Рішення № 104233039, 17.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року Справа № 160/21861/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до 1-Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, 2- Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просить визнати протиправним та скасувати повністю Рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної: №3233744/2331102778 від 12.10.2021 р., та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №3 від 15.09.2021 року, складену Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в Єдиному державному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення було прийнято відповідачем-1 протиправно з порушенням норм чинного законодавства. Наведені контролюючим органом відомості не відповідають фактичним обставинам справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 року відкрито провадження у справі №160/21861/22, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

14.12.2021 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач-1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач звертає увагу на необхідність дотримання для підтвердження даних податкового обліку вимог Закону України №996-ХІV«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», яким визначені правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Згідно ст. 1 Закону №996-ХІV первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваного рішення діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом здійснює перевірку поданих платником податку копій документів.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами. Водночас у платника податків є обов`язок вести бухгалтерський облік господарських операцій шляхом складання первинних документів, які повинні відповідати вимогам п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , наявність у платника податків яких підтверджує факт здійснення господарської операції.

Для ухвалення рішення зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна яка була подана позивачем відповідає всім критеріям відповідно до п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12. 2010 р. № 1246 і її можливо зареєструвати у ЄРПН.

Відзив на позовну заяву також наданий Державною податковою службою України

Відповідач-2 вважає доводи позивача безпідставними і необґрунтованими. Відповідач вказує на те, що його повноваження щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

22.12.2021 позивач електронною поштою подав до суду відповідь на відзиви.

Позивач зазначає, що зі ст. 245 КАС України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

За поясненнями позивача до поданої ним податковому органу скарги були долучені відповідні скріншоти, якими засвідчений перелік документів, поданих ним одночасно разом з поясненнями протягом законодавчо встановлених термінів і без їх порушення за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. При цьому, зміст відповідних скріншотів відображає відомості про перелік (назву), дату та час подання всіх додатків до пояснень (дані графи «Дата модифікації). Змістом наданих копій документів позивач засвідчив факт виконання послуг.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 за інформацією в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Соборне управління, Шевченківська ДПІ і є платником податку на додану вартість з 19.07.2017.

За інформацією в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до видів діяльності позивача, зокрема входять:

-код КВЕД 41.20. Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний);

-код КВЕД 43.21. Електромонтажні роботи;

-код КВЕД 43.29. Інші будівельно-монтажні роботи;

-код КВЕД 43.33. Покриття підлоги й облицювання стін;

-код КВЕД 43.34. Малярні роботи та скління.

02.01.2018 між Приватним акціонерним товариством «Комбінат «Придніпровський» (Замовник) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Підрядник) був укладений договір підряду за №02, за яким Замовник доручив, а Підрядник зобов`язався виконати роботи, у відповідності до умов даного договору та згідно заявлених Замовником робіт по ремонту та відновленню цехів та приміщень, підпорядкованих ПрАТ «Комбінат «Придніпровський» за адресою: м. Дніпро, вул. Журналістів, 15 на орієнтовно загальну вартість 5000000,00 грн., а Замовник зобов`язався прийняти цю роботу та оплатити її на умовах, вказаних у договорі.

В п. 1.2. договору сторони погодили, що документом, що підтверджує виконання окремих робіт, є Акт виконаних робіт (або- Акт прийому-передачі виконаних робіт), підписаний уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 5.1. договору фінансування здійснюється Замовником поетапно:

-для придбання матеріалів Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Підрядника авансовий платіж у розмірі 50% від кошторисної вартості робіт;

-розрахунок за виконані роботи з Підрядником проводиться Замовником на підставі акту виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін, протягом 3-х банківських днів з моменту його підписання у вигляді 100% вартості роботи по даному об`єкту, що відображено в акті виконаних робіт.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2018 року, а в частині гарантійного терміну - до повного виконання зобов`язань. У разі, якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторони не направить один одному лист про відміну чи зміну умов договору, він вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах без додаткового складання Додаткової угоди.

15.09.2021 за вересень 2021 сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт «№0032 на загальну суму 53872,25 грн. (в. ч. ПДВ в розмірі 8978,71 грн.), з якої:

-вартість матеріалів дорівнює 21021,06 грн., у тому числі вартість матеріалів, виробів та конструкцій;

-заробітна плата -14363,70 грн.;

-вартість експлуатації машин 4,21 грн., в тому числі зарплата робітників, що обслуговують машини, 3,80 грн.

Сторонами складена і підписана підсумкова відомість ресурсів, за даними якої вартість відповідних ресурсів становить 21021,06 грн. складається з вартості 5 товарних позицій, наведених у ній матеріалів у кількості та вартістю, зазначеними у гр. 5,6/7 даної відомості, а саме: Епоріп (2 шт), мапеграут 430 (1 шгт), мапеграут Ні-Flow (7 шт.), мапеграут SV- HP (6 шт.), мапефіл (1 шт.).

Вказані будівельні матеріали придбані позивачем у ТОВ «Торговий дім «МАРАФОН» відповідно до укладеного з ним 06.11.2019 договору поставки (на умовах попередньої оплати) №417_СТ.

Поставлені будівельні матеріали були передані позивачу за видатковими накладними: №180 від 14.01.2021 на суму 23607,98 грн. з ПДВ; №6172 від 20.08.2021 на суму 3872,09 грн. з ПДВ та №5770 від 11.08.2021 на суму 3221,45 грн. з ПДВ.

Вказаний товар оплачений позивачем, що підтверджується копіями платіжних доручень №749 від 22.12.2020, №901 від 16.08.2021 і №898 від 10.08.2021.

Доставка придбаного товару здійснена позивачем самостійно без залучення (без застосування) послуг сторонніх організацій.

На виконання вищенаведеного договору підряду замовником частково оплачено вартість виконаних робіт на суму 40756,43 грн. (в т. ч. ПДВ в сумі 6792,74 грн.), що підтверджується копією платіжного доручення №13018 від 15.09.2021.

Відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 №1307, наказу Міністерства фінансів України від 17.09.2018 №763, якими затверджено форму і порядок заповнення податкової накладної, позивач склав і направив до податкового органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 15.09.2021 на суму 53872,25 грн. (в. ч. ПДВ в розмірі 8978,71 грн.).

Як вбачається з квитанції від 30.09.2021 податкову накладну прийнято, проте її реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, посилаючись на те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг .43.34, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійні основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критерії ризиковості здійснення операцій.

Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

До податкового органу позивачем було направлено повідомлення №2 від 08.10.2021 з поясненнями щодо інформації зазначеної в податковій накладній і документами в її підтвердження.

Вказані документи були прийняті податковим органом, що підтверджується квитанцією №2 від 08.10.2021 (реєстраційний №9295792804).

Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за результатами розгляду пояснень і документів до податкової накладної №3 від 15.09.2021 було прийнято 12.10.2021 рішення №3233744/2331102778 про відмову у реєстрації податкової накладної, у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів.

Позивачем вказане рішення було оскаржено до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС 26.10.2021 за №49219/2331102778/2 за результатами розгляду скарги прийнято рішення, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних- без змін.

Не погоджуючись із рішеннями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкових накладних, з метою їх скасування та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №3 від 15.09.2021, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Пунктом 44.1 Податкового кодексу України на платників податків покладено обов`язок вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачене законодавством. Крім того, платникам податків забороняється формувати показники податкової звітності, митних декларацій з даних, не підтверджених первинними документами.

Пунктом 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування визначено операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання, яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі обьєкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до ст. 186 цього кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

За п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу, база оподаткування операції з постачання товарів/послуг визначається виходячи із договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг .До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 р. затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі Порядок № 1246).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

За змістом пункту 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно з пунктом 17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Постановою Кабінету Міністрів України 11.12.2019 р. за №1165 затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Пунктом 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

У разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.(п.4 Порядку №1165).

Пунктом 5 Порядку №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

За ч.1 п. 10 Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

За вимогами п. 10., п. 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв (додаток №3 до Порядку №1165) підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій вказує на те, що для того, аби встановити наявність в господарській операції ознак ризиковості мають існувати визначені цим пунктом передумови, а тому необхідно навести обґрунтований розрахунок показника за цим критерієм.

Як встановлено судом з матеріалів справи у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Проте у квитанціях не було зазначено, які саме документи необхідно надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

У випадку не конкретизації переліку документів у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний у розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної

Оскільки пропозиція щодо надання документів не була конкретизованою, платник податків на вільний розсуд обирав документи, які необхідно надати.

При цьому, перелік таких документів визначений п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі Порядок № 520).

