Ухвала суду № 104232991, 10.05.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення заяви без розгляду

10 травня 2022 року ЛуцькСправа № 140/1836/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.09.2021 №0049210705, від 08.09.2021 №0049510705 та від 10.09.2021 №0049780705.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2022 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області №0049210705 від 07.09.2021 року, №0049510705 від 08.09.2021 року та №0049780705 від 10.09.2021 року.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2 977,20 грн. (дві тисячі дев`ятсот сімдесят сім гривень двадцять копійок).

26.04.2022 за вх. №16852/22 ФОП ОСОБА_1 подано до суду заяву, про винесення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій останній просив: стягнути з Головного управління ДПС у Волинській області на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 гривень.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 заяву залишено без розгляду, у зв`язку із тим, що заявник пропустив 5-денний строк після винесення рішення по справі та подання заяви про винесення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

06.05.2022 року за вх. №17900/22 ФОП ОСОБА_1 повторно подано до суду аналогічну заяву про винесення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій останній просив: стягнути з Головного управління ДПС у Волинській області на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 гривень

Крім того, заявником було подано клопотання про поновлення процесуального строку на подання заяви про винесення додаткового рішення у справі. В обґрунтування поновлення строку звернення до суду з заявою про винесення додаткового рішення у справі заявник зазначає, що стороною позивача вживались вичерпні заходи щодо відстеження ходу даної справи та у зв`язку із тим, що Указом Президента №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України введено воєнний стан, а для запобіганню загрози життю та здоров`ю суддів та учасників судового процесу у період воєнного стану, доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, сервісів «Стан розгляду справ» та «Список справ, призначених до розгляду» тимчасово призупинено, відповідно дізнатись про стан розгляду справи не міг.

Зазначає, що в першій половині квітня 2022 року заявник був відсутній у м. Луцьку, у зв`язку із чим дізнатися про факт винесення судового рішення по даній справі шляхом особистого візиту в суд не міг, що є ще однією із підстав пропуску строку на звернення із заявою про винесення додаткового рішення.

Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої та частини другої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою та частиною третьою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Стаття 139 КАС України визначає правила розподілу судових витрат за результатами ухвалення судом рішення по суті позовних вимог (задоволення позову повністю або частково, відмова в задоволенні позову).

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги процесуального закону кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З огляду на приписи частини третьої статті 143 КАС України, докази на підтвердження судових витрат можуть бути подані після закінчення судових дебатів та ухвалення рішення лише за наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі таких доказів до закінчення судових дебатів.

Суд звертає увагу, що в позовній заяві позивач зазначив, що орієнтовний розрахунок судових витрат складається із витрат по сплаті судового збору у сумі 2 977,20 грн. та витрат по оплаті правничої допомоги у розмірі 20 000 грн. Однак, заяву про подання доказів на відшкодування витрат на правничу допомогу після вирішення відповідної справи не подав.

Суд зазначає, що рішення у вказаній справі винесено 07.04.2022. Водночас, представник позивача подав до суду первинну заяву, в якій просив вирішити питання про розподіл судових витрат, а також докази, які підтверджують їх понесення лише 26.04.2022, тобто після спливу п`яти днів після ухвалення рішення суду, однак уже після винесення ухвали про залишення заяви без розгляду від 28.04.2022 звернувся до суду із аналогічною заявою про винесення додаткового рішення разом із клопотання про поновлення строків на звернення.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Представник позивача зазначає, що строк звернення до суду з заявою про винесення додаткового рішення пропущено з поважних причин, а саме, стороною позивача вживались вичерпні заходи щодо відстеження ходу даної справи. Копію рішення суду було отримано 19.04.2022, а сам позивач перебував за межами міста, відповідно не міг самостійно дізнатись про наявне рішення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України чітко зазначено, що докази подаються протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, а не отримання, а тому в даному випадку позивач повинен слідкувати за ходом розгляду справи, та цікавитись саме такою подією, як винесення судового рішення, оскільки зацікавлений в подачі заяви на відшкодування судових витрат.

Законодавцем чітко визначено процесуальний наслідок, а саме: залишення заяви сторони про винесення додаткового судового рішення без розгляду, у зв`язку із неподанням до закінчення судових дебатів вимоги на відшкодування судових витрат на правничу допомогу або подання доказів таких витрат із пропуском п`ятиденного строку з моменту винесення рішення у справі.

Суд зазначає, що представники позивача є адвокатами, що підтверджується свідоцтвом останніх про право на зайняття адвокатської діяльності та їм, як фахівцям у галузі права відомо про процесуальні строки розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження, порядок постановлення судового рішення у таких справах, строк подання доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката, що передбачено КАС України.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначена причина пропуску строку подання доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не є поважною, внаслідок чого відсутні правові підстави для поновлення такого строку та розгляду повторної заяви про ухвалення додаткового рішення.

Таким чином, враховуючи не обґрунтування позивачем підстав неможливості звернутися до суду раніше, суд дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_1 недотримано вимог частини 7 статті 139 КАС України в частині надання доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу у справі протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, а тому заява про ухвалення додаткового рішення по справі щодо стягнення витрат на правову допомогу підлягає залишенню без розгляду на підставі частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

В постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року по справі № 600/1432/21-а (провадження №К/9901/35765/21) в аналогічних правовідносинах, зазначено, що залишаючи без розгляду заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний су, дійшов висновку, що представником позивача не дотримано вимоги частини сьомої статті 139 КАС України.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі № 520/8309/18 викладено правову позицію, відповідно до якої, враховуючи положення статей 134 та 139 КАС України, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідних для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення та залишення без розгляду заяву представника позивача про відшкодування на користь позивача витрат на правову допомогу.

Керуючись статтями 121, 132, 134, 139, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.В. Мачульський