просить стягнути суму страхового відшкодування, а також 3% річних та інфляційні втрати.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання матеріальної (моральної) шкоди особі, інші юридичні факти.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно визначення статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Авіаційне страхування цивільної авіації є обов`язковим згідно з п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про страхування».

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2017 року № 676 затверджено Порядок і правила здійснення обов`язкового авіаційного страхування цивільної авіації, у пункті 2 яких визначено, що обов`язкове авіаційне страхування цивільної авіації здійснюється з метою забезпечення захисту інтересів користувачів повітряного транспорту, третіх осіб, експлуатантів повітряних суден, власників повітряних суден і включає, зокрема, страхування цивільних повітряних суден.

Отже, призначенням страхування є майновий захист інтересів страхувальника, що покликаний зменшити шкідливі для власника (володільця) наслідки пошкодження чи знищення його майна.

Варто зазначити, що в процесі реалізації прав та обов`язків, які виникають з таких договорів, також має місце делікт (деліктна відповідальність), внаслідок настання якого і виникає страховий випадок, коли страхувальник зазнає майнової шкоди, а в подальшому можуть виникнути і відносини суброгації.

Статтями 512, 514 ЦК України передбачено, що в установлених законом випадках кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою. Ці норми кореспондуються з положеннями статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування».

Статтею 993 ЦК та статтею 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. В таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Таким чином, за суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов`язанні (зміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов`язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).

За встановленими обставинами справи, на виконання умов договору страхування позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 1 444 721,55 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1595 від 23.03.2021. Розрахунок страхового відшкодування здійснено шляхом вирахування суми франшизи від вартості матеріального збитку згідно пункту 2.7 договору страхування.

Виплата страхового відшкодування була здійснена позивачем у зв`язку зі страховою подією та у повній відповідності до умов договору страхування, а відтак позивач має право на компенсацію виплаченої суми страхового відшкодування на підставі статті 993 ЦК та статті 27 Закону України «Про страхування» з особи, відповідальної за завдані збитки.

Спірні правовідносини є деліктним зобов`язанням, стосуються відшкодування роботодавцем шкоди, завданої його працівником під час виконання ним трудових обов`язків, та регулюються положеннями статей 1166, 1172 ЦК України.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України убачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду».

За приписами ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Водночас, згідно частини першої статті 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Судом встановлено, що повітряне судно «Cessna-172S», серійний номер 172S10488, державний і реєстраційний знаки UR-JAU, було пошкоджене 01.02.2021 внаслідок дій техніка з ТО ПС Костюченка В.В., який є працівником АТП ДП «Антонов» та під час події виконував свої трудові обов`язки з розвантаження повітряного судна АН-124 UR-ZYD.

Обставини завдання шкоди саме цією особою та її перебування у трудових відносинах з відповідачем сторонами не заперечується, тобто не є спірними, а відтак не підлягають доказуванню згідно ч. 1 ст. 75 ГПК України.

Встановивши, що страховий випадок відбувся з вини ОСОБА_1 , який на момент події перебував у трудових відносинах з відповідачем і виконував трудові обов`язки, а також зважаючи на те, що позивач виплатив страхове відшкодування, суд вважає, що у останнього виникло право вимоги до відповідача, через винні дії працівника якого сталося пошкодження застрахованого повітряного судна.

У спорі, що розглядається, позивачем заявлено до стягнення розмір виплаченого страхового відшкодування, з яким не погоджується відповідач.

Стаття 1192 ЦК України визначає, що якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Вирішуючи питання щодо розміру шкоди, пов`язаної з пошкодженням повітряного судна, суд звертається до сталої позиції Верховного Суду, викладеної за подібних правовідносин, зокрема, але не виключно, у постановах від 04.03.2021 у справі № 910/4720/20 та від 21.12.2020 у справі № 911/286/20, за якою визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт транспортного засобу.

У наведених справах судами не вирішувалося питання визначення розміру заподіяної шкоди матеріальним цінностям (майну потерпілого) та відповідно незгоди з визначеним розміром шкоди, натомість зауважено на необхідності виходити із фактичної вартості послуг з відновлення пошкодженого майна.

В контексті обставин цієї справи, таким доказом є акт надання послуг № 126 від 06.05.2021, у якому вартість послуг з технічного обслуговування літака «Cessna-172S», серійний номер 172S10488, державний і реєстраційний знаки UR-JAU, склала 1 444 721, 55 грн.

З урахуванням викладеного, твердження відповідача про не підтвердження понесення витрат (сплати послуг) виконавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Челендж Аеропорт», а також недоречність включення у розрахунок вартості наданих послуг (виконаних робіт) окремих витрат, суд вважає безпідставним, оскільки такі заперечення не підтверджені жодними доказами.

За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Пунктом 9 частини 2 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що проведення оцінки майна є обов`язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Відповідачем не надано доказів звернення до суб`єкта оціночної діяльності для визначення матеріального збитку, внаслідок пошкодження повітряного судна. Також не заявлялось і клопотання про призначення експертизи під час розгляду справи.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції).

Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») Європейський суд з прав людини наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» («BENDERSKIY v. Ukraine»), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Таким чином, факт виплати страховиком страхового відшкодування обумовив перехід до нього від страхувальника відповідних прав у порядку суброгації до особи, відповідальної за завдані збитки, в межах понесених ним витрат на виплату страхового відшкодування.

Поряд із цим, позивачем не враховано, що умовами договору страхування було узгоджено франшизу у розмірі 1% страхової суми повітряного судна.

Стаття 9 Закону України «Про страхування» визначає, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Розмір страхової суми літака «Cessna-172S», серійний номер 172S10488, державний і реєстраційний знаки UR-JAU, становить 13 298 430,83 грн, а відтак розмір франшизи дорівнює 132 984,31 грн.

Судом враховано, що страховиком вирахувано франшизу при виплаті страхового відшкодування на підставі рахунку № 41.21 від 12.02.2021, що вбачається зі страхового акту № 02.07.01/000088/1 від 22.02.2021. Поряд із цим, рахунок № 41.21 від 12.02.2021 містив попередню вартість послуг. Фактичний же розмір послуг з технічного обслуговування в подальшому зменшився і згідно акту надання послуг № 126 від 06.05.2021 склав 1 444 721,55 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача суми страхового відшкодування за шкоду, заподіяну співробітником відповідача, в розмірі 1 311 737,24 грн (1 444 721,55 грн - 132 984,31 грн).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 524 та 533 ЦК України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Статтею 979 ЦК України встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату).

Таким чином, правовідношення, в якому страховик у разі настання страхового випадку зобов`язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов`язанням. А правовідносини з відшкодування шкоди в порядку суброгації, які склалися між сторонами у справі, що розглядається, також є грошовим зобов`язанням.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Таким чином, грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і факту завдання майнової шкоди іншій особі.

Отже, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія положень частини 2 статі 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.2016 в справі № 910/22034/15 та від 01 червня 2016 року в справі № 6-927цс16.

З огляду на те, що позивачем не правильно визначено розмір страхового відшкодування, а також період прострочення цього грошового зобов`язання, суд зробив власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за період з 11.04.2021 (день, з якого грошове зобов`язання вважається простроченим) до 29.09.2021 (день підписання позовної заяви).

За підрахунком суду, розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача склав 18 544,01 грн, а розмір інфляційних втрат - 27 686,85 грн.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача 1 357 968,10 грн, з яких 1 311 737,24 грн страхового відшкодування, 18 544,01 грн 3% річних та 27 686,85 грн інфляційних втрат.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 20 369,52 грн. Решта витрат зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Антонов" (Україна, 03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 1; ідентифікаційний код: 14307529) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Ультра Альянс" (Україна, 03066, м. Київ, вул. Журавлина, буд. 4, прим. 222; ідентифікаційний код: 33152597) страхове відшкодування в розмірі 1 311 737 (один мільйон триста одинадцять тисяч сімсот тридцять сім) грн 24 коп., інфляційні втрати в розмірі 27 686 (двадцять сім тисяч шістсот вісімдесят шість) грн 85 коп., 3 % річних у розмірі 18 544 (вісімнадцять тисяч п`ятсот сорок чотири) грн 01 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 20 369 (двадцять тисяч триста шістдесят дев`ять) грн 52 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 3 954,20 грн покласти на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Ультра Альянс".

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.05.2022

Суддя О.В. Нечай