Рішення № 104255448, 10.05.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3368/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребової М.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України та Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Національної поліції України та Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області та Національної поліції України в особі керівника поліції щодо не розгляду рапорту від 02.11.2020 року заступника начальника Ананьївського відділення поліції Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Тищенко Юрія Сергійовича, про прикомандирування (відрядження) позивача до Ананьївської міської ради для роботи на виборній посаді Ананьївського міського голови із залишенням позивача на службі у поліції;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області та Національну поліцію в особі керівника поліції розглянути рапорт від 02.11.2020 року позивача та прийняти рішення про звільнення позивача з посади начальника Ананьївського відділення поліції Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області з прикомандируванням (відрядженням) позивача до Ананьївської міської ради для роботи на виборній посаді Ананьївського міського голови із залишенням на службі у поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 10.11.2020 року № 1485 о/с в частині звільнення зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 7 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням майора поліції ОСОБА_1 .

Ухвалами суду від 26.03.2021 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; 18.05.2021 року: відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно зі змістом позовної заяви, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із зазначенням таких фактичних обставин:

- позивач працював на посаді заступника начальника Ананьївського відділення поліції Подільського відділу поліції Головного правління Національної поліції в Одеській області;

- за результатами перших місцевих виборів, що відбулись 25.10.2020, позивача обрано на посаду Ананьївського міського голови (Подільський район, Одеська область);

- враховуючи законодавчі гарантії, передбачені для працівників правоохоронних органів, які обрані на посади у органах місцевого самоврядування, позивач подав рапорт від 02.11.2020 на ім`я начальника ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 , у якому просив звільнити позивача із займаної посади з 02.11.2020 року і відкомандирувати до місцевої ради із залишенням на службі у зв`язку із обранням Ананьївським міським головою на підставі ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Рапорт був поданий саме на ім`я начальника ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 , оскільки він був прямим начальником позивача та керівником органу поліції, у якому позивач працював, та позивач вважав, що не мав права звертатись безпосередньо до керівника поліції в обхід свого прямого керівника з метою вирішення питання про своє відрядження;

- у відповідь позивач отримав лист від 09.11.2020 року № 9/10238, відповідно до якого позивачу повідомлено, що за приписами ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські за їхньою згодою можуть бути відряджені до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в поліції, але зі звільненням із займаної посади з подальшим призначенням на посади відповідно до переліку посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях, що затверджується Президентом України. Таким чином, Закон «Про Національну поліцію» не передбачає процедуру відрядження/прикомандирування поліцейського до органів місцевого самоврядування;

- також, в листі позивачу було повідомлено, що Головне управління звернулось до фахових підрозділів НПУ із запитом щодо регламентації процедури відрядження/прикомандирування поліцейського до органів місцевого самоврядування;

- тобто, рапорт залишився без задоволення, та позивачу не пояснили конкретну процедуру, що він мав би зробити для того, щоб його право на залишення на службі в поліції було б реалізованим;

- оскільки ст. 66 Закону України «Про Національну поліцію» забороняє позивачу поєднувати службу на конкретній посаді у органах поліції та зайняття іншою оплачуваною діяльністю, окрім науково-педагогічної, наукової та творчої, а перше установче засідання сесії Ананьївської міської ради необхідно було проводити, то йому нічого не лишилось, як 09.11.2020 подати на ім`я начальника ГУНП в Одеській області рапорт про звільнення за власним бажанням у зв`язку із обранням на виборну посаду, у якому позивач зазначив, що фактична відмова йому у відкомандируванні до органу місцевого самоврядування із залишенням на службі з органах поліції є неправомірною;

- наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 10.11.2020 року № 1485 о/а позивача звільнено за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням - тобто, звільнено не лише із займаної посади, але і зі служби в органах поліції;

- відповідачі допустили протиправну бездіяльність, яка полягає у не розгляді та не прийнятті належного рішення на підставі його рапорту від 02.11.2020, що потягло за собою протиправне рішення про його звільнення із служби в поліції;

- з посиланням на ст. 38 ст.ст. 21-22, 60, 67, 71 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», позивач зазначає, що норми щодо прикомандирування (відрядження) працівника правоохоронного органу, обраного на виборну посаду, до органу місцевого самоврядування, є імперативними та не передбачають для відповідних суб`єктів владних повноважень жодної можливості вільного розсуду. При цьому, законодавство визначає не лише порядок дій, які слід вчинити для прикомандирування (відрядження) поліцейського для роботи на виборній посаді, але і дії, які слід вчинити після повернення поліцейського з такого відрядження;

- відтак позивач звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію», видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України;

- позивач вважає, що як працівник поліції, він подав усі необхідні документи для вирішення питання про його звільнення з посади та прикомандирування до Ананьївської міської ради для роботи на посаді міського голови;

- при цьому, позивач ніколи не відмовлявся надати будь-які додаткові документи, якби у цьому виникла потреба та які могли б бути у нього запитані, однак додаткових документів та відомостей від нього не вимагали;

- ГУНП в Одеській області, при отриманні рапорту позивача від 02.11.2020 року мав би направити кадровим підрозділом за належністю до Національної поліції України для розгляду та прийняття керівником поліції рішення по суті питаний - закон не відносить до його обов`язків визначати, до якого саме керівника органу поліції чи до керівника поліції позивач повинен подати необхідний рапорт;

- враховуючи вищенаведені обставини позивач дійшов висновку, що його рапорт від 02.11.2020 не був належним чином розглянутий, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення про звільнення позивача зі служби, тоді як позивач мав би бути звільнений із займаної в поліції посади та прикомандирований до Ананьївської міської ради для роботи на виборній посаді Ананьївським міським головою, на що вказують наступні ознаки:

а) законом передбачена імперативна норма, яка гарантує працівникам правоохоронних органів, обраних на виборну посаду до органу місцевого самоврядування, на залишення на службі у поліції під час виконання повноважень на виборній посаді та протягом цього часу працівник має бути прикомандирований до відповідного органу місцевого самоврядування;

б) законом не передбачено умов та підстав, за яких працівнику правоохоронного органу, обраного на виборну посаду, може бути відмовлено у відрядженні до органу місцевого самоврядування із залишенням на службі;

в) ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», яка встановлює положення про прикомандирування працівника правоохоронного органу до відповідної ради, має назву «Охорона трудових та інших прав депутата місцевої ради» - тобто, це не просто норма, це законодавча гарантія, якою забезпечуються трудові права обраної на посаду особи на час здійснення нею доповідних повноважень посадової особи органу місцевого самоврядування;