Вказаним Порядком №520 визначений механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень п. 2, п. 3 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п. 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме повідомлення №2 від 08.10.2021 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, позивачем до пояснень було надано 11 додатків, зокрема договір підряду №02 від 02.01.2018, акт приймання виконаних будівельних робіт від 15.09.2021, платіжне доручення №13018 від 15.09.2021, договір поставки №417,СТ від 06.11.2019, видаткові накладні №180від 14.01.2021,№6172 від 20.08.2021, № 5770 від 11.08.2021, платіжні доручення №749 від 22.12.2020, №901 від 16.08.2021, №898 від 10.08.2021.

Вказані документи окрім платіжних доручень є первинними документами, якими зафіксовано факт здійснення господарської операції до податкової накладної №3 від 15.09.2021.

Первинні та інші документи повністю відображають зміст господарських операцій позивача із його контрагентами та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкових накладних.

За правовою позицією Верховного Суду в постанові від 18.12.2019 у справі №560/435/19 конкретний перелік документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. У разі спору щодо правомірності рішення суб`єкт владних повноважень може посилатися тільки на ті обставини, що зазначені у рішенні як підстава його прийняття. Не зазначення в рішенні цих обставин тлумачиться на користь висновку про його неправомірність. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації ПН не відповідає критерію обґрунтованості.

Суд також враховує правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №2040/7089/18 від 03.06.2021, який вказав, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо надання необхідного обсягу документів.

Приймаючи рішення про відмову в реєстрації податкових накладних податковий орган також, не вказав причин відхилення наданих позивачем доказів, зокрема не зазначив про недостатність таких документів або/та сумнів у достовірності наданої в них інформації.

Таким чином, відповідачем зазначені документи всебічно не досліджені, а доводи платника податків не спростовані.

Крім того, суд звертає увагу на те, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених Податковим кодексом України, а не шляхом зупинення реєстрації податкових накладних.

Таким чином, зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів - дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача.

Пунктом 13 Порядку № 520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

У Рішенні ("Lelas v. Croatia"). Європейський суд з прав людини зазначив, що Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

За встановлених обставин, суд вважає, що відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не надано суду достатніх та належних доказів на спростування тверджень позивача та не наведено обґрунтованих мотивів прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

В даному ж випадку, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

За ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення). Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд приходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав у відповідача-2 виник обов`язок зареєструвати податкову накладну позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі вказану податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Враховуючи встановлені факти і наведені правові норми суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Позивачем було заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Між адвокатом Григоренко Віктором Олександровичем (Адвокат) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Замовник) 01.09.2021 був укладений договір №7/2021 про надання правових (юридичних) послуг, відповідно до якого Виконавець прийняв зобов`язання надати правові (юридичні) послуги Замовнику, а Замовник зобов`язався прийняти та оплатити надані правові (юридичні) послуги Виконавцем на умовах та в строки, що передбачено умовами цього договору.

Конкретний перелік, вид, строки надання, ціна і загальна вартість послуг узгоджуються сторонами в спільно підписаних Завданнях до цього договору, які є його невід`ємними частинами.

За погодженням сторін в п. 3.1. договору здача-приймання наданих правових (юридичних) послуг за цим договором оформлюється Актом здачі-прийняття наданих послуг.

11.10.2021 сторонами було складено і підписано завдання №4/7/2021 на надання правових (юридичних) послуг.

Завдання складається з оскарження в судовому порядку рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №3233744/2331102778 від 12.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 15.09.2021 відповідно у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 2.1. Завдання встановлено, що вартість правових послуг, вказаних у Завданні, є фіксованою та складає 5000,00 грн.

Загальна вартість послуг, вказаних в п. 1.1. Замовлення №4/?/2021, сплачується Замовником Виконавцю шляхом 100% оплати у безготівковій формі на рахунок Виконавця протягом 15 банківських днів з дня прийняття рішення судом першої інстанції.

Суд відмовляє позивачу у стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки представником позивача не надано на виконання умов договору підписаного сторонами Акту здачі-прийняття наданих послуг, який би засвідчив факт прийняття таких послуг замовником.

Сама по собі наявність договору, який передбачає юридичне обслуговування клієнта на умовах фіксованої щомісячної оплати і узгоджене завдання на надання правових (юридичних) послуг, суд не визнає достатнім доказом факту надання юридичних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено сплату судового збору за подання позовної заяви у сумі 2270,00 грн. відповідно до платіжного доручення №924 від 04.11.2021.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної: №3233744/2331102778 від 12.10.2021 р.

Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №3 від 15.09.2021 року, складену Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в Єдиному державному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а,код ЄДРПОУ 44118658) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати в сумі 1135,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати в сумі 1135,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона