Рішення № 10426325, 07.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/24207.07.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго» ДоФізичної особи-підприємця Василенка Володимира Григоровича

Простягнення 6 743, 71 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники:

від позивача:          Гаркавенко С.В. –дов. № Д07/2010/06/03-1 від 03.06.10 р.                    

від відповідача:          не з’явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Фізичної особи-підприємця Василенка Володимира Григоровича про стягнення 6727,67 грн. збитків за актом порушень правил користування електричною енергією від 20.06.2008 р. № 0002734 та 16,04 грн. трьох відсотків річних.

Ухвалою суду від 12.05.10 р. було порушено провадження у справі № 37/242 та призначено її розгляд на 16.06.10 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 16.06.10 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали від 12.05.10 р. надав витребувані судом документи.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 09242574, згідно з яким відповідач отримав ухвалу про порушення провадження у даній справі 26.05.10 р., відзиву на позов не надав.

Враховуючи наведене, у зв’язку з необхідністю витребувати документи у справі, а також приймаючи до уваги нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду від 12.05.10 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/242 на 07.07.10 р.

У судовому засіданні 07.07.10 р. представник позивача надав суду довідку про стан оплат за спожиту від АЕК «Київенерго»електроенергію за актом порушень ПКЕЕ № 2734 Фізичною особою-підприємцем Василенком В.Г., з якої вбачається часткове погашення відповідачем суми основного боргу.

Представник відповідача у судове засідання 07.07.10 р. повторно не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що представник позивача не заперечує проти вирішення справи без участі представника відповідача у даному судовому засіданні, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2008 року на підставі ст. 27 Закону України «Про електроенергетику»від 16.10.1997 року (далі – Закон) та п. 6.41 Правил користування електричною енергією (далі –ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року, представниками позивача в присутності представника відповідача був складений акт № 0002734 про виявлення порушень Правил користування електричною енергією, відповідно до якого, позивач в порушення пунктів 5.1 та 6.40 ПКЕЕ здійснив пошкодження пломби АЕК «Київенерго»/Держспоживстандарту; пошкодження розрахункових приладів обліку; застосував пристрої для зменшення показів приладу обліку; втрутився у кола вимірювальних трансформаторів; здійснив самовільне, бездоговірне, позаоблікове підключення до електромереж по вул. Єреванська, 12, шляхом позаоблікового підключення струмоприймачів.

Згідно до положень 5.1. ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Статтею 27 Закону встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику. Зокрема, правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідно до пункту 6.40 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656.

Пунктом 10.2.11 ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечити безперешкодний доступ постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживача для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку.

Разом з тим, пунктом 6.41 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Згідно з пунктом 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

З матеріалів справи вбачається, що 20.06.2008 року представниками постачальника електричної енергії в присутності представника споживача виявлено самовільне, бездоговірне підключення до електромереж. Зазначений факт порушень відображено в Акті порушень № 0002734 від 20.06.2008 року, який підписано представниками обох сторін та який під підпис вручено представнику відповідача.

На підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії проведено засідання комісії з розгляду актів порушень. Протоколом засідання комісії від 24.06.2008 року з розгляду акту порушень ПКЕЕ затверджено обсяг недоврахованої електричної енергії та вартість не облікованої електроенергії в сумі 6727,67 грн., згідно розрахунку, наданого позивачем.

Копія акту № 0002734 порушень ПКЕЕ від 20.06.08 р., протокол засідання комісії від 24.06.2008 року, розрахунок вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) за актом порушень та рахунок-розшифровка № 940002734/7 акт від 01.07.2009 року виставленого для оплати недоврахованої електричної енергії отримано Фізичною особою-підприємцем Василенком В.Г. 15.02.10 р.

Відповідно до пункту 6.43 ПКЕЕ кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Споживач зобов’язаний оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Проте, відповідач в порушення вищезазначених положень, кошти за недовраховану електричну енергію згідно виставленого позивачем рахунку в 30 денний термін не перерахував.

Позивач повідомив суду, що станом на день розгляду справи в суді збитки, завдані відповідачем у вигляді вартості позаобліково спожитої електричної енергії за актом порушень, складають 2000, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

У відповідності до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 3 статті 147 Господарського кодексу України збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Обов’язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов’язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов’язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв’язку між діями особи та збитками, які складають об’єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Збитки –це об’єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов’язання було виконано боржником.

Підставою для притягнення до цивільно-правової відповідальності є склад цивільного правопорушення: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність особи); шкода, завдана такою поведінкою; причинний зв’язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань (виключає його відповідальність).

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У судовому засіданні 07.07.10 р. представник позивача повідомив про часткову сплату відповідачем суми збитків в розмірі 4727,67 грн. та надав суду довідку про стан оплат за спожиту від АЕК «Київенерго»електроенергію за актом порушень ПКЕЕ № 2734 Фізичною особою-підприємцем Василенком В.Г., з якої вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 2000,00 грн.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Слід зазначити, що частина платежів на суму 2000,00 грн. була вчинена відповідачем до звернення позивача з даним позовом.

Таким чином, у позивача не було підстав звертатись до Господарського суду міста Києва з позовом в частині стягнення основного боргу на суму 2000,00 грн., у зв’язку з чим суд в цій частині позовних вимог відмовляє.

Що стосується частини основного боргу в розмірі 2727,67 грн., який був погашений після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження в цій частині підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 2727,67 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію підлягає припиненню в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено безпосередній причинний зв’язок між понесеними збитками у вигляді дійсної вартості спожитої електроенергії та самовільним, бездоговірним споживанням електричної енергії.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків у сумі 2000,00 грн., нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 16,04 грн. трьох відсотків річних за період з 17.03.10 р. до 14.04.10 р., у зв’язку з простроченням сплати суми збитків.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання, то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню відповідно 16,04 грн. трьох відсотків річних.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 614, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст. 147 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця Василенка Володимира Григоровича (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 22, кв. 35, ідентифікаційний код 2427711810) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. збитків, 16 (шістнадцять) грн. 04 коп. трьох річних процентів, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У позовних вимогах про стягнення 2000,00 грн. збитків відмовити.

4.          Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 2727,67 грн. основного боргу припинити.

5.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.          

           Суддя           Гавриловська І.О.