г) позивач, як працівник поліції, виконав усі передбачені законом дії для того, щоб керівник поліції прийняв рішення про його прикомандирування до Ананьївської міської ради із залишенням на службі у поліції;

д) відповідачі мали можливість прийняти законне та обґрунтоване рішення на підставі його рапорту від 02.11.2020, але не прийняли його: ГУНП у Одеській області, якщо вважало, що це компетенція Голови Національної поліції України, то мало б спрямувати його рапорт за належністю та для розгляду до Національної поліції України; Національна поліція України в особі керівника поліції - мала змогу розглянути рапорт позивача від 02.11.2020 та переглянути рішення про його звільнення на підставі заяви позивача, надісланої 29.11.2020 року, але також не зробила цього;

- виходячи з цього позивач вважає що є підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо не розгляду його рапорту від 02.11.2020 та прийняття рішення про зобов`язання Національної поліції України, в особі керівника поліції розглянути рапорт позивача від 02.11.2020 року та прийняти рішення про його прикомандирування до Ананьївської міської ради для роботи на виборній посаді Ананьївським міським головою із залишенням на службі в поліції;

- щодо вимоги про скасування наказу про звільнення зі служби в поліції. Хоча наказ ГУНП в Одеській області від 10.11.2020 року № 1485о/а і прийнятий на підставі рапорту позивача від 09.11.2020 року, у цьому рапорті позивач звертав увагу, що він просить звільнити його саме у зв`язку із обранням на виборну посаду Ананьївської міської ради та зауважив, що залишає за собою право на оскарження звільнення за власним бажанням, так як позивач раніше звертався з рапортом про відкомандирування до місцевої ради зі звільненням з посади та, на думку позивача, відмовлено неправомірно;

- тобто, рапорт від 09.11.2020 носив вимушений характер та був спрямований на уникнення позивачем порушення вимог неможливості суміщення служби у поліції з будь-якою іншою оплачуваною діяльністю, окрім науково-педагогічної, наукової чи творчої, адже позивач, як новообраний сільський голова, мав провесні першу сесію Ананьївської міської ради;

- вимушений характер рапорту позивача від 09.11.2020 року зумовлений відсутністю належного розгляду його рапорту від 02.11.2020, а відтак - наказ про його звільнення зі служби в поліції від 10.11.2020 року № 1485о/а є прямим наслідком протиправної бездіяльності відповідачів щодо не розгляду рапорту від 02.11.2020;

- навіть розглядаючи рапорт позивача від 09.11.2020, відповідач-2 не міг не звернути увагу на його позицію з приводу протиправної відсутності належного розгляду його рапорту від 02.11.2020 щодо прикомандирування його до Ананьївської міської ради, а відтак - він мав повторну можливість вирішити спірне питання відповідно до законодавства, яке захищає його від звільнення зі служби в поліції протягом часу, коли позивач здійснює повноваження міського голови;

- водночас, навіть маючи повторну можливість у законному порядку вирішити питання позивача, відповідач-2 прийняв наказ саме про звільнення позивача зі служби у поліції, а не лише з посади, як позивач просив згідно рапорту віт 02.11.2020;

- таким чином, позивач вважає, що наказ від 10.11.2020 року № 1485 о/а прийнято всупереч реальному волевиявленню позивача, висловленому у рапорті від 02.11.2020, з порушенням норм чинного законодавства щодо гарантій захисту трудових прав міських голів на час здійснення ними посадових повноважень, а тому такий наказ підлягає визнанню протиправним та скасуванню у частині звільнення позивача зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 7 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням;

- позивач акцентує увагу, що не оскаржує наказ в частині звільнення позивача із займаної посади, оскільки згідно рапорту від 02.11.2020 позивач просив звільнити його із займаної посади та прикомандирувати до Ананьївської міської ради;

- при цьому, така вимога є похідною вимогою від вимоги про визнання протиправною бездіяльності з приводу не розгляду рапорту позивача від 02.11.2020, яка є основною.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач Головне управління Національної поліції в Одеській області вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням таких фактичних обставин:

- 02.11.2020 року на ім`я начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області Беха О.В. надійшов рапорт ОСОБА_1 , в якому йшлося про вирішення питання по відрядженню останнього до Ананьївської об`єднаної територіальної громади із залишенням в кадрах МВД;

- розглянувши рапорт ОСОБА_1 09.11.2020 за вих. № 9/10238 було надано відповідь, що Законом України «Про Національну поліцію» не передбачено процедури відрядження/прикомандирування поліцейського до органів місцевого самоврядування. Також зазначено, що на даний час задовольнити рапорт не надається за можливим та повідомлено, що Головне управління звернулося до фахових підрозділів Національної поліції України із запитом щодо регламентації процедури відрядження/прикомандирування поліцейського до органів місцевого самоврядування;

- не дочекавшись відповіді з Національної поліції України 09.11.2020 року ОСОБА_1 подав рапорт про звільнення за власним бажанням з 09.11.2020 року та зазначив , що рішення прийняв остаточно на звільненні наполягав;

- того ж дня ОСОБА_1 подав ще один рапорт у доповнення до рапорту щодо звільнення за власним бажанням, де просив звільнити його з 10.11.2020 року;

- на підставі поданого рапорту позивача про звільнення за власним бажанням Головним управлінням було видано наказ № 1485о/с від 10.11.2020 про звільнення зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника Ананьївського відділення поліції Подільського відділу поліції ГУНП в Одеській області, з 10 листопада 2020 року;

- 10.11.2020 року ОСОБА_1 отримав трудову книжку НОМЕР_1 та витяг з наказу про звільнення № 1485о/с від 10.11.2020;

- щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність ГУНП в Одеській області щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 02.11.2020, відповідач зазначає;

- Головним управлінням був розглянутий рапорт позивача від 02.11.2020 та надана відповідь 09.11.2020 року за вих. 9/10238, яку він отримав нарочно;

- також ГУНП в Одеській області направило листа до Національної поліції України з копією рапорту ОСОБА_1 від 02.11.2020 щодо роз`яснення процедури відрядження/прикомандирування поліцейських до органів місцевого самоврядування для здійснення ними повноважень за обраними посадами із залишенням на службі в поліції, про що позивача було повідомлено;

- викладене вище свідчить про відсутність протиправної бездіяльності Головного управління Національної поліції в Одеській області;

- щодо позовних вимог про зобов`язання відповідачів в особі керівника поліції розглянути рапорт від 02.11.2020 року та прийняти рішення про задоволення рапорту, зазначаємо наступне. По-перше, слід зазначити про неможливість зобов`язання відповідачів розглянути рапорт позивача від 02.11.2020 та прийняти рішення про звільнення останнього з посади, тому, що ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції за власним бажанням. По-друге, відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у своїй діяльності керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами;

