Рішення № 10426531, 19.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/18019.07.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеніт промо»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські страви»

про визнання права власності

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Ткаченко Р.В.

від відповідача: Самофалова О.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про визнання за ним права власності на цілісний майновий комплекс, загальною площею 135,30 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, Броварський проспект, буд. 5-з, що складається з нерухомого майна: літер А –будівля, загальною площею 104,50 кв.м., літер Б –санвузол, загальною площею 2,20 кв.м., літер В –будівля, загальною площею 28,60 кв.м. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що вищевказане майно є внеском учасника у статутний капітал ТОВ «Зеніт промо», а отже в силу положень ст. 115 ЦК України - власністю позивача, в той час як відповідач, намагаючись повернути спірне майно, фактично оспорює право власності позивача на нього.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2010 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.07.2010 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому проти його задоволення заперечує з тих підстав, що відповідач не відчужував спірне майно, а лише вніс його в статутний капітал позивача, що не має наслідком зміну власника майна. А тому відповідно до вимог ст. 317 ЦК України відповідач може володіти, користуватися та розпоряджатися цим майном.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.05.2010 року загальними зборами учасників затверджено статут позивача (нову редакцію), який визначає порядок діяльності, реорганізації та ліквідації позивача, що є юридичною особою за законодавством України, зареєстрований 20.09.07 р., місце проведення державної реєстрації –Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація, номер запису про державну реєстрацію № 1074102 0000 026978.

04.06.2010 року Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією проведено державну реєстрацію змін до установчих документів (номер запису 10741050004026978).

Пунктом 2.1. статуту позивача до учасників останнього віднесено громадянку України Справедливу Ольгу Миколаївну та відповідача. Позивач наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Пунктами 4.2., 4.3 статуту позивача передбачено, що останній має відокремлений баланс, може відкривати поточні, вкладні (депозитні) та інші рахунки у банках, має круглу печатку із своїм повним найменуванням, штампи та фірмовий бланк.

Пунктом 8.1. статуту позивача визначено, що статутний капітал позивача формується за рахунок вкладів учасників і становить 1600000,00 грн. Частки та вклади учасників у статутному капіталі становлять:

УчасникиВклад учасника

гривень% голосів

учасникаРозмір частки

в %

Справедлива Ольга Михайлівна 16000,00 1 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські страви» 1584000,00 99 99 Вклад Справедливої Ольги Михайлівни формується за рахунок грошового внеску в розмірі 16000 гривень. Вклад Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські страви»формується за рахунок грошового внеску в розмірі 43560 гривень та майнового внеску, а саме: цілісний майновий комплекс загальною площею 135,30 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, Броварський проспект, буд. 5-з, що складається з: літер А –будівля, загальною площею 104,50 кв.м.; літер Б –санвузол, загальною площею 2,20 кв.м.; літер В –будівля, загальною площею 28,60 кв.м. Всього майна на суму 1540440 гривень, що належить відповідачу на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнське об’єднання правників»від 15.01.09 р. у справі № 1/09.

Пунктом 13.1. статуту позивача передбачено, що позивач є власником: майна, переданого йому учасниками позивача у власність як вклад до статутного капіталу; продукції, виробленої позивачем у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач звернувся до позивача з проханням повернути оригінали правовстановлюючих документів та технічної документації на цілісний майновий комплекс, загальною площею 135,30 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, Броварський проспект, буд. 5-з, що складається з нерухомого майна: літер А –будівля, загальною площею 104,50 кв.м.; літер Б – санвузол, загальною площею 2, 20 кв.м.; літер В –будівля, загальною площею 28,60 кв.м. у зв’язку з тим, що відповідач отримав пропозицію щодо продажу вищезазначеного майна.

Позивач вважає, що таким чином відповідач оспорює наявне у ТОВ «Зеніт промо»право власності на вказане майно, у зв’язку з чим просить визнати наявність у нього речового права в судовому порядку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері, зокрема ст. 66 Господарського кодексу України, майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. При цьому, джерелами формування майна підприємства є, зокрема грошові та матеріальні внески засновників.

Відповідно до ст. 140 Господарського кодексу України джерелами формування майна суб’єктів господарювання є, зокрема грошові та матеріальні внески засновників.

Згідно зі ст. 85 Господарського кодексу України господарське товариство є власником, зокрема майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески.

Наведена норма також кореспондується зі ст. 115 Цивільного кодексу України та ст.12 Закону України «Про господарські товариства», відповідно до яких господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Згідно зі статтями 321, 392 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб’єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема визнання наявності або відсутності прав.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обгрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначає, що він не відчужував спірне майно, а лише вніс його в статутний капітал позивача, що не має наслідком зміну власника майна. За таких обставин відповідач вважає, що він відповідно до вимог ст. 317 ЦК України може володіти, користуватися та розпоряджатися цим майном.

Оскільки відповідно до вимог ст. 85 ГК України, ст. 115 ЦК України та ст.12 Закону України «Про господарські товариства»господарське товариство, до статутного капіталу якого внесено майно учасників є власником останнього (майна), суд визнає твердження відповідача про наявність у нього права власності на спірне майно необґрунтованими.

Таким чином, суд дійшов висновку, що внаслідок внесення відповідачем майнового внеску у вигляді спірного нерухомого майна до статутного фонду позивача, відповідач втратив право власності на нього та отримав корпоративні права, а власником спірного майна в силу положень ст. 115 ЦК України, 85 ГК України, ст.12 Закону України «Про господарські товариства»є ТОВ «Зеніт промо».

За таких обставин суд визнає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Зеніт промо»(01135, м. Київ, проспект Перемоги, 1, кв. 47, ідентифікаційний код 35391376) право власності на цілісний майновий комплекс, загальною площею 135,30 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, Броварський проспект, буд. 5-з, що складається з нерухомого майна: літер А –будівля, загальною площею 104,50 кв.м., літер Б –санвузол, загальною площею 2,20 кв.м., літер В –будівля, загальною площею 28,60 кв.м.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські страви»(02056, м. Київ, Харківське шосе, буд. 2, ідентифікаційний код 31404086) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеніт промо»(01135, м. Київ, проспект Перемоги, 1, кв. 47, ідентифікаційний код 35391376) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

СуддяПригунова А.Б.