Ухвала суду № 104247605, 10.05.2022, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/2651/20

№ провадження 1-кп/208/144/22

УХВАЛА

10 травня 2022 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Івченко Т.П.

суддів Ізотова В.М.

Савранського Т.А.,

при секретарі Дарчук М.І.,

за участю:

прокурора Хижниченка Є.Л.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Калюжного Д.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника Попова В.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження обраного запобіжного заходу, в межах кримінального провадження № 12020040160000083, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,

суд -

встановив:

В провадженні Заводського районного суду місті Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Відносно обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обрано запобіжний захід тримання під вартою, строк дії якого спливає 11.05.2022 року.

До судового засідання прокурором подане клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , з посиланням на ризики передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, яке підтримано прокурором під час судового засідання, в обґрунтування якого зазначено ризик переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, впливати на свідків. Так, враховуючи характеризуючи данні на обвинувачених, тяжкість скоєного кримінального правопорушення, можливий строк покарання за ч. 3 ст. 187 КК України, на думку сторони обвинувачення, жодний запобіжний захід, крім тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених.

Обвинувачений ОСОБА_2 і захисник Попов В.А. просили у задоволенні клопотання прокурора відмовити, підтримав клопотання про зміну обраного відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на іншій більш м`який посилаючись на відсутність обґрунтування заявлених ризиків, строків тримання під вартою, строків судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_1 і захисник Калюжний Д.Ю., підтримали клопотання про зміну раніше обраного запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання, а у разі залишення запобіжного заходу у виді тримання під вартою, із правом внесення застави у розмірі 100000 гривень.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідив підстави та обґрунтування заявленого клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбаченіст. 177 КПК України.

Відповідно дост. 29 Конституції України, ніхто не може триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчинення особою правопорушення або втечу після його вчинення.

Відповідно до ч. 5ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

При розгляді вказаного питання, суд виходить з того, що в наявності обґрунтована підозра про вчинення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та на даній стадії судового розгляду суд не має повноважень давати оцінку доказам щодо їх достатності та допустимості.

Судом враховується, що сторона захисту користується своїм правом на оскарження ухвал суду, якими вирішувалося питання щодо запобіжного заходу відносно обвинувачених.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

В силу вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як встановлено під час розгляду справи, ні обвинувачений ОСОБА_1 , ні обвинувачений ОСОБА_2 не визнають своєї провини за пред`явленим обвинуваченням та відсутнє в останніх щире каяття, матеріали кримінального провадження не містять підтвердження їх бойового досвіду, та заслуг перед державою.

Крім того, враховуючи процесуальний статус ОСОБА_1 і ОСОБА_2 як обвинувачених в межах кримінального провадження, їх можливість зарахування до лав Збройних Сил України, жодним чином не є обґрунтовано, так як відповідно до Указу Президента України В.Зеленського №64/2022 від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в України введено воєнний стан, який на даний час триває.

Відповідно до статті 616 КПК України, у разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених ст.ст. 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426,433, 436, 437-442 КК України, має право звернутись до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період.

Таким чином, суд порядок розгляду питання про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період або зміна запобіжного заходу з інших підстав закріплено у ст. 616 КПК України.

Враховуючи приписи ст.ст. 177, 178, 194 КПК України, керуючись практикою ЄСПЛ, судом враховується, що оцінка заявлених ризиків проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування заявлених ризиків або вказати, що вони маловірогідні і необхідність в утриманні під вартою особи, відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії), § 106).

А тому приймаючи до уваги діючий в Україні військовий стан, і те, що всі сили правоохоронних органів наразі спрямовані на захист Держави України від агресора, тягар контролю за процесуальною поведінкою останніх, у разі зміни запобіжного заходу або застосування застави, не є пропорційним із заявленими ризиками, як ризик переховування від суду, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, які оцінюються судом у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58).

Суд враховує характеризуючи данні на осіб обвинувачених, але зазначені обставини не нівелюють заявлені ризики, та враховуючи можливе кримінальне покарання у разі доведення їх винуватості у скоєнні кримінальних правопорушень в яких вони обвинувачуються, у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна, а тому заявлені ризики, при наявності обґрунтованої підозри, та тяжкості можливого покарання, яке може загрожувати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у разі доведеності їх вини за пред`явленим обвинуваченням, робить заявлені ризики доведеними перед судом та актуальними, в тому числі ризик втечі обвинувачених та їх ухилення від правосуддя.

Крім, того на час вирішення клопотання, в повному обсязі не досліджені матеріали кримінального провадження, речові докази, не допитані свідки захисту.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що раніше обраний відносно обвинувачених запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке їм інкримінується, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, і строк тримання під вартою обвинувачених має бути продовжений, а суспільний інтерес, у даному випадку, превалює над правом обвинувачених на свободу. Від цього підстав для зміни запобіжного заходу на даний час немає.

Щодо клопотаннясторони захиступро застосуваннязастави,суд виходитьз того,що відповідно до вимог ст. 183 КПК України, та з врахуванням підозри яка у розумінні ч. 1ст.194КПК Україниє обґрунтованою, в межах пред`явленого обвинувачення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у скоєнні злочину кваліфікованого органом досудового розслідування за ознаками ч. 3 ст. 187 КК України, як нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбою) вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, а тому суд, при вирішенні даного питання, не вбачає підстав для визначення застави відносно обвинувачених, з посиланням на п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, суд

постановив:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Попова В.А., про зміну запобіжного заходу відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 залишити без змін - у вигляді тримання під вартою, продовжити строк тримання ОСОБА_2 під вартою на 60 днів, тобто до 06 липня 2022 року.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Калюжного Д.Ю. про зміну запобіжного заходу відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 залишити без змін - у вигляді тримання під вартою, продовжити строк тримання ОСОБА_1 під вартою на 60 днів, тобто до 06 липня 2022 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Головуючий суддя Івченко Т. П.

Суддя Ізотов В. М.

Суддя Савранський Т. А.