- відрядження поліцейський до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції закріплено статтею 71 Закону України «Про Національну поліцію»;

- відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські за їхньою згодою можуть бути відряджені до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в поліції, але зі звільненням із займаної посади з подальшим призначенням на посади відповідно до переліку посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях, що затверджується Президентом України;

- таким чином, спеціальним законодавством України не передбачено процедури відрядження/прикомандирування поліцейського до органів місцевого самоврядування;

- також відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону України «Про Національну поліцію» відрядження оформлюється на підставі запиту керівника державного органу, установи, організації, рапорту поліцейського та відповідного подання його прямого керівника;

- запит керівника, як це передбачено ч. 4 ст. 71 ЗУ «Про Національну поліцію», Головне управління не отримувало;

- додатково звернуто увагу на те, що не віднесено до компетенції Головного управління щодо прийняття рішення про відрядження поліцейських. Відповідно до ч. 3 ст. 71 Закону України «Про Національну поліцію» рішення про відрядження поліцейських приймає керівник поліції;

- згідно ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про Національну поліцію» безпосереднє керівництво поліцією здійснює керівник поліції. Керівник поліції призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем`єр - міністра України відповідно до пропозицій Міністра внутрішніх справ;

- у зв`язку з викладеним було направлено листа до Національної поліції щодо надання роз`яснень по процедурі відрядження/прикомандирування поліцейських до органів місцевого самоврядування;

- однак не дочекавшись відповіді ОСОБА_1 прийняв рішення звільнитися зі служби в поліції за власним бажанням та подав рапорт про звільнення;

- відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за п.7 ч. 1 ст.77 (за власним бажанням) з 10.11.2020 року наказ №1485 о/с від 10.11.2020 року;

- позивач самостійно прийняв рішення щодо подальшого проходження служби в поліції та написав рапорт щодо звільнення його за власним бажанням. В рапорті про звільнення за власним бажанням позивач вказав дату, з якої він хоче звільнитися, а саме з 10 листопада 2020 року.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач Національна поліція України вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням таких фактичних обставин:

- між позивачем та Національною поліцією України відсутній будь-який публічно-правовий спор, оскільки жодних дій/бездіяльності Національною поліцією України з приводу спірних правовідносин відносно позивача не вживалось, його рапорт до Національної поліції не надходив, оскільки адресований був на ім`я начальника ГУНП ОСОБА_3 та розглядався безпосередньо ГУНП;

- з матеріалів справи вбачається, що позивач 02.11.2020 звернувся з рапортом до начальника ГУНП в Одеській області О. Беха з рапортом про звільнення його з займаної посади та проханням відкомандирувати (відрядити) його до Ананьївської міської ради для роботи на виборній посаді Ананьївського міського голови із залишенням в поліції;

- разом з цим, не дочекавшись результатів розгляду рапорту, 09.11.2020 подав рапорт про звільнення за власним бажанням, в якому зазначив, що це рішення є остаточним, на звільненні наполягав, від проходження військово-лікарської комісії відмовився;

- з урахуванням поважних причин, зазначених позивачем у рапорті на звільнення за власним бажанням від 09.11.2020, ГУНП було його задоволено та 10.11.2020 видано спірний наказ № 1485о/с;

- у подальшому до 05.03.2021 з заявами, звернення позивач своє звільнення не оспорював не у судовому, не у позасудовому порядку;

- лише 05.03.2021 звернувся з цим позовом до суду та 10.03.2021 до Національної поліції України з заявою про повторний розгляд рапорту від 02.11.2020 та скасування наказу ГУНП від 10.11.2020 № 1485 о/с;

- отже з огляду на вказане позивач до Голови Національної поліції України з питань звільнення його із займаної посади із залишенням на службі в поліції та відкомандирування (відрядження) для роботи на посаді у органі місцевого самоврядування до 10.03.2020 у жодний із можливих способів не звертався, що свідчить про відсутність публічно-правового спору між Національною поліцією України та позивачем, з тих підстав, що одні владні-управлінські функції відносно позивача зі спірного питання Національною поліції України не здійснювались за фактом відсутності його звернень та рапортів з приводу спірних правовідносин;

- водночас його заява, датовано 27.11.2020, що надійшла до Національної поліції України 10.03.2021, про повторний розгляд рапорту від 02.11.2020 та скасування наказу ГУНП від 10.11.2020 № 1485о/с Національною поліцією України розглянута у встановленому порядку, позивача повідомлено, що його звільнення є правомірним, оскільки здійснено на його вимогу, відповідно до його рапорту;

- слід зазначити, що повторний розгляд рапорту позивача від 02.11.2020, з урахуванням поданого ним рапорту від 10.11.2020 про звільнення за власним бажанням та його задоволення, станом на 10.03.2021 був недоречний та неприпустимий, оскільки сам рапорт від 02.1 1.2020 став нікчемним;

- зі ст.ст. 21-22 Закону № 580-VІІІ випливає, що керівником поліції є посадова особа, яка очолює Національну поліцію України та має право, серед всього іншого, підписувати накази поліції, скасовувати акти територіальних органів поліції;

- відтак імперативною нормою закону визначено посадову особу у Національній поліції яка наділена виключним правом приймати рішення (підписувати наказ) про відрядження поліцейського, зокрема про звільнення позивача із займаної посади та відрядження (прикомандирування) його до Ананьївської міської ради для роботи на виборній посаді Ананьївського міського голови із залишенням позивача на службі у поліції;

- відповідач наголошує, що до Національної поліції України з вказаною ініціативою про своє звільнення позивач не звертався;

- відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 25 Закону про запобігання корупції сільському голові сільській, селищної ради забороняється займатися іншою оплачуваною роботою (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту) або підприємницькою діяльністю. Аналогічні приписи законодавства містить ст. 66 Закону України "Про Національну поліцію". Тож робота поліцейського не є сумісною з посадою голови міської ради;

- згідно ст. 283 Виборчого кодексу України особа, обрана сільським, селищним головою, для її реєстрації зобов`язана подати до територіальної виборчої комісії з відповідних місцевих виборів протягом двадцяти днів з дня офіційного оприлюднення результатів виборів заяву про реєстрацію її сільським, селищним головою, до відповідної ради. Особа, обрана сільським, селищним головою, також подає документ про звільнення з роботи (посади), припинення діяльності, несумісної з посадою сільського, селищного голови;

- отже, поданням рапорту від 09.11.2020 про звільнення з поліції за власним бажанням позивач у обраний ним спосіб вирішив питання несумісності служби в поліції та обіймання посади Ананьївського міського голови та одночасно виконав положення статті 283 Виборчого кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані пояснення, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Постановою територіальної виборчої комісії з виборів депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів Ананьївської територіальної громади Подільського району Одеської області від 2 листопада 2020 року «Про встановлення результатів голосування з виборів Ананьївського міського голови» (а.с.20):

1.Згідно частини 2 ст. 278 Виборчого кодексу України «Про місцеві вибори» та на підставі протоколу Ананьївської міської територіальної виборчої комісії про підсумки голосування у єдиному одномандатному виборчому окрузі з виборів Ананьївського міського голови визнати міським головою ОСОБА_1 .

