Ухвала суду № 10426672, 13.07.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

13.07.10

Суддя Т.М.Дубова, розглянувши матеріали

за позовом Приватного підприємства “Перша Українська Мідна Компанія”,

пр-т Леніна, буд. 158, каб. 401-д, м. Запоріжжя, 69057          

до           Товариства з обмеженою відповідальністю “Зовнішньоекономічна фірма “Маріо”,

юридична адреса: вул. Московська, 55, кв. 10, м. Миколаїв, 54017

поштова адреса: а/с, м. Миколаїв, 54056

про           стягнення передплачених коштів в сумі 252937,50 грн. та визнання права власності на частково поставлений товар і 100% оплаченого товару (лому стального) в розмірі 154250 кг.

ВСТАНОВИВ:

Відсутні докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в установленому законом порядку, оскільки з 21.06.10р. грошові кошти перераховуються на р/р № 31217264700006 у Держбюджет Центрального району м. Миколаєва, код ЄДРПОУ: 23626096, банк отримувача ГУДКУ у Миколаївській області МФО 826013, призначення платежу: 22050003 “Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у місцевих господарських судах”.

До позовної заяви не додано доказів сплати державного мита в установленому Законом порядку та розмірі, оскільки друга вимога є також майновим спором, а у позовах про визнання права власності на майно - ціна позову визначається вартістю майна:

відповідно до п.п. а п. 2 ст.3 Декрету КМУ «Про державне мито», державне мито із позовних заяв майнового характеру сплачується у розмірі 1 % ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500,00 грн.).

Згідно квитанції № N07Y834648 від 09.07.10р. держмито сплачено у сумі 2529,38 грн., а враховуючи, що позов містить 2 вимоги майнового характеру, то загальна сума держмита, що підлягала сплаті, становить з урахуванням вартості майна, на яке позивач просить визнати право власності.

Крім того, позивачем при здійсненні сплати державного мита в квитанції не правильно визначений одержувач: замість УДК у м. Миколаєві, позивачем зазначено –ГУДКУ у Миколаївській області.

У разі наступного звернення, позивачу необхідно надати довідку УДК у м. Миколаєві про зарахування до держбюджету України держмита, перерахованого позивачем.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає поверненню відповідно до вимог ст. 63 ГПК України.

Керуючись п.п. 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Відповідно до п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.10.1993р. № 7-93 державне мито у сумі 2529,38 грн., перераховане за квитанцією № N07Y834648 від 09.07.10р. підлягає поверненню.

Суддя