Ухвала суду № 104234917, 10.05.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10290/21

УХВАЛА

10 травня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі заяву про встановлення судового контролю в порядку ст.382 КАС України за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

В Одеському окружному адміністративному суді перебувала справа за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо відображення в інтегрованій картці позивача суми недоїмки (на дату подання позову 181927,80 грн.), яку буде сформовано на дату набрання судовим рішенням законної сили (визнання її неузгодженою) за податковою вимогою від 06.03.2019 року №Ф-001 в сумі 191963,69 грн., що була скасована згідно судових рішень та зобов`язання відповідача відобразити в інтегрованій картці позивача облікові показники (операції) щодо виключення з картки суми такої недоїмки, стягнення з відповідача коштів за шкоду заподіяну його бездіяльністю у розмірі 6000,00 грн., а також стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 6000,00 грн.

Рішенням суду від 17.09.2021 року позов задоволено частково, а саме визнано прротиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Одеській області щодо не виключення з інтегрованої картки платника Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 суми недоїмки за податковою вимогою №Ф-288618-52 від 09.10.2019 року в розмірі 191688,32 грн. та зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області здійснити коригування даних інтегрованої картки платника Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 шляхом вилучення відомостей про наявність податкового боргу (недоїмки) в розмірі 191688,32 грн.

10.12.2021 року вищенаведене рішення набрало законної сили.

24.01.2022 року Одеським окружним адміністративним судом видано відповідні виконавчі листи на виконання рішення суду від 17.09.2021 року по справі №420/10290/22.

04.05.2022 року за вх.№13481/22 від позивача через канцелярію суду надійшла заява в порядку ст.382 КАС України, в якій заявник просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.09.2021 року у справі №420/10290/21, шляхом зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення в частині зобов`язання відповідача здійснити коригування даних інтегрованої картки платника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом вилучення відомостей про наявність податкового боргу (недоїмки) в розмірі 180000,00 грн.

Вирішуючи дану заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи.

За визначенням ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно з ч. 1ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналіз викладених норм дає змогу дійти висновку, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати увстановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.

Так, судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.

Встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання свої зобов`язань у межах відповідної справи.

Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання обов`язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог.

При цьому, за змістом ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, такі процесуальні дії є диспозитивним правом суду, та можуть бути застосовані за наявності об`єктивних обставин, існування яких доведено відповідними доказами.

Слід враховувати, що вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Так, завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження, що визначено ст.1 Закону України "Про виконавче провадження".

У разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження"врегульований порядок дій та заходів, що спрямованих на примусове виконання таких рішень.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, що у першу чергу забезпечується через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

У той же час, судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Позивачем не надано доказів звернення до органів примусового виконання з виконавчим листом по справі №420/10290/21.

Отже, позивачем не вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження".

Подібного висновку дійшов Другий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 17.02.2021 року у справі №440/564/20.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви позивача.

Керуючись ст.ст. 167, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Е.А. Іванов