Вирок № 104248292, 11.05.2022, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2131/21

Провадження № 1-кп/345/68/2022

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.05.2022 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Якиміва Р.В.,

секретар судового засіданняГладенька Л.Ф.,

розглянувши увідкритому судовому засіданні кримінальне провадженняпро обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта вища,не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючого, громадянина України, востаннє судимоговироком судувід 20.05.2021 року за ст.126-1 КК України до покарання у вигляді арешту строком на 4 місяці.

у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ст.126-1, ч.1 ст.129, ч.1 ст. 162КК України,

з участю прокурорівТепчука В.В., Бованко Р.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисникаЛопуха З.Я.,

потерпілої ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

представника потерпілого адвоката Іваніва О.Б.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 вчинив незаконне проникнення до іншого володіння особи та погрозу вбивством і в потерпілої були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.

Кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин.

ОСОБА_1 18.03.2021 року біля 13.00 год. прийшов до території домоволодіння за в АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_3 .. Пошкодивши замок та ланцюг, який використовувався для перешкоди доступу сторонніх осіб, відчинив металеві ворота та проник на територію вказаного домоволодіння де вчинив словесний конфлікт з власником ОСОБА_3 та пошкодив його майно.

Продовжуючи злочинну діяльність 11.05.2021 року біля 19.00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи по місцю проживання АДРЕСА_1 вчинив словесний конфлікт з сестрою ОСОБА_2 , в ході якого схопив її за волосся та повалив на підлогу. Після цього наніс їй вісім ударів кулаками обох рук в ділянку голови, шість ударів правою ногою в ділянку живота, дістав з правої кишені кухонний ніж та висловлюючи при цьому словесні погрози вбивством та демонстрації при цьому ножа, приставив ніж до горла ОСОБА_2 та здійснив ним три порізи в ділянці шиї. Внаслідок умисних дій ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_2 тілесні ушкодження ,які згідно висновку експерта від 04.06.2021 року відносяться до легких тілесних ушкоджень та легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я .

Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він вчинив домашнє насильство, тобто в умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої.

04.10.2021 року ОСОБА_1 перебуваючи по місцю проживання АДРЕСА_1 біля 05.00 год. вчинив відносносестри ОСОБА_2 сварку в ході якої ображав її нецензурною лайкою,образливо чіплявся , погрожував та шарпав за одяг, що призвело до психологічних страждань потерпілої

23.10.2021 року ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння по місцю проживання АДРЕСА_1 о 10.00 год. вчинив відносносестри ОСОБА_2 сварку в ході якої ображав її нецензурною лайкою, образливо чіплявся, погрожував фізичною розправою та шарпав за одяг, що призвело до психологічних страждань потерпілої

24.10.2021 року ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння по місцю проживання АДРЕСА_1 о 11.00 год. вчинив відносносестри ОСОБА_2 конфлікт в ході якого ображав її нецензурною лайкою, образливо чіплявся, погрожував фізичною розправою та шарпав за одяг. Після цього зняв зі своїх штанів ремінь умисно наніс їй ним удари в різні частини тіла, що призвело до фізичних та психологічних страждань потерпілої.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.162 КК України не визнав та пояснив, що він зайшов на територію будинковолодіння ОСОБА_3 , щоб поговорити з ним. Замка хвіртки не пошкоджував оскільки вона була не замкненою. ОСОБА_3 почав його бити палкою поки він не впав на землю. Через ці побої йому було надано медичну допомогу в лікарні, де йому наклали шви та діагнозували струс мозку. Цивільний позов не визнає, мотивуючи тим, що жодної шкоди майну ОСОБА_3 він не завдавав, а тому просить відмовити у його задоволенні.

У вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.129 КК України вину визнав та пояснив, що дійсно він погрожував ОСОБА_4 кухонним ножем та спричинив їй тілесні ушкодження. У вчиненні кримінальних правопорушень за ст.125-1 КК України він вину визнав та пояснив,що ображав її нецензурною лайкою, однак наміру вчиняти над нею насильницькі дії не мав, вчиняв це ненавмисно, оскільки сестра постійно провокувала його на конфлікти, ображала та вимагала в нього гроші. Кається у вчиненому, просить його суворо карати.

Захисник обвинуваченого просив виправдати свого підзахисного у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1ст.162ККУкраїни-незаконне проникненнядо іншоговолодіння особитак якобвинувачення поцій статтіґрунтується виключнона показанняхпотерпілого ОСОБА_3 ,інших доказівне має.Крім тогов даномувипадку самепотерпілий наніс ОСОБА_1 побої палицеювнаслідок чоготой змушенийбув звертатисьза медичноюдопомогою. Узадоволенні цивільногопозову просиввідмовити,мотивуючи тим,що позовпідтверджений неналежними доказами,жодної шкодимайну ОСОБА_3 . ОСОБА_1 незавдавав.Так як обвинувачений у вчиненні інших інкримінованих йому правопорушень за ст.126-1,ч.1 ст.129 КК України вину визнав повністю, просить суд при призначенні покарання, врахувати його визнання вини, що у вчиненому розкаявся.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що вина ОСОБА_1 у вчинених кримінальних правопорушеннях у судовому засіданні доведена повністю, а його злочинні дії вірно кваліфіковано за ст.126-1,ч.1 ст.129,ч.1 ст. 162КК України. Просив визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.126-1,ч.1ст.129,ч.1ст.162КК Українитапризначити покарання:за ст.126-1КК Україниу виглядіпозбавлення воліна строк1рік.За ч.1ст.162КК Українипризначити покаранняу виглядіобмеження воліна строк1рік.За ч.1ст.129КК Українипризначити покаранняу виглядіарешту настрок 3місяці.На підставіч.1ст.70КК Українишляхом поглинанняменш суворогопокарання більшсуворим остаточнопризначити покаранняу вигляді1рік позбавленняволі.На підставіч.4ст.70КК України зарахувати у строк відбуття призначеного покарання відбуте ним покарання призначене за попереднім вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.05.2021 у вигляді 4 місяців арешту. На підставі ч.1 ст.71 КК України остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки .

По епізоду незаконного проникнення до володіння потерпілого ОСОБА_3 вина ОСОБА_1 повністю доведена в судовому засіданні сукупністю доказів, зокрема:

потерпілий ОСОБА_3 в судовомузасіданні пояснив,що ОСОБА_1 був йогоспівробітником. ОСОБА_1 усвоєму звільненнізвинувачує йогоі томупочав упередженодо ньогоставитись.У березні2021року він,пошкодивши замокта обмежувальнийланцюг хвірткизайшов наподвір`я йогобудинку тапочав вчинятихуліганські дії,а саме,розбив склоу віконнійрамі літньоїкухні.Коли нашум вийшлайого дружина ОСОБА_1 замахнувся нанеї ,щобвдарити,однак вінйого відштовхнув. Цивільнийпозов підтримавв повномуобсязі тапросив йогозадоволити.Щодо покарання поклався на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_5 дружина потерпілого ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 декілька разів вчиняв хуліганські дії відносно них, а саме кидав каміння в будинок, вибивав вікна та вимагав у його чоловіка грошей. У березні 2021 року ОСОБА_1 пошкодивши замок хвіртки зайшов на подвір`я їхнього будинку та почав поводити себе агресивно, розбив вікно літньої кухні. Коли вона вийшла на подвіря ОСОБА_1 замахнувся на неї , щоб вдарити, однак чоловік відштовхнув його. Вони повалили ОСОБА_1 на землю та викликали поліцію.

Свідок ОСОБА_6 працівник поліції в судовому засіданні пояснив, що він був на виклику по факту незаконного проникнення до володіння потерпілого ОСОБА_3 .. На місці події він затримував обвинуваченого, який перебував у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_3 розповів, що останній незаконно проник до його будинковолодіння та пошкодив його майно. Він бачив пошкоджений замок та обмежувальний ланцюг хвіртки, а також вм`ятини на фасаді житлового будинку.

Свідок ОСОБА_7 працівник поліції в судовому засіданні пояснив, що він в березні 2021 року отримав виклик від ОСОБА_5 про незаконні дії ОСОБА_1 . Прибувши на місце події, вони затримали обвинуваченого, який сидів на території будинковолодіння ОСОБА_3 на землі та перебував у стані алкогольного сп`яніння. На хвіртці був пошкоджений замок, а також вибито вікно. Потерпілий вказав,що це майно пошкодив ОСОБА_1 ..

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона є невісткою потерпілого ОСОБА_3 і бачила, як чоловік, який є обвинуваченим ОСОБА_1 забіг на подвір`я будинковолодіння ОСОБА_3 , поводив себе агресивно, голосно кричав на ОСОБА_3 ,кидав камінням в стіни та вікна будинку.

Суд не бере до уваги свідчення свідка ОСОБА_9 , оскільки даний свідок очевидцями вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_1 не була та про обставини правопорушень їй нічого не відомо;

письмовими доказами:

- протоколом проведення слідчого експерименту від 01.06.2021 року та фото таблицею до нього, який проводився за адресою: АДРЕСА_2 за участю потерпілого ОСОБА_3 , на якому він розповів про обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а саме незаконного проникнення на територію його домоволодіння та пошкодження ним його майна ,що мало місце 18.03.2021 року (а.с.163-165,166-169);

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 про його непричетність до незаконного проникнення 18.03.2021 року на територію домоволодіння ОСОБА_3 та пошкодження ним майна потерпілого не відповідають встановленим судом фактичним обставинам, спростовуються матеріалами кримінальної справи та здобутими судом доказами, які узгоджуються між собою, зокрема показами свідків, які безпосередньо були очевидцями події. В судовому слідстві ні обвинуваченим ні стороною захисту не спростовані.

Суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненому кримінальному правопорушені за ч.1 ст. 162КК України у судовому засіданні доведена повністю, а його злочинні дії слід кваліфікувати як незаконне проникнення до іншого володіння особи.

По епізоду погрози вбивством ОСОБА_2 при наявності у потерпілої реальних підстав побоюватися здійснення цієї погрози вина ОСОБА_1 повністю доведена в судовому засіданні сукупністю доказів, зокрема:

поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , яка в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 є її братом. У них періодично виникали конфлікти та суперечки через вимагання ним у неї грошей та через зловживання ним спиртними напоями. Точно дат вчинення ОСОБА_1 над нею домашнього насильства не памятає. ОСОБА_10 , перебуваючи у нетверезому стані ображав її нецензурною лайкою, образливо чіплявся та погрожував фізичною розправою , шарпав за одяг та застосовував до неї фізичну силу. Вона біля 15-ти разів зверталась в поліцію із заявами на протиправні дії брата. Крім того, під час чергового конфлікту ОСОБА_1 , схопив її за волосся та повалив на підлогу. Після цього наніс їй кілька ударів кулаками по голові та в живіт та погрожуючи вбити її , приставив ніж до горла, здійснив ним декілька порізи в ділянці шиї. Просила покарати обвинуваченого суворо;

письмовими доказами:

- заявою від ОСОБА_2 від 12.05.2021 року про кримінальне правопорушення в якій вона просить притягнути до відповідальності ОСОБА_1 , який систематично знущається над нею,застосовує фізичну силу внаслідок чого наніс їй тілесні ушкодження ( а.с.150);

- висновком експерта судово-медичної експертизи ОСОБА_2 від 04.06.2021 року №118, згідно якого у неї виявлені тілесні ушкодження: синці в ділянці голови, крововилив в слизову оболонку верхньої губи, перелом коронкової частини 3-го зуба на верхній щелепі зліва, синець та різані рани шиї, які можуть відповідати терміну вказаному в постанові. Різані рани утворились від дії ріжучих гострих предметів, могли утворитись внаслідок нанесених ударів такими предметами по шиї, а решта описані вище тілесні ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів, могли утворитись внаслідок нанесення ударів такими предметами у вказані вище ділянки. Різані рани відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я, а решта описаних вище тілесних ушкоджень відносяться до легких (а.с. 151-153).

