Рішення № 10426337, 16.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/41016.07.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Сумський хлібокомбінат»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сумський хліб»

простягнення 1000 000 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Романюк А.В. (довіреність від 25.08.2009); від відповідача –не з’явився. СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство «Сумський хлібокомбінат»(далі – позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сумський хліб»(далі –відповідач) про стягнення безпідставно перерахованих коштів у сумі 1000000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач безпідставно перерахував відповідачу 1000000 грн., а тому відповідач повинен повернути позивачу безпідставно перераховані кошти в сумі 1000000 грн.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Розгляд справи відкладався.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарсько процесуального кодексу України (далі –ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.07.2004 між відповідачем та ВАТ Банк «БІГ Енергія»(далі –Банк) було укладено кредитний договір про надання кредиту в формі кредитної лінії № 027 (далі –Кредитний договір), відповідно до пункту 1.1 якого Банк (Кредитор) надає відповідачу (Позичальник) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання грошові кошти (далі –кредит), а Позичальник зобов’язується погасити заборгованість за кредитом, сплатити відсотки за його користування та інші платежі на умовах, передбачених цим Кредитним договором. Кредит надається в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 11000000 грн. по мірі оформлення забезпечення, з кінцевим терміном повернення заборгованості 20.07.2006.

Кредит надається Позичальнику на придбання зерна, погашення кредиторської заборгованості та інші витрати, пов’язані з діяльністю підприємства (пункт 1.2 Кредитного договору).

Відповідно до пункту 1.3 Кредитного договору в забезпечення своїх зобов’язань за Кредитним договором Позичальник надає в заставу основні засоби (лінію по виробництву макаронних виробів в комплекті з пакувальною машиною), основні засоби позивача та укладає з Кредитором відповідні договори.

Згідно з пунктом 2.1 Кредитного договору видача кредиту проводиться шляхом оплати розрахункових документів Позичальника з позичкового рахунку № 20452003000001, відкритий йому в СФ Банку на цілі, визначені пунктом 1.2 Кредитного договору, або по письмовому проханню Позичальника шляхом перерахування кредитних коштів на його поточний рахунок.

Моментом (днем) повернення кредиту є день зарахування на позичковий рахунок сум кредиту (пункт 2.3 Кредитного договору).

20.10.2006 між позивачем (Поручитель) та Банком (Кредитор) було укладено договір поруки по забезпеченню зобов’язання за Кредитним договором (далі – Договір поруки), відповідно до пункту 1.1 якого Поручитель зобов’язується перед Кредитором відповідати за виконання в обсязі 3000000 грн. зобов’язань відповідача (Позичальник), що випливають із умов Кредитного договору, а також усіх додаткових угод до нього.

Відповідно до пункту 2.1 Договору поруки у разі невиконання Позичальником своїх зобов’язань за Кредитним договором Поручитель і Позичальник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Згідно з пунктом 2.2 Договору поруки Поручитель зобов’язується відповідати в тому ж обсязі як і Позичальник, а саме: за своєчасне погашення основного боргу у розмірі зазначеному в пункті 1.1 Договору поруки, сплату процентів, комісії, за відшкодування збитків, за сплату пені та сплату інших штрафних санкцій, передбачених Кредитним договором, а також усіх додаткових угод до нього.

Поручитель, у разі виконання усіх своїх зобов’язань за Договором поруки, набуває всіх прав Кредитора по Кредитному договору. У цьому випадку Кредитор зобов’язується передати Поручителю всі необхідні документи, які підтверджують його право вимоги до Позичальника (пункт 2.4 Договору поруки).

Пунктом 4.1 Договору поруки визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання.

Відповідно до частини 1 статті 547 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) правочини щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняються у письмовій формі.

Згідно з частиною 1 статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина 2 статті 554 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язань боржником.

Вимоги пред’явлені Кредитором відповідно до умов Договору поруки, поручитель зобов’язується виконати на протязі 10 (десяти) робочих днів з дня їх отримання (пункт 2.3 Договору поруки).

Згідно з частиною 1 статті 555 ЦУ України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов’язаний повідомити про це боржника, а в разі пред’явлення до нього позову –подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Як вбачається з матеріалів, позивач перерахував відповідачу на його рахунок № 20634003000001 в СФ Банку 1000000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 558 від 15.02.2007 на суму 60000 грн., № 560 від 15.02.2007 на суму 40000 грн., № 608 від 19.02.2007 на суму 150000 грн., № 717 від 27.02.2007 на суму 125000 грн., № 897 від 12.03.2007 на суму 40000 грн., № 928 від 13.03.2007 на суму 100000 грн., № 909 від 13.03.2007 на суму 40000 грн., № 950 від 14.03.2007 на суму 50000 грн., № 1221 від 03.04.2007 на суму 50000 грн., № 1331 від 12.04.2007 на суму 50000 грн., № 1340 від 12.04.2007 на суму 200000 грн., № 1412 від 17.04.2007 на суму 25000 грн., № 1430 від 18.04.2007 на суму 70000 грн., копії яких містяться в матеріалах справи. Крім того, вказаний факт підтверджується випискою з особового рахунку відповідача № 20634003000001 в СФ Банку, яку надав Банк та копія якої міститься в матеріалах справи.

Матеріали справи не свідчать про те, що у зв’язку з порушенням відповідачем своїх зобов’язань за Кредитним договором, Банк направляв, а позивач отримував письмової вимоги відповідно до приписів частини 1 статті 555 ЦК України та пункту 2.3 Договору поруки.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що: кошти у сумі 1000000 грн. були перераховані позивачем на рахунок відповідача, а не на рахунок Банку, як це обумовлено Договором поруки; Банк не виставляв позивачу письмових вимог у зв’язку з порушенням відповідачем своїх зобов’язань за Кредитним договором.

Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 1000000 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сумський хліб»(м. Київ, вул. Автотранспортна, 4, ідентифікаційний код 30134360) на користь Відкритого акціонерного товариства «Сумський хлібокомбінат»(49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченко, 10, кімната 310 А, ідентифікаційний код 00374522, п/р 2600000813 в СФ ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 337342) 1000 000 (один мільйон) грн. боргу, а також 10 000 (десять тисяч) грн. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

СуддяСташків Р.Б.