Ухвала суду № 104255291, 09.05.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5835/22

УХВАЛА

09 травня 2022 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича, треті особи: суб`єкт оціночної діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , Державне підприємство «СЕТАМ», про визнання протиправними дій, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича, треті особи: суб`єкт оціночної діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , Державне підприємство «СЕТАМ», в якому позивач просить визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича щодо примусового стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 в розмірі 842880,06 грн. та судових витрат 19500,00 грн., в рамках зведеного виконавчого провадження № 67503406.

Ухвалою суду від 19.04.2022 року зазначений адміністративний позов залишено без руху, позивачу встановлено 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:

- письмового узгодження змісту позовних вимог з наведеними положеннями КАС України щодо предмету спору та повноважень суду при прийнятті рішення, з дотриманням відповідних вимог ст.ст. 160, 161 КАС України;

- документу про сплату судового збору у розмірі 7631,40 грн. (8623,80грн.-992,40 грн.) у встановленому порядку;

- усіх наявних у позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Зазначену ухвалу суду отримано позивачем 21.04.2022 року, про що свідчить відповідне електронне підтвердження про отримання.

Отже, граничний строк усунення недоліків позовної заяви, з урахуванням вихідних днів, 02.05.2022 року включно.

27.04.2022 року від представника позивача до суду на виконання ухвали суду надійшла заява про усунення недоліків з додатками, вхід. № 15091/22.

Згідно зі змістом поданої позивачем заяви щодо усунення встановлених судом недоліків позовної заяви в частині: письмового узгодження змісту позовних вимог з наведеними положеннями КАС України щодо предмету спору та повноважень суду при прийнятті рішення, з дотриманням відповідних вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, представником позивача зазначено:

- зі змісту позовних вимог позивача вбачається, що основними підставами подання позовної заяви є пряме порушення приватним виконавцем норм чинного законодавства під час примусового виконання виконавчого листа Іллічівського міського суду Одеської області від 08.11.2021 у справі № 501/1243/20, зокрема ЗУ «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, Порядку реалізації арештованого майна. Окрім цього, не застосував норми Верховного Суду у справі № 826/7243/17 від 08.09.2021, поставив під сумнів дотримання статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини (пункти 61-70, заява № 58630/11), практики Європейського суду з прав людини;

- підстави для подання позовної заяви, що викладені у позовній заяві ОСОБА_1 про визнання протиправними дій:

- 1. позивач не отримував від відповідача значну частину документів виконавчого провадження. В матеріалах виконавчого провадження наявні супровідні листи, що безпосередньо вказують на неналежне направлення документів виконавчого провадження, а саме не за місцем безпосереднього проживання позивача (копії супровідних листів додаються до цієї заяви). Лише деякі документи виконавчого провадження було отримано позивачем від квартирантів, що було вилучено з поштової скриньки 14.02.2022;

- з огляду на вищевказане, позивач вважає, що з метою забезпечення неупередженого, ефективного й своєчасного виконання виконавчого документа, а також задля належного інформування боржника про вчинені виконавчі дії та прийняті рішення, державний виконавець був зобов`язаний перевірити достовірність відомостей про фактичне проживання чи перебування боржника, однак не зробив цього. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 826/7243/17 від 08.09.2021;

- 2. неналежне та неправомірне визначення вартості майна позивача суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 (заниження вартості майна, невідповідність звітів Національному стандарту та об`єктів порівняння, відсутність особистого огляду предмету оцінки);

- із змісту висновків про вартість об`єктів оцінки вбачається, що оцінювач особисто не оглядав об`єкт оцінки, прийняв до уваги фотоматеріали, які не відтворюють достатньою мірою внутрішнього оздоблення будинку;

- до позовної заяви надано копії висновків СОД ОСОБА_2 відносно об`єктів що незаконно було передано на реалізацію, а також звіт про незалежну оцінку майна проведеного ПП «Вітал-Профі», з якого вбачається суттєве заниження оцінки СОД ОСОБА_2 ;

- дослідивши висновку про вартість об`єктів оцінки, встановивши зазначені недоліки, приватний виконавець мав можливість направити суб`єкту оціночної діяльності свої зауваження до звіту та вимагати виправлення недоліків або письмових роз`яснень;