Рапортом за вхідними штампами № 7683 від 02.11.2020 року та № 6821рап від 06.11.2020 року (а.с.89) позивач звернувся до Начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області генерала поліції третього рангу Олега Беха, в якому просив:

- вирішити питання щодо його відрядження до Ананьївської об`єднаної територіальної громади із залишенням в кадрах МВС України, у зв`язку з тим, що згідно постанови Ананьївської ТВК № 47 від 02.11.2020 року його визначено міським головою Ананьївської ОТГ.

Листом від 09.11.2020 № 9/10238 «Про результати розгляду рапорту» (а.с.62) Головне управління Національної поліції в Одеській області повідомило позивача про таке:

- за результатами розгляду інформуємо, що за приписами ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські за їхньою згодою можуть бути відряджені до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в поліції, але зі звільненням із займаної посади з подальшим призначенням на посади відповідно до переліку посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях, що затверджується Президентом України;

- таким чином, Законом України «Про Національну поліцію» не передбачено процедури відрядження/прикомандирування поліцейського до органів місцевого самоврядування;

- на підставі вищевикладеного, на даний час задовольнити Ваш рапорт не надається можливим;

- разом з тим, Головне управління звернулося до фахових підрозділів НПУ із запитом щодо регламентації процедури відрядження/прикомандирування поліцейського до органів місцевого самоврядування;

- також роз`яснено, що відповідно до ст. 66 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський не може під час проходження служби займатися іншою оплачуваною діяльністю, крім науково-педагогічної, наукової або творчої;

- крім того, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Вказаний лист-відповідь отримано позивачем 09.11.2020 року, про що свідчить відповідна розписка про отримання. (а.с.62зв.)

Рапортом за вхідним № 6925рап від 09.11.2020 року (а.с.90) позивач звернувся до Начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області генерала поліції третього рангу Олега Беха такого змісту:

«Згідно частини 2 ст. 278 Виборчого кодексу України «Про місцеві вибори» та на підставі постанови Ананьївської міської територіальної виборчої комісії про підсумки голосування у єдиному одномандатному виборчому окрузі обраний Ананьївським міським головою, у зв`язку з чим прошу Вас звільнити мене зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про національну поліцію» з 09.11.2020 року.

Чергову відпустку за 2020 рік використав.

Даю свою згоду на відрахування з мого грошового забезпечення вартості, виданих мені предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.

Рішення прийняв остаточно на звільненні наполягаю.

Від проходження військово-лікарською комісії відмовляюсь.».

Рапортом за вхідним № 6926рап від 09.11.2020 року (а.с.79) позивач звернувся до Начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області генерала поліції третього рангу Олега Беха такого змісту:

«У доповнення до раніше поданого мною рапорту щодо мого звільнення зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про національну поліцію», прошу Вас звільнити мене з 10.11.2020 року.».

Згідно із витягом з наказу ГУНП в Одеській області № 1485о/с від 10 листопада 2020 року (а.с.52):

Відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням):

майора поліції ОСОБА_1 (0042444), заступника начальника Ананьївського відділення поліції Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, з 10 листопада 2020 року, виплативши грошову компенсацію за 08 діб невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 01 січня 2020 року по день звільнення.

Вислуга років на день звільнення складає:

у календарному обчисленні для виплати надбавки за вислугу років - 20 років 02 місяці 07 днів;

для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби - 02 роки 01 місяць 12 днів;

на пільгових умовах (без урахування календарної вислуги) - 03 роки 04 місяці 17 днів.

УФЗБО ГУНП утримати з грошового забезпечення та інших видів виплат відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, у сумі 2997,57 грн. на підставі його письмової згоди.

Підстава: рапорт ОСОБА_1 від 09.11.2020 та подання т.в.о. заступника начальника управління начальника відділу комплектування управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Одеській області від 09.11.2020.

Витяг з наказу про звільнення № 1485о/с від 10.11.2020 року отримано позивачем 10.11.2020 року. (а.с.54зв.)

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідачів щодо не розгляду рапорту позивача від 02.11.2020 року про прикомандирування (відрядження) позивача до Ананьївської міської ради для роботи на виборній посаді Ананьївського міського голови із залишенням позивача на службі у поліції та наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 10.11.2020 року № 1485 о/с в частині звільнення зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 7 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням майора поліції ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду із вищенаведеними позовними вимогами.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем також надано копії, зокрема, сторінок трудової книжки позивача. (а.с.38-42)

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, відповідачем Національною поліцією України також надано копії, зокрема, листа Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України до Правового департаменту Національної поліції України від 09 квітня 2021 року № 2237/12/1/1/03-221 з додатками (копії звернень ОСОБА_1 та матеріалів їх розгляду (а.с.76-90), які містять, зокрема:

- заяву позивача до відповідача Національної поліції України від 27.11.2020 року, яка зареєстрована 10.03.2021 за № Т-5946 та 12.03.2021 за вхідн. № Т-313, наступного змісту:

- позивач працював на посаді заступника начальника Ананьївського відділення поліції Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області;

- позивач звертається до відповідача з приводу питання правомірності його звільнення зі служби у поліції відповідно до Наказу Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 10.11.2020 року № 1485 о/а;

- так, за результатами перших місцевих виборів, що відбулись 25.10.2020, позивача обрано на посаду Ананьївського міського голови (Подільський район, Одеська область);

- враховуючи законодавчі гарантії, передбачені для працівників правоохоронних органів, які обрані на посади у органах місцевого самоврядування, позивач подав рапорт від 02.11.2020 на ім`я начальника ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 , у якому просив звільнити його із займаної посади з 02.11.2020 року і відкомандирувати до місцевої ради із залишенням на службі у зв`язку із обранням Ананьївським міським головою на підставі ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Рапорт був поданий саме на ім`я начальника ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 , оскільки він був прямим начальником позивача та керівником органу поліції, у якому він працював, та позивач зважав, що не мав права звертатись безпосередньо до керівника поліції в обхід свого прямого керівника з метою вирішення питання про своє відрядження;

