Ухвала суду № 104269897, 12.05.2022, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/875/22

Провадження № 1-кп/345/171/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.05.2022 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано Франківської області

у складі: головуючого судді Миговича О.М.

секретаря Бабійчук Л.В. .

з участю прокурора Сапожнікової Ю.О.

захисника Кукушкіна І.Л.

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

представника потерпілих Геника А.В.

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.3 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України,-

в с т а н о в и в:

що ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3ст.286-1,ч.1ст.135КК України .

Прокурор у кримінальному провадженні Сапожнікова Ю.О. звернулася до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як раніше встановлені ризики залишилися незмінними.

В судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання, просить задоволити.

Захисник Кукушкін І.Л. в судовому засіданні просив обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки прокурором не доведено наявності ризиків, визначених ст..177 КПК України. Крім того, обвинувачений частково визнає вину, не буде переховуватися від суду, хоче працювати, відшкодувати потерпілим шкоду.

Обвинувачений підтримав думку захисника.

Потерпілі та представник потерпілих підтримали думку прокурора.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження щодо заявленого клопотання , суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За приписом частини 3 цієї статті до спливу продовженого строку, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу або його зміни оцінка обґрунтованості підозри/обвинувачення не може бути надана через те, що особі висунуте обвинувачення і суд за наслідками дослідження наданих доказів має встановити, чи доведена винуватість особи поза розумним сумнівом. Отже, до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи є передчасною.

Таким чином, на даний час підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Під час обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою судом було встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно зі ст.178КПКУкраїни при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому - про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечитьКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, проте при вирішенні питання про продовження обвинуваченомустроку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначенихст.177 КПК України.

Суд враховує, що питання стосовно того, чи була розумною тривалість тримання під вартою, не може вирішуватися абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватися в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ у справі «W. проти Швейцарії», п. 30).

При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обгрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, а також суспільної небезпеки злочинних дій, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_4 ..

Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При вирішенні питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує особу обвинуваченого, а саме його вік, стан здоров`я й соціальні зв`язки.

Враховуючи тяжкістьінкримінованих обвинуваченомукримінальних правопорушень,особу обвинуваченого,атакож те,що обставини,заякихсудом обвинуваченомубуло обранозапобіжний західу видітримання підвартою,невідпали,судприходитьдовисновку,що ризики,передбачені ч.1ст.177КПКУкраїни продовжують існувати.

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а обвинуваченим та захисником не наведено достатніх підстав та не надано доказів для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Також суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Розглядаючи таку можливість, з урахуванням обставин висунутого обвинувачення, підвищеної суспільної небезпечності інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень і суворості покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини за вчинення кримінальних правопорушень , суддя вважає, що інші (альтернативні) запобіжні заходи, не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Продовжуючи обвинуваченому строк тримання під вартою, суд вважає, що продовження тримання під вартою в цьому випадку виправдано, оскільки в наявності конкретний суспільний інтерес у виді права на справедливий судовий розгляд, а також унеможливлення переховування обвинуваченого від суду, щоб уникнути відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначав Європейський Суд з прав людини у своєму Рішенні від 10 лютого 2011 року "Харченко проти України", п.79.

У зв`язку з цим суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 календарних днів.

На підставі викладеного й керуючись ст. ст. 178, 179, 183, 331, 369, 372, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Клопотання прокурора задоволити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, починаючи з 12.05.2022 до 10.07.2022 включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Головуючий :