- між тим, вказані висновки були прийняті без зауважень та використані для визначення вартості арештованого майна, із зазначеним висновком майно було направлено на реалізацію;

- за наведених обставин, дії приватного виконавця, щодо визначення оціночної вартості нерухомого майна позивача та передачі майна на реалізацію є протиправними;

- 3. порушення приватним виконавцем черговості звернення стягнення на майно позивача, що вбачається в наявності у власності позивача окрім нерухомого майна, також рухоме майно (перелік зазначений у позовній заяві). Тобто, приватному виконавцю надійшла відповідь про наявність у власності позивача транспортні засоби (відповідь додана до позовної заяви), але відповідач навмисно проігнорував дану інформацію і відразу почав займатися реалізацією нерухомого майна. За весь час проведених приватним виконавцем виконавчих дій, останній жодного разу не звернувся до позивача про надання зазначених транспортних засобів за для їх реалізації. Тобто, приватним виконавцем порушеного порядок звернення стягнення на майно позивача, адже в першу чергу звертається стягнення на кошти боржника та інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах;

- в даному випадку приватний виконавець порушив імперативні приписи статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" про черговість звернення стягнення на майно боржника;

- слід зазначити, що знову приватний виконавець знехтував положенням Закону України «Про виконавче провадження», щодо належної перевірки майнового стану боржника та застосував формальні, бюрократичні правові норми, відносно вчинення виконавчих дій, в супереч положенням викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 826/7243/17 від 08.09.2021;

- 4. щодо невідповідності вимогам ч. 5 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» постанови приватного виконавця Колечко Дмитра Миколайовича про опис та арешт майна позивача та порядку проведення виконавчих дій, що вбачається в наступному;

- в позовній заяві позивача зазначено повний перелік порушень приписів ЗУ «Про виконавче провадження» так і Порядок опису майна та передачі його на зберігання, щодо незаконного опису та арешту належного на праві власності майно позивача, тим самим порушивши його права та законні інтереси;

- окремо представник позивача повідомляє, що позивачем до позовної заяви надано докази вищезазначених порушень, а саме:

- постанови про опис та арешт майна боржника, що не мають паспортних даних особи, якій передано майно на відповідальне зберігання;

- приватним виконавцем складено постанови про опис та арешт майна боржника без проведення входу в приміщення та без візуального їх огляду;

- відсутня інформація про участь у такій виконавчій дії чи про відмову від участі боржника чи інших осіб, які надали/забезпечили доступ приватному виконавцю до приміщення;

- тобто, приватним виконавцем порушено порядок опису та арешту майна позивача, тим самим порушивши його права та законні інтереси;

- 5. приватним виконавцем порушено порядок передачі на реалізацію нерухомого майна;

- заявка на реалізацію арештованого майна не відповідала вимогам, які передбачені Порядком реалізації арештованого майна, а саме: в ній не були зазначені фото- та/або відеоматеріали, що є порушенням вимог абз. 2 п. 2 та абз. 5 п. 4 розділу II Порядку реалізації арештованого майна;

- до заявки не було додано обов`язкові документи, а саме: повідомлення учасників про результати оцінки, що є порушенням п. 3 розділу II Порядку реалізації арештованого майна;

- тобто, незаконні дії приватного виконавця ОСОБА_3 призвели до суттєвих порушень чинного законодавства України, зокрема ЗУ «Про виконавче провадження», Порядку реалізації нерухомого майна та Інструкції з організації примусового виконання рішення, тим самим порушивши законні права та інтереси позивача, що й змусило в свою чергу позивача звернутися до суду за захистом своїх прав з позовом про визнання дій приватного виконавця неправомірними та протиправними.

Разом з тим, відповідно до ухвали від 19.04.2022 року вищезазначений недолік позовної заяви встановлений судом, виходячи з того, що відповідно до п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Згідно з п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.п. 1-4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Виходячи з вищенаведеного змісту позовних вимог, позивач просить визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича щодо примусового стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 в розмірі 842880,06 грн. та судових витрат 19500,00 грн., в рамках зведеного виконавчого провадження № 67503406.

Однак, позивачем не зазначено (не конкретизовано), коли саме (дата) та яким саме чином (у який спосіб, наприклад, постанова, лист тощо) відповідачем вчинені оскаржувані дії.

При цьому відсутність такого зазначення свідчить, що предмет спору не визначений.

Зміст та кількість позовних вимог впливають відповідно на вирішення питання підвідомчості спору конкретному суду та правильному вирішенню питання щодо судового збору, а також на з`ясування, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) тощо, а отже і з`ясуванню перешкод для відкриття провадження у справі.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 826/16958/17.

Отже, зі змісту наведеної заяви позивача, вхід. № 15091/22 від 27.04.2022 року, вбачається, що позивачем на виконання ухвали суду від 19.04.2022 року у зазначеній частині позивачем фактично зазначено (конкретизовано) підстави для подання позовної заяви.

Проте, позивачем повторно не зазначено (не конкретизовано), коли саме (дата) та яким саме чином (у який спосіб, наприклад, постанова, лист тощо) відповідачем вчинені саме оскаржувані дії щодо примусового стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 в розмірі 842880,06 грн. та судових витрат 19500,00 грн., в рамках зведеного виконавчого провадження № 67503406.

При цьому, відсутність такого зазначення свідчить, що предмет спору не визначений.

Отже, недоліки позовної заяві на виконання ухвали суду від 19.04.2022 року у зазначеній частині позивачем не усунені.

При цьому, відсутність такого зазначення (конкретизації) позовних вимог свідчить, що предмет спору не визначений, що перешкоджає вирішенню питання підвідомчості спору конкретному суду та правильному вирішенню питання щодо судового збору, з`ясуванню, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) тощо, а отже і з`ясуванню перешкод для відкриття провадження у справі.

Також, згідно зі змістом поданої позивачем заяви щодо усунення встановлених судом недоліків позовної заяви в частині: документу про сплату судового збору у розмірі 7631,40 грн. (8623,80грн.-992,40 грн.) у встановленому порядку, представником позивача зазначено:

- зі змісту позовної заяви вбачається саме позовна вимога немайнового характеру, а саме: визнання протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича (адреса проведення професійної діяльності: АДРЕСА_1 ), щодо примусового стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 в розмірі 842880,06 грн. та судових витрат 19500,00 грн„ в рамках зведеного виконавчого провадження №67503406, адже саме вимога про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень не підлягає вартісній оцінці;

- ВССУ у постанові Пленуму від 17.10.2014 № 10 «Про застосування законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснив, що до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці (наприклад, якщо позовну заяву про визнання договору (правочину) недійсним подано без вимоги застосування наслідків, передбачених статтею 216 ЦК);

- Європейський суд з прав людини зауважив, що «сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету» («Креуз проти Польщі» (Кгеиг у. Роїапсі), № 28249/95, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року);

- у зв`язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК У країни, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку). Такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 04.04.2018 у справі № 363/1741/16-ц;

- позивач до подання позовної заяви до суду вступив на службу до Збройних Сил України, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 56 від 08.03.2022. Наразі позивач ОСОБА_1 захищає Україну від агресії з боку Російської Федерації;

- згідно з пунктом 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків. Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що позивач проходить військову службу у Збройних Силах України (витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 56 від 08.03.2022), а тому звільняється від сплати судового збору в повному обсязі.

На доведення наведених обставин щодо судового збору до заяви додано копії, зокрема:

- витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.03.2022 № 56, згідно з яким, старший сержант ОСОБА_1 , головний сержант-командир відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки, ВОС-102975М/182, вважати таким, що з 08 березня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом 3260,00 гривень на місяць, шпк старший сержант;

- довідки військової частини НОМЕР_1 від 19.04.2022 № 105, виданої позивачу про те, що він перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_1 з 08.03.2022 року по теперішній час.

Разом з тим, по-перше, позиція позивача, яка полягає в тому, що позовні вимоги про визнання протиправними дій приватного виконавця щодо примусового стягнення грошових коштів з позивача в розмірі 842880,06 грн. та судових витрат 19500,00 грн., в рамках зведеного виконавчого провадження, є вимогою немайнового характеру не відповідає наведеному змісту позовних вимог.

По-друге, дійсно, згідно з п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Разом з тим, заявником не зазначено та з вищенаведених та інших положень чинного законодавства, яке регулює правовідносини в сфері виконавчого провадження (щодо примусового стягнення грошових коштів та судових витрат в рамках зведеного виконавчого провадження), не вбачається, що дана позовна заява подана про захист не загальних прав ОСОБА_1 , як громадянина, а саме його прав, як військовослужбовця у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Отже, позиція позивача щодо відсутності підстав для сплати позивачем судового збору за заявлені позовні вимоги та звільнення позивача від сплати судового збору саме у спірних правовідносинах є помилковою.

Відповідно, недоліки позовної заяві на виконання ухвали суду від 19.04.2022 року у зазначеній частині позивачем не усунені.

Щодо недоліків позовної заяви в частині: надання усіх наявних у позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, представником позивача у заяві зазначено:

- позивачем до позовної заяви додані всі наявні у нього докази на підтвердження позовних вимог, окрім повідомлень про вручення поштових відправлень документів виконавчого провадження, що додаються до цієї позовної заяви, всі інші документи виконавчого провадження знаходяться безпосередньо у провадженні приватного виконавця;

- окрім цього, до позовної заяви надано копію виконавчого документа на підставі якого відкрито виконавче провадження та копію постанови про відкриття виконавчого провадження, а також постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження. Саме ці документи підтверджують обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги щодо примусового стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 в розмірі 842880,06 грн. та судових витрат 19 500,00 грн. саме в рамках зведеного виконавчого провадження № 67503406. Додатково надаємо до суду наступні документи:

- копію постанови про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення судових витрат;

- копію рішення суду № 501/1243/20 від 20.12.2020 про стягнення з ОСОБА_1 в розмірі 842880,06 грн. та судових витрат 19500,00 грн.;

- копія постанови Одеського апеляційного суду від 29.07.2021 у справі № 501/1243/20;

- копія постанови Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 501/1243/20;

- копія заяви про відкриття виконавчого провадження від 12.11.2021;

- копія виконавчого листа від 08.11.2021 про стягнення судових витрат.

Разом з тим, відповідно до ухвали від 19.04.2022 року вищезазначений недолік позовної заяви встановлений судом, виходячи з того, що згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте, позивачем не додано до позовної заяви доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги щодо примусового стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 в розмірі 842880,06 грн. та судових витрат 19500,00 грн. саме в рамках зведеного виконавчого провадження № 67503406.

Отже, зі змісту наведеної заяви позивача, вхід. № 15091/22 від 27.04.2022 року, та доданих до неї документів вбачається, що позивачем на виконання ухвали суду від 19.04.2022 року у зазначеній частині позивачем повторно не надано доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги щодо примусового стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 в розмірі 842880,06 грн. та судових витрат 19500,00 грн. саме в рамках зведеного виконавчого провадження № 67503406.

При цьому, у заяві не зазначено про причини неможливості їх самостійного надання позивачем та не заявлено клопотання про їх витребування судом тощо.

Отже, недоліки позовної заяві на виконання ухвали суду від 19.04.2022 року у зазначеній частині позивачем не усунені.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Як вбачається з наведеної норми закону, вона є для судді зобов`язальною та безальтернативною.

Тобто, з урахуванням граничного строку, встановленого ухвалою суду для усунення позивачем недоліків цієї позовної заяви, відповідно до вимог ч. 5 ст. 169 КАС України, граничним днем повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду у даному випадку, з урахуванням вихідних днів, є 09.05.2022 року.

Станом на 09.05.2022 року від позивача інших документів щодо усунення недоліків позовної заяви, клопотання про продовження строку, встановленого судом для їх усунення, з дотриманням вимог ч. 2 ст. 121 КАС України, тощо до суду не надійшло.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 169, 243, 248, 256, 294, 295, Розділом VІІ Перехідних положень КАС України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича, треті особи: суб`єкт оціночної діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , Державне підприємство «СЕТАМ», про визнання протиправними дій повернути позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень, та у строк, встановлений ст. 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Суддя М.Г. Цховребова