Ухвала суду № 104238978, 10.05.2022, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/636/22

УХВАЛА

10 травня 2022 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О.А.

за участю:

секретаря судового засідання Нанєвої А.В.

прокурора Терещенка М.В.

представників потерпілого: Чеботаря І.М., Жур`яна Р.М.

захисників, які брали участь в судовому засіданні

в режимі відеоконференції: Іосип Т.М., Яновського В.Й.

обвинувачених: ОСОБА_1 ОСОБА_2

перекладача Данчук Т.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду

клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу

у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні,

внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань

за № 12021162150001114 від 12.11.2021 р. відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення,

передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень,

передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В підготовчому судовому засіданні з розгляду обвинувального акту у відповідному кримінальному провадженні, прокурором було заявлено клопотання про обрання на 60 днів строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , яке мотивоване тим, що: - обвинувачений може переховуватися від суду усвідомлюючи неминучість покарання, а також враховуючи, що він є громадянином Російської Федерації; - незаконно впливати на свідків; - вчинити інше кримінальне правопорушення; - знищити, сховати або спотворити будь-як із речей чи документів, які мають значення для кримінального провадження. Наведене обґрунтування з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а також того, що обвинувачений офіційно не працює, не має дітей, у нього відсутні засоби до існування, на думку прокурора, свідчить про неможливість застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора зазначивши, що на момент вчинення кримінального правопорушення він знаходився у м. Одесі, що в ході досудового розслідування перевірено не було та він був затриманий незаконно. В м. Одесі він проживає на протязі 7 останніх років та є одруженим. Якщо б він мав намір залишити територію України, то зробив би це у проміжок часу з моменту вчинення злочину до моменту його затримання. Враховуючи викладене просив суд відмовити прокурору у задоволенні клопотання.

Захисник обвинуваченого Янковський В.Й. зазначив, що підозра його підзахисному є необґрунтованою. До затримання ОСОБА_2 не намагався виїхати за межі України та не переховувався, мав постійне місце проживання. Зазначені у клопотанні прокурора ризики є надуманими та викладені стандартно. На підставі викладеного захисник просив суд застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Іосип Т.М. підтримали вищевказану позицію.

Представники потерпілого ОСОБА_3 та Чеботар І.М. просили суд задовольнити клопотання прокурора на підставі того, що підозра є обґрунтованою, як і ризики, що зазначені у відповідному клопотанні.

Заслухавши заявлене прокурором клопотання, думку інших учасників судового провадження, проаналізувавши відповідні положення законодавства, судом встановлено наступне:

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього кодексу.

Як вказав Конституційний Суд України в п. 5 свого рішення від 23 листопада 2017 року у справі № 1-р/2017, визнаючи таким, що не відповідає Конституції України положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України, що передбачало поширення продовження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту чи тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без клопотань учасників кримінального провадження, зокрема прокурора, та без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, - під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов`язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження.Конституційний Суд України виходить з того, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора (частина четверта статті 176 Кодексу).

Отже з урахуванням системного тлумачення положень діючої редакції ч. 3 ст. 315 КПК України з урахуванням положень ст. 331 КПК України та глави 18 КПК України, прокурор вправі під час підготовчого судового засідання звертатись до суду з клопотанням про продовження обраного на стадії досудового розслідування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а суд зобов`язаний розглянути таке клопотання по суті та ухвалити за наслідками розгляду такого клопотання відповідне рішення з дотриманням вимог ст. 370 КПК України.

В ході розгляду клопотання судом встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді Арзуманяну А.С. 05.04.2022 р. продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 15.05.2022 р.

Обґрунтованість висунутої ОСОБА_2 підозри була перевірена слідчим суддею під час розгляду клопотання про обрання до нього відповідного запобіжного заходу.

Відповідно до п-п. «с» п. 1 ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Статтею 177 КПК України передбачено, що наряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. Разом з цим ст. 178 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення та інше.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 187 КК України, санкцією якої передбачене покарання у виді від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, санкцією якої передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Враховуючи тяжкість пред`явленого обвинувачення, для запобігання ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливості вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на множинність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких пред`явлено обвинувачення, а також у зв`язку з тяжкістю покарання можливість переховуватися від суду, беручи до уваги те, що розгляд кримінального провадження в суді не може бути завершено до спливу строку дії запобіжного заходу з огляду на ту обставину, що у кримінальному провадженні наразі триває стадія підготовчого провадження, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора, і в зв`язку з цим про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою.

В силу положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави не визначається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 197, 315, 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора задовольнити.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України, продовжити на 60 днів, до 08.07.2022 року включно.

Ухвала про продовження строків тримання під вартою припиняє свою дію після 08.07.2022 року.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та направити до відповідної установи місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников