Постанова № 104268436, 11.05.2022, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/3234/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2022 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечка С.П.,

при секретарі Гожа Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

Встановив:

Адвокат Ільїн В.А., як представник позивача Йонко Н.А. звернувся до суду із позовом про скасування постанови серії ЕАО № 5273454 від 30.01.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення п.34 ПДР, яке виразилося у перетині вузької суцільної лінії при виїзді з прилеглої території на АДРЕСА_1 при повороті праворуч. Також просить суд поновити строк на оскарження постанови, оскільки позивач отримала постанову лише на запит адвоката, а тому у визначені законом строк звернулася з позовом до суду.

В обґрунтування позову покликається, що наведені в постанові факти не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки жодного правопорушення позивач не вчиняла, також зазначає, що на вказаному в постанові відрізку дороги вузька розмітка переривається і жодного обмежувального чи забороненого знаку там немає.

В судове засідання представник позивача подав письмову заяву в якій просить суд позов задовільнити повністю, також вказав що відповідач не надав жодного доказу на підтвердження вчинення позивачем порушення ПДР.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У поданому відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити в задоволені позову в повному обсязі. В обґрунтування відзиву вказує, що поліцейський виявив вчинення позивачем правопорушення, в результаті ним була здійснена зупинка автомобіля позивача і у відповідності до вимог закону проведений розгляд справи.

Дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Суд встановив, що поліцейським УПП в Рівненській області Галушко Д.В., 30 січня 2022 року винесено постанову серії ЕАО №5273454, зі змісту якої убачається, що 30 січня 2022 року о 16 годині 10 хвилини ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Ауді Q5 номерний знак НОМЕР_1 на вул. Теліги , 27 у м. Рівне, під час виїзду з прилеглої території, виконуючи поворот ліворуч перетнула дорожню розмітку 1.1 Вузька суцільна лінія, чим порушила п.34 ПДР. В результаті була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу 340 гривень.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Стаття 251 КУпАПпередбачає, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Таким чином протокол, на рівні з поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями свідків, є одним із засобів встановлення фактичних даних на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Статтею 280КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.1ст. 247 КУпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції визначається Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 р. № 1376.

Виходячи із норм,викладених в ст. 77 КАС України, встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод та інтересів.

Сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки.

Відповідачем не подані до суду докази фото чи відеофіксації вчиненого позивачем порушення правил дорожнього руху. Фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити чи дійсно порушив позивач вимоги Правил дорожньогоруху і, відповідно неможливо встановити чи є в його діях наявність складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні матеріли справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з підстав не наведення стороною відповідача обґрунтувань щодо правомірності притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ПДР з посиланням на докази, як того вимагає закон.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

В даній справі підлягає поновленню строк на оскарження постанови виходячи з того, що позивач отримала постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності лише на запит адвоката. Як убачається з матеріалів справи повідомлення УПП в Рівненській області про відправлення постанови було направлене позивачу 15.02.2022 року №17аз/41/30/01-2022, позов до суду поданий 24.02.2022 року, тобто в межах десятиденного строку.

Згідно з ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, доказів у справі, то суд вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 1000.00 грн., що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат позивачу саме в зазначеному розмірі.

Відповідно до ч.1ст.139КАС України при задоволенні позову судові витрати стягуються за рахунок за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.241-245, ст.250,286 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови.

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовільнити

Скасувати постанову серії ЕАО № 5273454 від 30.01.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу гривень 340 гривень 00 копійок, провадження у справі закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 1000.00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 454 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту отримання його копії.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, м. Київ, вул. Федора Ернеста, 3.

Суддя Харечко С.П.