- протоколом проведення слідчого експерименту від 01.06.2021 року та фото таблицею до нього, який проводився за адресою: АДРЕСА_1 за участю потерпілої ОСОБА_2 на якому вона розповіла про обставини вчинення відносно неї з боку ОСОБА_1 погрози вбивством, що мало місце 11.05.2021 року (а.с.154-156,157-158).

Суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненому кримінальному правопорушенні за ч.1 ст.129 КК України у судовому засіданні доведена повністю, а його злочинні дії слід кваліфікувати, як погрозу вбивством і у потерпілої були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав вину у вчиненні кримінальних правопорушень за ст.126-1 КК України у тому, що він дійсно сварився із сестрою ОСОБА_2 , ображав її нецензурною лайкою, однак вчиняв це неумисно, а у відповідь на докори та образи в його адресу з боку сестри, вона постійно провокувала його на конфлікти.

Виходячи з диспозиції ст.126-1 КК України відповідальність за вказаною статтею настає лише у випадках умисного систематичного вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров`я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, характеризується прямим умислом. При цього умисел повинен бути систематичним.

У відповідності до ч.2 ст.24 КК України кримінальне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії або бездіяльності, передбачала її суспільно небезпечні наслідки і бажала їх або свідомо припускала настання цих наслідків.

В судовому засіданні жодними свідками та письмовими доказами прямого умислу вдіях обвинуваченого ОСОБА_1 на систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо сестри ОСОБА_11 , що призвело до фізичних або психологічних страждань потерпілої стороною обвинувачення не підтверджено. В судовому слідстві в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення, а саме суб`єктивної сторони кримінального правопорушення стороною обвинувачення не доведено.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні ствердила, що в них з обвинуваченим були конфлікти, коли він перебував у стані алкогольного сп`яніння, однак не підтвердила умислу систематичного вчинення фізичного та психологічного насильства.

Таким чином, крім суперечливих пояснень потерпілої ОСОБА_2 про вчинення насильства обвинуваченим, що призвело до фізичних або психологічних страждань потерпілої, інші докази, які б доводили прямий умисл вчинення систематичного фізичного та психологічного насильства по справі відсутні.

Згідно ст.62Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частинами 2, 3, 4 ст.17КПК України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Повідомлення про підозру, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, якщо їх неможливо усунути, тлумачаться на користь такої особи.

Згідно ч.1, 2 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає і не може перекладатись на обвинуваченого.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Такий обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року, яка відповідно ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи в сукупності досліджені під час судового розгляду докази з точки зору достатності та взаємозв`язку і приймаючи до уваги, що інших доказів, які б беззаперечно, без сумніву доводили вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.126-1 КК України, а саме домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров`я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_2 надано не було. Суд вважає, що пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.126-1 КК України не доведено в судовому слідстві, а тому його слід визнати не винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.126-1 КК України та виправдати через відсутність в його діях складу злочину.

Призначаючи покаранняобвинуваченому,суд увідповідності довимог ст.65КК України,враховує ступіньтяжкості вчиненогокримінального правопорушення, що у відповідності зі ст. 12 КК України, кримінальні правопорушенні, вчинені обвинуваченим, відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, обставини при яких було скоєно кримінальне правопорушення.

Зокрема, призначаючи покарання ОСОБА_1 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, має постійне місце проживання, на обліку у психіатра та нарколога не числиться.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 на підставі ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставинами, які відповідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Суд приходить до переконання, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції статті кримінального Закону, за яким визнав його винуватим.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Крім того, вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.05.2022 р. ОСОБА_1 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.126-1 КК України до покарання у виді арешту на строк 4 (чотирьох) місяців, який він відбув повністю.

ОСОБА_1 вчинив вище зазначені кримінальні правопорушення до постановлення вироку Калуського міськрайонного суду від 20.05.2021.

Згідно ст.70ч.4КК України за правилами, передбаченими в частинах першій третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Також потерпілий ОСОБА_3 пред`явив цивільний позов, в якому просить стягнути з обвинуваченого на його користь 2826,55 гривень матеріальної шкоди, 5 000,00 гривень моральної шкоди та 7000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди та понесених внаслідок даного конфлікту витрат потерпілий долучив до матеріалів справи копії товарних чеків вартості заміненого пошкодженого обвинуваченим сайтингу становить 776,55 грн., вартості заміни склопакетів та ремонту дверей на загальну суму 2050,00 гривень (а.с. 22), тому суд вважає, що з обвинуваченого слід стягнути на користь потерпілого 2826,55 гривень матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням .

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Статтею 23 ЦКУкраїни встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.23 ЦК України,моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку ушкодженням здоров`я.

Частиною 3 статті 23ЦК України передбачена можливість відшкодування моральної шкоди грішми. При цьому розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи обставини справи, суд вважає, що неправомірними діями обвинуваченого цивільному позивачу була заподіяна моральна шкода, яка полягає у переживаннях з приводу ушкодження його майна; у порушенні звичного способу життя та необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації. Дотримуючись принципу розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги підлягаю частковому задоволенню і вважає достатнім для компенсації моральної шкоди є стягнення з обвинуваченого/цивільного відповідача на користь потерпілого цивільного позивача 1500,00 гривень.

Відповідно до ст.133ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що потерпілий ОСОБА_3 уклав з адвокатом Іванівим О.Б. угоду про надання правової допомоги та сплатив визначену договором вартість послуг в загальній сумі 7000,00 грн., що підтверджено квитанцією від 31.05.2021 (а.с.23), тому судвважає,що зобвинуваченого слідстягнути накористь потерпілого7000,00гривень витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 7000,00 грн. за надання правничої допомоги. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 374, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 увчиненні умиснихдій,які виразилисьу домашньомунасильстві,тобто вумисному систематичномувчиненні фізичного,психологічного абоекономічного насильстващодо особи,з якоюперебуває усімейних відносинах,що призводитьдо фізичнихабо психологічнихстраждань,погіршення якостіжиття потерпілої визнати не винуватим і виправдати його за не доведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126 -1 КК України.

ОСОБА_1 визнативинуватим увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених передбачених ч.1 ст.129, ч.1 ст. 162КК України,та призначитипокарання:

за ч.1ст.129КК України - у виді арешту на строк 4 (чотири) місяці;

за ч.1ст.162ККУкраїни - у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот),00 гривень.

Згідно з частиною 4 ст.70КК України до остаточного покарання зарахувати повністю відбуте покарання за вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.05.2021 р. у виді арешту на строк 4 (чотирьох) місяців.

Згідно ч.3 ст.72 КК України покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот),00 гривень виконувати самостійно.

Після набрання вироком законної сили, затримати ОСОБА_1 та направити до місця відбування покарання.

Строк покарання відраховувати з моменту фактичного затримання в порядку виконання вироку.

Речові докази:

- предмет, зовні схожий на ніж знищити;

- навісний замок з ланцюгом повернути законному володільцю потерпілому ОСОБА_3 ;

- дерев`яну палицю довжиною 132 см. діаметром 43 мм - знищити.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої злочином задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2826,55 грн. матеріальної шкоди , 1500,00 грн. моральної шкоди та 7000,00 витрат на правову допомогу.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з дня отримання копії вироку.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя