Рішення № 104252507, 11.05.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2022 року Справа № 160/25955/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), у якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення основного розміру пенсії з 2197,04 грн. на 1627,41 грн. у не проведенні розрахунку пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 16.08.2017 року у розмірі відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування», застосувавши коефіцієнт заробітної плати позивача, показник середньої заробітної плати за три роки до розрахунку пенсії, з проведенням перерахунку, відповідно до вимог діючого законодавства та щоквартального підвищення розміру пенсії, починаючи з 16.08.2017 року, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів на усі несвоєчасно нараховані суми позивача, починаючи з 16.08.2017 року до їх фактичної виплати з дотриманням норм Закону про те, що пенсія позивача не може бути меншою за мінімум, встановлений Законом;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 16.08.2017 року у розмірі відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування», застосувавши коефіцієнт заробітної плати позивача, показник середньої заробітної плати за три роки до розрахунку пенсії, з проведенням перерахунку, відповідно до вимог діючого законодавства та щоквартального підвищення розміру пенсії, починаючи з 16.08.2017 року, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів на усі несвоєчасно нараховані суми позивача, починаючи з 16.08.2017 року до їх фактичної виплати з дотриманням норм Закону про те, що пенсія позивача не може бути меншою за мінімум, встановлений Законом.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивачу призначено пенсію за віком з 16.08.2017 року. Розмір пенсії позивача обчислено виходячи із заробітної плати за період з 01.08.1987 року по 31.07.1992 року та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 28.02.2015 року, з урахуванням страхового стажу, зарахованого по 16.02.2015 року, що складає 40 років 1 місяць 12 днів. При визначенні розміру пенсії позивача, відповідачем повинен братись показник середньої заробітної плати у розмірі 4805,74 грн., чого не встановлено позивачем з розрахунку органу пенсійного фонду. Позивач вказує, що з 01.01.2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчисленої відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. З 01.01.2018 року по 31.12.2018 року, заробітна плата для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Відповідного перерахунку відповідачем здійснено не було. Позивач вказує, що має право на перерахунок пенсії з проведенням індексації та компенсацією втрати частини доходів. Вказане стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 року ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви; відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/25955/21 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

10.02.2022 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що з моменту призначення пенсії і по теперішній час загальний розмір пенсії за віком виплачувався позивачу в розмірі, не нижчому мінімального розміру пенсії за віком. Розмір пенсії постійно змінювався при зміні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Відповідач зазначає, що застосовувалась індексація та осучаснення пенсії ОСОБА_1 відповідно до пенсійного законодавства. Також, відповідач посилається на пропуск позивачем строку звернення до суду у грудні 2021 року з вимогами щодо перерахунку пенсії з 2017 року.

Згідно з ч.ч.5, 8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 .

На підставі особисто наданої заяви від 22.08.2017 року ОСОБА_1 з 16.08.2017 року призначена пенсія за віком за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно наданих документів загальний стаж роботи становив 40 років 1 місяць 12 днів, що не заперечується позивачем.

При обчисленні пенсії застосовано заробіток за період роботи з 01.07.2000 року по 16.02.2015 року, який складав 2776,70 грн. (3764,40 грн. х 0,73762).

Станом на 16.08.2017 року розмір пенсії за віком складав 1502,56 грн. та доплата за понаднормовий стаж складала 65,60 грн.

До заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 надав довідки про заробітну плату за період 01.01.1986 року по 31.12.1995 року, які видані ТОВ «Фірма Дніпробудіндустрія», яка є зберігачем архівних документів ВАТ «Фірма Дніпробудіндустрія», де працював ОСОБА_1 .

Відділом перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було прийнято рішення про проведення перевірки довідок про заробітну плату від 26.07.2017 року №043 і від 26.07.2017 року №044.

03.01.2018 року до відділу перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов акт перевірки відділу контрольно-перевірочної роботи №1, в результаті перевірки були виявлені розбіжності з первинними документами. До акту надані нові довідки про заробітну плату за період з 01.01.1986 року по 31.12.1995 року від 13.12.2017 року №089 і від 23.12.2017 року №090.

На підставі цих даних ОСОБА_1 з 16.08.2017 року (дати первинного призначення) проведений перерахунок пенсії.

При обчисленні пенсії застосовано заробіток за період з 01.08.1987 року по 31.07.1992 року і з 01.07.2000 року по 16.02.2015 року, який складав 4060,09 грн. (3764,40 грн. х 1,07855).

Станом на 16.08.2017 року розмір пенсії за віком після перерахунку складав 2197,04 грн. та доплата за понаднормовий стаж складала 65,60 грн.

Станом на 01.03.2021 року розмір пенсії за віком складав 2346,04 грн. та доплата за понаднормовий стаж складала 88,45 грн.

25.08.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії.

08.09.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом за вих. №31383-26341/Ф-01/8-0400/21 повідомлено позивача, що в результаті перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35 на 1 з 01.10.2017 року відбулось зменшення основного розміру пенсії віком з 2197,04 грн. на 1627,41 грн. та призначено доплату до старого основного розміру пенсії для уникнення зменшення розміру пенсії до виплати. В подальших перерахунках пенсії у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму та індексації пенсії, розмір виплати «доплати до старого основного розміру пенсії з 01.10.2017» переглядався, тобто доплата зменшувалась на розмір підвищення основного розміру пенсії або доплати за понаднормовий стаж.

Не погоджуючись з проведеним перерахунком пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно ч.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок №124), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124, визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019 року №124, у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17; у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного у цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Відповідно до п.п.5, 6 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Під час перерахунку пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначених відповідно до Закону, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону на дату проведення перерахунку.

Під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до ч.3 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

З 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.

У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Згідно з ч.1 ст.25 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії), коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс = (См*Вс)/100%*12, де Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08 %.

Частиною першою статті 27 Закону №1058-ІV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-VІІІ (в цій частині набрав чинності з 01.10.2017 року) внесено зміни до ч.1 ст.25 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та визначено, що за період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Крім того, п.4 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV було доповнено пунктами 4-3 та 4-4 відповідно до Закону України №2148-VIII від 03.10.2017 року.

Так, пунктом 4-3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.

Відповідно до частини 4-4 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Таким чином, з 01.10.2017 року пенсії, призначені згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, тоді як при призначенні вперше пенсії в період з 01.10.2017 року по 31.12.2017 року, зокрема, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Судовим розглядом справи встановлено, що ОСОБА_1 пенсію за віком було призначено на підставі норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 16.08.2017 року, що свідчить про призначення позивачу пенсії до набрання законної сили змін, що внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» від 03.10.2017 року №2148-VІІІ.

Зі змісту наданих представником відповідача пояснень встановлено, що оскільки пенсія позивачу була призначена з 16.08.2017 року, то остання підлягала перерахунку з 01.10.2017 року з урахуванням ч.4-3 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Отже, Законом №2148-VІІІ з 01.10.2017 року визначено новий порядок та умови перерахунку саме раніше призначених пенсій, зокрема, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Матеріалами справи підтверджено, що пенсія позивачу призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».

Відтак, пенсія підлягає перерахунку з 01.10.2017 року з урахуванням ч.4-3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України №1058-ІV із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Суд звертає увагу, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. З 01.10.2017 року перерахунок раніше призначених пенсій здійснено із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 4060,09 грн.

З наданих до матеріалів справи копій пенсійної справи встановлено, що проведений перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017 року згідно Закону України №2148-VIII здійснено із використанням показника середньої заробітної плати в розмірі 4060,09 грн.

Отже, зменшення величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% не призвели до зменшення розміру пенсії позивача та не погіршили умов отримання пенсії позивачем, а тому звуження обсягу його прав і свобод не відбулось.

Відповідно до абз.2 пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-VІІІ, у разі, якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Судом встановлено, що позивачу здійснювалась доплата до розміру пенсії з метою недопущення зменшення розміру пенсії після її перерахунку.

Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України, яку позивач вважає порушеною, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2015 року №8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Зважаючи на викладене, суд робить висновок про відсутність звуження прав позивача та погіршення становища внаслідок застосування відповідачем при обчисленні пенсії величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%.

Окрім того, Конституційний Суд України в Рішенні №1-рп/99 від 09.02.1999 року у справі №1-7/99 зазначив, що дію в часі законів та інших нормативно-правових актів треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Перерахунок пенсії позивачу із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% здійснено з 01.10.2017 року, тобто з дати набрання чинності пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що виключає зворотну дію закону в часі.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 26.12.2011 року №20-рп/2011, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. У п.2.2 вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) (254к/96-ВР ).

Також, як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 25.01.2012 року №3-рп/2012, зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

Таким чином, законодавець має право в залежності від фінансової ситуації в державі зменшувати обсяг встановлених прав, але до тієї межі, за якою ставиться під сумнів сутність права на соціальний захист.

Згідно зі ст.17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При вирішенні спірних відносин судом враховано правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 року, в якому суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Суд зауважує, що норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-VІІІ, згідно з якими проведено перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017 року, не були визнані неконституційними, були чинними та підлягали застосуванню до спірних відносин щодо перерахунку пенсії.

Виходячи з наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суд робить висновок, що під час перерахунку пенсії з 01.10.2017 року з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% відповідач діяв правомірно.

Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена Верховним Судом у постановах від 05.02.2020 року у справі №822/3781/17 та від 12.11.2020 року у справі №260/401/19.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуюче наведене, за фактичних обставин спору справи, суд вважає, що у спірних правовідносинах заявник не має порушеного публічного права стосовно перерахунку розміру його пенсії, проведеного з 01.10.2017 року на підставі п.4-3 та п.4-4 Розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV.

Ця обставина є підставою для відмови у позові.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), надав оцінку усім юридично значимим факторам, доводам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; вичерпно реалізував усі юридичні механізми з`ясування об`єктивної істини у спорі.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподілу не підлягають, у зв`язку зі звільненням позивача від оплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський