Рішення № 10426408, 24.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/29124.06.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго Груп» До Приватного підприємства «Індекс»

про стягнення 4244,80 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача Андрійчук О.А. –представник за довіреністю

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 2000,00 грн. заборгованості по договору № 31 від 01.09.2009р., пені 1964,97 грн., 3% річних 23,51 грн., 198,00 грн. втрат від інфляції, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –102,00 грн. та витрат інформаційно –технічного забезпечення судового процесу –236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2010р. було порушено провадження у справі № 47/291 та призначено її до розгляду на 03.06.2010р., ухвалою від 03.06.2010р. відкладено до 24.06.2010р.

В судовому засіданні 24.06.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідачем всупереч умов договору № 31 від 01.0.2009 не було здійснено оплату поставленого товару, оскільки позивач поставив товар на суму 2847,72 грн., який відповідачем було прийнято, але оплачено частково на суму 847,72 грн. Заборгованість яку позивач просив стягнути в судовому порядку складає 2000,00 грн. Також, з прострочення відповідачем своїх зобов’язань по оплаті поставленого товару, позивач просив суд на підставі статті 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача 3% річних 23,51 грн., 198,00 грн. втрат від інфляції, а також на підставі п. 7.1 договору № 31 від 01.09.2009р.- 1964,97 грн. пені.

Відповідач своїх представників в судові засідання 03.06.2010р., 24.06.2010р. не направляв, відзив та витребувані судом документи - не надав. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у довідці Головного міжрегіонального управління статистики № 13-3029/1 від 02.06.2010. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалах суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані документи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

          ВСТАНОВИВ:           

01.09.2009р. між позивачем –ТОВ «Арго Груп», як продавцем, та відповідачем –ПП «Індекс», як покупцем, було укладено договір № 31 (далі –договір № 31 від 01.09.2009р.), відповідно до умов якого продавець зобов’язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (п. 1.1).

Умовами договору № 31 від 01.09.2009р. сторони погодили, що ціна за одиницю товару та загальна ціна поставки визначається накладною (п. 3.1), остаточний термін оплати товару складає десять банківських днів з моменту поставки (п. 4.1), поставка здійснюється на умовах доставки транспортом продавця (п. 5.1), за кожен день прострочки платежу покупець зобов’язаний сплатити пеню в розмірі 0,5% від суми боргу (п. 7.1).

Згідно з видатковими накладними по договору № 31 від 01.09.2009р., а саме: № 4273 від 28.09.2009р. на суму 1184,80 грн. та № та 4284 від 28.09.2009р. на суму 1662,92 грн. підписаними представниками позивача (продавця) та відповідача (покупця), посвідченими печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), вартість поставленого позивачем та прийнятого відповідачем товару складає загалом 2 847,72 грн.

Відповідно до акту звірки розрахунків по договору № 31 від 01.09.2009р. з проставленими печатками сторін та підписаним представниками сторін, сальдо на користь позивача станом на 31.12.2009р. складає 2000,00 грн.

07.04.2010р. позивач, цінним листом, направив на адресу відповідача претензію № 12/03, якою вимагав останнього здійснити оплату поставленого товару на суму –2000,00 грн., а також сплатити пеню в сумі –1640,74 грн., що підтверджується описом вкладення в цінний лист та фіскальним чеком Укрпошти.

Відповідно до довідки № 2192 від 15.06.2010р., виданої Про Кредит Банк, відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару по договору № 31 від 01.09.2009р., а саме: 12.11.2009р. –500,00 грн. по накладній № 4273 та 20.11.2009р. –347,72 грн. по накладній № 4273.

Як зазначав позивач у позові, відповідачем всупереч умов договору № 31, не було здійснено оплату поставленого товару, оскільки позивач поставив товар на суму 2847,72 грн., який відповідачем було прийнято, але оплачено частково на суму –847,72 грн. Заборгованість відповідача за розрахунками позивача складає –2000,00 грн.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як продавець умови договору № 31 від 01.09.2009р. виконав, а саме: ним було поставлено товар на загальну суму –2847,72 грн., який відповідачем було прийнято, що підтверджується видатковими накладними, а відповідач свої зобов’язання по повній оплаті поставленого товару, в строк передбачений п. 4.1 договору, тобто протягом десяти днів з моменту поставки товару не виконав, а лише здійснив часткову оплату на суму 847,72 грн. Оплата в сумі 2000,00 грн. –здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду надано не було.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору № 31 від 01.09.2009р., існує непогашена заборгованість в сумі 2000,00 грн. (2847,72 грн. (сума поставленого товару) –847,72 (часткова оплата) = 2000,00 грн.), а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений позивачем, але не оплачений у повному обсязі відповідачем товар законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі, в сумі 2000,00 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання по повній оплаті поставленого товару по договору № 31 від 01.09.2009р. пені 1964,97 грн., 3% річних 23,51 грн., 198,00 втрат від інфляції.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховуючи те, що відповідач своєчасно не виконав свого зобов’язання по оплаті поставленого товару по договору № 31 від 01.09.2009р. у строк передбачений п. 4.1 Договору, тобто протягом десяти днів з моменту поставки, станом на момент прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем складає 2000,00 грн., а позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню, втрати від інфляції та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України, по кожній накладній окремо, з посиланням на конкретні періоди існування боргу, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені, втрат від інфляції та 3% річних - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню, однак частково з огляду на нижчевикладене. Відповідно до розрахунку наданого позивачем, який судом перевірено і з яким суд погоджується, розмір втрат від інфляції складає 198,00 грн., 3% річних 23,51 грн.

Розмір пені з 12.10.2009р. (10 днів з моменту поставки товару) по 12.04.2010р (6 місяців ч. 6 ст. 232 ГК України) за розрахунком суду складає:

1662,92 (сума боргу по згідно накладної № 4284) х 20,50 % (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 (днів у році) х 182 (днів прострочено) = 169,98 грн.

1184,80 (сума боргу згідно накладної № 4273 до часткової оплати 12.11.2009р.) х 31 (кількість днів прострочено) х 20,50 % (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 (днів у році) = 20,63 грн.

684,80 (сума боргу згідно накладної № 4273 з урахуванням оплати 500,00 грн.) х 8 (днів прострочено) х 20,50 % (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 (днів у році) = 02,90 грн.

337,08 (сума боргу згідно накладної № 4273 з урахуванням оплати 347,72 грн.) х 143 (днів прострочено) х 20,50 % (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 (днів у році) = 27,07 грн.

Таким чином, загальний розмір пені складає 220,58 грн. (169,98 + 20,63 + 02,90 + 27,07 = 220,58), і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: 2000,00 грн. –основного боргу, 198,00 грн. втрати від інфляції, 23,51 грн. 3% річних, 220,58 грн. пені. В іншій частині вимоги задоволенню не підлягають.

Також, позивач при подачі позову звернувся до суду у позові з вимогою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, які знаходяться на його рахунках відповідача, а також у разі недостатності коштів –на майно. Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлена вимога не є обгрунтованою, оскільки позивачем крім самої вимоги не надано жодного належного та допустимого доказу, в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Індекс»(код ЄДРПОУ 32912427, місцезнаходження: 02121, м. Київ, проспект Миколи Бажана, буд. 14) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго Груп»(код ЄДРПОУ 35572476, місцезнаходження: 03680, м. Київ, бульвар І. Лепсе, 8) суму основного боргу –2000 (дві тисячі) грн. 00 коп., пені –220 (двісті двадцять) грн. 58 коп., втрати від інфляції –198 (сто дев’яносто вісім) грн. 00 коп., 3% річних –23 (двадцять три) грн. 51 коп., а також 58 (п’ятдесят вісім) грн. 68 коп. витрат по оплаті державного мита та 135 (сто тридцять п’ять) грн. 77 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу . В іншій частині позову відмовити.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                               С.Р. Станік

Дата підписання рішення –19.07.2010