- у відповідь позивач отримав лист від 09.11.2020 року № 9/10238, відповідно до якого йому повідомлено, що за приписами ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські за їхньою згодою можуть бути відряджені до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в поліції, але зі звільненням із займаної посади з подальшим призначенням на посади відповідно до переліку посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях, що затверджується Президентом України. Таким чином, Закон «Про Національну поліцію» не передбачає процедуру відрядження/прикомандирування поліцейського до органів місцевого самоврядування;

- також, в листі позивачу було повідомлено, що Головне управління звернулось до фахових підрозділів НПУ із запитом щодо регламентації процедури відрядження/прикомандирування поліцейського до органів місцевого самоврядування;

- тобто, рапорт залишився без задоволення, та позивачу не пояснили конкретну процедуру, що мав би зробити для того, щоб його право на залишення на службі в поліції було б реалізованим;

- оскільки ст. 66 Закону України «Про Національну поліцію» забороняє позивачу поєднувати службу на конкретній посаді у органах поліції та зайняття іншою оплачуваною діяльністю, окрім науково-педагогічної, наукової та творчої, а перше установче засідання сесії Ананьївської міської ради необхідно було проводити, то позивачу нічого не лишилось, як 09.11.2020 подати на ім`я начальника ГУНП в Одеській області рапорт про звільнення за власним бажанням у зв`язку із обранням на виборну посаду, у якому позивач зазначив, що фактична відмова йому у відкомандируванні до органу місцевого самоврядування із залишенням на службі в органах поліції є неправомірною;

- наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 10.11.2020 року № 1485 о/а позивача звільнено за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням - тобто, звільнено не лише із займаної посади, але і зі служби в органах поліції;

- позивач вважає, що такий результат реагування на його рапорти не відповідає законодавству і, скоріш за все, зумовлений поспіхом та стислими строками, у які кадрова служба ГУНП в Одеській області та його керівництво мало вирішити наведене питання;

- позивач просив допомогти йому у вирішенні даного питання, а саме необґрунтованого його звільнення саме зі служби в органах поліції, адже він мав би бути залишений на службі з відкомандируванням до Ананьївської міської ради для роботи на посаді міського голови;

- так, ст. 38 Конституції України передбачено, що громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

- згідно із ст. 60 Закону України «Про Національну поліцію», проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Тобто, Закон України «Про Національну поліцію» не є єдиним нормативно-правовим актом, яким регулюються питання проходження служби в поліції та він має застосовуватись з урахуванням інших законів;

- відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом;

- згідно із ч. 1 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Обраний на виборну посаду у відповідній раді, на якій він працює на постійній основі, депутат місцевої ради, який перебуває на службі у військових формуваннях чи правоохоронних органах держави, відкомандирувати до місцевої ради із залишенням на цій службі;

- відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», Національна поліція віднесена до правоохоронних органів, а отже - на її працівників, які обрані на виборні посади органів місцевого самоврядування поширюються гарантії, передбачені для охорони трудових прав депутатів та голів місцевих рад;

- згідно із ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські за їхньою згодою можуть бути відряджені до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в поліції, але зі звільненням із займаної посади з подальшим призначенням на посади відповідно до переліку посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях, що затверджується Президентом України;

- відповідно до ч. 3 ст. 71 Закону України «Про Національну поліцію», рішення про відрядження поліцейських приймає керівник поліції;

- згідно із ч. 4 цієї ж статті, відрядження оформлюється на підставі запиту керівника державного органу, установи, організації, рапорту поліцейського та відповідного подання його прямого керівника;

- відтак позивач звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію», видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України;

- згідно із ч. 5 цієї ж статті, порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України;

- Розділом II Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого наказом МВС України від 23.11.2016 № 1235 (далі Порядок № 1235), передбачено, що підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності: відрядження поліцейських до державних (міждержавних) органів, установ, організацій та органів місцевого самоврядування із залишенням на службі в поліції;

- відповідно до п. 2 розділу III Порядку № 1235, підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу;

- згідно із п. 3 цього ж розділу, Перелік документів з питань проходження служби визначається згідно з Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23 листопада 2016 року № 1235;

- у п. 4 цього ж розділу передбачено, що у разі необхідності для підготовки наказів можуть витребовуватися документи з певних питань проходження служби в поліції, передбачені чинним законодавством України;

- відповідно до п. 8 розділу III Порядку № 1235, у разі видання наказу про відрядження поліцейського до державних (міждержавних) органів, установ, організацій та органів місцевого самоврядування із залишенням на службі в поліції зазначається стаж служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейським надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки;

- згідно із Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23 листопада 2016 року № 1235 передбачено всього три документи з питань проходження служби, а саме: 1. Рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі 2. Подання про призначення на посаду. 3. Подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення;

- є очевидним, що із вказаного переліку працівник поліції, щодо якого вирішується кадрове питання, зобов`язаний подавати лише власноручно написаний рапорт, тоді як подання та запити про витребування додаткових документів та відомостей мають здійснювати уповноважені працівники поліції;

- таким чином позивач вважає, що як працівник поліції, позивач подав усі необхідні документи для вирішення питання про його звільнення з посади та прикомандирування до Ананьївської міської ради для роботи на посаді міського голови;

- при цьому, позивач ніколи не відмовлявся надати будь-які додаткові документи, якби у цьому виникла потреба та які могли б бути у нього запитані, однак додаткових документів та відомостей від нього не вимагали;

- враховуючи вищенаведені обставини позивач дійшов висновку, що його рапорт від 02.11.2020 року не був належним чином розглянутий, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення про його звільнення зі служби, тоді як позивач мав би бути звільнений із займаної в поліції посади та відкомандирований до Ананьївської міської ради для роботи на посаді міського голови;

- враховуючи вищевикладене, позивач просив:

- повторно розглянути рапорт від 02.11.2020 року заступника начальника Ананьївського відділення поліції Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Тищенко Юрія Сергійовича, з приводу його звільнення з займаної посади голови із залишенням на службі у поліції з прикомандируванням (відрядженням) ОСОБА_1 до Ананьївської міської ради для роботи на виборній посаді Ананьївського міського голови;

- скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 10.11.2020 року № 1485 о/а в частині звільнення зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 7 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням майора поліції ОСОБА_1 ;

- лист від 18 березня 2021 року № Т-313/1211/1103-2021 «Про розгляд звернення», яким Департамент кадрового забезпечення Національної поліції України повідомив позивача про таке:

- частинами 1 статті 47 та 48 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон), призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України. Призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб;

- крім того, частиною 3 статті 59 Закону передбачено, що рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюється Міністерством внутрішніх справ України;

- Наказом МВС України від 15.06.2018 № 511 «Про номенклатуру посад Національної поліції України» визначено, що керівники територіальних органів поліції, або особи які в установлену порядку тимчасово виконують їх обов`язки, можуть видавати накази по особовому складу;

- відповідно до Переліку територіальних органів Національної поліції, що утворюються, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», крім інших територіальних органів Національної поліції України утворено Головне управління Національної поліції в Одеській області (далі ГУНП), як юридичну особу публічного права;

- пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за власним бажанням;

- також зазначено, що розділом II Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого наказом МВС України від 23.12.2016 № 1235, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2016 за № 1668/29798 (далі Порядок), поряд з іншим визначено, що підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності, як звільнення зі служби в поліції;

- пунктом 2 розділу III Порядку передбачено, що підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу;

- переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23.12.2016 № 1235, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2016 за № 1668/29798, крім іншого є рапорт;

- Департамент кадрового забезпечення Національної поліції України додатково інформує, що наказом ГУНП від 10.11.2020 № 1485 о/с (далі наказ) позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону, з 10.11.2020 на підставі поданого позивачем рапорту, у зв`язку з чим, підстав для повторного розгляду попереднього рапорту позивача не має;

- ураховуючи викладене, порушень в діях посадових осіб ГУНП в частині видання наказу про звільнення позивача зі служби в поліції не встановлено;

- лист Департаменту документального забезпечення Національної поліції України «Про надання інформації», вих. № 4397/11-2021 від 08.04.2021, згідно з яким, зокрема:

- у Департаменті документального забезпечення (далі ДДЗ) у межах компетенції розглянуто лист Правового департаменту від 05.04.2021 № 1626/26/6-2021 про надання інформації щодо надходжень до Національної поліції України (далі НПУ) звернень (рапортів) ОСОБА_1 ;

- інформуємо, що за даними автоматизованої інформаційно-пошукової системи НПУ виявлено 1 запис про реєстрацію в центральному органі управління поліції звернення ОСОБА_1 (копія реєстраційної картки додається);

- при цьому повідомлено, що звернення (рапорти) вказаного автора також могли адресуватися безпосередньо структурним підрозділам центрального органу управління поліції або територіальним (у тому числі міжрегіональним) органам поліції. Інформація про такі звернення в ДДЗ відсутня.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, відповідачем Головним управлінням Національної поліції в Одеській області також надано копії, зокрема (а.с.59-61):

- подання т.в.о. заступника начальника управління начальника ВК УКЗ ГУНП в Одеській області до звільнення позивача з Національної поліції України за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію України»;

- листа від 10.11.2020 № 9/10267 «Про надання роз`яснень щодо окремої процедури відрядження», яким Головне управління Національної поліції в Одеській області звернулось до Директора Правового департаменту Національної поліції України державного службовця третього рангу ОСОБА_4 , наступного змісту:

- за підсумками проведених 25 жовтня 2020 року місцевих виборів в Головному управлінні є 4 працівники поліції, які були обрані депутатами до відповідних рад об`єднаних територіальних громад, та 1 працівник міським головою;

- 02.11.2020 до Головного управління Національної поліції в Одеськії області надійшов рапорт заступника начальника Ананьївського відділення поліції Подільського відділу поліції ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 щодо відрядження його до Ананьївської об`єднаної територіальної громади Подільського району Одеської області у зв`язку з обранням Ананьївським міським головою;

- відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 67 Закону України «Про Національну поліцію» зарахування поліцейських наказами по особовому складу в розпорядження органів поліції для подальшого проходження служби під керівництвом посадових осіб, уповноважених призначати на посади поліцейських допускається у разі повернення поліцейських, які відповідно до закону були відряджені (прикомандировані) до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, інших органів державної влади (закладів, установ або органів місцевого самоврядування на час виконання відповідних повноважень на постійній основі із залишенням їх на службі в поліції;

- за приписами ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські за їхньою згодою можуть бути відряджені до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в поліції, але зі звільненням із займаної посади з подальшим призначенням на посади відповідно до переліку посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях, що затверджується Президентом України;

- таким чином, Законом України «Про Національну поліцію» не регламентована процедура відрядження/прикомандирування поліцейського до органів місцевого самоврядування;

- на підставі вищевикладеного, просимо надати роз`яснення щодо процедури відрядження/прикомандирування поліцейського до органів місцевого самоврядування для здійснення ними повноважень за обраними посадами із залишенням на службі в поліції.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України (в редакції, чинній до 01.01.2022 року), у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України (в редакції, чинній з 01.01.2022 року), суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VІІІ (далі Закон № 580-VІІІ), Порядком підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.11.2016 № 1235, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2016 р. за № 1668/29798 (далі Порядок № 1235).

Згідно з положеннями Закону № 580-VІІІ, цей Закон визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до ст. 60 Закону № 580-VІІІ проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 59 Закону № 580-VIII рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно з ч. 5 ст. 59 Закону № 580-VIII порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.

Так, відповідно до п.п. 1, 2 розділу І «Загальні положення» Порядку № 1235, цей Порядок розроблено відповідно до статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» з метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими.

Рішення з питань проходження служби в поліції оформлюються письмовими наказами по особовому складу.

Згідно з положеннями розділу ІІ «Підстави для видання наказів по особовому складу» Порядку № 1235, підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності:

призначення на посади, переміщення по службі, тимчасове виконання обов`язків за іншою посадою;

присвоєння та позбавлення спеціальних звань поліції, пониження у спеціальному званні на один ступінь;

закріплення спеціальних жетонів з індивідуальним номером;

заохочення;

зарахування у розпорядження;

звільнення з посади;

звільнення зі служби в поліції;

відрядження поліцейських до державних (міждержавних) органів, установ, організацій та органів місцевого самоврядування із залишенням на службі в поліції;

відсторонення від виконання службових обов`язків (посади);

надання відпусток відповідно до законодавства;

зміни прізвища, імені та по батькові;

обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейським надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки;

установлення посадових окладів;

установлення чи скасування додаткових видів грошового забезпечення, премії та інших доплат відповідно до вимог чинного законодавства України;

направлення поліцейських для проходження служби у складі національного персоналу в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, а також їх повернення.

Відповідно до п.п. 1-4, 8, 10 розділу ІІІ «Порядок підготовки та видання наказів по особовому складу» Порядку № 1235, видавати накази по особовому складу можуть керівники органів та підрозділів поліції, а також закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, а також номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

Підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.

Перелік документів з питань проходження служби визначається згідно з Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23 листопада 2016 року № 1235 (далі - Перелік).

У разі необхідності для підготовки наказів можуть витребовуватися документи з певних питань проходження служби в поліції, передбачені чинним законодавством України.

У разі видання наказу про відрядження поліцейського до державних (міждержавних) органів, установ, організацій та органів місцевого самоврядування із залишенням на службі в поліції зазначається стаж служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейським надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

У випадку видання наказу про звільнення працівника зі служби в поліції в наказі органу поліції зазначаються стаж служби в поліції, вислуга років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах), необхідність виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати.

Крім того, зазначається інформація щодо необхідності виплати грошової компенсації за кількість діб невикористаних відпусток за фактично відпрацьований час у році звільнення або відрахування з грошового забезпечення коштів за кількість діб відпусток за час невідпрацьованої частини календарного року.

На підставі встановлених судом обставин справи, вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позиція позивача зі спірних питань є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та/або фактичним обставинам справи, з таких підстав.

По-перше, судом встановлено, що рапортом за вхідними штампами № 7683 від 02.11.2020 року та № 6821рап від 06.11.2020 року позивач звернувся до Начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області генерала поліції третього рангу Олега Беха, в якому просив:

- вирішити питання щодо його відрядження до Ананьївської об`єднаної територіальної громади із залишенням в кадрах МВС України, у зв`язку з тим, що згідно постанови Ананьївської ТВК № 47 від 02.11.2020 року його визначено міським головою Ананьївської ОТГ.

Листом від 09.11.2020 № 9/10238 «Про результати розгляду рапорту» Головне управління Національної поліції в Одеській області повідомило позивача про таке:

- за результатами розгляду інформуємо, що за приписами ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські за їхньою згодою можуть бути відряджені до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в поліції, але зі звільненням із займаної посади з подальшим призначенням на посади відповідно до переліку посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях, що затверджується Президентом України;

- таким чином, Законом України «Про Національну поліцію» не передбачено процедури відрядження/прикомандирування поліцейського до органів місцевого самоврядування;

- на підставі вищевикладеного, на даний час задовольнити Ваш рапорт не надається можливим;

- разом з тим, Головне управління звернулося до фахових підрозділів НПУ із запитом щодо регламентації процедури відрядження/прикомандирування поліцейського до органів місцевого самоврядування;

- також роз`яснено, що відповідно до ст. 66 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський не може під час проходження служби займатися іншою оплачуваною діяльністю, крім науково-педагогічної, наукової або творчої;

- крім того, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Вказаний лист-відповідь отримано позивачем 09.11.2020 року, про що свідчить відповідна розписка про отримання.

З встановленого вбачається, що на рапорт позивача про його відрядження до Ананьївської об`єднаної територіальної громади із залишенням в кадрах МВС України відповідач Головне управління Національної поліції в Одеській області листом повідомило/поінформувало позивача про певні обставини, із зазначенням, зокрема, що: на даний час задовольнити Ваш рапорт не надається можливим; разом з тим, Головне управління звернулося до фахових підрозділів НПУ із запитом щодо регламентації процедури відрядження/прикомандирування поліцейського до органів місцевого самоврядування.

Отже, фактично відсутня оскаржувана позивачем бездіяльність (пасивна поведінка) Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не розгляду рапорту позивача від 02.11.2020 року.

Крім того, обґрунтування позивача заявлених позовних вимог, із посиланням на те, зокрема, що: рапорт залишився без задоволення, та позивачу не пояснили конкретну процедуру, що він мав би зробити для того, щоб його право на залишення на службі в поліції було б реалізованим, тощо не відповідає змісту листа Головного управління Національної поліції в Одеській області від 09.11.2020 № 9/10238 та змісту заявлених позовних вимог, в частині оскарження бездіяльності відповідачів.

При цьому, на доведення обставин, викладених у листі від 09.11.2020 № 9/10238, відповідачем Головним управлінням Національної поліції в Одеській області також надано копію, зокрема, листа від 10.11.2020 № 9/10267 «Про надання роз`яснень щодо окремої процедури відрядження», яким Головне управління Національної поліції в Одеській області звернулось до Директора Правового департаменту Національної поліції України державного службовця третього рангу ОСОБА_4 , вищенаведеного змісту.

Щодо зазначених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Національної поліції України в особі керівника поліції додатково слід зазначити таке.

Судом встановлено, що заява позивача до відповідача Національної поліції України від 27.11.2020 року, у якій позивач просив: - повторно розглянути рапорт від 02.11.2020 року заступника начальника Ананьївського відділення поліції Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Тищенко Юрія Сергійовича, з приводу його звільнення з займаної посади голови із залишенням на службі у поліції з прикомандируванням (відрядженням) ОСОБА_1 до Ананьївської міської ради для роботи на виборній посаді Ананьївського міського голови; - скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 10.11.2020 року № 1485 о/а в частині звільнення зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 7 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням майора поліції ОСОБА_1 , зареєстрована 10.03.2021 за № Т-5946 та 12.03.2021 за вхідн. № Т-313.

Жодних доводів щодо іншої дати отримання відповідачем Національною поліцією України заяви позивача від 27.11.2020 року позивачем не зазначено та доказів на їх підтвердження не надано.

Разом з тим, листом від 18 березня 2021 року № Т-313/1211/1103-2021 «Про розгляд звернення» Департамент кадрового забезпечення Національної поліції України надав відповідь на отриману заяву позивача вищенаведеного змісту, що також спростовує допущення бездіяльності Національною поліцією України у спірних правовідносинах, як такої.

При цьому, після звільнення позивача на підставі оскаржуваного наказу № 1485 о/с від 10 листопада 2020 року зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII, оцінку правомірності якого буде надано нижче, між сторонами були припинені трудові та службові відносини, у зв`язку із чим відповідачі втратили повноваження на розгляд та вирішення рапорту позивача про відрядження із залишенням в кадрах МВС України.

Тому, враховуючи що позивачем самостійно подано рапорт із зазначенням причини звільнення зі служби за власним бажанням, Головним управлінням Національної поліції в Одеській області прав позивача не порушено, оскільки Законом України «Про Національну поліцію» чітко передбачений перелік підстав для звільнення зі служби в поліції.

Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 31.08.2020 у справі № 540/324/19.

По-друге, судом встановлено, зокрема, що рапортом за вхідним № 6925рап від 09.11.2020 року позивач звернувся до Начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області генерала поліції третього рангу Олега Беха такого змісту:

«Згідно частини 2 ст. 278 Виборчого кодексу України «Про місцеві вибори» та на підставі постанови Ананьївської міської територіальної виборчої комісії про підсумки голосування у єдиному одномандатному виборчому окрузі обраний Ананьївським міським головою, у зв`язку з чим прошу Вас звільнити мене зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про національну поліцію» з 09.11.2020 року.

Чергову відпустку за 2020 рік використав.

Даю свою згоду на відрахування з мого грошового забезпечення вартості, виданих мені предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.

Рішення прийняв остаточно на звільненні наполягаю.

Від проходження військово-лікарською комісії відмовляюсь.».

Рапортом за вхідним № 6926рап від 09.11.2020 року (а.с.79) позивач звернувся до Начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області генерала поліції третього рангу Олега Беха такого змісту:

«У доповнення до раніше поданого мною рапорту щодо мого звільнення зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про національну поліцію», прошу Вас звільнити мене з 10.11.2020 року.».

З наведеного повного (вичерпного) змісту поданих позивачем рапортів від 09.11.2020 року вбачається, що позивач просив звільнити його:

- зі служби в поліції,

- за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про національну поліцію»,

- з 10.11.2020 року.

Жодних доводів щодо подання позивачем іншого(-их) рапорту(-ів) від 09.11.2020 року, крім зазначених, з іншим та/або додатковим змістом позивачем не зазначено та доказів на їх підтвердження не надано.

Отже, обґрунтування позивача заявлених позовних вимог, із посиланням на те, зокрема, що: позивачу нічого не залишилось, як 09.11.2020 подати на ім`я начальника ГУНП в Одеській області рапорт про звільнення за власним бажанням у зв`язку із обранням на виборну посаду, у якому позивач зазначив, що фактична відмова йому у відкомандируванні до органу місцевого самоврядування із залишенням на службі з органах поліції є неправомірною; позивач, як працівник поліції, подав усі необхідні документи для вирішення питання про його звільнення з посади та прикомандирування до Ананьївської міської ради для роботи на посаді міського голови, тощо не відповідає змісту поданих позивачем рапортів від 09.11.2020 року, вхід. №№ 6925рап, 6926рап, отже не відповідає фактичним обставинам справи.

При цьому, згідно із витягом з наказу ГУНП в Одеській області № 1485 о/с від 10 листопада 2020 року, зокрема:

Відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням):

майора поліції ОСОБА_1 (0042444), заступника начальника Ананьївського відділення поліції Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, з 10 листопада 2020 року, виплативши грошову компенсацію за 08 діб невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 01 січня 2020 року по день звільнення.

Підстава: рапорт ОСОБА_1 від 09.11.2020 та подання т.в.о. заступника начальника управління начальника відділу комплектування управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Одеській області від 09.11.2020.

З встановленого вбачається, що оскаржуваним наказом позивача звільнено у повній відповідності змісту рапортів позивача від 09.11.2020, а саме:

- зі служби в поліції,

- за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про національну поліцію»,

- з 10.11.2020 року.

Також, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 «Звільнення зі служби в поліції» Закону № 580-VІІІ, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: за власним бажанням.

З наведених положень ст. 77 Закону № 580-VІІІ, на підставі яких позивачем подано рапорт про звільнення зі служби в поліції від 09.11.2020 року, та прийнято оскаржуваний наказ, вбачається, що:

- ними врегульовано виключно питання звільнення поліцейського зі служби в поліції, та

- звільнення поліцейського зі служби в поліції за власним бажанням не містить жодних зауважень/виключень/доповнень/застережень/тощо щодо підстав, з яких поліцейським подано рапорт про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію».

Отже, позиція позивача не відповідає також положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини.

По-третє, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, діяльність органів державної влади регулюють закони та підзаконні акти, які дають суб`єктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють лише межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями.

Як вбачається зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо виконання дискреційних повноважень адміністративними органами від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, наділений дискреційними повноваженнями, тобто повноваженнями з певним ступенем свободи адміністративного органу при прийнятті рішення, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. А суди не мають право втручатися в дискреційні функції органів владних повноважень. Завдання правосуддя полягає в гарантуванні дотримання вимог права та контролю за легітимністю прийняття рішень.

Згідно зі змістом позовної заяви, позивачем не зазначено та судом встановлено, що діючим законодавством, яке регулює спірні правовідносини, не встановлено обов`язковий для відповідача порядок щодо черговості розгляду поданих поліцейським рапортів.

Отже, в даному випадку відповідач наділений дискреційними повноваженнями, та з урахуванням вищенаведених встановлених судом обставин щодо змісту рапорту про звільнення зі служби в поліції від 09.11.2020 року та підстав прийняття оскаржуваного наказу, тощо відповідач при реалізації повноважень щодо звільнення поліцейського зі служби в поліції діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

При цьому, виходячи з того, що рапорт про звільнення зі служби в поліції (09.11.2020), позитивним розглядом якого служба в поліції припиняється, поданий позивачем пізніше рапорту про відрядження із залишенням в кадрах МВС України (02.11.2020) розгляд та вирішення відповідачем Головним управлінням Національної поліції в Одеській області рапорту позивача про звільнення зі служби в поліції є об`єктивно виправданим.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, учасниками справи суду не наведено та не надано.

При цьому щодо решти доводів слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд, із застосуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, дійшов висновків, що:

- на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України відповідачами доведені обставини, на яких ґрунтуються їх заперечення, та доказана правомірність оскаржуваної бездіяльності та наказу, допущення/прийняття їх відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, отже підстав для: визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Одеській області та Національної поліції України в особі керівника поліції щодо не розгляду рапорту від 02.11.2020 року заступника начальника Ананьївського відділення поліції Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Тищенко Юрія Сергійовича, про прикомандирування (відрядження) позивача до Ананьївської міської ради для роботи на виборній посаді Ананьївського міського голови із залишенням позивача на службі у поліції; визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 10.11.2020 року № 1485 о/с в частині звільнення зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 7 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням майора поліції ОСОБА_1 , немає, отже немає підстав для задоволення позову повністю.

Виходячи з висновків суду про відмову у задоволенні позову, підстав для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, немає.

Справу розглянуто, рішення прийнято та складено також з урахуванням тимчасової непрацездатності головуючого судді, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та часу перебування головуючого судді у відпустці.

Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 23.02.2022 року) до 31 травня 2022 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 159, 241-246, 250, 255, 258, 262, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Національної поліції України (місцезнаходження: вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код юридичної особи: 40108578) та Головного управління Національної поліції в Одеській області (місцезнаходження: вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014; ідентифікаційний код юридичної особи: 40108740) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, відмовити повністю.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова

.